Кирило Плетньов

Кирило Володимирович Плетньов (рос. Кирилл Владимирович Плетнёв; нар. 30 грудня 1979, Харків, Харківська область, Українська РСР, СРСР) — російський актор театру, кіно та телебачення, кінорежисер, сценарист, продюсер.

Кирило Плетньоврос. Кирилл ПлетнёвІм'я при народженніКирило Володимирович ПлетньовДата народження30 грудня 1979 (44 роки)Місце народженняХарків, Українська РСР, СРСРГромадянство Росія
 СРСРAlma materРосійський державний інститут сценічних мистецтвПрофесіяактор, кіноактор, кінорежисер, кінопродюсер, режисер монтажу, сценарист, виробник, телеакторНагороди

Золотий орел

IMDbID 1767417  Кирило Плетньов у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Плетньов.

Біографія

Кирило Плетньов народився 30 грудня 1979 року в місті Харкові Української РСР. Батько — Володимир Плетньов, інженер-винахідник. Мати — Тамара Федорівна, майстер спорту міжнародного класу з бальних танців. Через рік після народження Кирила родина переїхала до Ленінграду. У нього є молодший брат Михайло, архітектор.

З чотирирічного віку Кирило почав займатися спортивними бальними танцями, до яких його залучила мама. Брав участь у всіх танцювальних конкурсах, що проводилися в піонерських таборах, де часто виборював перші місця. Згодом став чемпіоном Європи з сучасних танців.

До дев'ятого класу середньої школи навчався в дитячо-юнацькій спортивній школі «Зміна» футбольного клубу «Зеніт», але футбол не любив. Займався також скелелазінням у шкільному туристичному гуртку. Середню загальну освіту отримав у школі з театральним профілем.

У 1996 році, у шістнадцятирічному віці, Кирило Плетньов вступив на акторський факультет Санкт-Петербурзької державної академії театрального мистецтва (СПбДАТМ) (курс режисера Володимира Вікторовича Петрова). Вступні екзамени здавав на режисерський факультет, але члени приймальної комісії, зіславшись на його молодий вік та відсутність у нього життєвого досвіду, запропонували йому вчитися на актора. Після закінчення академії в 2000 році показувався в декількох московських театрах. Зрештою, увійшов до трупи Московського драматичного театру під керівництвом Армена Джигарханяна і переїхав до Москви.

З 2000 року активно знімається в кіно і телесеріалах.

Навесні 2003 року пішов з театру Армена Джигарханяна. З цього ж року почав роботу з театральним режисером Іриною Керученко.

У 2009 році в парі з Дариною Резніковою взяв участь у четвертому сезоні розважального телешоу «Танці з зірками», де пара посіла шосте місце.

У 2014 році закінчив факультет кінодраматургії та кінорежисури Вищих курсів кіно і телебачення Всеросійського державного університету кінематографії імені С. А. Герасимова (ВДІК) (майстерня Дениса Вікторовича Родиміна та Володимира Олексійовича Фенченкоа). Його перша режисерська робота — короткометражний художній фільм «6:23», який розповідає про актора, який отримує важку звістку під час вистави. Фільм був відзначений нагородами фестивалів, у тому числі 33-го Міжнародного студентського фестивалю ВДІК. Дипломна робота режисера Плетньова — короткометражний художній фільм «Настя» — стала володарем головного призу студентського журі 34-го Міжнародного студентського фестивалю ВДІК, головного призу конкурсу «Кінотавр. Короткий метр» у 2015 році, а також призу у конкурсі короткометражних фільмів Міжнародного фестивалю фільмів про права людини «Сталкер» 2015 року. Успіх фільму «Настя» допоміг профінансувати третій короткометражний фільм Кирила Плетньова — «Мама».

У 2014 році був членом Експертної ради Другого Всеросійського відкритого конкурсу сценаріїв та кіноробіт «Кінопризив» у Москві.

Особисте життя

Кирило Плетньов був одружений з акторкою Лідією Мілюзіною (2010—2012). Від цього шлюбу у них народився син Федір (нар.. 20 квітня 2011).

У актора є ще старший син Георгій (нар.. 2007).

Кирило Плетньов живе громадським шлюбом з акторкою Ніно Нінідзе (дочкою Ії Нінідзе). 13 грудня 2015 року у пари народився син Сандрік(Олександр).

