Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Керолайн Гоук Брукс (28 квітня 1840—1913) — американська скульпторка та феміністка. Прославилася скульптурами з масла (не маючи грошей на мармур на початку кар'єри), для яких запатентувала метод зберігання з допомогою гіпсових зліпків.
| Керолайн Гоук Брукс | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | англ. Caroline Shawk Brooks |
| Народилася | 28 квітня 1840[2] Цинциннаті, Огайо, США |
| Померла | 1913[1][2] Сент-Луїс, Міссурі, США |
| Країна |  США |
| Діяльність | скульпторка, мисткиня |
| |
Життєпис
Народилась 28 квітня 1840 р. в Цинцинаті, штат Огайо. Батько Абель Гоук конструював паротяги, винайшов пожежну машину, яка працювала на пару. Художній талант Керолайн проявився ще в дитинстві, коли вона захоплювалась живописом та малюванням. Її першою роботою була скульптура голови Данте з річкової глини. У 12 років нагороджена відзнакою за воскові квіти. В 1862 році закінчила педагогічне училище імені святого Льюїса й одружилася з залізничником Семюелем Бруксом. Спочатку проживала в місті Мемфіс, штат Теннессі, де працював чоловік. Деякий час жили в Міссісіпі, в 1866 році переїхали на ферму біля Елени, округ Філіпс, штат Арканзас. Народила доньку — Мілдред. Під час творчої діяльності багато подорожувала світом. Померла в 73 роки у своїй квартирі-студії у Сент-Луїс, штат Міссурі, у 1913 році.
Творча діяльність
На сьогодні дуже мало робіт Брук збереглися на виставках. У всесвітній історії вона залишилась не тільки як Сентеніальська скульпторка, котра ліпила із масла, але і як ініціаторка феміністичного руху.
"Іоланта-мрійниця" на Виставці Століття
Керолайн Брукс першою з відомих американських скульпторів працювала у сфері виліпки з масла, тому її почали називати «масляною жінкою». Першу скульптуру з масла вона створила в 1867 році. Після недостачі врожаю бавовни на фермі, що було основним заробітком, Брукс знайшла додаткове джерело доходів. Сільські жінки цього часу часто створювали з масла декоративні форми, використовуючи переважно масляні шаблони, аніж ліпнину. Брукс виліплювала з масла форми мушель, тварин, облич. Вона використовувала так звані масляні весла (ложки для масла), кедрові палички, соломинки з мітли та пензлі з шерсті верблюда. Її клієнти цінували майстерність масляних скульптур, тому рівень продажу її робіт був високим. Брукс продовжувала свою діяльність, проте зробила перерву на кілька років. Відновила роботу в 1873 барельєфним портретом, який пожертвувала церковному ярмарку, який чоловік доставив туди конем, подолавши сім миль. На зароблені гроші вони укріпили дах. Один мемфісець захопився роботою Брукс і вмовив її створити портрет королеви Шотландії — Марії, аби показувати його у своїх конторах.
В 1873 році Брукс прочитала драму у віршах [en] данського драматурга Генріка Герца про принцесу Іоланту, яка не розуміла причин власної сліпоти, бо батьки приховували від неї правду, яку вона дізналась лише коли їй виповнилось шістнадцять. Персонажка надихнула Герц на скульптуру «Іоланта-мрійниця», що зображає дівчину, яка ще не знає правди. Ця робота демонструвалася в 1874 в цинцинатській галереї, після чого Брукс досягла фінансового успіху та схвалення критики. Двотижневу виставку відвідало близько двох тисяч осіб. В «Нью-Йорк Таймс» з'явилася стаття про те, що «прозорість надає обличчю багатства, ніжності, плавності — це надзвичайно вражає…», що «жоден американський скульптор не створював такого ангельського та лагідного обличчя, як в Іоланти».
