Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Клод Фаррер | ||||
|---|---|---|---|---|
| Claude Farrère | ||||
 Клод Фаррер. 1923 рік. | ||||
| Ім'я при народженні | Frédéric-Charles-Pierre-Edouard Bargone | |||
| Псевдонім | Claude Farrère, Pierre Toulven | |||
| Народився | 27 квітня 1876 Ліон,  Франція | |||
| Помер | 21 червня 1957 (81 рік) Париж | |||
| Поховання | Q83191453?[1] | |||
| Громадянство | Франція | |||
| Національність | француз | |||
| Діяльність | письменник, історик, кіносценарист, журналіст і офіцер | |||
| Alma mater | d | |||
| Мова творів | французька | |||
| Роки активності | 1902–1955 | |||
| Жанр | оповідання, роман, есей, кіносценарій | |||
| Magnum opus | роман «Цивілізовані» | |||
| Членство | Французька академія | |||
| Батько | d | |||
| У шлюбі з | d | |||
| Премії | Гонкурівська премія (1905),  | |||
| | ||||
 Клод Фаррер у Вікісховищі | ||||
Клод Фарре́р (фр. Claude Farrère, справжнє ім'я та прізвище Фредері́к-Шарль Барґо́н, фр. Frédéric-Charles Bargone, * 27 квітня 1876, Ліон, Франція — † 21 червня 1957, Париж) — французький письменник, історик, кіносценарист, журналіст і офіцер, третій з ліку лауреат Гонкурівської премії (1905).
Біографія
Фредерік-Шарль Баргон навчався в ліцеях Марселя і Тулона. Взявши приклад зі свого батька — полковника колоніальної піхоти, 1894 року він вступив до Військово-морської академії у Бресті. У 1897-му його посилають на Далекий Схід, де у жовтні того ж року й у лютому — березні 1899-го перебуває в Сайгоні. На борту кораблів «Вобан», а пізніше «Декарт» майбутній письменник відвідує Ханой і Хайфон. 1899 року став лейтенантом флоту, 1906 року — капітан-лейтенантом, а 1918 року — капітаном третього рангу. На Першій світовій війні був поранений під час артилерійського обстрілу. 1919 він пішов у відставку, щоб цілковито присвятити себе літературній праці. Цього ж року одружився з Анрієттою Рожер.
У 1905 році молодий письменник здобув Гонкурівську премію за роман «Цивілізовані». Набравшись вражень і набувши досвіду в подорожах, маючи багатий матеріал, він старався якнайбільше написати. До його літературного доробку належать пригодницькі, фантастичні та детективні твори, подорожні записки та есеї на міжнародну тематику. Клод Фаррер приятелював із П'єром Луї та Віктором Сегаленом і дуже високо цінував П'єра Лоті. Зацікавившись Туреччиною, з 1902 року він побував у ній одинадцять разів. Цікавила письменника також Японія. У 1938 році японський уряд запросив його, як незалежного автора, відвідати країну. Звідти Фаррер вирушив до Китаю, Кореї та Маньчжурської держави. Був нагороджений японським орденом Священного Скарбу другого ступеня.
Фаррер підтримував кемалістський рух під час Турецької війни за незалежність, але на початку 1920-х років розчаровується в ньому через авторитарну політику й шовіністичну політику Мустафи Кемаля Ататюрка. Це відображено у творі Фаррера Turquie ressuscitée «Воскресла Туреччина» (1930).
У час між двома світовими війнами він співпрацює з редакцією газети «Факел» (Le Flambeau) — органом організації (Croix-de-feu).
У 1933 році він записався добровольцем у Французький комітет захисту переслідуваної єврейської інтелігенції й закликав французький уряд добре приймати євреїв — біженців із Німеччини в ім'я великодушности і з міркувань, добре знаних у Франції: було б «хорошою справою» дати притулок євреям, адже Німеччина дала притулок французьким гугенотам після скасування Нантського едикту.
6 травня 1932 на відкритті книжкового ярмарку в Парижі, стоячи між президентом Полем Думером і його вбивцею — російським емігрантом , Фаррер був поранений двома кулями в руку.
У 1934 році він опублікував «Історію Військово-морського флоту Франції», в якій, зокрема, ствердив, що про вітчизняний військово-морський флот зазвичай дбала освічена еліта, яку рідко коли підтримувала громадська думка, і що найдошкульніших поразок (початок Столітньої війни, Людовік XIV, Наполеон) Франція зазнала головним чином через те, що не було флотилії.
