Китайгоро́дка — село в Україні, у Томаківському районі Дніпропетровської області.
село Китайгородка | |
---|---|
Парк в центрі села | |
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район | Томаківський район |
Рада | Китайгородська сільська рада |
Облікова картка | Китайгородка |
Основні дані | |
Засноване | До 1863 р. |
Населення | 525 |
Поштовий індекс | 53512 |
Телефонний код | +380 5668 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°54′30″ пн. ш. 34°35′03″ сх. д. / 47.90833° пн. ш. 34.58417° сх. д.Координати: 47°54′30″ пн. ш. 34°35′03″ сх. д. / 47.90833° пн. ш. 34.58417° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 129 м |
Водойми | Балка Сурська |
Місцева влада | |
Адреса ради | 53512, Дніпропетровська обл., Томаківський р-н, с.Китайгородка, вул.Центральна,2 |
Карта | |
Китайгородка | |
Китайгородка | |
Мапа | |
Китайгородка у Вікісховищі |
Орган місцевого самоврядування — Китайгородська сільська рада. Населення — 525 мешканців.
Географія
У селі бере початок Балка Сурська, ліва притока річки Комишувата Сура. На відстані 4 км від села Зелений Клин. Поруч проходить автомобільна дорога Р73.
Історія
Невеличке степове село у Кодацькій паланці Запорозької Січі виникло у кінці XVII ст.-на початку XVIII ст. як чумацький зимівник по дорозі, відомій під назвою Муравський шлях, по якій чумаки везли з Таврії та Криму навантажені вози з сіллю, вином, солоною рибою. Спочатку у ньому було кілька хатин.
За повалення влади Запорозької Січі царська влада наділила землею, що знаходилась навколо чумацького поселення, капітана Лося, який відбув службу у царському війську. За прізвищем Лося власника хутора, невеличке село стало називатися Лосівкою.
В період столипінської реформи сюди переселили людей із селища Китайгород, колишньої Полтавської губернії (тепер це селище знаходиться в Царичанському районі Дніпропетровської області).
Переселенці (10 сімей) принесли нову назву села — Китайгородка. В 1863 році село вже налічувало 45 дворів з кількістю жителів: чоловіків — 155, жінок — 145.
Китайгородці брали участь у першій революції 1905 — 1907 рр. та в Жовтневому перевороті.
Після 1917 року Андрій Семенович Оплатенко організовує в селі вибори до першої сільської Ради робітничих і солдатських депутатів. Головою цієї Ради було одностайно обрано Андрія Оплатенка. Рада займається розподілом поміщицького майна панів Фрея і Гаркушевської.
У селі організовується кінний більшовицький партизанський загін з 42 зкитайгородців. Очолює загін брат Андрія Оплатенка — Яків.
Після звільнення села від більшовиків було заарештовано всіх членів ради та вбито його голову. З боку більшовиків, під час війни, загинуло 27 селян. Після утворення на території села колгоспів, один з них було названо «ім. двадцяти семи», а інший «Червоний партизан».
Після війни обидва колгоспи, які знаходились на території сільської ради («Червоний партизан», «ім. двадцяти семи»), були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки в Москві і 7 колгоспників одержали медалі її учасників.
Коли почалася Німецько-радянська війна, 185 односельчан пішли на фронт, 145 із них — не повернулися. Безсмертною славою вкрили себе китайгородці. Так, Степан Костянтинович Ляпота був удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Рота, якою командував лейтенант Ляпота, 17 годин поспіль утримувала плацдарм на підступах до Запоріжжя; особисто він знищив 2 танки, 2 самохідні гармати та близько 40-а гітлерівців, а сам поліг смертю героя.
Про мужність і героїзм 19-річної дівчини Зої Короткової в селі знає кожен. Поле Зої Короткової в селі Китайгородка названо на честь медсестри 224 дивізії, яка була захоплена в полон нацистами. Німецькі головорізи так і не змогли розв'язати дівчині язика. Тоді вони викололи їй очі, відрізали ніс, вуха, відшматували губи, а на спині вирізали п'ятипроменеву зірку. В довершення всього — повісили на дереві на колючому дроті.
Свято шанують китайгородці пам'ять про загиблих. Спочатку в школі було створено музей бойової слави, де під керівництвом учителя — Вітик Ольги Михайлівни, стараннями учителів і учнів школи, було зібрано документи, фотографії, особисті речі загиблих, спогади про героїчні подвиги нашого народу. Зараз для музею відведено спеціальне приміщення і він знаходиться в адміністративній споруді ТОВ «Світанок». Серед зібраного матеріалу є і речі Зої Короткової, які, при відвідуванні музею, нагадують жителям села про її героїчний подвиг.
