Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Клуб співаної самодіяльної поезії КСП або клуб авторської пісні КАП форма самоорганізації творчої молоді в СРСР важливий

Клуб співаної поезії

Клуб співаної поезії

Клуб співаної (самодіяльної) поезії, КСП або клуб авторської пісні, КАП — форма самоорганізації творчої молоді в СРСР, важливий елемент розвитку авторської пісні.

Абревіатура КСП з'являється у 1950-ті роки й означає «конкурси студентської пісні», їх учасниками були майбутні «стовпи» авторської пісні, московські студенти , Юрій Візбор, Юлій Кім, та інші. Створення першого клубу, на той час іще студентської пісні припадає на 1964 рік, базою для нього був хор Московського інженерно-фізичного інституту. В інших вишах Москви виникають власні КСП, проводяться міські «зльоти» КСП, в 1967 році створений московський міський клуб самодіяльної пісні. В тому ж році в підмосковних проводиться конференція присвячена жанру авторської пісні. Одним із перших в Україні у 1971 році виник київський КСП «Гітара».

Іншим важливим елементом авторської пісні стали фестивалі, найвідоміший із них — (біля Самари). Державне керівництво СРСР, залежно від обставин, то підтримувало, то забороняло авторську пісню, всіляко намагаючись «очолити» масовий молодіжний рух, у який вилилась діяльність КСП. Це видно на прикладі Грушинського фестивалю, яким на початках опікувалась місцева громадськість, коли ж він набув всесоюзної знаменитості — можновладці, але з 1980 року був заборонений (проводився підпільно). Деякі елементи руху КСП пізніше стали частиною російської (можна згадати жанр бард-рок (Макаревич, Гребенщиков), перший успіх Юрія Шевчука саме в жанрі авторської пісні, концерти на московській сцені ДК Горбунова — на «Горбушці», подібність каеспешних та рок-фестивалів).

КСП набули рис неофіційного громадського руху. У клубах створювались можливості активного відпочинку та творчого розвитку (уроки гри на гітарі, літературні вечори, концерти), особистісного зростання (знайомства, участь в організації заходів) заробітку (розповсюдження магнітних записів, концерти), влаштування особистого життя. «Зльоти», що проходили на природі, спілкування в колі біля вогнища, колективні співи — все це створювало атмосферу свободи, щирості та взаєморозуміння. Крім того, зустрічі «каеспешників» ставали майданчиками обговорення нагальних проблем у суспільстві, обміну нелегальною літературою, закордонними платівками. Все це знаходило віддзеркалення у текстах бардів. Тому вкрай неоднозначними були стосунки цих нових молодіжних організацій із тими, що вже існували під шефством комсомолу. Показовою є історія КСП у Києві.

КСП в Україні

Відомо, що в Києві перші КСП виникли в 1970-ті роки. Це були «Гітара», «Костер» (в Будинку вчених) та «Арсенал» (ДК заводу Арсенал). «Гітару» закрили в 1976 році після п'яти років діяльності. Неофіційний клуб «Костер», яким керували Дмитро Кімельфельд, та Леонід Духовний, організовував нелегальні концерти, наприклад, 1978 року у Києві виступав О. Розенбаум (це на 5 років раніше його першого концерту в Москві), робились та розповсюджувались магнітозаписи, самвидав. Водночас у створенні легального клубу були зацікавлені не лише автори, а й влада. Шефство над новим КСП «Арсенал» взяли міський комітет ЛКСМУ та спілка композиторів. Влада сприяла розвитку цього клубу (приміщення для виступів та зустрічей, запрошення відомих в СРСР авторів) і водночас у пресі з'являлись на діячів іншого КСП, скасовувалися їх концерти, відвідувачів та керівників клубів «опрацьовував» КДБ.

Рух КСП в Україні від початку і до середини 80-х років був російськомовним. Цією ж мовою творили і пишуть досі , Дмитро Кімельфельд, Володимир Каденко, , сотні інших авторів з України. Українська мова звучала в вигляді прийнятному для «всесоюзної» аудиторії (наприклад, жартівливий переклад Л. Духовним пісень В. Висоцького з к/ф «Вертикаль»). 1980-ті роки відкрили шанувальникам авторської пісні україномовних бардів (, Едуард Драч, Тризубий Стас, Марія Бурмака та інші). З'явилась нова «розшифровка» КСП: клуб співаної поезії. На республіканських конкурсах у жанрі авторської пісні перемагають україномовні пісні.

Перші роки незалежності для українських КСП позначилися втратами через еміграцію знаменитих авторів та організаторів руху (Дмитро Кімельфельд, , Леонід Духовний та інші), закриттям клубів (в Києві на 1989 р. їх було 8, на 1993 р. — один). Зменшилась кількість авторів з України на міжнародних фестивалях авторської пісні, та й фестивалі всередині країни зникали без належної підтримки або ж, замовчувані, проходили в «колі своїх», як у часи радянського «підпілля».