Керолайн Брукс виконала й інші версії «Іоланти-Мрійниці», включаючи горельєфну. В 1876 році вони експонувалися на світовому ярмарку Виставки Століття (Сентеніалі) у Філадельфії, Пенсільванії. В Жіночому Павільйоні масляна скульптура приваблювала величезну кількість людей. Брукс запросили переїхати до основного місця експонатів, щоб та змогла продемонструвати свої вміння. Для неї це було честю, проте в Брукс була й додаткова мотивація. В той період жінок-мисткинь часто підозрювали та звинувачували, що вони нібито брали гроші на роботи в кредит і використовували їх не за призначенням. У своїй демонстрації Брукс за дев'яносто хвилин створила голову для експозиції особовому складу, в який входили урядові особи та преса. Спостерігачі були вражені, як спритним виступом з використанням необроблених інструментів для ліплення в незвичному для неї місці, так і артистичними якостями закінчення роботи. Один з путівників проголосив, що «Іоланта-Мрійниця» — це найкрасивіший та найунікальніший експонат Століття. Понад те, обставини склались так, наче це був показ трюків, де Брукс вважалась серйозною мисткинею, чиї роботи були створені традиційними методами та матеріалами. Коментарі до цього витвору були справедливими: «Труднощі, які стосуються використання такого матеріалу, повинні бути враховані. Важливо погодитись з тим, що який би матеріал не використовував митець, робота завжди демонструє, як високий рівень таланту та ідеальні відчуття, так і надмірну вишуканість та блискучість маніпуляцій».
Після показу в Сентеніалі
Після показу у Сентеніалі Брукс читала лекції та показувала своє вміння, подорожуючи багатьма містами, включаючи Нью-Йорк, Чикаго, Вашингтон та Де Мойн; у 1877, у Бостонському Залі Зброї скульпторка продемонструвала сам процес ліплення із масла, а також створила такі скульптури як Братчики та Маркіза. Наступна робота, ростовий портрет друга Діка Свівелерра із роману Ч. Дікенса «Крамниця старожитностей». За щоденні виставки у Бостоні Брукс брала плату за вхід, що допомогло їй накопичити для поїздки у Європу. У цей період Брукс розлучається з чоловіком (він вирішив залишитись в Арканзасі після того, як виграв вибори члена законодавчих зборів штату у 1882). Скульпторка відкрила у Вашингтоні студію і виліпила із масла у натуральну величину Іоланту-Мрійницю. Відвідала Всесвітню виставку 1878 у Парижі. Працівники митниці прозвали її роботу не витвором мистецтва, а «110-ма футами масла». Після відкриття студії у Нью-Йорку Брукс створила багато бюстів з 1883 до 1886. Будучи нарешті спроможною купити мармур, Брукс створила скульптури Томаса Карлайла, Мері Енн Еванс (Джордж Еліот), Джеймса Гарфілда, Лукреції Мотт та Еммануїла Сведенборга, а також серію портретів Алісії Вандербільдт (донька Корнелія Вандербільта) з її 4-ма дітьми. Брукс демонструвала свої роботи у 1893 на Всесвітній виставці у Чикаго, в тому числі й масляний барельєф Христофора Колумба, а також мармурові скульптури: «Леді Ґодіва від'їжджає, Леді Ґодіва повертається», сімейний портрет сім'ї Вандербільтів, який перейменувала на «Ла Роза», і мармурову версію «Іоланти-мрійниці». У період з 1896 по 1902 скульпторка жила у Сан-Франциско, проте про наступні роки її життя відомо мало. Облаштувала студію у власному домі, переїхавши у Сент-Луїс, штат Міссурі, де й у 1913 році померла.
Винахідництво у масляній скульптурі
Виготовлення, перевезення та виставка масляних скульптур були досить кропіткою працею. Аби вберегти їхню делікатну структуру, Брукс створювала свої роботи у металевих молочних ваннах із товстим покривом, які пізніше розміщувала у більші ванни із льодом. Везучи з Нью-Йорка до Франції скульптуру у натуральну величину, вона відклала від'їзд, поки не переконалась, що на кораблі достатньо льоду, аби роботи вціліли до кінця подорожі. Після того було складно знайти вагон потяга з достатньою кількістю льоду для безпечної переправи від Гавру до Парижу.
