Киргизька Радянська Соціалістична Республіка (кирг. Кыргыз Советтик Социалистик Республикасы, рос. Кирги́зская Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика) — одна з республік СРСР, в 1991 році стала незалежною Республікою Киргизстан.
Киргизька Радянська Соціалістична Республіка Киргизская Советская Социалистическая Республика Кыргыз Советтик Социалисттик Республикасы | |||||
| |||||
| |||||
Гімн Гімн Киргизької РСР | |||||
Столиця | Фрунзе | ||||
Мови | киргизька, російська | ||||
Форма правління | Радянська республіка | ||||
Історія | |||||
- Засновано | 5 грудня 1936 | ||||
- Засновано | 14 жовтня 1924 | ||||
- В СРСР | 5 грудня 1936 | ||||
- Ліквідовано | 31 серпня 1991 | ||||
Площа | 198 500 км2 | ||||
Населення | |||||
- | 4 257 000 осіб | ||||
Густота | 21,4 осіб/км² | ||||
Валюта | карбованець | ||||
|
Зі союзних республік Киргизька РСР була сьомою за площею. Площа — 198,5 тис. км². Столиця — м. Фрунзе (нині Бішкек).
Історія
Після Жовтневої революції території, заселені киргизами, увійшли до складу РРФСР. З 1918 Киргизія — частина Туркестанської АРСР.
За національно-державним розмежуванням радянських республік Середньої Азії 14 жовтня 1924 була утворена Кара-Киргизька (з 25 травня 1925 — Киргизька) автономна область у складі РРФСР, 1 лютого 1926 перетворена в Киргизьку АРСР, а 5 грудня 1936 — в Киргизьку РСР.
1 жовтня 1989 набрав чинності закон про державну мову (киргизьку). У 1990 — конфлікт в Ошської області між місцевими узбеками і киргизами через земельні ділянки на межі двох держав. 27 жовтня 1990 — вибраний і приведений до присяги перший президент Киргизької РСР Аскар Акаєв. 15 грудня 1990 Верховна Рада Киргизької РСР прийняла Декларацію про державний суверенітет, у зв'язку з чим відбулася зміна офіційної назви (Республіка Киргизстан), яку було закріплено з внесенням змін до Конституції від 5 лютого 1991 р. 31 серпня 1991 — Декларація незалежності Республіки Киргизстан.
Економіка
Промисловість
Провідні галузі промисловості:
Видобуток вугілля (кам'яне вугілля і буре вугілля), нафти і газу зосереджена на південному заході республіки.
Діяли ГЕС на річці Нарин: Токтогульська ГЕС, Учкурганська ГЕС, Курпсайська ГЕС, , каскад Аламедінських ГЕС та інші. Найбільш крупна теплова електростанція — .
Кольорова металургія (видобування і збагачення ртутних, сурм'яних, свинцево-цинкових руд, виробництво ртуті, сурми та ін.), машинобудування (машини для тваринництва і кормовиробництва, автомобілі, металорізні верстати і автоматичні лінії, електротехнічні вироби, прилади та ін.; найважливіші підприємства в місті Фрунзе).
Легка промисловість була представлена бавовноочищувальними, текстильними (бавовняні, шерстяні, шовкові тканини, трикотажні вироби проводилися в містах Ош і Фрунзе), а також шкіряно-взуттєвими, швейними, килимоткацькими підприємствами.
Основні галузі харчовосмакової промисловості: м'ясна, молочна, борошномельна.
Виробництво будматеріалів (цемент, шифер, стінні панелі й ін.).
Сільське господарство
У 1987 році в республіці налічувалося 289 радгоспів і 178 колгоспів. Сільськогосподарські угіддя становили 10,1 млн га, з них:
- рілля — 1,4 млн га
- пасовища — 8,5 млн га.
Площа зрошуваних земель — 1,02 млн га (1986).
Головна галузь сільського господарства — тваринництво, переважно тонкорунне і напівтонкорунне вівчарство, розвинені також молочно-м'ясне скотарство, конярство. Поголів'я (на 1987 рік, в млн голів): велика рогата худоба — 1,1, овець і кіз — 10,3. Шовківництво. Землеробство давало близько 45 % валовій продукції сільського господарства, ведуча галузь його — обробіток технічних культур: бавовника (збір бавовни-сирцю 68 тис. т в 1986 році), тютюну, ефірномаслічних. 50 % посівів було зайнято кормовими, 42 % — зерновими культурами (валовий збір зерна 1,633 млн т в 1986 році). Обробляли також картоплю, овоче-бахчеві культури. Плодівництво. Виноградарство. Насінництво (цукровий буряк, люцерна).
