Ігор Юрійович Керча (нар. 20 лютого 1943, с. Горонда, нині Мукачівського р-ну Закарпатської обл.) — карпаторусинський письменник, перекладач, лексикограф, громадсько-культурний діяч. Один із кодифікаторів русинської мови.
Ігор Керча | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 20 лютого 1943 (81 рік) Горонда | |||
Країна | СРСР Україна | |||
Місце проживання | Ужгород[1] | |||
Діяльність | письменник, перекладач, громадський діяч, інженер | |||
Alma mater | УжНУ і Київський національний університет будівництва і архітектури | |||
| ||||
Біографія
Син Ю.-І. Керчі. Закінчив фізично-математичний факультет Ужгородського державного університету (1965), Київський інженерно-будівельний інститут (1973). Працював в Ужгороді на механічному заводі (1967–95), в АТ «Геліос» (1995–98).
Уклав двотомний «Словник русинсько-руськый» (Ужгород, 2007) та «Словник русько-русинський» (2012). Для двотомного «Словника русинсько-руського» основним «жерелом» став «Словарь української мови» Бориса Грінченка, який, за підрахунками самого Керчі, став «жерелом» 15,1% «русинських» слів його словника. Ще одним «жерелом» став словник гуцульської говірки Яна Яніва «Słownik huculski» (2001) та праця Юрія Піпаша і Бориса Галаса «Матеріали до словника гуцульських говірок» (2005).
Автор праць:
- І. Керча, Василь Сочка-Боржавин. «Русинськый язык», Ужгород, 1992.
- Михайло Алмашій, Ігор Керча, Василь Молнар, Степан Попович. Материнськый язык: писемниця русинського языка — Мукачово: Общество им. Александра Духновича, 1999. — 98 с.,
- «Утцюзнина, читанка про недїльні школы» (Будапешт, 2001; Ужгород, 2002),
- «Матяш, король Русинув» (Ужгород, 2001).
У перекладі на русинську мову видав збірки віршів:
- з угорської
- «Убрані поезії» Ш. Петефі (1998, Ужгород),
- «Наші добрі Русины» Д. Крудія (2002, Ужгород);
- із чеської
- «Смутні очі Анцї Караджічової» І. Ольбрахта (2001, Ужгород),
- «Земля, Европов зохабена» Я. Затлоукала (2002, Ужгород);
- для дітей
- «Бетярськый букварь» (2004, Ужгород).
Друкував власні вірші русинською мовою в закарпатській періодиці. Лауреат «Руської премії» Міжнародного фонду «Ruska cena» (Прага, 2011). Раніше, 2008 року, цю ж премію отримала його сестра Тамара.
Наразі є головним[] дописувачем русинської Вікіпедії (rue:Хоснователь:Igor Kercsa).
Примітки
- https://www.unipo.sk/public/media/26361/SCR_2020%20press.pdf
- Любомир Белей. Русинський» сепаратизм: націєтворення in vitro
- [. Архів оригіналу за 18 Грудня 2019. Процитовано 18 Грудня 2019. Ужгород. «Руська премія» за 2011 рік вручена Ігорю Керчі (ФОТО) (укр.)]
- . Архів оригіналу за 11 Січня 2021. Процитовано 10 Січня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- http://karpatnews.in.ua/news/34960-uzhhorod-ruska-premiia-za-2011-rik-vruchena-ihoriu-kerchi-foto.htm [ 18 Грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Г. В. Воронич. Біографія І. Керчи [ 30 Березня 2020 у Wayback Machine.] в «Енциклопедії сучасної України»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kercha Igor Yurijovich Kercha nar 20 lyutogo 1943 s Goronda nini Mukachivskogo r nu Zakarpatskoyi obl karpatorusinskij pismennik perekladach leksikograf gromadsko kulturnij diyach Odin iz kodifikatoriv rusinskoyi movi Igor KerchaNarodivsya20 lyutogo 1943 1943 02 20 81 rik GorondaKrayina SRSR UkrayinaMisce prozhivannyaUzhgorod 1 Diyalnistpismennik perekladach gromadskij diyach inzhenerAlma materUzhNU i Kiyivskij nacionalnij universitet budivnictva i arhitekturiBiografiyaSin Yu I Kerchi Zakinchiv fizichno matematichnij fakultet Uzhgorodskogo derzhavnogo universitetu 1965 Kiyivskij inzhenerno budivelnij institut 1973 Pracyuvav v Uzhgorodi na mehanichnomu zavodi 1967 95 v AT Gelios 1995 98 Uklav dvotomnij Slovnik rusinsko ruskyj Uzhgorod 2007 ta Slovnik rusko rusinskij 2012 Dlya dvotomnogo Slovnika rusinsko ruskogo osnovnim zherelom stav Slovar ukrayinskoyi movi Borisa Grinchenka yakij za pidrahunkami samogo Kerchi stav zherelom 15 1 rusinskih sliv jogo slovnika She odnim zherelom stav slovnik guculskoyi govirki Yana Yaniva Slownik huculski 2001 ta pracya Yuriya Pipasha i Borisa Galasa Materiali do slovnika guculskih govirok 2005 Avtor prac I Kercha Vasil Sochka Borzhavin Rusinskyj yazyk Uzhgorod 1992 Mihajlo Almashij Igor Kercha Vasil Molnar Stepan Popovich Materinskyj yazyk pisemnicya rusinskogo yazyka Mukachovo Obshestvo im Aleksandra Duhnovicha 1999 98 s Utcyuznina chitanka pro nedyilni shkoly Budapesht 2001 Uzhgorod 2002 Matyash korol Rusinuv Uzhgorod 2001 U perekladi na rusinsku movu vidav zbirki virshiv z ugorskoyi Ubrani poeziyi Sh Petefi 1998 Uzhgorod Nashi dobri Rusiny D Krudiya 2002 Uzhgorod iz cheskoyi Smutni ochi Ancyi Karadzhichovoyi I Olbrahta 2001 Uzhgorod Zemlya Evropov zohabena Ya Zatloukala 2002 Uzhgorod dlya ditej Betyarskyj bukvar 2004 Uzhgorod Drukuvav vlasni virshi rusinskoyu movoyu v zakarpatskij periodici Laureat Ruskoyi premiyi Mizhnarodnogo fondu Ruska cena Praga 2011 Ranishe 2008 roku cyu zh premiyu otrimala jogo sestra Tamara Narazi ye golovnim dzherelo dopisuvachem rusinskoyi Vikipediyi rue Hosnovatel Igor Kercsa Primitkihttps www unipo sk public media 26361 SCR 2020 20press pdf Lyubomir Belej Rusinskij separatizm naciyetvorennya in vitro Arhiv originalu za 18 Grudnya 2019 Procitovano 18 Grudnya 2019 Uzhgorod Ruska premiya za 2011 rik vruchena Igoryu Kerchi FOTO ukr Arhiv originalu za 11 Sichnya 2021 Procitovano 10 Sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Posilannyahttp karpatnews in ua news 34960 uzhhorod ruska premiia za 2011 rik vruchena ihoriu kerchi foto htm 18 Grudnya 2019 u Wayback Machine G V Voronich Biografiya I Kerchi 30 Bereznya 2020 u Wayback Machine v Enciklopediyi suchasnoyi Ukrayini