Аби вберегти вироби від руйнування, скульпторка зберігала їх загорнутими у вологому приміщенні. Після піврічного зберігання оригінальної масляної скульптури «Іоланти-мрійниці» Брукс виробила метод зберігання, який не вимагав обов'язкової присутності холоду: гіпсові зліпки. Розмішаний гіпс вона вилила на скульптуру. Гіпс швидко осів, Брукс вирізала отвір на дні молочної ванни, у якій знаходився виріб, розмістила ванну над контейнером із киплячою водою, масло розтануло і витекло через отвір. Потім скульпторка вибрала залишки масла із дна ванни, в якій залишився гіпсовий негатив, всередину якого вона помістила більше гіпсу. Попри деякі труднощі зі зняттям зовнішнього шару вкінці отримала усю картинку. У 1877 році Брукс видала патент на створення масляних гіпсових зліпків, проте не використовувала їх для виготовлення скульптур з масла, а ліпила на кожну виставку нову роботу.
В той час як інші, натхненні Керолайн Брукс, виготовляли масляну скульптуру на замовлення виробників молочної продукції для реклами, Керолайн Брукс ставилася до своїх скульптур суто як до мистецтва.
Джерела
- Haverstock, Mary Sayre; Vance, Jeannette Mahoney; Meggitt, Brian L. (2000). Artists in Ohio, 1787—1900: A Biographical Dictionary. Kent, Ohio: Kent State University Press. . Retrieved February 10, 2013.
- Hughes, Edan Milton (1989). Artists in California, 1786—1940. San Francisco, CA: Hughes Publishing Company. .
- Kellogg, Day Otis, ed. (1903). «Brooks, Caroline Shawk». The Encyclopædia Britannica: New American supplement. A-ZUY. The Werner Company. p. 608. Retrieved March 2, 2013.
- Marling, Karal Ann (1987). «'She Brought Forth Butter in a Lordly Dish': The Origins of Minnesota Butter Sculpture». Minnesota History Magazine (Saint Paul, Minnesota: Minnesota Historical Society) 50 (6): 224—225. Retrieved February 10, 2013.
- «'Pansy' and 'the Marchioness'». Boston Daily Globe. May 15, 1877. Retrieved March 4, 2013.
- Simpson, Pamela H. (Spring–Summer 2007). «Caroline Shawk Brooks: The 'Centennial Butter Sculptress'». Woman's Art Journal (Old City Publishing) 28 (1): 29–36. JSTOR 20358109.
- Note that «Simpson» in the «Notes» section pertains to this source, rather than those listed in the «Further reading» section.
- Wilson, James Grant; Fiske, John (1888). «Brooks, Caroline Shawk». Appleton's Cyclopædia of American Biography 1. New York: D. Appleton and Company. p. 385. Retrieved March 2, 2013.
Примітки
- Caroline Shawk Brooks — 2008.
- SNAC — 2010.
- (Переклад Сеньковської З., Петровської Л.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kerolajn Gouk Bruks 28 kvitnya 1840 1913 amerikanska skulptorka ta feministka Proslavilasya skulpturami z masla ne mayuchi groshej na marmur na pochatku kar yeri dlya yakih zapatentuvala metod zberigannya z dopomogoyu gipsovih zlipkiv Kerolajn Gouk BruksIm ya pri narodzhenniangl Caroline Shawk BrooksNarodilasya28 kvitnya 1840 1840 04 28 2 Cincinnati Ogajo SShAPomerla1913 1 2 Sent Luyis Missuri SShAKrayina SShADiyalnistskulptorka mistkinya Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bruks ZhittyepisNarodilas 28 kvitnya 1840 r v Cincinati shtat Ogajo Batko Abel Gouk konstruyuvav parotyagi vinajshov pozhezhnu mashinu yaka pracyuvala na paru Hudozhnij talant