Клейто

|Пов'язані поняття=

Клейто (Клято, Кліто) дав.-гр. Κλειτω
Міфологія	давньогрецька міфологія
Місцевість	Атлантида
Заняття	Цариця Атлантиди
Згадки	Платон "Діалоги"
Батько	^d
Мати	Левкіппа
Чоловік	Посейдон
Діти	Атлант, , , , , Автохтон, , , ,
Атрибути	Цариця Атлантиди

Клейто (дав.-гр. Κλειτω), у деяких перекладах Кліто або Клято — згідно Діалогам Платона Тімей і Критій, є дружиною Посейдона, дочкою Евенора і Левкіппи.

Інтерпретація

“	У самому осередді стояв недоступний святий храм Клейте і Посейдона. Всю зовнішню поверхню храму, крім акротерієв, вони виклали сріблом, акротерии ж - золотом; всередині погляду був стелю зі слонової кістки, весь прикрашений золотом, сріблом і орихалком, а стіни, стовпи і підлоги суцільно були викладені орихалком	”
—Платон, Критій

«Критій» Платона свідчить, що Посейдон отримав в дар від Зевса острів, а прибувши до нього зустрів  самотню дівчину-сирітку Клейто, він закохався в неї й  взяв її в дружини.

Облаштування житла

Пагорб, на якому вони жили, Посейдон обгородив п'ятьма колами на рівній відстані один від одного, що складаються з двох земляних валів і трьох водяних ровів. Далі морський бог створив два джерела: один з теплою, інший з холодною водою, забезпечивши острів багатою рослинністю. Клейто вважають першою . Бахофен, посилаючись на це припускав, що спочатку на острові міг існувати матріархат.

Діти

Посейдон і Клейто п'ять разів народили близнюків чоловічої статі. Першою парою близнюків були Атлант і , однак саме Атлант названий старшим і йому від батька і матері дістається в управління острів, який буде названий його ім'ям . Іншими парами близнюків були  — ,  — Автохтон, Еласип — й  — .

Примітки

1. . Архів оригіналу за 8 Січня 2017. Процитовано 7 Січня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
2. . Архів оригіналу за 18 Квітня 2021. Процитовано 30 Березня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
3. Диодор Сицилийский. Историческая библиотека IV 27, 5; Гераклит-аллегорист. О невероятном 4
4. Камп, 2013.
5. . Архів оригіналу за 9 Березня 2019. Процитовано 30 Березня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
6. Жиров, 2013.
7. Кузьмін, 2002.

Джерела

1. Е. Г. Рабинович. Мерное бремя // Ноосфера и художественное творчество. — Наука, 1991. — С. 139-153.
2. Леон Спрэг де Камп. Глава 1: Предание об Атлантиде // Потерянные континенты. — Litres, 2013. — .
3. Н.Ф. Жиров. Глава 1: Предание Платона об Атлантиде // Атлантида. — Рипол Классик, 2013. — .
4. Юрий Георгиевич Глотов, Валентин Алексеевич Семченко. Стр. 7 // Популярная морская энциклопедия. — Трансп, 1997. — .
5. Игорь Кузьмин. Двухтысячелетняя пропасть // Открытая Атлантида?. — ОЛМА Медиа Групп, 2002. — .