На честь героїв, що полягли в боях за визволення Китайгородки, у центрі села на братській могилі у 1947 році встановлено пам'ятник, а у 1982 році на його місці споруджено новий обеліск Слави. Тут же на стелах викарбувані імена воїнів-односельців, що загинули в боях з нацизмом в роки Другої Світової війни. У 2009 році знову було проведено реконструкцію обеліску Слави, він отримав новий зовнішній вигляд, а з ним і нове життя.
За УРСР на території Китайгородки була розміщена центральна садиба колгоспу «Червоний партизан», за яким було закріплено 4929 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 4533 га орних земель. У господарстві вирощували зернові культури. Тваринництво — м'ясо-молочного напрямку. З 1976 року колгосп — спеціалізоване господарство з виробництва вовни.
Після здобуття Україною незалежності та реформації сільського господарства в 2000 році було створено нові агроформування на території Китайгородської сільської ради: ТОВ «Світанок», фермерське господарство «Істок -С», ПСП «Фортуна — Агро», ПСП «Відродження», ПП «Данильченко В. І.» та інші господарства.
Сьогодення
В центрі сільської ради працює середня школа, будинок культури із залом на 150 місць, бібліотека з фондом 6464 книги, дитсадок на 90 місць, фельдшерський пункт, приймальний пункт побутового обслуговування, відділення зв'язку, магазин, їдальня.
Китайгородська сільська округа є самостійною адміністративно-територіальною одиницею у складі Томаківського району Дніпропетровської області. До неї входять два населених пункти: село Китайгородка та село Зелений Клин. Адміністративним центром округи є с. Китайгородка, яке розташоване в північно-західній частині Томаківського району. До найближчої залізничної станції Мирова Придніпровської залізниці відстань 30 км, до райцентру смт. Томаківка — 22 км, а до автомагістралі Нікополь — Дніпропетровськ — 3 км.
Чисельність дворів по окрузі — 218, з них в селі Китайгородка — 174 двора, а в селі Зелений Клин — 44 двора. Чисельність населення в окрузі — 635 чоловік, з них в с. Китайгородка — 525 чол. та в с. Зелений Клин — 120 чол. Саме село Зелений Клин знаходиться за 7 км на південь від адміністративного центру округи.
У географічному відношенні Китайгородська сільська округа знаходиться в степовій зоні південних низин Придніпровської височини. Рослинність представлена сухостійними вузьколистими злаками, невеликими чагарниками шипшини і терна, рідко зустрічаються байрачні переліски та невеликі дубові гаї.
Основні землі зорані: вводяться польові захисні лісові смуги. Географічно землі сільської округи знаходяться на лісовій акумулятивній рівнині, сформованій на Українському кристалічному масиві. Рельєф голово-хвилястий розділений вершиною Сурської балки з якої бере початок річка Камишувата Сура. На вершині, у центрі села Китайгородка балка розгалужується на південно-східний і південно-західний напрямок.
Клімат округи помірно-континентальний. Літо жарке, з суховіями. Середньорічна температура повітря 8,8 °C; середня температура липня 22 °C, січня — 5 °C. Середня глибина промерзання ґрунту 35 см, максимальна 86 см. Основні напрямки вітру літом південно-східні, зимою північно-східні та східні. Ґрунтовий покров представлений чорноземом звичайним, мало гумусним, пороховажкосуглинястого механічного складу.
- Всього сільська округа налічує: всього земель — 6108,9 га
- ріллі — 5119,2 га
- проведено розпаювання — 5005,8 га
- багаторічні насадження — 11,5 га
- пасовища — 215,2 га
- толоки — 146,8 га
- ділянки під забудовою — 45,35 га
- особисті селянські господарства — 106,16 га
- під водою — 19,6 га
- землі історико-культурних цінностей — 2,1 га
- рекреаційного призначення — 13,9 га
- господарські двори — 89,3 га
- шляхи — 2,51 га
- ліси — 16,1 га
- болота — 53,1 га.
Прізвища голів Китайгородської сільської Ради, які обиралися на цю посаду .
- Опалатенко Андрій Семенович — 1918
- Бабіченко Єпіфан Прокопійович — в роки війни
- Селявин Григорій Дмитрович—1959-1964
- Опалатенко Микола Петрович—1965-1968
- Селявина Олена Павлівна — 1969—1975
- Ляпота Микола Йосипович—1976-1979
- Семененко Людмила Григорівна — 1980—1986
- Телюк Олександра Сергіївна — 1986—1990
- Ляпота Микола Йосипович — 1990
- Опалатенко Анатолій Гаврилович—1991
- Балик Таїсія Віталіївна—1992-1994
- Телюк Олександра Сергіївна—1994-2002
- Опалатенко Тетяна Володимирівна—2002-2005-2010
- Баглай Наталя Михайлівна — 2015—2020
Прізвища голів колгоспу.
