Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Клаудія де Медічі (італ. Claudia de' Medici), також Клаудія Флорентійська (нім. Claudia von Florenz; 4 червня 1604 — 25 грудня 1648) — тосканська принцеса з дому Медічі, донька великого герцога Тоскани Фердинандо I та лотаринзької принцеси Крістіни, дружина герцога Урбіно Федеріко Убальдо, згодом — ерцгерцога Передньої Австрії Леопольда V. Регентка Тиролю у 1632—1646 роках.
| Клаудія де Медічі | |
|---|---|
| Claudia de' Medici | |
 Клаудія де Медічі на портреті пензля Юстуса Сустерманса | |
| 1-й ерцгерцогиня | |
| Початок правління: | 1626 |
| Кінець правління: | 1632 |
| Інші титули: | графиня Тиролю |
| Попередник: | не було |
| Наступник: | |
| Дата народження: | 4 червня 1604 |
| Місце народження: | Палаццо Пітті, Флоренція, Тоскана |
| Країна: | Передньої Австрії |
| Дата смерті: | 25 грудня 1648 (44 роки) |
| Місце смерті: | Палац Іннсбрука |
| Поховання | d |
| Дружина: | 1. Федеріко делла Ровере 2. Леопольд V |
| Діти: | Від першого шлюбуː Від другого шлюбуː Марія Елеонора Фердинанд Карл Ізабелла Клара |
| Династія: | Медічі, Габсбурги |
| Батько: | Фердинандо I Медічі |
| Мати: | Крістіна Лотаринзька |
Біографія
Дитинство та перший шлюб
Клаудія народилась 4 червня 1604 року в палаццо Пітті у Флоренції. Вона була молодшою, дев'ятою, дитиною та четвертою донькою в родині великого герцога Тоскани Фердинандо I та його дружини Крістіни Лотаринзької.
У чотири роки була заручена із спадкоємним принцом герцогства Урбіно Федеріко Убальдо. Батьки виховували дівчинку в монастирі, де вона брала уроки гри на лютні та арфі, малювала картини та вчилася благочестю. Наречений писав Клаудії пристрасні листи, висловлюючи побоювання щодо її можливого шлюбу із імператором Фердинандом II. Однак, родини дійшли згоди і весілля відбулося 1621, невдовзі після того, як Федеріко Убальдо вступив у володіння герцогством Урбіно.
Проте, після зустрічі із чоловіком, Клаудія була розчарована. Виявляється він мав коханку з місцевих акторок і мав намір продовжити вільну поведінку. Обурена, Крістіна від'їхала до Пезаро. Повернулась вона лише після того, як Федеріко Убальдо пообіцяв змінитися.
У подружжя народилася єдина донька (1622—1694) — дружина великого герцога Тоскани Фердинандо II Медічі, мала трьох дітей.
За два роки Федеріко Убальдо раптово помер від епілептичного нападу. Ходили чутки про його отруєння. Вітторія не мала права наслідувати спадкові землі. Клаудія повернулася до монастиря у Флоренції.
Другий шлюб та подружнє життя
Зовиця Марія Магдалена Австрійська, що доклала багато зусиль до влаштування її шлюбу із Федеріко Убальдо, знайшла їй іншого нареченого, акцентуючи увагу на заможності Клаудії. Рідний брат Марії Магдалени, Леопольд, мав багато боргів, духовний сан і був штатгальтером земель Передньої Австрії та Тиролю, потребуючи спадкоємців.
Він прибув до Риму навесні 1626, склав сан та одружився із Клаудією. Весілля відбулося 19 квітня у Іннсбруку. Шлюб виявився щасливим. Пара насолоджувалася несподіваною близькістю. Невдовзі Клаудія завагітніла, Леопольд робив все заради спокою її та майбутньої дитиниː були закриті придворний театр, балет, заборонено мисливство на кабанів та навіть громадське бичування. У лютому 1627 народилась дівчинка. Однак, швидкість, з якою ерцгерцогиня стала при надії, давала сподівання щодо скорішої появи спадкоємця. Очікуваний син народився наступного року. Всього у подружжя народилося було дітейː
- Марія Елеонора (1627—1629) — прожила 2 роки;
- Фердинанд Карл (1628—1662) — правитель Передньої Австрії у 1646—1662 роках, був одруженим з , мав двох доньок;
- Ізабелла Клара (1629—1685) — дружина герцога Мантуї, Невера та Ретеля Карла II, мали єдиного сина, регентка Мантуї у 1665—1669 роках;
- (1630—1665) — правитель Передньої Австрії у 1662—1665 роках, був одруженим з Ядвіґою Пфальц-Зульцбахською, дітей не мав;
- (1632—1649) — дружина імператора Священної Римської імперії Фердинанда III, мала єдиного сина.