Транспорт
Основний вид транспорту — автомобільний. Експлуатаційна довжина (на 1986 рік):
- залізниць — 0,37 тис. км
- автодоріг — 19,3 тис. км (зокрема з твердим покриттям — 17,0 тис. км).
Судноплавство на озері Іссик-Куль. Через територію Киргизстану проходили газопровід Бухара — Ташкент — Фрунзе — Алма-Ата, діяв газопровід — Джалал-Абад — Ош.
Поділ
- Джалал-Абадська область (21 листопада 1939 — 27 січня 1959, з 14 грудня 1990)
- Іссик-Кульська область (21 листопада 1939 — 27 січня 1959, з 11 грудня 1970)
- Наринська область (11 грудня 1970 — 5 жовтня 1988, з 14 грудня 1990)
- Ошська область (з 21 листопада 1939)
- Таласька область (22 червня 1944 — 18 лютого 1956, 3 вересня 1980 — 5 жовтня 1988, з 14 грудня 1990)
- Тянь-Шаньська область (21 листопада 1939 — 30 грудня 1962)
- Фрунзенська область (21 листопада 1939 — 27 січня 1959).
- Чуйська область (з 14 грудня 1990)
Наука
У республіці в свій час працювала Академія наук Киргизької РСР.
Див. також
Посилання
- Виробництво промислової продукції по роках [Архівовано 10 Вересня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kirgizstan Kirgizka Radyanska Socialistichna Respublika kirg Kyrgyz Sovettik Socialistik Respublikasy ros Kirgi zskaya Sove tskaya Socialisti cheskaya Respu blika odna z respublik SRSR v 1991 roci stala nezalezhnoyu Respublikoyu Kirgizstan Kirgizka Radyanska Socialistichna Respublika Kirgizskaya Sovetskaya Socialisticheskaya Respublika Kyrgyz Sovettik Socialisttik Respublikasy 1936 1991 Prapor Gerb Gimn Gimn Kirgizkoyi RSR KirgRSR istorichni kordoni na karti Stolicya Frunze Movi kirgizka rosijska Forma pravlinnya Radyanska respublika Istoriya Zasnovano 5 grudnya 1936 Zasnovano 14 zhovtnya 1924 V SRSR 5 grudnya 1936 Likvidovano 31 serpnya 1991 Plosha 198 500 km2 Naselennya 4 257 000 osib Gustota 21 4 osib km Valyuta karbovanec Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kirgizka Radyanska Socialistichna Respublika Zi soyuznih respublik Kirgizka RSR bula somoyu za plosheyu Plosha 198 5 tis km Stolicya m Frunze nini Bishkek IstoriyaPislya Zhovtnevoyi revolyuciyi teritoriyi zaseleni kirgizami uvijshli do skladu RRFSR Z 1918 Kirgiziya chastina Turkestanskoyi ARSR Za nacionalno derzhavnim rozmezhuvannyam radyanskih respublik Serednoyi Aziyi 14 zhovtnya 1924 bula utvorena Kara Kirgizka z 25 travnya 1925 Kirgizka avtonomna oblast u skladi RRFSR 1 lyutogo 1926 peretvorena v Kirgizku ARSR a 5 grudnya 1936 v Kirgizku RSR 1 zhovtnya 1989 nabrav chinnosti zakon pro derzhavnu movu kirgizku U 1990 konflikt v Oshskoyi oblasti mizh miscevimi uzbekami i kirgizami cherez zemelni dilyanki na mezhi dvoh derzhav 27 zhovtnya 1990 vibranij i privedenij do prisyagi pershij prezident Kirgizkoyi RSR Askar Akayev 15 grudnya 1990 Verhovna Rada Kirgizkoyi RSR prijnyala Deklaraciyu pro derzhavnij suverenitet u zv yazku z chim vidbulasya zmina oficijnoyi nazvi Respublika Kirgizstan yaku bulo zakripleno z vnesennyam zmin do Konstituciyi vid 5 lyutogo 1991 r 31 serpnya 1991 Deklaraciya nezalezhnosti Respubliki