Клода Фаррера обрали членом Французької академії 28 березня 1935, в той же день, що й Андре Бельсора і Жака Бенвіля. З перевагою у п'ять голосів він переміг суперника — Поля Клоделя й замінив Жана-Луї Барту у 28 кріслі. Причому за всю історію цієї академії вдруге (після П'єра Лоті) до неї вступив моряк. Перед тим він двічі зазнавав невдачі — у 1927-му від Еміля Маля у змаганні за крісло Рішпена й у 1928-му від Моріса Палеолоґа у змаганні за крісло Жоннара.
Після Другої світової війни Фаррер вступив до Асоціації захисту пам'яті маршала Філіппа Петена
Клод Фаррер був також голова Спілки письменників-комбатантів. З ініціативи цієї організації у 1959 році засновано літературну Премію імени Клода Фаррера. Її призначають щороку на з'їзді спілки за «роман з уявою» письменникам, що «досі не здобули ні одної великої літературної премії». Письменник цікавився авіацією, був членом авіаклубу.
Похований на цвинтарі міста Сент-Фуа-ле-Ліон.
Фантастична та детективна творчість Фаррера
Більш відомий «колоніальними» еротичними романами Фаррер також написав низку фантастичних творів. Академії. Сучасні любителі фантастики знають Клода Фаррера як автора кількох оповідань такого жанру із збірки «Інший берег», надрукованих у журналі «Fiction», який виходив у 1953 — 1990 роках. До фантастики також мають відношення 5 романів Фаррера. Серед них — «Будинок з таємницею» [La Maison des hommes vivants] (1911) і «Засуджені на смерть» [Les condamnes a mort] (1920); в одному з останніх романів — антиутопії, досить популярному на початку століття, страйкуючі американські робітники в 1990 р безжально, за допомогою нов. зброї, вирізані капіталістами і без особливих проблем замінені машинами, проти засилля яких брало і була проведена страйк (дивіться Автоматизація, Капіталізм, Політика, Соціал-дарвінізм, Соціалізм).
У 1906-му він опублікував детектив «Людина-вбивця» (з ілюстраціями Шарля Атам'яна), у якому вбивцею виявляється сам оповідач, головний герой твору. З такою знахідкою він на двадцять років випередив Аґату Крісті.
Твори
Белетристика
- Le Cyclone (1902) — «Циклон»
- Fumée d'opium (1904) — «Дим опію»
- Les Civilisés (1905) — «Цивілізовані» (Гонкурівська премія) 1905 року
- L'homme qui assassina (1906) — «Людина-вбивця»
- Pour vaincre la mer (1906) — «Щоб перемогти море»
- Mademoiselle Dax, jeune fille [Архівовано 25 листопада 2020 у Wayback Machine.] (1907) — «Мадмуазель Дакс, молода дівчина»
- Trois hommes et deux femmes (1909) — «Троє мужчин і дві жінки»
- La Bataille (1909) — «Битва»
- Les Petites Alliées (1910) — «Малі союзниці»
- Thomas l'Agnelet (1911) — «Тома Ягнятко»
- La Maison des hommes vivants (1911) — «Дім живих людей»
- Dix-sept histoires de marins (1914) — «Сімнадцять оповідей про моряків»
- Quatorze histoires de soldats (1916) — «Чотирнадцять оповідей про солдатів»
- La Veillée d'armes [ 12 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (1917, en collaboration avec L. Népoty) — «Нічна військова варта» (у співавторстві з Л. Непоті)
- La Dernière Déesse (1920) — «Остання богиня»
- Les Condamnés à mort (1920) — «Засуджені на смерть»
- Roxelane (1920) — «Роксолана»
- La Vieille Histoire (1920) — «Давня історія»
- Bêtes et gens qui s'aimèrent (1920) — «Тварини й люди, що любилися»
- Les condamnés à mort (1920) — «Приречені на смерть»
- Croquis d'Extrême-Orient (1921) — «Нариси з Далекого Сходу»
- L'Extraordinaire Aventure d'Achmet Pacha Djemaleddine (1921) — «Незвичайна пригода Ахмета-паші Джемаледдіна»
- Contes d'Outre-Mer et d'autres mondes (1921) — «Казки з-за моря і з інших країв»
- Les Hommes nouveaux (1922) — «Нові люди»
- Stamboul (1922) — «Стамбул»
- Lyautey l'Africain (1922) — «Африканець Ліоте»
- Histoires de très loin et d'assez près (1923) — «Історії дуже здалека й доволі зблизька»