Kerolajn proyavivsya she v ditinstvi koli vona zahoplyuvalas zhivopisom ta malyuvannyam Yiyi pershoyu robotoyu bula skulptura golovi Dante z richkovoyi glini U 12 rokiv nagorodzhena vidznakoyu za voskovi kviti V 1862 roci zakinchila pedagogichne uchilishe imeni svyatogo Lyuyisa j odruzhilasya z zaliznichnikom Semyuelem Bruksom Spochatku prozhivala v misti Memfis shtat Tennessi de pracyuvav cholovik Deyakij chas zhili v Missisipi v 1866 roci pereyihali na fermu bilya Eleni okrug Filips shtat Arkanzas Narodila donku Mildred Pid chas tvorchoyi diyalnosti bagato podorozhuvala svitom Pomerla v 73 roki u svoyij kvartiri studiyi u Sent Luyis shtat Missuri u 1913 roci Tvorcha diyalnistNa sogodni duzhe malo robit Bruk zbereglisya na vistavkah U vsesvitnij istoriyi vona zalishilas ne tilki yak Sentenialska skulptorka kotra lipila iz masla ale i yak iniciatorka feministichnogo ruhu Iolanta mrijnicya na Vistavci Stolittya 1776 1876 Iolanta Mrijnicya donka korolya Rene Genri Gerca Etyud v masli roboti Kerolajn S Bruks donki Abelya Gouka Vikoristani instrumenti lozhka dlya masla kedrovi palichki solominki vid mitli i penzel z verblyuzhoyi shersti Stvoreno na kuhonnomu stoli bez naturnici v molochnij kastruli diametrom 15 dyujmiv ta privezeno z Gelena Ark cherez 2000 mil na Vistavku Stolittya Pri modelyuvanni cogo predmeta vikoristano 9 funtiv masla Kerolajn Bruks pershoyu z vidomih amerikanskih skulptoriv pracyuvala u sferi vilipki z masla tomu yiyi pochali nazivati maslyanoyu zhinkoyu Pershu skulpturu z masla vona stvorila v 1867 roci Pislya nedostachi vrozhayu bavovni na fermi sho bulo osnovnim zarobitkom Bruks znajshla dodatkove dzherelo dohodiv Silski zhinki cogo chasu chasto stvoryuvali z masla dekorativni formi vikoristovuyuchi perevazhno maslyani shabloni anizh lipninu Bruks viliplyuvala z masla formi mushel tvarin oblich Vona vikoristovuvala tak zvani maslyani vesla lozhki dlya masla kedrovi palichki solominki z mitli ta penzli z shersti verblyuda Yiyi kliyenti cinuvali majsternist maslyanih skulptur tomu riven prodazhu yiyi robit buv visokim Bruks prodovzhuvala svoyu diyalnist prote zrobila perervu na kilka rokiv Vidnovila robotu v 1873 barelyefnim portretom yakij pozhertvuvala cerkovnomu yarmarku yakij cholovik dostaviv tudi konem podolavshi sim mil Na zarobleni groshi voni ukripili dah Odin memfisec zahopivsya robotoyu Bruks i vmoviv yiyi stvoriti portret korolevi Shotlandiyi Mariyi abi pokazuvati jogo u svoyih kontorah V 1873 roci Bruks prochitala dramu u virshah en danskogo dramaturga Genrika Gerca pro princesu Iolantu yaka ne rozumila prichin vlasnoyi slipoti bo batki prihovuvali vid neyi pravdu yaku vona diznalas lishe koli yij vipovnilos shistnadcyat Personazhka nadihnula Gerc na skulpturu Iolanta mrijnicya sho zobrazhaye divchinu yaka she ne znaye pravdi Cya robota demonstruvalasya v 1874 v cincinatskij galereyi pislya chogo Bruks dosyagla finansovogo uspihu ta shvalennya kritiki Dvotizhnevu vistavku vidvidalo blizko dvoh tisyach osib V Nyu Jork Tajms z yavilasya stattya pro te sho prozorist nadaye oblichchyu bagatstva nizhnosti plavnosti ce nadzvichajno vrazhaye sho zhoden amerikanskij skulptor ne stvoryuvav takogo angelskogo ta lagidnogo oblichchya yak v Iolanti