Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Католикос-Патріарх Киріон II (груз. კათოლიკოს-პატრიარქი კირიონ II, в миру Георгій Єронімович Садзаглишвілі, груз. გიორგი იერონიმეს ძე საძაგლიშვილი; 10 (22) листопада 1855, село Нікозі, Горійський повіт, Тифлійська губернія — 13 (26) червня 1918, село Марткопі, Грузія) — єпископ Грузинської православної церкви; з жовтня 1917 року перший католікос-патріарх Грузії після проголошення автокефалії Грузинської церкви в березні 1917 року; грузинський історик і духовний письменник.
| Киріон ІІ | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| Альма-матер: | ТДС і Київська духовна академія | |
| Діяльність: | священник, історик | |
| Народження: | 10 (22) листопада 1855 d, муніципалітет Горі | |
| Смерть: | 26 червня 1918 (62 роки) d | |
| Похований: | Сіоні | |
| | ||
Канонізований Священним Синодом Грузинської православної церкви в жовтні 2002 року; пам'ять у Грузинської церкви — 27 червня за юліанським календарем.
Біографія
Народився 10 (22) листопада 1855 року в селі Нікозі Горійського повіту (нині в Горійський район) в родині священика.
У 1876 році закінчив Тифлиську духовну семінарію; у 1880 році — Київську духовну академію зі ступенем кандидата богослов'я. Захистив кандидатську дисертацію «Свята рівноапостольна Ніна, просвітителька Грузії»[]. 1 серпня того ж року призначений помічником інспектора Одеської духовної семінарії.
З 1883 року був на посадах: помічника наглядача Телавського духовного училища, Горійського духовного училища, викладача Кутаїського духовного училища та єпархіального жіночого училища. У цей період опублікував кілька своїх праць з історії Грузинської церкви під псевдонімом Іверієлі і Нікозелі, вивчав і збирав грузинські середньовічні манускрипти, стародавні грузинські монети, записував грузинський фольклор, спонсорував талановитих грузинських студентів і листувався з зацікавленими історією Грузії західними істориками.
Після загибелі дружини і дітей, 2 листопада 1896 року пострижений у чернецтво архієпископом Володимиром (Богоявленським), 6 листопада висвячений на ієромонаха і призначений настоятелем Квабтахевського Успенського монастиря з возведенням у сан ігумена; з 31 грудня — благочинний монастирів Грузинської єпархії та інспектор шкіл «Товариства відновлення Православного Християнства на Кавказі».
10 травня 1898 року возведений у сан архімандрита.
23 серпня 1898 року у тифліському Сіонському кафедральному соборі хіротонісаний у єпископа Алавердского, вікарія Грузинської єпархії; хіротонію здійснювали: екзарх Грузії архиєпископ Флавіан (Городецький), єпископи Гурийско-Мінгрельській , єпископ Імеретинський і єпископ Горійський .
З 12 серпня 1900 року — єпископ Горійський, вікарій Грузинської єпархії.
У 1900-х роках, під час дебатів про майбутнє Грузинської церкви, виступав як палкий прихильник відновлення автокефалії, внаслідок чого був засланий в Кам'янець-Подільськ.
З 10 березня 1902 року — єпископ Балтський, вікарій Подільської єпархії.
З 3 травня 1903 року — єпископ Новомиргородський, вікарій Херсонської єпархії.
З 23 квітня 1904 року — єпископ Орловський і Севський.
З 3 лютого 1906 року — єпископ Сухумський; переведений на цю посаду за власним бажанням.
З 25 січня 1907 року — єпископ Ковенський, вікарій Литовської єпархії.
У 1908 році російський екзарх у Тбілісі архієпископ Никон (Софійський) був убитий, внаслідок чого було вирішено зняти грузинських єпископів з їх постів. З Киріона зняли сан єпископа і заслали в Курязький монастир Харківської єпархії, а потім у Санаксарський монастир Тамбовської єпархії.
У січні 1915 року був відновлений в сані і призначений єпископом Полоцьким і Вітебським.
Після падіння монархії, 1 серпня 1917 року звільнений, згідно проханню, від управління єпархією; переїхав до Грузії.