- Trois histoires d'ailleurs (1923) — «Ще три історії»
- Mes voyages: La promenade d'Extrême-Orient (vol. 1, 1924) — «Мої подорожі: прогулянка на Далекому Сході»
- Combats et batailles sur mer (1925, en collaboration avec le Commandant Paul Chack) — «Морські бої і битви» (у співавторстві з командиром Полем Шаком)
- Une aventure amoureuse de Monsieur de Tourville (1925) — «Любовна пригода месьє Турвілля»
- Une jeune fille voyagea (1925) — «Мандрувала юна дівчина»
- L'Afrique du Nord (1925) — «Північна Африка»
- Mes voyages: En Méditerranée (vol. 2, 1926) — «Мої подорожі: Середземномор'я»
- Le Dernier Dieu (1926) — «Останній бог»
- Cent millions d'or (1927) — «Сто мільйонів золотом»
- L'École de jazz de Claude Farrère et Dal Médico d'après Dancing mothers de Edgar Selwyn et Edmund Goulding, comédie en 4 actes, Théâtre Femina (Paris), 21 octobre 1927 — «Школа джазу» (у співавторстві з даль Медіко, за мотивами комедії «Матері-танцівниці» Едґара Селвіна й Едмунда Гулдінга)
- La Nuit en mer, Paris, libr. Flammarion, coll. «Les Nuits», 1928 — «Ніч на морі»
- L'Autre Côté (1928) — «Інший берег»
- La Porte dérobée (1929) — «Потайні двері»
- La Marche funèbre (1929) — «Похоронний марш»
- Loti (1929) — «Лоті»
- Loti et le chef (1930) — «Лоті і начальник»
- Shahrâ sultane et la mer (1931) — «Султанша Шахра і море»
- Les Tribulations d'un Chinois en Chine (1931) — «Поневіряння китайця в Китаї»
- L'Atlantique en rond (1932) — «Навколо Атлантики»
- Deux combats navals, 1914 (1932) — «Морські бої, 1914»
- Sur mer, 1914 (1933) — «На морі, 1914»
- Les Quatre Dames d'Angora (1933) — «Чотири пані з Анкари»
- La Quadrille des mers de Chine (1933) — «Четвірка китайських морів»
- Histoire de la Marine française (1934) — «Історія французького флоту»
- L'Inde perdue (1935) — «Втрачена Індія»
- Le Quadrille des mers de Chine (1935)
- Sillages, Méditerranée et navires (1936) — «Курс судна, Середземномор'я і кораблі»
- L'homme qui était trop grand (1936, en collaboration avec Pierre Benoit) — «Людина, що була завелика» (у співавторстві з П'єром Бенуа)
- Visite aux Espagnols (1937) — «Візит у іспанців»
- Les Forces spirituelles de l'Orient (1937) — «Духовні сили Сходу»
- Le Grand Drame de l'Asie (1938) — «Велика драма Азії»
- Les Imaginaires (1938) — «Уявні»
- La Onzième Heure (1940) — «Одинадцята година»
- L'Homme seul (1942) — «Самотній»
- Fern-Errol (1943) — «Ферн-Ерроль»
- La Seconde Porte (1945) — «Другі двері»
- La Gueule du lion (1946) — «Лев'яча паща»
- La Garde aux portes de l'Asie (1946) — «Варта біля воріт Азії»
- La Sonate héroïque (1947) — «Героїчна соната»
- Escales d'Asie (1947) — «Гавані Азії»
- Job, siècle XX (1949) — «Йов, двадцяте століття»
- La Sonate tragique (1950) — «Трагічна соната»
- Je suis marin (1951) — «Я моряк»
- La Dernière Porte (1951) — «Останні двері»
- Le Traître (1952) — «Зрадниця»
- La Sonate à la mer (1952) — «Соната по-морському»
- L'Élection sentimentale (1952) Ed. Baudinière — «Сентиментальна добірка»
- Les Petites Cousines (1953) — «Маленькі кузини»
- Mon ami Pierre Louïs (1953) — «Мій друг П'єр Луї»
- Jean-Baptise Colbert (1954) — «Жан-Батіз Кольбер»
- Le Juge assassin (1954) — «Суддя-вбивця»
- Lyautey créateur (1955) — «Творець Ліоте»
Сценарії кінофільмів
- «Die Liebe des Van Royk» — «Кохання Ван-Ройка» (1918, Німеччина, у співавторстві з Фанні Карлсен і Люпу Пік)
- «Right to Love» — «Право кохати» (1920, США, у співавторстві з Оїдою Бержер і П'єром Фронде)
- «La bataille» — «Битва» (1924, Франція, у співавторстві з Маргарет Тернбулл)
- «La Maison des hommes vivants» — «Дім живих людей» (1929, Франція)
- «L'homme qui assassina» — «Людина-вбивця» (1930, Німеччина, Франція, у співавторстві з Гайнцом Гольдберґом, Генрі Костером, Гаррі Каном і П'єром Фронде)