Kerolajn Bruks vikonala j inshi versiyi Iolanti Mrijnici vklyuchayuchi gorelyefnu V 1876 roci voni eksponuvalisya na svitovomu yarmarku Vistavki Stolittya Senteniali u Filadelfiyi Pensilvaniyi V Zhinochomu Paviljoni maslyana skulptura privablyuvala velicheznu kilkist lyudej Bruks zaprosili pereyihati do osnovnogo miscya eksponativ shob ta zmogla prodemonstruvati svoyi vminnya Dlya neyi ce bulo chestyu prote v Bruks bula j dodatkova motivaciya V toj period zhinok mistkin chasto pidozryuvali ta zvinuvachuvali sho voni nibito brali groshi na roboti v kredit i vikoristovuvali yih ne za priznachennyam U svoyij demonstraciyi Bruks za dev yanosto hvilin stvorila golovu dlya ekspoziciyi osobovomu skladu v yakij vhodili uryadovi osobi ta presa Sposterigachi buli vrazheni yak spritnim vistupom z vikoristannyam neobroblenih instrumentiv dlya liplennya v nezvichnomu dlya neyi misci tak i artistichnimi yakostyami zakinchennya roboti Odin z putivnikiv progolosiv sho Iolanta Mrijnicya ce najkrasivishij ta najunikalnishij eksponat Stolittya Ponad te obstavini sklalis tak nache ce buv pokaz tryukiv de Bruks vvazhalas serjoznoyu mistkineyu chiyi roboti buli stvoreni tradicijnimi metodami ta materialami Komentari do cogo vitvoru buli spravedlivimi Trudnoshi yaki stosuyutsya vikoristannya takogo materialu povinni buti vrahovani Vazhlivo pogoditis z tim sho yakij bi material ne vikoristovuvav mitec robota zavzhdi demonstruye yak visokij riven talantu ta idealni vidchuttya tak i nadmirnu vishukanist ta bliskuchist manipulyacij Pislya pokazu v Senteniali Kerolajn Bruks iz maslyanim barelyefom Kolumba dlya Columbian Exposition v Chikago 1893 Pislya pokazu u Senteniali Bruks chitala lekciyi ta pokazuvala svoye vminnya podorozhuyuchi bagatma mistami vklyuchayuchi Nyu Jork Chikago Vashington ta De Mojn u 1877 u Bostonskomu Zali Zbroyi skulptorka prodemonstruvala sam proces liplennya iz masla a takozh stvorila taki skulpturi yak Bratchiki ta Markiza Nastupna robota rostovij portret druga Dika Svivelerra iz romanu Ch Dikensa Kramnicya starozhitnostej Za shodenni vistavki u Bostoni Bruks brala platu za vhid sho dopomoglo yij nakopichiti dlya poyizdki u Yevropu U cej period Bruks rozluchayetsya z cholovikom vin virishiv zalishitis v Arkanzasi pislya togo yak vigrav vibori chlena zakonodavchih zboriv shtatu u 1882 Skulptorka vidkrila u Vashingtoni studiyu i vilipila iz masla u naturalnu velichinu Iolantu Mrijnicyu Vidvidala Vsesvitnyu vistavku 1878 u Parizhi Pracivniki mitnici prozvali yiyi robotu ne vitvorom mistectva a 110 ma futami masla Pislya vidkrittya studiyi u Nyu Jorku Bruks stvorila bagato byustiv z 1883 do 1886 Buduchi nareshti spromozhnoyu kupiti marmur Bruks stvorila skulpturi Tomasa Karlajla Meri Enn Evans Dzhordzh Eliot Dzhejmsa Garfilda Lukreciyi Mott ta Emmanuyila Svedenborga a takozh seriyu portretiv Alisiyi Vanderbildt donka Korneliya Vanderbilta z yiyi 4 ma ditmi Bruks demonstruvala svoyi roboti u 1893 na Vsesvitnij vistavci u Chikago v tomu chisli j maslyanij barelyef Hristofora Kolumba a takozh marmurovi skulpturi Ledi Godiva vid yizhdzhaye Ledi Godiva povertayetsya simejnij portret sim yi Vanderbiltiv yakij perejmenuvala na La Roza i marmurovu versiyu Iolanti mrijnici U period z 1896 po 