12 березня (25 березня) 1917 року було проголошено відновлення автокефалії Грузинської церкви; на соборі Грузинської церкви в Тифлісі у вересні того ж року єпископ Кіріон був обраний патріархом Грузії. Інтронізований 1 жовтня 1917 року у Мцхеті, у патріаршому соборі 12-ти Апостолів при величезному скупченні народу і загальному тріумфуванні. Варто відзначити, що обраний Кіріон був з дуже невеликою перевагою, отримавши 230 виборчих голосів проти 206. Інший кандидат, митрополит Леонід, набрав 230 виборчих голосів і 218 невибіркових голосів. Обрання Кіріона було затверджено російським Тимчасовим урядом 25 вересня 1917 року.
27 червня (н. ст.) 1918 року був знайдений убитим у своїй резиденції в Марткопі. Обставини загибелі залишаються не цілком ясними. Після вбивства католицького патріарха Киріана II було вбито Міріана Беррі (кириєцький захисник), єпископ Кутаїський , священик .
Був похований в Сіонському соборі, на південь від амвону.
- Надгробок Киріона Другого в Сіонському Храмі. Тбілісі
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
Канонізація
Канонізований Священним синодом Грузинської православної церкви, 17 жовтня 2002 року.
Твори
- «Никозский храм и его древности». «Духовный Вестник Грузинского Экзархата» 1881, № 2.
- «Религиозно-политические сношения Православной Грузии с единоверной Россией». (Юбилейный номер). «Духовный Вестник Грузинского Экзархата».
- «Характер Грузинской (Иверской) Церкви и её значение для православия». «Пастырь» 1886, № 3.
- «К вопросу о Грузинской церковной историографии». «Пастырь» 1886, № 20 и 21, 1887, № 2.
- «Краткий очерк грузинской церковной истории». «Пастырь» 1999, № 9-11.
- «Иудеи распространители мессианских идей в древней Иверии и принесение ими Хитона Господня в Мцхет». «Пастырь» 1888, № 1-3.
- «Святая равноапостольная Нина, просветительница Грузии». (Кандидатская диссертация). «Пастырь» 1888, № 16 и 18, 1889 № 1, 4, 5, 6.
- «Св. царь Мириан Хосриани, первый христианский венценосец Грузии». «Пастырь» 1889, № 23, 24, 1890, № 1, 2.
- «Перевод священно-богослужебных книг на грузинский язык и значение его для Церкви Грузинской». «Пастырь» 1892, № 2, 4.
- «История одного из гвоздей, которым пригвожден был ко Кресту Господь наш Иисус Христос». «Пастырь» 1892, № 1, 2.
- «Последний эпизод из вековой борьбы православной Грузии с мусульманами — шиитами». «Пастырь» 1895, № 23, 24, 1896, № 1, 6.
- «Воск и восковая свеча». «Пастырь» 1896, № 13.
- «Никозский Собор». «Духовный Вестник Грузинского Экзархата» 1891, № 21.
- «Описание Метехского Евангелия 1049 год». «Духовный Вестник Грузинского Экзархата» 1896, № 22.
- «Описание Мешехского четвероевангелия». «Духовный Вестник Грузинского Экзархата» 1892, № 10.
- «Описание Никозской Михаило-Архангельской церкви». «Духовный Вестник Грузинского Экзархата» 1888.
- «Историко-Археологический очерк Метехского храма». 1893.
- «Исторический очерк Оконской чудотворной иконы Божией Матери».
- «История Промского Вознесенского храма». 1896.
- «Пять дней в Карталинии». 1897.
- «Ананурский Успенский собор и его окрестные достопримечательности». 1898.
- «Повествование о чудодейственном камне Давидгареджийской пустыни».
- «Харистикарная система и её влияние на церковно-поземельные отношения в древней Грузии». Сборник «Весь Кавказ», Тифлис, 1903.
- «Св. Давид III-й Возобновитель, царь Грузии». (1089—1125). Тифлис, 1899.
- «Жизнь и подвиги св. Антония Столпника, чудотворца Мартмкопского». Тифлис, 1899.
- «Або, мученик Тифлисский». Тифлис, 1899.
- «Назревший вопрос» (Ко дню столетия присоединения Грузии и России 1900 г.). Тифлис, 1900.
- «Дух. Вестн. Груз. Экзарх.» 1896, № 22.
- 1900.
- «Восковая свеча в Греко-Грузинской Церкви». Тифлис, 1901.
- «Крест св. Нины в связи с вопросом о значении креста в древности».
- «Две святыни в Кахетии».
- «Давид Гараджели и его лавра». Тифлис, 1901.