- «Stamboul» — «Стамбул» (1931, Велика Британія, у співавторстві з Реджинальдом Денамом, Гайнцом Гольдбергом, Генрі Костером, Гаррі Каном і П'єром Фронде)
- «El hombre que asesinó» — «Людина-вбивця» (1931, Велика Британія, у співавторстві з Реджинальдом Денамом, Гайнцом Гольдбергом, Генрі Костером, Гаррі Каном і П'єром Фронде)
- «Der Mann, der den Mord beging» — «Людина-вбивця» (1931, Німеччина, співавторстві з Карлом Маєром, Гайнцом Гольдбергом, Генрі Костером, Гаррі Каном і П'єром Фронде)
- «Woman from Monte Carlo» — «Жінка з Монте-Карло» (1932, США, у співавторстві з Люсьєном Непоті та Гарві Ф. Тью)
- «La bataille» — «Битва» (1933, Франція, Велика Британія, у співавторстві з Ніколасом Фаркасом і Бернаром Ціммером)
- «The Battle» — «Битва» (1934, Франція, Велика Британія, у співавторстві з Ніколасом Фаркасом, Робертом Стівенсоном і Бернаром Ціммером)
- «La Veillée d'armes» — «Нічна військова варта» (1935, Франція, у співавторстві з Марселем Л'Ерб'є, Шарлем Спааком і Люсьєном Непоті)
- «Les Hommes nouveaux» — «Нові люди» (1936, Франція, у співавторстві з Марселем Л'Ерб'є)
Бібліографія
- P. Beillevaire, " Après La Bataille: l'égarement japonophile de Claude Farrère " in Faits et imaginaires de la guerre russo-japonaise (1904—1905), p. 223—246, éditions Kailash, Paris, 2005, 590p., . ()
- Ali Özçelebi, Claude Farrère et la Turquie, Erzurum, Atatürk Üniversitesi basımevi, 1979.
- A. Quella-Villéger, Le Cas Farrère. Du Goncourt à la disgrâce, Presses de la Renaissance, Paris, 1989.
- Maxime Revon, J. N. Faure-Biguet, Georges Gabory, Henry Marx, Jules Bertaut, " Claude Farrère " in La Nouvelle Revue critique, 1924.
- Henri Troyat et Alphonse Juin, Le Fauteuil de Claude Farrère: discours de réception de M. Henri Troyat à l'Académie française et réponse de M. le Maréchal Juin, Paris, Plon, 1960.
Нагороди і відзнаки
- Гонкурівська премія, 1905
- Орден Почесного легіону
- Хрест війни 1914 — 1918 років
- Японський орден Священного скарбу (другого ступеня)
Відзначення пам'яті
- Премія імени Клода Фаррера
- На честь Клода Фаррера названо вулиці в Парижі, Ліоні, Тулоні, Стамбулі та Ермоні
- Духи́ відомого парфумера Ґерлена «Міцуко» (Mitsouko) названо на честь однойменної героїні твору Клода Фаррера «Битва». У цьому романі йдеться про нещасливе кохання японської красуні Міцуко (це ім'я означає «таємниця») і англійського офіцера.
Цікавинки
- В оповіданні Бориса Віана «Сантехнік» (Le plombier) із книжки «Мурахи» (Les Fourmis), оповідачеві дозволяється зажадати Жасмен, крім днів, коли вона «починає нагадувати Клода Фаррера»
Джерела
- «Les Trésors de Claude Farrère». «Скарби Клода Фаррера». Стаття про письменника, яку написав Ксав'є Солей [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- http://www.isfdb.org/cgi-bin/ea.cgi?6707 [ 2 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- http://www.sf-encyclopedia.com/entry/farrere_claude [ 28 травня 2016 у Wayback Machine.]
- http://www.bdfi.net/auteurs/f/farrere_claude.php [ 24 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- http://www.catalogovegetti.com/catalogo/A0318.htm#1862 [ 12 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Энциклопедия фантастики. Кто есть кто. Под ред. Вл. Гакова, 1995
Примітки
- https://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article4956
- Qui êtes-vous ?, p. 284—288
- . Архів оригіналу за 13 листопада 2008. Процитовано 20 жовтня 2011.
- Ralph Schor, L'Antisémitisme en France pendant l'entre-deux-guerres, Bruxelles, Complexe, 2005, pp. 247, 295 et 299—300 — Ральф Шор. «Антисемітизм у Франції у часи між двома світовими війнами»
- . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 20 жовтня 2011.