До середини 2000-х років можна було спостерігати тенденцію відродження фестивальної активності, появи нових форм існування авторської пісні і водночас згасання «клубного» життя. Так, наприклад, у 2002 році майданчиком для авторської пісні став фестиваль «Культурні герої», а в наступні роки були проведені Всеукраїнські фестивалі авторської пісні в Києві. Виникали нові своєрідні «сцени» для авторів у вигляді «бард-кафе». Виникали естрадні гурти, які справляли враження «нового обличчя» авторської пісні (5'nizza, Flëur та інші). Водночас клуби як осередки громадської активності майже невідомі широкому загалу й борються за право на існування. Особливо це характерно для Києва, з його «земельним питанням». Показова ситуація з Музеєм історії Міста, де працювала концертна зала, поетичний салон, творча вітальня — все це до 2003 року, коли музей був відселений у нікуди, історичний Кловський палац, де він знаходився, знищений, а на його місці постав Палац Правосуддя Верховного суду України. Час від часу з'являються сигнали про зазіхання на Дім культури заводу «Арсенал», приміщення однойменного КСП, старшого з усіх, що залишились у Києві.

У Києві зусиллями любителів жанру підтримується діяльність (варто згадати Олександра Короля, Давлєта Кєлова, Сергія Хоменка), з 2005 року «Арсенал» проводить фестиваль «Острів» пам'яті Д. Кєлова, на початку 2000-х років виник клуб «Вертикаль», який розвивав напрямок (керівник Денис Блощинський), клуб «Дом» проводить щорічний фестиваль «Лісова фієста», З 1992 року працює Літературно-музичний Салон Олега Рубанського. У Запоріжжі працювали Дмитро Долгов (лауреат Грушинського фестивалю 1998 року, нині в Києві?), Олександр Супрун, Запорізький народний театр авторської пісні Елени Алєксєєвої. У Вінниці довгий час працював і очолював місцевий КСП «Метро» (нині працює в студії Нікітіних у Москві). У Луганську певний час існував ансамбль Антона Ворожейкіна, що мав на меті відродження жанру шансон в його початковому розумінні (на відміну від російського шансону), нині автор працює самостійно. У Харківській області в смт Есхар проводиться однойменний фестиваль.

Слід зазначити, що від початків руху КСП були шановані каеспівцями автори, які самі стояли осторонь «клубного» руху (найвідоміший приклад: В. Висоцький). Тому, звичайно, не можна обмежуватись у розгляді явища авторської пісні виключно рухом КСП. Особливо це характерно для україномовних авторів. Знані та шановані Віктор Морозов, Едуард Драч, Ольга Богомолець та їх менш імениті колеги працюють самостійно, не намагаючись утворювати громади на кшталт КСП.

Див. також

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Колективне сільськогосподарське підприємство.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 11 січня 2010. Процитовано 7 серпня 2011.
  2. . Архів оригіналу за 10 травня 2011. Процитовано 7 серпня 2011.
  3. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2011. Процитовано 7 серпня 2011.
  4. . Архів оригіналу за 28 лютого 2009. Процитовано 7 серпня 2011.
  5. . Архів оригіналу за 10 травня 2011. Процитовано 7 серпня 2011.
  6. відділом пропаганди в міськкомі ЛКСМУ завідував В'ячеслав Мухін, організатор КСП «Гітара», лауреат
  7. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 7 серпня 2011.
  8. . Архів оригіналу за 26 липня 2013. Процитовано 7 серпня 2011.