У 1632 році Леопольд помер, заповівши ухвалу щодо регенства над Тиролем дружиною під час малолітства їхнього сина.
Регентство
Клаудія поринула у нову для неї роль управління державою. У цьому їй допомагали п'ятеро радників. Від 1638 року канцлером Тиролю став Вільгельм Бінер.
Країна мала багато боргів, французькі та шведські війська загрожували Тиролю в рамках Тридцятирічної війни. Тому всередині держави була проведена реформа внутрішньої міліції, а в зовнішній політиці у 1639 — укладений союз з Іспанією та імператором Фердинандом II. Були збудовані додаткові укріплення замку Еренберґ (так званий, форт Клаудії), поліпшені фортеці Куфштайн та Шарніц.
Завдяки близькості з імператорським домом Клаудія змогла розширити володіння Передньої Австрії. У 1632 вона придбала замки [it], [it] та Castelalt, а в 1636-му — отримала герцогство Вюртемберзьке. Після Вестфальського миру 1648 воно повернулося до попереднього володаря, однак, ерцгерцогиня не відмовилася від прав на нього.
Щодо внутрішньої політики, то Інсбрук за її правління став чистим містом, вільним від сміття, відходів та проституції. Перелюбство суворо каралося. Відьми безжально переслідувалися, однак, з виконанням всіх інструкцій. Використовувалось право на помилування. Вбивці дітей карались більш поблажливо. Вулиці міста були вимощені. Робилось багато заходів щодо запобігання пожеж та епідемій. Правителька сприяла пожвавленню торгівлі, розвитку ремесел. Для виробництва шовку були висаджені тутові дерева. У Больцано у 1635 році був заснований торговий магістрат — двосторонній німецько-італійський спеціальний суд, що займався справами з питань коммерції, там же був створений ярмарок.
Девізом Клаудії були словаː «Бог все бачить». Протестанти та євреї терпілись у країні за певних умов. Хто не сповідувався, того висилали за межі графства. На територіях Вюртемберзького герцогства всіляко просувалась контрреформація.
Покровительствувала розвитку мистецтва. Були замовлені численні твори сакральної тематики, у тому числі, портрет мучениці Христини Тирської. Створений театр в стилі бароко, завершено будівництво Троїцької церкви в Іннсбруку.
У 1646-му вона передала повноту владу сину. Того ж року організувала його весілля із принцесою свого роду — . Молода пара віддавала перевагу проживанню у Флоренції, а не в Тиролі.
Клаудія відійшла у кращий світ 25 грудня 1648 року, за два місяці після підписання Вестфальського миру. Похована була у склепі єзуїтської церкви Іннсбрука. Наступного року її старша донька від'їхала до Італії, ставши дружиною герцога Мантуї Карла II.
Франц Карл Цоллер в своїй історії написав про неїː«Пам'ять Клаудії благословляють всі тирольці».
Вшанування пам'яті
Генеалогія
Джованні делла Банде Нере | Марія Сальвіаті | Педро Альварес де Толедо | Марія Осоріо | Франсуа I | Крістіна Данська | Генріх II | Катерина де Медічі | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Козімо I Медічі | Елеонора Толедська | Карл III | Клаудія Валуа | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фердинандо I Медічі | Крістіна Лотаринзька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Клаудія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- Constantin von Wurzbach: Habsburg, Claudia von Florenz. Nr. 46. In: Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. Band 6. Verlag L. C. Zamarski, Wien 1860, стор. 159 [1] [Архівовано 24 Грудня 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
- Claudia de’ Medici [2] [ 11 Березня 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
- Клаудія де Медічі [3] [ 14 Квітня 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
- Fritz Steinegger: Claudia, Erzherzogin von Österreich. // Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 3, Duncker & Humblot, Berlin 1957, , стор. 266 [4] [ 12 Квітня 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
- Franz Huter: Die Quellen des Meßgerichtsprivilegs der Erzherzogin Claudia für die Boznermärkte (1635), in: Bozner Jahrbuch für Geschichte, Kultur und Kunst, Verlagsanstalt Vogelweider, Bozen 1927, стор. 43
- Єзуїтська церква Іннсбрука [5] [ 12 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Claudia de Medici, Stifterin der Jesuitenkirche Innsbruck [6] [ 7 Липня 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
Література
- Josef Egger: Geschichte Tirols von den ältesten Zeiten bis in die Neuzeit. Innsbruck 1876. S. 365—430.