- Селявин Григорій Дмитрович — 1950—1959
- Дузенко Яків Петрович
- Попік Віктор Савелійович — 1962—1975
- Малюга Григорій Філіпович — липень 1975 — 1978
- Слюдєєв Віктор Іванович — березень 1978 −1983
- Семененко Григорій Степанович — 1983 — 2000.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 590 | 96.41% |
російська | 18 | 2.94% |
інші/не вказали | 4 | 0.65% |
Усього | 612 | 100% |
Економіка
На даний час на території Китайгородської сільської ради працюють такі с/г підприємства:
- ТОВ «Світанок» — Семененко Г. С.
- ФГ « Істок -С» — Семененко С.Г
- ФГ « Фортуна — Агро» — Стеблюк А. В.
- ПСП «Відродження» — Гришкін А. В.
- ПП Гіюк М. — Гіюк М.
Див. також
Література
- Китайгоро́дка // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Дніпропетровська область / А. Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.847-848
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Китайгородка |
- Погода в селі Китайгородка [ 5 Березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (лютий 2011) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kitajgoro dka selo v Ukrayini u Tomakivskomu rajoni Dnipropetrovskoyi oblasti selo Kitajgorodka Park v centri selaPark v centri sela Krayina Ukrayina Oblast Dnipropetrovska oblast Rajon Tomakivskij rajon Rada Kitajgorodska silska rada Oblikova kartka Kitajgorodka Osnovni dani Zasnovane Do 1863 r Naselennya 525 Poshtovij indeks 53512 Telefonnij kod 380 5668 Geografichni dani Geografichni koordinati 47 54 30 pn sh 34 35 03 sh d 47 90833 pn sh 34 58417 sh d 47 90833 34 58417 Koordinati 47 54 30 pn sh 34 35 03 sh d 47 90833 pn sh 34 58417 sh d 47 90833 34 58417 Serednya visota nad rivnem morya 129 m Vodojmi Balka Surska Misceva vlada Adresa radi 53512 Dnipropetrovska obl Tomakivskij r n s Kitajgorodka vul Centralna 2 Karta Kitajgorodka Kitajgorodka Mapa Kitajgorodka u Vikishovishi Organ miscevogo samovryaduvannya Kitajgorodska silska rada Naselennya 525 meshkanciv GeografiyaVulicya Centralna U seli bere pochatok Balka Surska liva pritoka richki Komishuvata Sura Na vidstani 4 km vid sela Zelenij Klin Poruch prohodit avtomobilna doroga R73 IstoriyaNevelichke stepove selo u Kodackij palanci Zaporozkoyi Sichi viniklo u kinci XVII st na pochatku XVIII st yak chumackij zimivnik po dorozi vidomij pid nazvoyu Muravskij shlyah po yakij chumaki vezli z Tavriyi ta Krimu navantazheni vozi z sillyu vinom solonoyu riboyu Spochatku u nomu bulo kilka hatin Za povalennya vladi Zaporozkoyi Sichi carska vlada nadilila zemleyu sho znahodilas navkolo chumackogo poselennya kapitana Losya yakij vidbuv sluzhbu u carskomu vijsku Za prizvishem Losya vlasnika hutora nevelichke selo stalo nazivatisya Losivkoyu V period stolipinskoyi reformi syudi pereselili lyudej iz selisha Kitajgorod kolishnoyi Poltavskoyi guberniyi teper ce selishe znahoditsya v Carichanskomu rajoni Dnipropetrovskoyi oblasti Pereselenci 10 simej prinesli novu nazvu sela Kitajgorodka V 1863 roci selo vzhe nalichuvalo 45 dvoriv z kilkistyu zhiteliv cholovikiv 155 zhinok 145 Kitajgorodci brali uchast u pershij revolyuciyi 1905 1907 rr ta v Zhovtnevomu perevoroti Pislya 1917 roku Andrij Semenovich Oplatenko organizovuye v seli vibori do pershoyi silskoyi Radi robitnichih i soldatskih deputativ Golovoyu ciyeyi Radi bulo odnostajno obrano Andriya Oplatenka Rada zajmayetsya rozpodilom pomishickogo majna paniv Freya i Garkushevskoyi U seli organizovuyetsya kinnij bilshovickij partizanskij zagin z 42 zkitajgorodciv Ocholyuye zagin brat Andriya Oplatenka Yakiv Pislya zvilnennya sela vid bilshovikiv bulo zaareshtovano vsih chleniv radi ta vbito jogo golovu Z boku bilshovikiv pid chas vijni