- Où reposent les lauréats du prix Goncourt ? [ 26 березня 2016 у Wayback Machine.]Прочитано 30.04.2016
- Інсценізований твір Жуля Верна у співавторстві з Шарлем Мере — з нагоди Колоніальної виставки 1931 року. Див. Isabelle Scaviner, in Revue Jules Verne 33/34, Centre international Jules Verne, 2011, p.41-51
- Сайт «Кинопоиск»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Farrer Ukrcenter Primitki Klod FarrerClaude FarrereKlod Farrer 1923 rik Im ya pri narodzhenniFrederic Charles Pierre Edouard BargonePsevdonimClaude Farrere Pierre ToulvenNarodivsya27 kvitnya 1876 1876 04 27 Lion FranciyaPomer21 chervnya 1957 1957 06 21 81 rik ParizhPohovannyaQ83191453 1 Gromadyanstvo FranciyaNacionalnistfrancuzDiyalnistpismennik istorik kinoscenarist zhurnalist i oficerAlma materdMova tvorivfrancuzkaRoki aktivnosti1902 1955Zhanropovidannya roman esej kinoscenarijMagnum opusroman Civilizovani ChlenstvoFrancuzka akademiyaBatkodU shlyubi zdPremiyiGonkurivska premiya 1905 Orden Pochesnogo legionu Klod Farrer u Vikishovishi Klod Farre r fr Claude Farrere spravzhnye im ya ta prizvishe Frederi k Sharl Bargo n fr Frederic Charles Bargone 27 kvitnya 1876 Lion Franciya 21 chervnya 1957 Parizh francuzkij pismennik istorik kinoscenarist zhurnalist i oficer tretij z liku laureat Gonkurivskoyi premiyi 1905 BiografiyaFrederik Sharl Bargon navchavsya v liceyah Marselya i Tulona Vzyavshi priklad zi svogo batka polkovnika kolonialnoyi pihoti 1894 roku vin vstupiv do Vijskovo morskoyi akademiyi u Bresti U 1897 mu jogo posilayut na Dalekij Shid de u zhovtni togo zh roku j u lyutomu berezni 1899 go perebuvaye v Sajgoni Na bortu korabliv Voban a piznishe Dekart majbutnij pismennik vidviduye Hanoj i Hajfon 1899 roku stav lejtenantom flotu 1906 roku kapitan lejtenantom a 1918 roku kapitanom tretogo rangu Na Pershij svitovij vijni buv poranenij pid chas artilerijskogo obstrilu 1919 vin pishov u vidstavku shob cilkovito prisvyatiti sebe literaturnij praci Cogo zh roku odruzhivsya z Anriyettoyu Rozher U 1905 roci molodij pismennik zdobuv Gonkurivsku premiyu za roman Civilizovani Nabravshis vrazhen i nabuvshi dosvidu v podorozhah mayuchi bagatij material vin staravsya yaknajbilshe napisati Do jogo literaturnogo dorobku nalezhat prigodnicki fantastichni ta detektivni tvori podorozhni zapiski ta eseyi na mizhnarodnu tematiku Klod Farrer priyatelyuvav iz P yerom Luyi ta Viktorom Segalenom i duzhe visoko cinuvav P yera Loti Zacikavivshis Turechchinoyu z 1902 roku vin pobuvav u nij odinadcyat raziv Cikavila pismennika takozh Yaponiya U 1938 roci yaponskij uryad zaprosiv jogo yak nezalezhnogo avtora vidvidati krayinu Zvidti Farrer virushiv do Kitayu Koreyi ta Manchzhurskoyi derzhavi Buv nagorodzhenij yaponskim ordenom Svyashennogo Skarbu drugogo stupenya Farrer pidtrimuvav kemalistskij ruh pid chas Tureckoyi vijni za nezalezhnist ale na pochatku 1920 h rokiv rozcharovuyetsya v nomu cherez avtoritarnu politiku j shovinistichnu politiku Mustafi Kemalya Atatyurka Ce vidobrazheno u tvori Farrera Turquie ressuscitee Voskresla Turechchina 1930 U chas mizh dvoma svitovimi vijnami vin spivpracyuye z redakciyeyu gazeti Fakel Le Flambeau organom organizaciyi Croix de feu U 1933 roci vin zapisavsya dobrovolcem u Francuzkij komitet zahistu peresliduvanoyi yevrejskoyi inteligenciyi j zaklikav francuzkij uryad dobre prijmati yevreyiv bizhenciv iz Nimechchini v im ya velikodushnosti i z mirkuvan dobre znanih u Franciyi bulo b horoshoyu spravoyu dati pritulok yevreyam adzhe Nimechchina dala pritulok francuzkim gugenotam pislya skasuvannya Nantskogo ediktu Zustrich Kloda Farrera ta Mustafi Kemalya Atatyurka v Izmiti 18 chervnya 1922 roku 6 travnya 1932 na vidkritti knizhkovogo