Посилання

  • . Спогади про розвиток КСП у Києві «ДИМА, ВАЛЕРА, ИЛЬЯ, ТЫ И Я…» (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Klub spivanoyi samodiyalnoyi poeziyi KSP abo klub avtorskoyi pisni KAP forma samoorganizaciyi tvorchoyi molodi v SRSR vazhlivij element rozvitku avtorskoyi pisni Abreviatura KSP z yavlyayetsya u 1950 ti roki j oznachaye konkursi studentskoyi pisni yih uchasnikami buli majbutni stovpi avtorskoyi pisni moskovski studenti Yurij Vizbor Yulij Kim ta inshi Stvorennya pershogo klubu na toj chas ishe studentskoyi pisni pripadaye na 1964 rik bazoyu dlya nogo buv hor Moskovskogo inzhenerno fizichnogo institutu V inshih vishah Moskvi vinikayut vlasni KSP provodyatsya miski zloti KSP v 1967 roci stvorenij moskovskij miskij klub samodiyalnoyi pisni V tomu zh roci v pidmoskovnih provoditsya konferenciya prisvyachena zhanru avtorskoyi pisni Odnim iz pershih v Ukrayini u 1971 roci vinik kiyivskij KSP Gitara Inshim vazhlivim elementom avtorskoyi pisni stali festivali najvidomishij iz nih bilya Samari Derzhavne kerivnictvo SRSR zalezhno vid obstavin to pidtrimuvalo to zaboronyalo avtorsku pisnyu vsilyako namagayuchis ocholiti masovij molodizhnij ruh u yakij vililas diyalnist KSP Ce vidno na prikladi Grushinskogo festivalyu yakim na pochatkah opikuvalas misceva gromadskist koli zh vin nabuv vsesoyuznoyi znamenitosti mozhnovladci ale z 1980 roku buv zaboronenij provodivsya pidpilno Deyaki elementi ruhu KSP piznishe stali chastinoyu rosijskoyi mozhna zgadati zhanr bard rok Makarevich Grebenshikov pershij uspih Yuriya Shevchuka same v zhanri avtorskoyi pisni koncerti na moskovskij sceni DK Gorbunova na Gorbushci podibnist kaespeshnih ta rok festivaliv KSP nabuli ris neoficijnogo gromadskogo ruhu U klubah stvoryuvalis mozhlivosti aktivnogo vidpochinku ta tvorchogo rozvitku uroki gri na gitari literaturni vechori koncerti osobistisnogo zrostannya znajomstva uchast v organizaciyi zahodiv zarobitku rozpovsyudzhennya magnitnih zapisiv koncerti vlashtuvannya osobistogo zhittya Zloti sho prohodili na prirodi spilkuvannya v koli bilya vognisha kolektivni spivi vse ce stvoryuvalo atmosferu svobodi shirosti ta vzayemorozuminnya Krim togo zustrichi kaespeshnikiv stavali majdanchikami obgovorennya nagalnih problem u suspilstvi obminu nelegalnoyu literaturoyu zakordonnimi plativkami Vse ce znahodilo viddzerkalennya u tekstah bardiv Tomu vkraj neodnoznachnimi buli stosunki cih novih molodizhnih organizacij iz timi sho vzhe isnuvali pid shefstvom komsomolu Pokazovoyu ye istoriya KSP u Kiyevi KSP v Ukrayini Vidomo sho v Kiyevi pershi KSP vinikli v 1970 ti roki Ce buli Gitara Koster v Budinku vchenih ta Arsenal DK zavodu Arsenal Gitaru zakrili v 1976 roci pislya p yati rokiv diyalnosti Neoficijnij klub Koster yakim keruvali Dmitro Kimelfeld ta Leonid Duhovnij organizovuvav nelegalni koncerti napriklad 1978 roku u Kiyevi vistupav O Rozenbaum ce na 5 rokiv ranishe jogo pershogo koncertu v Moskvi robilis ta rozpovsyudzhuvalis magnitozapisi samvidav Vodnochas u stvorenni legalnogo klubu buli zacikavleni ne lishe avtori a j vlada Shefstvo nad novim KSP Arsenal vzyali miskij komitet LKSMU ta spilka kompozitoriv Vlada spriyala rozvitku cogo klubu primishennya dlya vistupiv ta zustrichej zaproshennya vidomih v SRSR avtoriv i vodnochas u presi z yavlyalis na diyachiv inshogo KSP skasovuvalisya yih koncerti vidviduvachiv ta kerivnikiv klubiv opracovuvav KDB Ruh KSP v Ukrayini vid pochatku i do seredini 80 h rokiv buv rosijskomovnim Ciyeyu zh movoyu tvorili i pishut dosi Dmitro Kimelfeld Volodimir Kadenko sotni inshih avtoriv z Ukrayini Ukrayinska mova zvuchala v viglyadi prijnyatnomu dlya vsesoyuznoyi auditoriyi napriklad zhartivlivij pereklad L Duhovnim pisen V Visockogo z k f Vertikal 1980 ti roki vidkrili shanuvalnikam avtorskoyi pisni ukrayinomovnih bardiv Eduard Drach Trizubij Stas Mariya Burmaka ta inshi Z yavilas nova rozshifrovka KSP klub spivanoyi poeziyi Na respublikanskih konkursah u zhanri avtorskoyi pisni peremagayut ukrayinomovni pisni Pershi roki nezalezhnosti dlya ukrayinskih