zaginulo 27 selyan Pislya utvorennya na teritoriyi sela kolgospiv odin z nih bulo nazvano im dvadcyati semi a inshij Chervonij partizan Pislya vijni obidva kolgospi yaki znahodilis na teritoriyi silskoyi radi Chervonij partizan im dvadcyati semi buli uchasnikami Vsesoyuznoyi silskogospodarskoyi vistavki v Moskvi i 7 kolgospnikiv oderzhali medali yiyi uchasnikiv Koli pochalasya Nimecko radyanska vijna 185 odnoselchan pishli na front 145 iz nih ne povernulisya Bezsmertnoyu slavoyu vkrili sebe kitajgorodci Tak Stepan Kostyantinovich Lyapota buv udostoyenij zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Rota yakoyu komanduvav lejtenant Lyapota 17 godin pospil utrimuvala placdarm na pidstupah do Zaporizhzhya osobisto vin znishiv 2 tanki 2 samohidni garmati ta blizko 40 a gitlerivciv a sam polig smertyu geroya Pro muzhnist i geroyizm 19 richnoyi divchini Zoyi Korotkovoyi v seli znaye kozhen Pole Zoyi Korotkovoyi v seli Kitajgorodka nazvano na chest medsestri 224 diviziyi yaka bula zahoplena v polon nacistami Nimecki golovorizi tak i ne zmogli rozv yazati divchini yazika Todi voni vikololi yij ochi vidrizali nis vuha vidshmatuvali gubi a na spini virizali p yatipromenevu zirku V dovershennya vsogo povisili na derevi na kolyuchomu droti Obelisk slavi Svyato shanuyut kitajgorodci pam yat pro zagiblih Spochatku v shkoli bulo stvoreno muzej bojovoyi slavi de pid kerivnictvom uchitelya Vitik Olgi Mihajlivni starannyami uchiteliv i uchniv shkoli bulo zibrano dokumenti fotografiyi osobisti rechi zagiblih spogadi pro geroyichni podvigi nashogo narodu Zaraz dlya muzeyu vidvedeno specialne primishennya i vin znahoditsya v administrativnij sporudi TOV Svitanok Sered zibranogo materialu ye i rechi Zoyi Korotkovoyi yaki pri vidviduvanni muzeyu nagaduyut zhitelyam sela pro yiyi geroyichnij podvig Na chest geroyiv sho polyagli v boyah za vizvolennya Kitajgorodki u centri sela na bratskij mogili u 1947 roci vstanovleno pam yatnik a u 1982 roci na jogo misci sporudzheno novij obelisk Slavi Tut zhe na stelah vikarbuvani imena voyiniv odnoselciv sho zaginuli v boyah z nacizmom v roki Drugoyi Svitovoyi vijni U 2009 roci znovu bulo provedeno rekonstrukciyu obelisku Slavi vin otrimav novij zovnishnij viglyad a z nim i nove zhittya Za URSR na teritoriyi Kitajgorodki bula rozmishena centralna sadiba kolgospu Chervonij partizan za yakim bulo zakripleno 4929 ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 4533 ga ornih zemel U gospodarstvi viroshuvali zernovi kulturi Tvarinnictvo m yaso molochnogo napryamku Z 1976 roku kolgosp specializovane gospodarstvo z virobnictva vovni Pislya zdobuttya Ukrayinoyu nezalezhnosti ta reformaciyi silskogo gospodarstva v 2000 roci bulo stvoreno novi agroformuvannya na teritoriyi Kitajgorodskoyi silskoyi radi TOV Svitanok fermerske gospodarstvo Istok S PSP Fortuna Agro PSP Vidrodzhennya PP Danilchenko V I ta inshi gospodarstva SogodennyaKitajgorodska shkola V centri silskoyi radi pracyuye serednya shkola budinok kulturi iz zalom na 150 misc biblioteka z fondom 6464 knigi ditsadok na 90 misc feldsherskij punkt prijmalnij punkt pobutovogo obslugovuvannya viddilennya zv yazku magazin yidalnya Dityachij sadok Prolisok Kitajgorodska silska okruga ye samostijnoyu administrativno teritorialnoyu odiniceyu u skladi Tomakivskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti Do neyi vhodyat dva naselenih punkti selo Kitajgorodka ta selo Zelenij Klin Administrativnim centrom okrugi ye s Kitajgorodka yake roztashovane v pivnichno zahidnij chastini Tomakivskogo rajonu Do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Mirova Pridniprovskoyi zaliznici vidstan 