Кинчхого кор 계왕 契王 Gye wang Kye wang корейський ван тринадцятий правитель держави Пекче періоду Трьох держав Кинчхого 13

Кинчхого (кор. 계왕, 契王, Gye-wang, Kye-wang) — корейський ван, тринадцятий правитель держави Пекче періоду Трьох держав.

Кинчхого

13-й Ван Пекче

346 — 375

Попередник:

Кє

Наступник:

Кингусу

Народження:

324

Смерть:

375

Батько:

Пірю

Діти:

Кингусу

Походження

Був другим сином вана Пірю. Зійшов на трон після смерті вана Кє. Його правління було ознаменовано завершенням боротьби за владу між двома родинами — на престол повернулась гілка нащадків засновника держави, вана Чхого.

Правління

Столицею Пекче за правління Кинчхого стало місто Хансан, що нині є частиною Сеула.

Був войовничим правителем. В результаті низки військових походів ван значно розширив свої володіння. 369 року Пекче зазнала нападу з боку правителя Когурьо Когуквона. Останній зупинився у Чхіяні, здійснюючи звідти набіги та грабуючи місцеве населення. Втім ван Кинчхого, таємно відрядивши загін на чолі зі своїм спадкоємцем, майбутнім ваном Кингусу, зумів розити військо Когурьо. В полон було взято 5 тисяч когурьосців.

Відбивши напад Когурьо, Кинчхого зумів нав'язати свою політику сусіднім племінним союзам, зробивши Пекче торговим лідером у регіоні. Такі позиції призвели до початку занепаду держави Кимгван Кая.

371 року Кинчхого вирішив завдати удару у відповідь, вторгнувшись до володінь свого головного конкурента, Когурьо, і здобув значну перемогу. Діставшись на чолі 30-тисяного війська району сучасного Пхеньяна, він розбив армію Когурьо, в тій битві також загинув і ван Когуквон. Результатом того походу стало те, що Пекче не лише затвердилась у статусі наймогутнішої держави півострова, але й зуміла захопити значну частину території колишнього китайського округу Дайфан (сучасна провінція Хванхе). Таким чином корейська держава почала переймати китайську культуру, чому сприяло також встановлення 372 року тісних відносин із південнокитайською династією Східна Цзінь.

Примітки

Park, Hyun Sook, «백제의중앙과지방», стор. 71, Juryuseong, 2005,
Il-yeon: Samguk Yusa: Legends and History of the Three Kingdoms of Ancient Korea, translated by Tae-Hung Ha and Grafton K. Mintz. Book Two, page 120. Silk Pagoda (2006).

Джерела

«Самгук Сагі», сув. 23 [ 23 Серпня 2011 у Wayback Machine.]

[1] Park, Hyun Sook, «백제의중앙과지방», стор. 71, Juryuseong, 2005,

[2] Il-yeon: Samguk Yusa: Legends and History of the Three Kingdoms of Ancient Korea, translated by Tae-Hung Ha and Grafton K. Mintz. Book Two, page 120. Silk Pagoda (2006).