1902 skulptorka zhila u San Francisko prote pro nastupni roki yiyi zhittya vidomo malo Oblashtuvala studiyu u vlasnomu domi pereyihavshi u Sent Luyis shtat Missuri de j u 1913 roci pomerla Vinahidnictvo u maslyanij skulpturi Vigotovlennya perevezennya ta vistavka maslyanih skulptur buli dosit kropitkoyu praceyu Abi vberegti yihnyu delikatnu strukturu Bruks stvoryuvala svoyi roboti u metalevih molochnih vannah iz tovstim pokrivom yaki piznishe rozmishuvala u bilshi vanni iz lodom Vezuchi z Nyu Jorka do Franciyi skulpturu u naturalnu velichinu vona vidklala vid yizd poki ne perekonalas sho na korabli dostatno lodu abi roboti vcilili do kincya podorozhi Pislya togo bulo skladno znajti vagon potyaga z dostatnoyu kilkistyu lodu dlya bezpechnoyi perepravi vid Gavru do Parizhu Abi vberegti virobi vid rujnuvannya skulptorka zberigala yih zagornutimi u vologomu primishenni Pislya pivrichnogo zberigannya originalnoyi maslyanoyi skulpturi Iolanti mrijnici Bruks virobila metod zberigannya yakij ne vimagav obov yazkovoyi prisutnosti holodu gipsovi zlipki Rozmishanij gips vona vilila na skulpturu Gips shvidko osiv Bruks virizala otvir na dni molochnoyi vanni u yakij znahodivsya virib rozmistila vannu nad kontejnerom iz kiplyachoyu vodoyu maslo roztanulo i viteklo cherez otvir Potim skulptorka vibrala zalishki masla iz dna vanni v yakij zalishivsya gipsovij negativ vseredinu yakogo vona pomistila bilshe gipsu Popri deyaki trudnoshi zi znyattyam zovnishnogo sharu vkinci otrimala usyu kartinku U 1877 roci Bruks vidala patent na stvorennya maslyanih gipsovih zlipkiv prote ne vikoristovuvala yih dlya vigotovlennya skulptur z masla a lipila na kozhnu vistavku novu robotu V toj chas yak inshi nathnenni Kerolajn Bruks vigotovlyali maslyanu skulpturu na zamovlennya virobnikiv molochnoyi produkciyi dlya reklami Kerolajn Bruks stavilasya do svoyih skulptur suto yak do mistectva DzherelaHaverstock Mary Sayre Vance Jeannette Mahoney Meggitt Brian L 2000 Artists in Ohio 1787 1900 A Biographical Dictionary Kent Ohio Kent State University Press ISBN 0 87338 616 7 Retrieved February 10 2013 Hughes Edan Milton 1989 Artists in California 1786 1940 San Francisco CA Hughes Publishing Company ISBN 0 9616112 1 9 Kellogg Day Otis ed 1903 Brooks Caroline Shawk The Encyclopaedia Britannica New American supplement A ZUY The Werner Company p 608 Retrieved March 2 2013 Marling Karal Ann 1987 She Brought Forth Butter in a Lordly Dish The Origins of Minnesota Butter Sculpture Minnesota History Magazine Saint Paul Minnesota Minnesota Historical Society 50 6 224 225 Retrieved February 10 2013 Pansy and the Marchioness Boston Daily Globe May 15 1877 Retrieved March 4 2013 Simpson Pamela H Spring Summer 2007 Caroline Shawk Brooks The Centennial Butter Sculptress Woman s Art Journal Old City Publishing 28 1 29 36 JSTOR 20358109 Note that Simpson in the Notes section pertains to this source rather than those listed in the Further reading section Wilson James Grant Fiske John 1888 Brooks Caroline Shawk Appleton s Cyclopaedia of American Biography 1 New York D Appleton and Company p 385 Retrieved March 2 2013 PrimitkiCaroline Shawk Brooks 2008 d Track Q18558540 SNAC 2010 d Track Q29861311 Pereklad Senkovskoyi Z Petrovskoyi L