- Hans Brugger: Die Regierungszeit der Erzherzogin Claudia von Tirol. Dissertation Graz. 1952.
- Walther Ernst Heydendorff: Vorderösterreich im Dreißigjährigen Kriege. Der Verlust der Vorlande und die Versuche zu ihrer Rückgewinnung. Mitteilungen des Österreichischen Staatsarchivs 12/1959, S. 74–142, und 13/1960, стор. 107—194.
- Sabine Weiss, Claudia de' Medici. Eine italienische Prinzessin als Landesfürstin von Tirol (1604—1648), Tyrolia, Innsbruck-Wien 2004.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Клаудія де Медічі |
- Профіль на Geneall.net [ 12 Квітня 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com [ 12 Квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Клаудії де Медічі [ 21 Вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Федеріко Убальдо делла Ровере [ 9 Травня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Леопольда Австрійського [Архівовано 4 Травня 2012 у WebCite] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Klaudiya de Medichi ital Claudia de Medici takozh Klaudiya Florentijska nim Claudia von Florenz 4 chervnya 1604 25 grudnya 1648 toskanska princesa z domu Medichi donka velikogo gercoga Toskani Ferdinando I ta lotarinzkoyi princesi Kristini druzhina gercoga Urbino Federiko Ubaldo zgodom ercgercoga Perednoyi Avstriyi Leopolda V Regentka Tirolyu u 1632 1646 rokah Klaudiya de MedichiClaudia de MediciKlaudiya de MedichiKlaudiya de Medichi na portreti penzlya Yustusa Sustermansa1 j ercgercoginyaPochatok pravlinnya 1626Kinec pravlinnya 1632Inshi tituli grafinya TirolyuPoperednik ne buloNastupnik Data narodzhennya 4 chervnya 1604 1604 06 04 Misce narodzhennya Palacco Pitti Florenciya ToskanaKrayina Perednoyi AvstriyiData smerti 25 grudnya 1648 1648 12 25 44 roki Misce smerti Palac InnsbrukaPohovannyadDruzhina 1 Federiko della Rovere 2 Leopold VDiti Vid pershogo shlyubuː Vid drugogo shlyubuː Mariya Eleonora Ferdinand Karl Izabella KlaraDinastiya Medichi GabsburgiBatko Ferdinando I MedichiMati Kristina LotarinzkaBiografiyaDitinstvo ta pershij shlyub Klaudiya narodilas 4 chervnya 1604 roku v palacco Pitti u Florenciyi Vona bula molodshoyu dev yatoyu ditinoyu ta chetvertoyu donkoyu v rodini velikogo gercoga Toskani Ferdinando I ta jogo druzhini Kristini Lotarinzkoyi U chotiri roki bula zaruchena iz spadkoyemnim princom gercogstva Urbino Federiko Ubaldo Batki vihovuvali divchinku v monastiri de vona brala uroki gri na lyutni ta arfi malyuvala kartini ta vchilasya blagochestyu Narechenij pisav Klaudiyi pristrasni listi vislovlyuyuchi poboyuvannya shodo yiyi mozhlivogo shlyubu iz imperatorom Ferdinandom II Odnak rodini dijshli zgodi i vesillya vidbulosya 1621 nevdovzi pislya togo yak Federiko Ubaldo vstupiv u volodinnya gercogstvom Urbino Prote pislya zustrichi iz cholovikom Klaudiya bula rozcharovana Viyavlyayetsya vin mav kohanku z miscevih aktorok i mav namir prodovzhiti vilnu povedinku Oburena Kristina vid yihala do Pezaro Povernulas vona lishe pislya togo yak Federiko Ubaldo poobicyav zminitisya U podruzhzhya narodilasya yedina donka 1622 1694 druzhina velikogo gercoga Toskani Ferdinando II Medichi mala troh ditej Za dva roki Federiko Ubaldo raptovo pomer vid epileptichnogo napadu Hodili chutki pro jogo otruyennya Vittoriya ne mala prava nasliduvati spadkovi zemli Klaudiya