yarmarku v Parizhi stoyachi mizh prezidentom Polem Dumerom i jogo vbivceyu rosijskim emigrantom Farrer buv poranenij dvoma kulyami v ruku U 1934 roci vin opublikuvav Istoriyu Vijskovo morskogo flotu Franciyi v yakij zokrema stverdiv sho pro vitchiznyanij vijskovo morskij flot zazvichaj dbala osvichena elita yaku ridko koli pidtrimuvala gromadska dumka i sho najdoshkulnishih porazok pochatok Stolitnoyi vijni Lyudovik XIV Napoleon Franciya zaznala golovnim chinom cherez te sho ne bulo flotiliyi Kloda Farrera obrali chlenom Francuzkoyi akademiyi 28 bereznya 1935 v toj zhe den sho j Andre Belsora i Zhaka Benvilya Z perevagoyu u p yat golosiv vin peremig supernika Polya Klodelya j zaminiv Zhana Luyi Bartu u 28 krisli Prichomu za vsyu istoriyu ciyeyi akademiyi vdruge pislya P yera Loti do neyi vstupiv moryak Pered tim vin dvichi zaznavav nevdachi u 1927 mu vid Emilya Malya u zmaganni za krislo Rishpena j u 1928 mu vid Morisa Paleologa u zmaganni za krislo Zhonnara Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Farrer vstupiv do Asociaciyi zahistu pam yati marshala Filippa Petena Klod Farrer buv takozh golova Spilki pismennikiv kombatantiv Z iniciativi ciyeyi organizaciyi u 1959 roci zasnovano literaturnu Premiyu imeni Kloda Farrera Yiyi priznachayut shoroku na z yizdi spilki za roman z uyavoyu pismennikam sho dosi ne zdobuli ni odnoyi velikoyi literaturnoyi premiyi Pismennik cikavivsya aviaciyeyu buv chlenom aviaklubu Pohovanij na cvintari mista Sent Fua le Lion Fantastichna ta detektivna tvorchist FarreraBilsh vidomij kolonialnimi erotichnimi romanami Farrer takozh napisav nizku fantastichnih tvoriv Akademiyi Suchasni lyubiteli fantastiki znayut Kloda Farrera yak avtora kilkoh opovidan takogo zhanru iz zbirki Inshij bereg nadrukovanih u zhurnali Fiction yakij vihodiv u 1953 1990 rokah Do fantastiki takozh mayut vidnoshennya 5 romaniv Farrera Sered nih Budinok z tayemniceyu La Maison des hommes vivants 1911 i Zasudzheni na smert Les condamnes a mort 1920 v odnomu z ostannih romaniv antiutopiyi dosit populyarnomu na pochatku stolittya strajkuyuchi amerikanski robitniki v 1990 r bezzhalno za dopomogoyu nov zbroyi virizani kapitalistami i bez osoblivih problem zamineni mashinami proti zasillya yakih bralo i bula provedena strajk divitsya Avtomatizaciya Kapitalizm Politika Social darvinizm Socializm U 1906 mu vin opublikuvav detektiv Lyudina vbivcya z ilyustraciyami Sharlya Atam yana u yakomu vbivceyu viyavlyayetsya sam opovidach golovnij geroj tvoru Z takoyu znahidkoyu vin na dvadcyat rokiv viperediv Agatu Kristi TvoriKlod Farrer v odezhi chlena Francuzkoyi akademiyi 1936 rik Beletristika Le Cyclone 1902 Ciklon Fumee d opium 1904 Dim opiyu Les Civilises 1905 Civilizovani Gonkurivska premiya 1905 roku L homme qui assassina 1906 Lyudina vbivcya Pour vaincre la mer 1906 Shob peremogti more Mademoiselle Dax jeune fille Arhivovano 25 listopada 2020 u Wayback Machine 1907 Madmuazel Daks moloda divchina Trois hommes et deux femmes 1909 Troye muzhchin i dvi zhinki La Bataille 1909 Bitva Les Petites Alliees 1910 Mali soyuznici Thomas l Agnelet 1911 Toma Yagnyatko La Maison des hommes vivants 1911 Dim zhivih lyudej Dix sept histoires de marins 1914 Simnadcyat opovidej pro moryakiv Quatorze histoires de soldats 1916 Chotirnadcyat opovidej pro soldativ La Veillee d armes 12 zhovtnya 2011 u Wayback Machine 1917 en collaboration avec L Nepoty Nichna vijskova varta u spivavtorstvi z L Nepoti La Derniere Deesse 1920 Ostannya boginya Les Condamnes a mort 1920 Zasudzheni na smert Roxelane 1920 Roksolana La Vieille Histoire 1920 Davnya istoriya Betes et gens qui s aimerent 1920 Tvarini j lyudi sho lyubilisya Les condamnes a mort 1920 Prirecheni