Творчість

Фільмографія

Актор

1. 2000 — Убивча сила 2 (серія № 4 «Дачний сезон») — Діма, хлопець на пляжі
2. 2002 — Ведмежий поцілунок — Нік
3. 2002 —  — Олексій
4. 2004 — Далекобійники 2 (серія № 6 «Полуторка») — Серьога, чорний археолог
5. 2004 — Діти Арбата — Федько-кооператорщик
6. 2004 — Диверсант — Олексій Петрович Бобриков, молодший сержант / молодший лейтенант / старший лейтенант / капітан
7. 2004 —  — Жар
8. 2004 —  — Кирило
9. 2004 —  — «Кідала», лже-перекладач
10. 2004 — Штрафбат (серії № 1-2) — Дубінін
11. 2005 —  — Польовий, старший лейтенант, командир групи
12. 2005 —  — Гриша Чайка
13. 2005 — Солдати 3 — Денис Анатолійович Неліпа («Береза»), рядовий (з 2-ї серії — молодший сержант)
14. 2006 — (Україна) — Михайло Мішин, старший лейтенант
15. 2006 — (фільм № 1 «Секретна зброя», фільм № 2 «Діти генерала», фільм № 3 «Госпіталь», фільм № 4 «Протистояння») — Андрій Безфамільний, молодший лейтенант / лейтенант, командир розвідки, колишній безпритульний' '
16. 2006 — Російський переклад — Євген Андрійович Кондрашов, старший лейтенант міліції, оперативник
17. 2006 — З Дону видачі немає — Віктор, бандит
18. 2006 —  — Володимир Валентинович Лосєв, син злодія «в законі» Валентина Івановича Лосєва («Сохатого»)
19. 2006 —  — Слава Нечаєв
20. 2007 —  — Вася
21. 2007 — Дев'ять життів Нестора Махна — Владислав Данилевський, син пана Івана Казимировича Данилевського, брат Вінценти
22. 2007 —  — Олексій Петрович Бобриков, старший лейтенант / капітан
23. 2008 — Адмірал — Фролов, мічман
24. 2008 — (серія № 14 «Десять відсотків») — Антон Столяров, син художника Віктора Петровича Васильєва
25. 2008 —  — Роман
26. 2008 —  — Юрій («Йорик»)
27. 2008 —  — Джонатан Вешлі
28. 2008 — Кохання-зітхання 2 — Віктор Павлович Сіньков / Вікторія Павлівна Сінькова
29. 2008 —  — Віктор
30. 2009 —  — Олексій Кудінов, лейтенант / старший лейтенант
31. 2009 —  — Геннадій Петрович Васильков («Артист»), засуджений
32. 2009 —  — Сергій Уфімцев, син Іллі та Клавдії
33. 2009 —  — Олексій Луготінцев
34. 2009 —  — Костянтин
35. 2009 — (Україна) (фільм № 2 «Нещадне кохання», фільм № 3 «Наступна станція — смерть», фільм № 4 «Кава по-диявольськи») — Олексій Сирота, старший лейтенант міліції (з фільму № 4 — капітан), слідчий, працівник карного розшуку
36. 2009 —  — Олександр Садков, диверсант, радист
37. 2009 — (документальний) — Айвазян
38. 2010 —  — Михайло, геолог, сусід Олександри
39. 2010 —  — Ілля Строєв, син Віри та Віктора
40. 2010 — (серія № 7) — Стас Годеєв
41. 2010 —  — Артем
42. 2010 —  — Євген, механік
43. 2010 —  — Олександр Пахомов, співробітник особливого відділу НДІ «Мікроточмаш»
44. 2011 —  — технік
45. 2011 —  — Лачо Чубаров, циган
46. 2011 —  — Максим Нечаєв, рибінспектор
47. 2011 —  — Петро Земцов, оперативник, співробітник районного відділу міліції, колишній військовий
48. 2011 —  — Сергій
49. 2012 — Серпень. Восьмого — танкіст, командир головного танка
50. 2012 —  — «Марсель», злодій «у законі»
51. 2012 — Одного разу в Ростові — Павло Костянтинович Карпухін, капітан карного розшуку (Угро)
52. 2012 —  — Павло Аркадійович Малахов, слідчий
53. 2013 —  — Максим Васильович Марецький, слідчий ГУВС міста Москви, колега слідчої Лариси Іванівни Льовіної
54. 2013 —  — Василь Буркевіц
55. 2013 —  — Геннадій Харламов, сержант
56. 2013 — Метро — Сергій Назимов, телекореспондент
57. 2014 —  — Павло Миколайович Шарманов, власник найбільшої авіаційної компанії
58. 2014 — Форт Росс: У пошуках пригод — Дмитро Іринархович Завалішин, лейтенант, командир загону морської піхоти російського флоту
59. 2014 року —  — Володимир
60. 2014 року —  — Андрій Колесников («Коліщатко»), колишній друг Сергія
61. 2014 року —  — Станіслав, колишній чоловік Асі
62. 2014 року —  — Євген Олександрович Сімаков, слідчий
63. 2014 року — (короткометражний) — епізод
64. 2015 —  — Олександр Миколайович Волков
65. 2016 —  — Саня, охоронець медичного центру
66. 2016 —  — Максим
67. 2016 —  — Олег Святославич, князь древлянський
68. 2016 —  — Малас, старший лейтенант
69. 2016 —  — Костянтин
70. 2016 — (короткометражний) — епізод
71. 2016 —  — Євген, охоронець фірми (голос за кадром)
72. 2017 — Три дні до весни — Володимир Андрєєв, офіцер НКВС
73. 2017 —  — Кирило Павлович Копєйкін, капітан поліції, старший оперуповноважений кримінальної поліції
74. 2017 —  — розбійник
75. 2017 —  — Олег
76. 2017 —  — епізод (немає в титрах)
77. 2018 —  — Ваня
78. 2018 — (у виробництві) — начальник охорони табору