KSP poznachilisya vtratami cherez emigraciyu znamenitih avtoriv ta organizatoriv ruhu Dmitro Kimelfeld Leonid Duhovnij ta inshi zakrittyam klubiv v Kiyevi na 1989 r yih bulo 8 na 1993 r odin Zmenshilas kilkist avtoriv z Ukrayini na mizhnarodnih festivalyah avtorskoyi pisni ta j festivali vseredini krayini znikali bez nalezhnoyi pidtrimki abo zh zamovchuvani prohodili v koli svoyih yak u chasi radyanskogo pidpillya Do seredini 2000 h rokiv mozhna bulo sposterigati tendenciyu vidrodzhennya festivalnoyi aktivnosti poyavi novih form isnuvannya avtorskoyi pisni i vodnochas zgasannya klubnogo zhittya Tak napriklad u 2002 roci majdanchikom dlya avtorskoyi pisni stav festival Kulturni geroyi a v nastupni roki buli provedeni Vseukrayinski festivali avtorskoyi pisni v Kiyevi Vinikali novi svoyeridni sceni dlya avtoriv u viglyadi bard kafe Vinikali estradni gurti yaki spravlyali vrazhennya novogo oblichchya avtorskoyi pisni 5 nizza Fleur ta inshi Vodnochas klubi yak oseredki gromadskoyi aktivnosti majzhe nevidomi shirokomu zagalu j boryutsya za pravo na isnuvannya Osoblivo ce harakterno dlya Kiyeva z jogo zemelnim pitannyam Pokazova situaciya z Muzeyem istoriyi Mista de pracyuvala koncertna zala poetichnij salon tvorcha vitalnya vse ce do 2003 roku koli muzej buv vidselenij u nikudi istorichnij Klovskij palac de vin znahodivsya znishenij a na jogo misci postav Palac Pravosuddya Verhovnogo sudu Ukrayini Chas vid chasu z yavlyayutsya signali pro zazihannya na Dim kulturi zavodu Arsenal primishennya odnojmennogo KSP starshogo z usih sho zalishilis u Kiyevi U Kiyevi zusillyami lyubiteliv zhanru pidtrimuyetsya diyalnist KSP Arsenal varto zgadati Oleksandra Korolya Davlyeta Kyelova Sergiya Homenka z 2005 roku Arsenal provodit festival Ostriv pam yati D Kyelova na pochatku 2000 h rokiv vinik klub Vertikal yakij rozvivav napryamok kerivnik Denis Bloshinskij klub Dom provodit shorichnij festival Lisova fiyesta Z 1992 roku pracyuye Literaturno muzichnij Salon Olega Rubanskogo U Zaporizhzhi pracyuvali Dmitro Dolgov laureat Grushinskogo festivalyu 1998 roku nini v Kiyevi Oleksandr Suprun Zaporizkij narodnij teatr avtorskoyi pisni Eleni Alyeksyeyevoyi U Vinnici dovgij chas pracyuvav i ocholyuvav miscevij KSP Metro nini pracyuye v studiyi Nikitinih u Moskvi U Lugansku pevnij chas isnuvav ansambl Antona Vorozhejkina sho mav na meti vidrodzhennya zhanru shanson v jogo pochatkovomu rozuminni na vidminu vid rosijskogo shansonu nini avtor pracyuye samostijno U Harkivskij oblasti v smt Eshar provoditsya odnojmennij festival Slid zaznachiti sho vid pochatkiv ruhu KSP buli shanovani kaespivcyami avtori yaki sami stoyali ostoron klubnogo ruhu najvidomishij priklad V Visockij Tomu zvichajno ne mozhna obmezhuvatis u rozglyadi yavisha avtorskoyi pisni viklyuchno ruhom KSP Osoblivo ce harakterno dlya ukrayinomovnih avtoriv Znani ta shanovani Viktor Morozov Eduard Drach Olga Bogomolec ta yih mensh imeniti kolegi pracyuyut samostijno ne namagayuchis utvoryuvati gromadi na kshtalt KSP Div takozhAvtorska pisnya Ukrayinski bardi Okudzhava Bulat Shalvovich 1924 1997 Gorodnickij Oleksandr Mojsejovich 1933 r n Kukin Yurij Oleksijovich 1932 2011 Lancberg Volodimir Isakovich 1948 2005 Kim Yulij Chersanovich 1936 r n Mityayev Oleg Grigorovich 1956 r n U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kolektivne silskogospodarske pidpriyemstvo Primitki Arhiv originalu za 11 sichnya 2010 Procitovano 7 serpnya 2011 Arhiv originalu za 10 travnya 2011 Procitovano 7 serpnya 2011 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2011 Procitovano 7 serpnya 2011 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2009 Procitovano 7 serpnya 2011 Arhiv originalu za 10 travnya 2011 Procitovano 7 serpnya 2011 viddilom propagandi v miskkomi LKSMU zaviduvav V yacheslav Muhin organizator KSP Gitara laureat Arhiv originalu za 13 lyutogo 2012 Procitovano 7 serpnya 2011 Arhiv originalu za 26 lipnya 2013 Procitovano 7 serpnya 2011 Posilannya Spogadi pro rozvitok KSP u Kiyevi DIMA VALERA ILYa TY I Ya ros

Дата публікації:
Топ