na smert Croquis d Extreme Orient 1921 Narisi z Dalekogo Shodu L Extraordinaire Aventure d Achmet Pacha Djemaleddine 1921 Nezvichajna prigoda Ahmeta pashi Dzhemaleddina Contes d Outre Mer et d autres mondes 1921 Kazki z za morya i z inshih krayiv Les Hommes nouveaux 1922 Novi lyudi Stamboul 1922 Stambul Lyautey l Africain 1922 Afrikanec Liote Histoires de tres loin et d assez pres 1923 Istoriyi duzhe zdaleka j dovoli zblizka Trois histoires d ailleurs 1923 She tri istoriyi Mes voyages La promenade d Extreme Orient vol 1 1924 Moyi podorozhi progulyanka na Dalekomu Shodi Combats et batailles sur mer 1925 en collaboration avec le Commandant Paul Chack Morski boyi i bitvi u spivavtorstvi z komandirom Polem Shakom Une aventure amoureuse de Monsieur de Tourville 1925 Lyubovna prigoda mesye Turvillya Une jeune fille voyagea 1925 Mandruvala yuna divchina L Afrique du Nord 1925 Pivnichna Afrika Mes voyages En Mediterranee vol 2 1926 Moyi podorozhi Seredzemnomor ya Le Dernier Dieu 1926 Ostannij bog Cent millions d or 1927 Sto miljoniv zolotom L Ecole de jazz de Claude Farrere et Dal Medico d apres Dancing mothers de Edgar Selwyn et Edmund Goulding comedie en 4 actes Theatre Femina Paris 21 octobre 1927 Shkola dzhazu u spivavtorstvi z dal Mediko za motivami komediyi Materi tancivnici Edgara Selvina j Edmunda Guldinga La Nuit en mer Paris libr Flammarion coll Les Nuits 1928 Nich na mori L Autre Cote 1928 Inshij bereg La Porte derobee 1929 Potajni dveri La Marche funebre 1929 Pohoronnij marsh Loti 1929 Loti Loti et le chef 1930 Loti i nachalnik Shahra sultane et la mer 1931 Sultansha Shahra i more Les Tribulations d un Chinois en Chine 1931 Poneviryannya kitajcya v Kitayi L Atlantique en rond 1932 Navkolo Atlantiki Deux combats navals 1914 1932 Morski boyi 1914 Sur mer 1914 1933 Na mori 1914 Les Quatre Dames d Angora 1933 Chotiri pani z Ankari La Quadrille des mers de Chine 1933 Chetvirka kitajskih moriv Histoire de la Marine francaise 1934 Istoriya francuzkogo flotu L Inde perdue 1935 Vtrachena Indiya Le Quadrille des mers de Chine 1935 Sillages Mediterranee et navires 1936 Kurs sudna Seredzemnomor ya i korabli L homme qui etait trop grand 1936 en collaboration avec Pierre Benoit Lyudina sho bula zavelika u spivavtorstvi z P yerom Benua Visite aux Espagnols 1937 Vizit u ispanciv Les Forces spirituelles de l Orient 1937 Duhovni sili Shodu Le Grand Drame de l Asie 1938 Velika drama Aziyi Les Imaginaires 1938 Uyavni La Onzieme Heure 1940 Odinadcyata godina L Homme seul 1942 Samotnij Fern Errol 1943 Fern Errol La Seconde Porte 1945 Drugi dveri La Gueule du lion 1946 Lev yacha pasha La Garde aux portes de l Asie 1946 Varta bilya vorit Aziyi La Sonate heroique 1947 Geroyichna sonata Escales d Asie 1947 Gavani Aziyi Job siecle XX 1949 Jov dvadcyate stolittya La Sonate tragique 1950 Tragichna sonata Je suis marin 1951 Ya moryak La Derniere Porte 1951 Ostanni dveri Le Traitre 1952 Zradnicya La Sonate a la mer 1952 Sonata po morskomu L Election sentimentale 1952 Ed Baudiniere Sentimentalna dobirka Les Petites Cousines 1953 Malenki kuzini Mon ami Pierre Louis 1953 Mij drug P yer Luyi Jean Baptise Colbert 1954 Zhan Batiz Kolber Le Juge assassin 1954 Suddya vbivcya Lyautey createur 1955 Tvorec Liote Scenariyi kinofilmiv Die Liebe des Van Royk Kohannya Van Rojka 1918 Nimechchina u spivavtorstvi z Fanni Karlsen i Lyupu Pik Right to Love Pravo kohati 1920 SShA u spivavtorstvi z Oyidoyu Berzher i P yerom Fronde La bataille Bitva 1924 Franciya u spivavtorstvi z Margaret Ternbull La Maison des hommes vivants Dim zhivih lyudej 1929 Franciya L homme qui assassina Lyudina vbivcya 1930 Nimechchina Franciya u spivavtorstvi z Gajncom Goldbergom Genri