Режисер

• 2012 — «Собака і серце» (короткометражний)
• 2013 — «6:23» (короткометражний)
• 2015 — «Настя» (короткометражний)
• 2016 — «Мама» (короткометражний)
• 2017 — «Зажигай!»
• 2018 — «Мама назавжди»
• 2018 — «Без мене»
• 2018 — «Сім вечорів»

Сценарист

• 2013 — «6:23» (короткометражний)
• 2015 — «Настя» (короткометражний)
• 2016 — «Мама» (короткометражний)
• 2017 — «Зажигай!»

Продюсер

• 2017 — «Зажигай!»

Ролі в театрі

1. 2000 — «Ревізор» — Бобчинський-Добчинський (Московський драматичний театр під керівництвом Армена Джигарханяна)
2. 2000 — «Казки Вченого Кота» — Кіт Вчений (Московський драматичний театр під керівництвом Армена Джигарханяна)
3. 2001 — Божевільний день, або Одруження Фігаро — Фігаро (Московський драматичний театр під керівництвом Армена Джигарханяна)
4. 2001 — «Закрий очі — розповім тобі казки» — Фома (Московський драматичний театр під керівництвом Армена Джигарханяна)
5. 2004 — «Фантомні болі» — Дмитро (Школа-студія МХАТ і Театр.doc)
6. 2005 — «Гедда Габлер» — Ейлерт Левборг (Школа-студія МХАТ і Центр імені Вс. Мейєрхольда)
7. 2007 — «Я — кулеметник» — хлопець 20-30 років (Центр драматургії і режисури п/к О. Казанцева та М. Рощина)
8. 2011 — «Злочин і покарання» Федора Достоєвського, режисер Лев Еренбург — Родіон Романович Раскольніков (МХТ ім. Чехова)

Нагороди та номінації

Кирило Плетньов на кінофестивалі «Кінотавр» у Сочі, 17 червня 2015 року.