- «Краткий очерк истории Грузинской Церкви и Экзархата в XIX веке». Тифлис, 1901. Отзыв об этом труде см. "Приб. к «ЦВ» 1901, № 47, с. 1735—1738.
- «Состояние христианства в Абхазии в первой четверти XIX столетия и попытка организации в ней миссионерского дела в 1831—1834 гг.». Сборник «Весь Кавказ», Тифлис, 1903.
- «Ананурская атлешга». Сборник «Весь Кавказ», Тифлис, 1903.
- «Мцхетский храм и его реставрация». Сборник «Весь Кавказ», Тифлис, 1903.
- «Народные обычаи и их значение». Сборник «Весь Кавказ», Тифлис, 1903.
- «Новый вариант творения Александра Сергеевича Грибоедова». Сборник «Весь Кавказ», Тифлис, 1903.
- "Церковно-исторический очерк основания в Херсоне викариатства и его жизнедеятельность (по поводу его пятидесятилетия 1853—1903 гг.). Одесса, 1905. Отзыв об этом труде см. "Приб. к «ЦВ» 1905, № 16-17, с. 732—734.
- «Четыре доклада в пользу Грузинской Церковной автокефалии». «Журн. и Проток. Предсоборн. Присутств.», т. III. СПБ, 1907, с. 43-58.
- «Культурная роль Иверии в истории Руси». Тифлис, 1910, с. 445—448.
- «Крест в мире языческом и христианском». Харьков, 1912.
- «Лексикологический материал». (На грузинском языке в сборнике Груз. Об-ва истории и этнографии). Тбилиси, 1912—1913 гг.
- «Грузинские фемы в Византии: Халдия и Иверия». Полоцк, 1916.
- «Клемакс св. Иоанна на грузинском языке». Полоцк, 1916.
- «Санаксарские этюды» печатались в «Полоцких Епархиальных Ведомостях» 1915—1916 гг., а отдельным издания вышли в Полоцке в 1916 году.
- «Этюды» состоят из двух частей, независимых одна от другой:
- Первая часть — Обилие церковных древностей в России и настоятельная необходимость открытия кафедр археологии в семинариях.
- Вторая часть — Страдная эпоха (XVIII в.) русского монашества и его поборник Феодор Ушаков.
Примітки
- Дата загибелі вказана згідно напису на його надгробку (див. фото в статті); зустрічаються інші варіанти: зазначення дати з дня виявлення тіла або інший перерахунок календарного стилю.
- Lang, David M. (1962), A Modern History of Georgia, p. 178. London: Weidenfeld and Nicolson
- Соколов А. В. Держава і Православна церква в Росії, лютий 1917 – січень 1918 рр. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук. - СПб, 2014. - С. 380. Режим доступу: https://disser.spbu.ru/disser/dissertatsii-dopushchennye-k-zashchite-i-svedeniya-o-zashchite/details/12/483.html [ 28 березня 2019 у Wayback Machine.]
- (груз.) წმინდანთა ცხოვრება — მღვდელმოწამე კირიონ II — სრულიად საქართველოს კათოლიკოს-პატრიარქი (The Life of Saints — The Priest Martyr Kyrion II — Catholicos Patriarch of All Georgia) [ 28 Березня 2019 у Wayback Machine.]. Accessed on April 6, 2007.