Kosterom Garri Kanom i P yerom Fronde Stamboul Stambul 1931 Velika Britaniya u spivavtorstvi z Redzhinaldom Denamom Gajncom Goldbergom Genri Kosterom Garri Kanom i P yerom Fronde El hombre que asesino Lyudina vbivcya 1931 Velika Britaniya u spivavtorstvi z Redzhinaldom Denamom Gajncom Goldbergom Genri Kosterom Garri Kanom i P yerom Fronde Der Mann der den Mord beging Lyudina vbivcya 1931 Nimechchina spivavtorstvi z Karlom Mayerom Gajncom Goldbergom Genri Kosterom Garri Kanom i P yerom Fronde Woman from Monte Carlo Zhinka z Monte Karlo 1932 SShA u spivavtorstvi z Lyusyenom Nepoti ta Garvi F Tyu La bataille Bitva 1933 Franciya Velika Britaniya u spivavtorstvi z Nikolasom Farkasom i Bernarom Cimmerom The Battle Bitva 1934 Franciya Velika Britaniya u spivavtorstvi z Nikolasom Farkasom Robertom Stivensonom i Bernarom Cimmerom La Veillee d armes Nichna vijskova varta 1935 Franciya u spivavtorstvi z Marselem L Erb ye Sharlem Spaakom i Lyusyenom Nepoti Les Hommes nouveaux Novi lyudi 1936 Franciya u spivavtorstvi z Marselem L Erb ye BibliografiyaP Beillevaire Apres La Bataille l egarement japonophile de Claude Farrere in Faits et imaginaires de la guerre russo japonaise 1904 1905 p 223 246 editions Kailash Paris 2005 590p ISBN 2 84268 126 6 Ali Ozcelebi Claude Farrere et la Turquie Erzurum Ataturk Universitesi basimevi 1979 A Quella Villeger Le Cas Farrere Du Goncourt a la disgrace Presses de la Renaissance Paris 1989 Maxime Revon J N Faure Biguet Georges Gabory Henry Marx Jules Bertaut Claude Farrere in La Nouvelle Revue critique 1924 Henri Troyat et Alphonse Juin Le Fauteuil de Claude Farrere discours de reception de M Henri Troyat a l Academie francaise et reponse de M le Marechal Juin Paris Plon 1960 Nagorodi i vidznakiGonkurivska premiya 1905 Orden Pochesnogo legionu Hrest vijni 1914 1918 rokiv Yaponskij orden Svyashennogo skarbu drugogo stupenya Vidznachennya pam yatiPremiya imeni Kloda Farrera Na chest Kloda Farrera nazvano vulici v Parizhi Lioni Tuloni Stambuli ta Ermoni Duhi vidomogo parfumera Gerlena Micuko Mitsouko nazvano na chest odnojmennoyi geroyini tvoru Kloda Farrera Bitva U comu romani jdetsya pro neshaslive kohannya yaponskoyi krasuni Micuko ce im ya oznachaye tayemnicya i anglijskogo oficera CikavinkiV opovidanni Borisa Viana Santehnik Le plombier iz knizhki Murahi Les Fourmis opovidachevi dozvolyayetsya zazhadati Zhasmen krim dniv koli vona pochinaye nagaduvati Kloda Farrera Dzherela Les Tresors de Claude Farrere Skarbi Kloda Farrera Stattya pro pismennika yaku napisav Ksav ye Solej 3 bereznya 2016 u Wayback Machine http www isfdb org cgi bin ea cgi 6707 2 zhovtnya 2017 u Wayback Machine http www sf encyclopedia com entry farrere claude 28 travnya 2016 u Wayback Machine http www bdfi net auteurs f farrere claude php 24 listopada 2020 u Wayback Machine http www catalogovegetti com catalogo A0318 htm 1862 12 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya fantastiki Kto est kto Pod red Vl Gakova 1995Primitkihttps www landrucimetieres fr spip spip php article4956 Qui etes vous p 284 288 Arhiv originalu za 13 listopada 2008 Procitovano 20 zhovtnya 2011 Ralph Schor L Antisemitisme en France pendant l entre deux guerres Bruxelles Complexe 2005 pp 247 295 et 299 300 Ralf Shor Antisemitizm u Franciyi u chasi mizh dvoma svitovimi vijnami Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 20 zhovtnya 2011 Ou reposent les laureats du prix Goncourt 26 bereznya 2016 u Wayback Machine Prochitano 30 04 2016 Inscenizovanij tvir Zhulya Verna u spivavtorstvi z Sharlem Mere z nagodi Kolonialnoyi vistavki 1931 roku Div Isabelle Scaviner in Revue Jules Verne 33 34 Centre international Jules Verne 2011 p 41 51 Sajt Kinopoisk