povernulasya do monastirya u Florenciyi Drugij shlyub ta podruzhnye zhittya Zovicya Mariya Magdalena Avstrijska sho doklala bagato zusil do vlashtuvannya yiyi shlyubu iz Federiko Ubaldo znajshla yij inshogo narechenogo akcentuyuchi uvagu na zamozhnosti Klaudiyi Ridnij brat Mariyi Magdaleni Leopold mav bagato borgiv duhovnij san i buv shtatgalterom zemel Perednoyi Avstriyi ta Tirolyu potrebuyuchi spadkoyemciv Cholovik zliva ta sini na portreti u zamku Ambras Vin pribuv do Rimu navesni 1626 sklav san ta odruzhivsya iz Klaudiyeyu Vesillya vidbulosya 19 kvitnya u Innsbruku Shlyub viyavivsya shaslivim Para nasolodzhuvalasya nespodivanoyu blizkistyu Nevdovzi Klaudiya zavagitnila Leopold robiv vse zaradi spokoyu yiyi ta majbutnoyi ditiniː buli zakriti pridvornij teatr balet zaboroneno mislivstvo na kabaniv ta navit gromadske bichuvannya U lyutomu 1627 narodilas divchinka Odnak shvidkist z yakoyu ercgercoginya stala pri nadiyi davala spodivannya shodo skorishoyi poyavi spadkoyemcya Ochikuvanij sin narodivsya nastupnogo roku Vsogo u podruzhzhya narodilosya bulo ditejː Mariya Eleonora 1627 1629 prozhila 2 roki Ferdinand Karl 1628 1662 pravitel Perednoyi Avstriyi u 1646 1662 rokah buv odruzhenim z mav dvoh donok Izabella Klara 1629 1685 druzhina gercoga Mantuyi Nevera ta Retelya Karla II mali yedinogo sina regentka Mantuyi u 1665 1669 rokah 1630 1665 pravitel Perednoyi Avstriyi u 1662 1665 rokah buv odruzhenim z Yadvigoyu Pfalc Zulcbahskoyu ditej ne mav 1632 1649 druzhina imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Ferdinanda III mala yedinogo sina U 1632 roci Leopold pomer zapovivshi uhvalu shodo regenstva nad Tirolem druzhinoyu pid chas malolitstva yihnogo sina Regentstvo Klaudiya porinula u novu dlya neyi rol upravlinnya derzhavoyu U comu yij dopomagali p yatero radnikiv Vid 1638 roku kanclerom Tirolyu stav Vilgelm Biner Krayina mala bagato borgiv francuzki ta shvedski vijska zagrozhuvali Tirolyu v ramkah Tridcyatirichnoyi vijni Tomu vseredini derzhavi bula provedena reforma vnutrishnoyi miliciyi a v zovnishnij politici u 1639 ukladenij soyuz z Ispaniyeyu ta imperatorom Ferdinandom II Buli zbudovani dodatkovi ukriplennya zamku Erenberg tak zvanij fort Klaudiyi polipsheni forteci Kufshtajn ta Sharnic Zalishki ukriplennya Porta Claudia Lojtashu bilya Sharnica Zavdyaki blizkosti z imperatorskim domom Klaudiya zmogla rozshiriti volodinnya Perednoyi Avstriyi U 1632 vona pridbala zamki it it ta Castelalt a v 1636 mu otrimala gercogstvo Vyurtemberzke Pislya Vestfalskogo miru 1648 vono povernulosya do poperednogo volodarya odnak ercgercoginya ne vidmovilasya vid prav na nogo Shodo vnutrishnoyi politiki to Insbruk za yiyi pravlinnya stav chistim mistom vilnim vid smittya vidhodiv ta prostituciyi Perelyubstvo suvoro karalosya Vidmi bezzhalno peresliduvalisya odnak z vikonannyam vsih instrukcij Vikoristovuvalos pravo na pomiluvannya Vbivci ditej karalis bilsh poblazhlivo Vulici mista buli vimosheni Robilos bagato zahodiv shodo zapobigannya pozhezh ta epidemij Pravitelka spriyala pozhvavlennyu torgivli rozvitku remesel Dlya virobnictva shovku buli visadzheni tutovi dereva U Bolcano u 1635 roci buv zasnovanij torgovij magistrat dvostoronnij nimecko italijskij specialnij sud sho zajmavsya spravami z pitan kommerciyi tam zhe buv stvorenij