- (груз.) კირიონ II («Kyrion II»), an article by Galicia Vardosanidze. Accessed on April 6, 2007.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Katolikos Patriarh Kirion II gruz კათოლიკოს პატრიარქი კირიონ II v miru Georgij Yeronimovich Sadzaglishvili gruz გიორგი იერონიმეს ძე საძაგლიშვილი 10 22 listopada 1855 selo Nikozi Gorijskij povit Tiflijska guberniya 13 26 chervnya 1918 selo Martkopi Gruziya yepiskop Gruzinskoyi pravoslavnoyi cerkvi z zhovtnya 1917 roku pershij katolikos patriarh Gruziyi pislya progoloshennya avtokefaliyi Gruzinskoyi cerkvi v berezni 1917 roku gruzinskij istorik i duhovnij pismennik Kirion II 72 j Alma mater TDS i Kiyivska duhovna akademiya Diyalnist svyashennik istorik Narodzhennya 10 22 listopada 1855 d municipalitet Gori Smert 26 chervnya 1918 1918 06 26 62 roki d Pohovanij Sioni Kirion II u Vikishovishi Kanonizovanij Svyashennim Sinodom Gruzinskoyi pravoslavnoyi cerkvi v zhovtni 2002 roku pam yat u Gruzinskoyi cerkvi 27 chervnya za yulianskim kalendarem BiografiyaNarodivsya 10 22 listopada 1855 roku v seli Nikozi Gorijskogo povitu nini v Gorijskij rajon v rodini svyashenika U 1876 roci zakinchiv Tiflisku duhovnu seminariyu u 1880 roci Kiyivsku duhovnu akademiyu zi stupenem kandidata bogoslov ya Zahistiv kandidatsku disertaciyu Svyata rivnoapostolna Nina prosvititelka Gruziyi dzherelo ne vkazano 1195 dniv 1 serpnya togo zh roku priznachenij pomichnikom inspektora Odeskoyi duhovnoyi seminariyi Z 1883 roku buv na posadah pomichnika naglyadacha Telavskogo duhovnogo uchilisha Gorijskogo duhovnogo uchilisha vikladacha Kutayiskogo duhovnogo uchilisha ta yeparhialnogo zhinochogo uchilisha U cej period opublikuvav kilka svoyih prac z istoriyi Gruzinskoyi cerkvi pid psevdonimom Iveriyeli i Nikozeli vivchav i zbirav gruzinski serednovichni manuskripti starodavni gruzinski moneti zapisuvav gruzinskij folklor sponsoruvav talanovitih gruzinskih studentiv i listuvavsya z zacikavlenimi istoriyeyu Gruziyi zahidnimi istorikami Pislya zagibeli druzhini i ditej 2 listopada 1896 roku postrizhenij u chernectvo arhiyepiskopom Volodimirom Bogoyavlenskim 6 listopada visvyachenij na iyeromonaha i priznachenij nastoyatelem Kvabtahevskogo Uspenskogo monastirya z vozvedennyam u san igumena z 31 grudnya blagochinnij monastiriv Gruzinskoyi yeparhiyi ta inspektor shkil Tovaristva vidnovlennya Pravoslavnogo Hristiyanstva na Kavkazi 10 travnya 1898 roku vozvedenij u san arhimandrita 23 serpnya 1898 roku u tifliskomu Sionskomu kafedralnomu sobori hirotonisanij u yepiskopa Alaverdskogo vikariya Gruzinskoyi yeparhiyi hirotoniyu zdijsnyuvali ekzarh Gruziyi arhiyepiskop Flavian Gorodeckij yepiskopi Gurijsko Mingrelskij yepiskop Imeretinskij i yepiskop Gorijskij Z 12 serpnya 1900 roku yepiskop Gorijskij vikarij Gruzinskoyi yeparhiyi U 1900 h rokah pid chas debativ pro majbutnye Gruzinskoyi cerkvi vistupav yak palkij prihilnik vidnovlennya avtokefaliyi vnaslidok chogo buv zaslanij v Kam yanec Podilsk Z 10 bereznya 1902 roku yepiskop Baltskij vikarij Podilskoyi yeparhiyi Z 3 travnya 1903 roku yepiskop Novomirgorodskij vikarij Hersonskoyi yeparhiyi Z 23 kvitnya 1904 roku yepiskop Orlovskij i Sevskij Z 3 lyutogo 1906 roku yepiskop Suhumskij perevedenij na cyu posadu za vlasnim bazhannyam Z 25 sichnya 1907 roku yepiskop Kovenskij vikarij Litovskoyi yeparhiyi U 1908 roci rosijskij ekzarh u Tbilisi arhiyepiskop Nikon Sofijskij buv ubitij vnaslidok chogo bulo virisheno znyati gruzinskih yepiskopiv z yih postiv Z Kiriona znyali san yepiskopa i zaslali v Kuryazkij monastir Harkivskoyi yeparhiyi a potim u Sanaksarskij monastir Tambovskoyi yeparhiyi Kirion Sadzaglishvili ta Amvrosij Helaya 1910 rik U sichni 1915 roku buv vidnovlenij v sani i priznachenij yepiskopom Polockim i Vitebskim Pislya padinnya monarhiyi 1 serpnya 1917 roku zvilnenij zgidno prohannyu vid upravlinnya yeparhiyeyu pereyihav do Gruziyi 12 bereznya 25 bereznya 1917 roku bulo progolosheno vidnovlennya avtokefaliyi Gruzinskoyi cerkvi na sobori Gruzinskoyi cerkvi v Tiflisi u veresni togo zh roku yepiskop Kirion buv obranij patriarhom Gruziyi Intronizovanij 1 zhovtnya 1917 roku u Mcheti u patriarshomu sobori 12 ti Apostoliv pri velicheznomu skupchenni narodu i zagalnomu triumfuvanni Varto vidznachiti sho obranij Kirion buv z duzhe nevelikoyu perevagoyu otrimavshi 230 viborchih golosiv proti 206 Inshij kandidat mitropolit Leonid nabrav 230 viborchih golosiv i 218 nevibirkovih golosiv Obrannya Kiriona bulo zatverdzheno rosijskim Timchasovim uryadom 25 veresnya 1917 roku 27 chervnya n st 1918 roku buv znajdenij ubitim u svoyij rezidenciyi v Martkopi Obstavini zagibeli zalishayutsya ne cilkom yasnimi Pislya vbivstva katolickogo patriarha Kiriana II bulo vbito Miriana Berri kiriyeckij zahisnik yepiskop Kutayiskij svyashenik Buv pohovanij v Sionskomu sobori na pivden vid amvonu Nadgrobok Kiriona Drugogo v Sionskomu Hrami TbilisiKanonizaciyaKanonizovanij Svyashennim sinodom Gruzinskoyi pravoslavnoyi cerkvi 17 zhovtnya 2002 roku Tvori Nikozskij hram i ego drevnosti Duhovnyj Vestnik Gruzinskogo Ekzarhata 1881 2 Religiozno politicheskie snosheniya Pravoslavnoj Gruzii s edinovernoj Rossiej Yubilejnyj nomer Duhovnyj Vestnik Gruzinskogo Ekzarhata Harakter Gruzinskoj Iverskoj Cerkvi i eyo znachenie dlya pravoslaviya Pastyr 1886 3 K voprosu o Gruzinskoj cerkovnoj istoriografii Pastyr 1886 20 i 21 1887 2 Kratkij ocherk gruzinskoj cerkovnoj istorii Pastyr 1999 9 11 Iudei rasprostraniteli messianskih idej v drevnej Iverii i prinesenie imi Hitona Gospodnya v Mchet Pastyr 1888 1 3 Svyataya ravnoapostolnaya Nina prosvetitelnica Gruzii Kandidatskaya dissertaciya Pastyr 1888 16 i 18 1889 1 4 5 6 Sv car Mirian Hosriani pervyj hristianskij vencenosec Gruzii Pastyr 1889 23 24 1890 1 2 Perevod svyashenno bogosluzhebnyh knig na gruzinskij yazyk i znachenie ego dlya Cerkvi Gruzinskoj Pastyr 1892 2 4 Istoriya odnogo iz gvozdej kotorym prigvozhden byl ko Krestu Gospod nash Iisus Hristos Pastyr 1892 1 2 Poslednij epizod iz vekovoj borby pravoslavnoj Gruzii s musulmanami shiitami Pastyr 1895 23 24 1896 1 6 Vosk i voskovaya svecha Pastyr 1896 13 Nikozskij Sobor Duhovnyj Vestnik Gruzinskogo Ekzarhata 1891 21 Opisanie Metehskogo Evangeliya 1049 god Duhovnyj Vestnik Gruzinskogo Ekzarhata 1896 22 Opisanie Meshehskogo chetveroevangeliya Duhovnyj Vestnik Gruzinskogo Ekzarhata 1892 10 Opisanie Nikozskoj Mihailo Arhangelskoj cerkvi Duhovnyj Vestnik Gruzinskogo Ekzarhata 1888 Istoriko Arheologicheskij ocherk Metehskogo hrama 1893 Istoricheskij ocherk Okonskoj chudotvornoj ikony Bozhiej Materi Istoriya Promskogo Voznesenskogo hrama 1896 Pyat dnej v Kartalinii 1897 Ananurskij Uspenskij sobor i ego okrestnye dostoprimechatelnosti 1898 Povestvovanie o chudodejstvennom