• 2001 — номінація на премію «Московські дебюти» за найкращу чоловічу роль («Божевільний день, або Одруження Фігаро»)
• 2005 — приз за найкращу чоловічу роль фестивалю «Нова драма» («Фантомні болі»)
• 2006 — приз «Золотий меч» за найкращу чоловічу роль IV Міжнародного фестивалю військового кіно ім. Ю. М. Озерова (х/ф «Протистояння»)
• 2007 — премія газети «Московський комсомолець» за найкращу чоловічу роль у категорії «Початківці» («Я — кулеметник»)
• 2007 — премія «Чайка» (номінація «Прорив») за роль у виставі «Я — кулеметник»
• 2014 — фестиваль студентського кіно «Свята Анна» — спеціальний приз «Фільм Про» і програми «Індустрія кіно» («6:23»)
• 2014 — XV Міжнародний телекінофорум «Разом» (Ялта) — приз за найкращий дебют («6:23»)
• 2015 — кінофестиваль «Кінотавр» — Головний приз конкурсу «Кінотавр. Короткий метр» («Настя»)
• 2015 — кінофестиваль «Сталкер» — приз за найкращий короткометражний фільм («Настя»)
• 2017 — премія «Золотий орел» за найкращий короткометражний фільм («Мама»)

Примітки

1. Плетнёв Кирилл Владимирович. Биография, фильмография. // kino-teatr.ru. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 26 вересня 2011.
2. Леонід Гуревич. «Не можна відмовлятися від своєї мрії». — Інтерв'ю Кирила Плетньова. [ 2018-07-11 у Wayback Machine.] Газета «» // old.mospravda.ru (9 липня 2010 року)
3. Кирило Плетньов. Біографія та фільмографія. [ 2018-07-11 у Wayback Machine.] Телеканал «Росія-1» // russia.tv
4. Кирило Плетньов. «Пунктиром від першої особи». Автобіографія. Сайт «Люди» // peoples.ru (15 листопада 2007 року)
5. Анастасия Темирджанова (22 апреля 2014 года). Лауреат премии объединённой редакции «Фильм Про» и программы «Индустрия кино» рассказывает о фильме «6:23». — Эксклюзивное интервью с Кириллом Плетнёвым. // filmpro.ru. Процитовано 27 вересня 2014.
6. 35-й Міжнародний студентський фестиваль ВДІК (19-30 жовтня 2015 року). Студентське журі програми фільмів ВДІК. Голова журі — Кирило Плетньов (каталог, стор 11). Офіційний сайт Всеросійський державний інститут кінематографії // vgik.info(рос.)
7. Светлана Хохрякова (18 декабря 2015 года). На фестивале «Сталкер» самым титулованным оказался фильм о репрессированном актёре. Газета «Московский комсомолец» // mk.ru. Процитовано 21 грудня 2015.
8. Родион Чемонин (19 февраля 2016 года). . // tvkinoradio.ru. Архів оригіналу за 29 лютого 2016. Процитовано 22 лютого 2016.
9. Александр Бойко (21 ноября 2014 года). В Москве подвели итоги Второго Всероссийского открытого конкурса сценариев и киноработ «Кинопризыв». Газета «Комсомольская правда» // kp.ru. Процитовано 21 грудня 2015.
10. Оксана Кальнина (28 квітня 2011 року). Кирилл Плетнёв стал папой. — У звезды сериалов «Диверсанты» и «Любовь и разлука» родился сын. Газета «Комсомольська правда» // kp.ru. Процитовано 26 вересня 2011.
11. Олег Перанов. Кирилл Плетнёв: «В конце концов у меня проснулась любовь к себе!» // Общероссийская газета «Моя семья» (moya-semya.ru). — 2015. — № 33 (24 серпня).
12. Кирилл Плетнёв станет отцом в третий раз. — У актёра уже есть два сына от первого брака с актрисой Лидией Милюзиной — Фёдор и Георгий. // . 15 июля 2015 года. Процитовано 20 листопада 2015.
13. XV Международный телекинофорум «Вместе» (22-27 августа, Ялта) (PDF). СК Новости. 19 сентября 2014. Процитовано 27 вересня 2014.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

Посилання

• Автори та ведучі: Борис Берман та Ільдар Жандарьов. ВІДЕО. Програма «На ночь глядя». Гість — Кирило Плетньов. Випуск від 28 травня 2015 року (ру) . Офіційний сайт «Першого каналу» // 1tv.ru. Процитовано 30 травня 2015. (рос.)
• Кирило Плетньов. Біографія та фільмографія. Телеканал «Росія-1» // russia.tv (рос.)
• Плетньов Кирило Володимирович. Біографія, фільмографія, фотографії актора, режисера, сценариста. // ruskino.ru (рос.)