yarmarok Devizom Klaudiyi buli slovaː Bog vse bachit Protestanti ta yevreyi terpilis u krayini za pevnih umov Hto ne spoviduvavsya togo visilali za mezhi grafstva Na teritoriyah Vyurtemberzkogo gercogstva vsilyako prosuvalas kontrreformaciya Pokrovitelstvuvala rozvitku mistectva Buli zamovleni chislenni tvori sakralnoyi tematiki u tomu chisli portret muchenici Hristini Tirskoyi Stvorenij teatr v stili baroko zaversheno budivnictvo Troyickoyi cerkvi v Innsbruku U 1646 mu vona peredala povnotu vladu sinu Togo zh roku organizuvala jogo vesillya iz princesoyu svogo rodu Moloda para viddavala perevagu prozhivannyu u Florenciyi a ne v Tiroli Klaudiya vidijshla u krashij svit 25 grudnya 1648 roku za dva misyaci pislya pidpisannya Vestfalskogo miru Pohovana bula u sklepi yezuyitskoyi cerkvi Innsbruka Nastupnogo roku yiyi starsha donka vid yihala do Italiyi stavshi druzhinoyu gercoga Mantuyi Karla II Franc Karl Coller v svoyij istoriyi napisav pro neyiː Pam yat Klaudiyi blagoslovlyayut vsi tirolci Vshanuvannya pam yatiU Bolcano imenem Klaudiyi de Medichi nazvani vulicya ta shkola V Innsbruku na yiyi chest nazvani vulicya ta plosha GenealogiyaDzhovanni della Bande Nere Mariya Salviati Pedro Alvares de Toledo Mariya Osorio Fransua I Kristina Danska Genrih II Katerina de Medichi Kozimo I Medichi Eleonora Toledska Karl III Klaudiya Valua Ferdinando I Medichi Kristina Lotarinzka Klaudiya PrimitkiConstantin von Wurzbach Habsburg Claudia von Florenz Nr 46 In Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich Band 6 Verlag L C Zamarski Wien 1860 stor 159 1 Arhivovano 24 Grudnya 2014 u Wayback Machine nim Claudia de Medici 2 11 Bereznya 2015 u Wayback Machine nim Klaudiya de Medichi 3 14 Kvitnya 2015 u Wayback Machine nim Fritz Steinegger Claudia Erzherzogin von Osterreich Neue Deutsche Biographie NDB Band 3 Duncker amp Humblot Berlin 1957 ISBN 3 428 00184 2 stor 266 4 12 Kvitnya 2015 u Wayback Machine nim Franz Huter Die Quellen des Messgerichtsprivilegs der Erzherzogin Claudia fur die Boznermarkte 1635 in Bozner Jahrbuch fur Geschichte Kultur und Kunst Verlagsanstalt Vogelweider Bozen 1927 stor 43 Yezuyitska cerkva Innsbruka 5 12 kvitnya 2015 u Wayback Machine angl Claudia de Medici Stifterin der Jesuitenkirche Innsbruck 6 7 Lipnya 2015 u Wayback Machine nim LiteraturaJosef Egger Geschichte Tirols von den altesten Zeiten bis in die Neuzeit Innsbruck 1876 S 365 430 Hans Brugger Die Regierungszeit der Erzherzogin Claudia von Tirol Dissertation Graz 1952 Walther Ernst Heydendorff Vorderosterreich im Dreissigjahrigen Kriege Der Verlust der Vorlande und die Versuche zu ihrer Ruckgewinnung Mitteilungen des Osterreichischen Staatsarchivs 12 1959 S 74 142 und 13 1960 stor 107 194 Sabine Weiss Claudia de Medici Eine italienische Prinzessin als Landesfurstin von Tirol 1604 1648 Tyrolia Innsbruck Wien 2004 ISBN 3 7022 2615 XPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Klaudiya de Medichi Profil na Geneall net 12 Kvitnya 2015 u Wayback Machine nim Profil na Thepeerage com 12 Kvitnya 2015 u Wayback Machine angl Genealogiya Klaudiyi de Medichi 21 Veresnya 2015 u Wayback Machine angl Genealogiya Federiko Ubaldo della Rovere 9 Travnya 2015 u Wayback Machine angl Genealogiya Leopolda Avstrijskogo Arhivovano 4 Travnya 2012 u WebCite angl