kamne Davidgaredzhijskoj pustyni Haristikarnaya sistema i eyo vliyanie na cerkovno pozemelnye otnosheniya v drevnej Gruzii Sbornik Ves Kavkaz Tiflis 1903 Sv David III j Vozobnovitel car Gruzii 1089 1125 Tiflis 1899 Zhizn i podvigi sv Antoniya Stolpnika chudotvorca Martmkopskogo Tiflis 1899 Abo muchenik Tiflisskij Tiflis 1899 Nazrevshij vopros Ko dnyu stoletiya prisoedineniya Gruzii i Rossii 1900 g Tiflis 1900 Duh Vestn Gruz Ekzarh 1896 22 1900 Voskovaya svecha v Greko Gruzinskoj Cerkvi Tiflis 1901 Krest sv Niny v svyazi s voprosom o znachenii kresta v drevnosti Dve svyatyni v Kahetii David Garadzheli i ego lavra Tiflis 1901 Kratkij ocherk istorii Gruzinskoj Cerkvi i Ekzarhata v XIX veke Tiflis 1901 Otzyv ob etom trude sm Prib k CV 1901 47 s 1735 1738 Sostoyanie hristianstva v Abhazii v pervoj chetverti XIX stoletiya i popytka organizacii v nej missionerskogo dela v 1831 1834 gg Sbornik Ves Kavkaz Tiflis 1903 Ananurskaya atleshga Sbornik Ves Kavkaz Tiflis 1903 Mchetskij hram i ego restavraciya Sbornik Ves Kavkaz Tiflis 1903 Narodnye obychai i ih znachenie Sbornik Ves Kavkaz Tiflis 1903 Novyj variant tvoreniya Aleksandra Sergeevicha Griboedova Sbornik Ves Kavkaz Tiflis 1903 Cerkovno istoricheskij ocherk osnovaniya v Hersone vikariatstva i ego zhiznedeyatelnost po povodu ego pyatidesyatiletiya 1853 1903 gg Odessa 1905 Otzyv ob etom trude sm Prib k CV 1905 16 17 s 732 734 Chetyre doklada v polzu Gruzinskoj Cerkovnoj avtokefalii Zhurn i Protok Predsoborn Prisutstv t III SPB 1907 s 43 58 Kulturnaya rol Iverii v istorii Rusi Tiflis 1910 s 445 448 Krest v mire yazycheskom i hristianskom Harkov 1912 Leksikologicheskij material Na gruzinskom yazyke v sbornike Gruz Ob va istorii i etnografii Tbilisi 1912 1913 gg Gruzinskie femy v Vizantii Haldiya i Iveriya Polock 1916 Klemaks sv Ioanna na gruzinskom yazyke Polock 1916 Sanaksarskie etyudy pechatalis v Polockih Eparhialnyh Vedomostyah 1915 1916 gg a otdelnym izdaniya vyshli v Polocke v 1916 godu Etyudy sostoyat iz dvuh chastej nezavisimyh odna ot drugoj Pervaya chast Obilie cerkovnyh drevnostej v Rossii i nastoyatelnaya neobhodimost otkrytiya kafedr arheologii v seminariyah Vtoraya chast Stradnaya epoha XVIII v russkogo monashestva i ego pobornik Feodor Ushakov PrimitkiData zagibeli vkazana zgidno napisu na jogo nadgrobku div foto v statti zustrichayutsya inshi varianti zaznachennya dati z dnya viyavlennya tila abo inshij pererahunok kalendarnogo stilyu Lang David M 1962 A Modern History of Georgia p 178 London Weidenfeld and Nicolson Sokolov A V Derzhava i Pravoslavna cerkva v Rosiyi lyutij 1917 sichen 1918 rr Disertaciya na zdobuttya naukovogo stupenya doktora istorichnih nauk SPb 2014 S 380 Rezhim dostupu https disser spbu ru disser dissertatsii dopushchennye k zashchite i svedeniya o zashchite details 12 483 html 28 bereznya 2019 u Wayback Machine gruz წმინდანთა ცხოვრება მღვდელმოწამე კირიონ II სრულიად საქართველოს კათოლიკოს პატრიარქი The Life of Saints The Priest Martyr Kyrion II Catholicos Patriarch of All Georgia 28 Bereznya 2019 u Wayback Machine Accessed on April 6 2007 gruz კირიონ II Kyrion II an article by Galicia Vardosanidze Accessed on April 6 2007 Posilannyahttp dspace nplg gov ge bitstream 1234 11504 1 Kirion II Sadzaglishvili pdf 23 Lyutogo 2022 u Wayback Machine Poperednik Antonij II Katolikos patriarh Gruziyi 1917 1918 Nastupnik