Kirgizstan EkonomikaPromislovist Providni galuzi promislovosti girnichodobuvna promislovist mashinobuduvannya legka promislovist harchova promislovist Vidobutok vugillya kam yane vugillya i bure vugillya nafti i gazu zoseredzhena na pivdennomu zahodi respubliki Diyali GES na richci Narin Toktogulska GES Uchkurganska GES Kurpsajska GES kaskad Alamedinskih GES ta inshi Najbilsh krupna teplova elektrostanciya Kolorova metalurgiya vidobuvannya i zbagachennya rtutnih surm yanih svincevo cinkovih rud virobnictvo rtuti surmi ta in mashinobuduvannya mashini dlya tvarinnictva i kormovirobnictva avtomobili metalorizni verstati i avtomatichni liniyi elektrotehnichni virobi priladi ta in najvazhlivishi pidpriyemstva v misti Frunze Legka promislovist bula predstavlena bavovnoochishuvalnimi tekstilnimi bavovnyani sherstyani shovkovi tkanini trikotazhni virobi provodilisya v mistah Osh i Frunze a takozh shkiryano vzuttyevimi shvejnimi kilimotkackimi pidpriyemstvami Osnovni galuzi harchovosmakovoyi promislovosti m yasna molochna boroshnomelna Virobnictvo budmaterialiv cement shifer stinni paneli j in Silske gospodarstvo U 1987 roci v respublici nalichuvalosya 289 radgospiv i 178 kolgospiv Silskogospodarski ugiddya stanovili 10 1 mln ga z nih rillya 1 4 mln ga pasovisha 8 5 mln ga Plosha zroshuvanih zemel 1 02 mln ga 1986 Golovna galuz silskogo gospodarstva tvarinnictvo perevazhno tonkorunne i napivtonkorunne vivcharstvo rozvineni takozh molochno m yasne skotarstvo konyarstvo Pogoliv ya na 1987 rik v mln goliv velika rogata hudoba 1 1 ovec i kiz 10 3 Shovkivnictvo Zemlerobstvo davalo blizko 45 valovij produkciyi silskogo gospodarstva veducha galuz jogo obrobitok tehnichnih kultur bavovnika zbir bavovni sircyu 68 tis t v 1986 roci tyutyunu efirnomaslichnih 50 posiviv bulo zajnyato kormovimi 42 zernovimi kulturami valovij zbir zerna 1 633 mln t v 1986 roci Obroblyali takozh kartoplyu ovoche bahchevi kulturi Plodivnictvo Vinogradarstvo Nasinnictvo cukrovij buryak lyucerna TransportOsnovnij vid transportu avtomobilnij Ekspluatacijna dovzhina na 1986 rik zaliznic 0 37 tis km avtodorig 19 3 tis km zokrema z tverdim pokrittyam 17 0 tis km Sudnoplavstvo na ozeri Issik Kul Cherez teritoriyu Kirgizstanu prohodili gazoprovid Buhara Tashkent Frunze Alma Ata diyav gazoprovid Dzhalal Abad Osh PodilDzhalal Abadska oblast 21 listopada 1939 27 sichnya 1959 z 14 grudnya 1990 Issik Kulska oblast 21 listopada 1939 27 sichnya 1959 z 11 grudnya 1970 Narinska oblast 11 grudnya 1970 5 zhovtnya 1988 z 14 grudnya 1990 Oshska oblast z 21 listopada 1939 Talaska oblast 22 chervnya 1944 18 lyutogo 1956 3 veresnya 1980 5 zhovtnya 1988 z 14 grudnya 1990 Tyan Shanska oblast 21 listopada 1939 30 grudnya 1962 Frunzenska oblast 21 listopada 1939 27 sichnya 1959 Chujska oblast z 14 grudnya 1990 NaukaU respublici v svij chas pracyuvala Akademiya nauk Kirgizkoyi RSR Div takozhAdministrativnij podil SRSRPosilannyaVirobnictvo promislovoyi produkciyi po rokah Arhivovano 10 Veresnya 2012 u Wayback Machine ros