30 km do rajcentru smt Tomakivka 22 km a do avtomagistrali Nikopol Dnipropetrovsk 3 km Chiselnist dvoriv po okruzi 218 z nih v seli Kitajgorodka 174 dvora a v seli Zelenij Klin 44 dvora Chiselnist naselennya v okruzi 635 cholovik z nih v s Kitajgorodka 525 chol ta v s Zelenij Klin 120 chol Same selo Zelenij Klin znahoditsya za 7 km na pivden vid administrativnogo centru okrugi U geografichnomu vidnoshenni Kitajgorodska silska okruga znahoditsya v stepovij zoni pivdennih nizin Pridniprovskoyi visochini Roslinnist predstavlena suhostijnimi vuzkolistimi zlakami nevelikimi chagarnikami shipshini i terna ridko zustrichayutsya bajrachni pereliski ta neveliki dubovi gayi Osnovni zemli zorani vvodyatsya polovi zahisni lisovi smugi Geografichno zemli silskoyi okrugi znahodyatsya na lisovij akumulyativnij rivnini sformovanij na Ukrayinskomu kristalichnomu masivi Relyef golovo hvilyastij rozdilenij vershinoyu Surskoyi balki z yakoyi bere pochatok richka Kamishuvata Sura Na vershini u centri sela Kitajgorodka balka rozgaluzhuyetsya na pivdenno shidnij i pivdenno zahidnij napryamok Klimat okrugi pomirno kontinentalnij Lito zharke z suhoviyami Serednorichna temperatura povitrya 8 8 C serednya temperatura lipnya 22 C sichnya 5 C Serednya glibina promerzannya gruntu 35 sm maksimalna 86 sm Osnovni napryamki vitru litom pivdenno shidni zimoyu pivnichno shidni ta shidni Gruntovij pokrov predstavlenij chornozemom zvichajnim malo gumusnim porohovazhkosuglinyastogo mehanichnogo skladu Vsogo silska okruga nalichuye vsogo zemel 6108 9 ga rilli 5119 2 ga provedeno rozpayuvannya 5005 8 ga bagatorichni nasadzhennya 11 5 ga pasovisha 215 2 ga toloki 146 8 ga dilyanki pid zabudovoyu 45 35 ga osobisti selyanski gospodarstva 106 16 ga pid vodoyu 19 6 ga zemli istoriko kulturnih cinnostej 2 1 ga rekreacijnogo priznachennya 13 9 ga gospodarski dvori 89 3 ga shlyahi 2 51 ga lisi 16 1 ga bolota 53 1 ga Prizvisha goliv Kitajgorodskoyi silskoyi Radi yaki obiralisya na cyu posadu Opalatenko Andrij Semenovich 1918 Babichenko Yepifan Prokopijovich v roki vijni Selyavin Grigorij Dmitrovich 1959 1964 Opalatenko Mikola Petrovich 1965 1968 Selyavina Olena Pavlivna 1969 1975 Lyapota Mikola Josipovich 1976 1979 Semenenko Lyudmila Grigorivna 1980 1986 Telyuk Oleksandra Sergiyivna 1986 1990 Lyapota Mikola Josipovich 1990 Opalatenko Anatolij Gavrilovich 1991 Balik Tayisiya Vitaliyivna 1992 1994 Telyuk Oleksandra Sergiyivna 1994 2002 Opalatenko Tetyana Volodimirivna 2002 2005 2010 Baglaj Natalya Mihajlivna 2015 2020 Prizvisha goliv kolgospu Selyavin Grigorij Dmitrovich 1950 1959 Duzenko Yakiv Petrovich Popik Viktor Savelijovich 1962 1975 Malyuga Grigorij Filipovich lipen 1975 1978 Slyudyeyev Viktor Ivanovich berezen 1978 1983 Semenenko Grigorij Stepanovich 1983 2000 NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 590 96 41 rosijska 18 2 94 inshi ne vkazali 4 0 65 Usogo 612 100 EkonomikaNa danij chas na teritoriyi Kitajgorodskoyi silskoyi radi pracyuyut taki s g pidpriyemstva TOV Svitanok Semenenko G S FG Istok S Semenenko S G FG Fortuna Agro Steblyuk A V PSP Vidrodzhennya Grishkin A V PP Giyuk M Giyuk M Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Dnipropetrovska oblast LiteraturaKitajgoro dka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Dnipropetrovska oblast A Ya Pashenko golova redkolegiyi tomu 1969 959s S 847 848PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kitajgorodka Pogoda v seli Kitajgorodka 5 Bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Dnipropetrovskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lyutij 2011 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih