Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кепаро (алб. Qeparo) — село в Албанії, в окрузі Вльора на «албанській рив'єрі», на південних схилах Керавнійських гір, у однойменній долині на березі Іонічного моря.
| Кепаро  Координати 40°03′11″ пн. ш. 19°49′46″ сх. д. / 40.0530555600277722° пн. ш. 19.82972222002777940° сх. д.Координати: 40°03′11″ пн. ш. 19°49′46″ сх. д. / 40.0530555600277722° пн. ш. 19.82972222002777940° сх. д.
 Кепаро у Вікісховищі |
Географія
Старе село розташовувалося на пагорбі Кастеллі, на схилі гори Гдживлаш (алб. Gjivlash), на висоті близько 450 м над рівнем моря, займає площу близько 6 га. Через суворі зими та нестачу води населення Кепаро почало поступово спускатися вниз у приморську долину. У 1957 році було побудовано автодорогу понад морем від Вльори до Саранди через перевал Ллогара, що також сприяло переселенню в нижню частину. На початок XXI століття село майже розділилося на 2 частини — верхню Старе Кепаро (також Кепаро-Фшаті) та нижню Нове Кепаро (також Кепаро-Фуше).
Нижня частина села лежить у плодючій долині Кепаро, яка є однією з найбільших рівнин у Албанії та має важливе значення щодо сільськогосподарського виробництва. Низьке розташування долини відносно рівня моря робить її вразливою на випадок підняття цього рівня. Долина утворена численними прісноводними джерелами та річкою Кудеш. Східний край долини утворений стрімкими скелями до 600 м над р. м. Західна частина долини являє собою цитрусові та оливкові сади. Навколо села розташовані 5 прісних та 3 мінеральних джерела.
На схід від села знаходиться село Борш, на північному заході — містечко Хімара. Відстань до Саранди автодорогою складає 48 км.
Біорізноманіття
Навколишні схили гір зарослі маквісом. Серед видів тварин, що перебувають під загрозою в районі села — черепаха болотяна.
Історія
Перші історичні згадки назви Кепаро належать до османських джерел XV століття.
У 1995—1996 роках на базі молодшої школи Кепаро за європейським проєктом було організовано ініціативу місцевого самоврядування задля прибирання сміття, встановлення вказівників, залучення жінок до спільної роботи з організації охорони здоров'я тощо.
На початку 2000-х років село почали використовувати в туристичних цілях, що призвело до появи неконтрольованої забудови в нижній приморській частині села. Натомість у верхній частині в середині 2010-х років збереглося не більше 80-100 мешканців, значна частина будинків стоять порожні та руйнуються.
Населення
Населення Старого Кепаро знижується впродовж XX—XXI століть, проте Нове Кепаро активно розвивається як курортне містечко, особливо в 2010-х роках. У 1990-ті — 2000-ні роки чимало мешканців виїхали з села до великих міст або закордон. Утім наприкінці 2010-х років дехто починає повертатися.
У 2005 році в Старому Кепаро були зайняті мешканцями 67 будинків, де загалом мешкало 430 осіб (35 будинків лишалися незайнятими). У Новому Кепаро тоді нараховували 1100 мешканців.
Населення Нового Кепаро складало в середині 2010-х років близько 2000 осіб, тоді як Старого Кепаро — за різними оцінками від 100 до 400.
Демографія
Дані наведено за доповіддю.
| Рік | 1926 | 1945 | 1950 | 1960 | 1969 | 1979 | 1989 | 2004 | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Кількість населення, осіб | 1120 | 814 | 1134 | 866 | 1028 | 530 | 1170 | 1500 |
Архітектура та пам'ятки
Старе Кепаро
Старе Кепаро побудоване як укріплене поселення, де традиційні сільські кам'яні будинки щільно прилягають один до одного та притуляються вгору по схилу, а нижче від них знаходяться тераси з садами та городами. Там, де будинки не прилягають, ділянки розділені кам'яними стінами. Сучасні будівлі переважно належать до XVIII—XIX століть, серед них виділяється триповерховий будинок Мінелли Гджики з вуличним проходом-тунелем крізь нього(алб. Minella Gjika). Старе Кепаро має найбільше традиційних будинків, зведених до 1945 року серед усіх сіл Албанської рив'єри — 80.
У центрі старого села знаходиться невеликий майданчик з великим платаном, що використовується громадою як . Там знаходяться 2 магазинчики-кафе та не працюючі з кінця 1980-х бібліотека та будинок культури. У селі знаходиться церква святої Марії 1795 року з чотириярусною дзвінницею, а також проста церква святого Димитрія з банею від 1760 року.
У 1 км на північ від Старого Кепаро знаходиться історичний будинок Алі-паші, який являє собою триповерхову башту з трьома кімнатами в нижньому ярусі. Будинок оточений кам'яною стіною та займає стратегічне положення на височині.
У 2016 році Урядом Албанії було видано постанову щодо охорони культурної пам'ятки Старого Кепаро
Карос
Руїни поселення та фортеці Карос розташовані в 200 м на північ від Старого Кепаро. На заході фортеця була захищена урвищем долини Кудеш, на півдні та півночі — стрімкими схилами. Єдиний вхід був зі сходу, де були побудовані три лінії аркових укріплень. Місцевість була заселена з ранньої залізної доби до IV століття н. е. Фортецю, ймовірно, побудували епірські племена хаонців.
Порто-Палермо
У 2,5 км на північний захід від пляжу Кепаро розташована бухта Порто-Палермо. Тут знаходиться колишня база албанських підводних човнів часів Холодної війни та фортеця Алі-паші XIX століття.
Примітки
- Krosi, 2017 та с. 27-28.
- Rossi, Loris; Pedata, Laura; Porfido, Enrico; Resta, Giuseppe (2017). Fragile Edges and Floating Strategies along the Albanian Coastline. The Plan Journal. 2 (2). doi:10.15274/tpj.2017.02.02.22. ISSN 2611-7487.(англ.)
- Albania Integrated Coastal Development Study and Plan, Interim Report 2005(англ.)
- Holland, Jenny (1998). (PDF). IDS Bulletin. 29 (3): 65—71. doi:10.1111/j.1759-5436.1998.mp29003009.x. ISSN 0265-5012. Архів оригіналу (PDF) за 14 червня 2022. Процитовано 29 травня 2020.(англ.)
- Krosi, 2017 та с. 28-29.
- Qeparo. Integrated Sustainable Development of the Southern Coastal Region (2016)(англ.)
- Krosi, 2017 та с. 30.
- Bereskin&Heid, 2018 та c. 19-20.
- Decision no.636 of the Council of Ministers, 7.9.2016, on “Declaring Qeparo a Historic Centre, and on approving the regulations regarding administration of the area, as well as the protected territories around it” // Official Journal of the Republic of Albania. — Т. 2016, вип. 171. — С. 20403-20110. з джерела 18 листопада 2017. Процитовано 30 травня 2020.(алб.)
- Jano Koci. The Settlement of Karos [ 16 травня 2021 у Wayback Machine.] VisitHimara(англ.)
- Porto Palermo. Integrated Sustainable Development of the Southern Coastal Region (2016)
Джерела
- Krosi, E. (2017). Year-round tourism in Albanian Riviera: case of Qeparo (Doctoral dissertation) (PDF).(англ.)
- Dr. Emily Bereskin, Christian Haid, ред. (2018). (PDF). Berlin. Архів оригіналу (PDF) за 15 квітня 2019. Процитовано 30 травня 2020.(англ.)
- Jano Koçi. Kalaja e Karosit / La forteresse de Karos [ 9 березня 2022 у Wayback Machine.] Iliria, 1976, V. 6 pp. 235—243(фр.)(алб.)
- Porsia, M.; De Bonis, L. Cities’ Identity Through Architecture and Arts. — London : Routledge, Taylor & Francis Group, . — . з джерела 19 травня 2022. Процитовано 29 травня 2020.(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Keparo alb Qeparo selo v Albaniyi v okruzi Vlora na albanskij riv yeri na pivdennih shilah Keravnijskih gir u odnojmennij dolini na berezi Ionichnogo morya Keparo Stare Keparo na pagorbi Koordinati 40 03 11 pn sh 19 49 46 sh d 40 0530555600277722 pn sh 19 82972222002777940 sh d 40 0530555600277722 19 82972222002777940 Koordinati 40 03 11 pn sh 19 49 46 sh d 40 0530555600277722 pn sh 19 82972222002777940 sh d 40 0530555600277722 19 82972222002777940 Krayina Albaniya AlbaniyaAdminodinicya HimaraVisota centru 450 mChasovij poyas UTC 1 CET CEST i UTC 2GeoNames 3184370 KeparoKeparo Albaniya Keparo u VikishovishiGeografiyaDolina Keparo Stare selo roztashovuvalosya na pagorbi Kastelli na shili gori Gdzhivlash alb Gjivlash na visoti blizko 450 m nad rivnem morya zajmaye ploshu blizko 6 ga Cherez suvori zimi ta nestachu vodi naselennya Keparo pochalo postupovo spuskatisya vniz u primorsku dolinu U 1957 roci bulo pobudovano avtodorogu ponad morem vid Vlori do Sarandi cherez pereval Llogara sho takozh spriyalo pereselennyu v nizhnyu chastinu Na pochatok XXI stolittya selo majzhe rozdililosya na 2 chastini verhnyu Stare Keparo takozh Keparo Fshati ta nizhnyu Nove Keparo takozh Keparo Fushe Nizhnya chastina sela lezhit u plodyuchij dolini Keparo yaka ye odniyeyu z najbilshih rivnin u Albaniyi ta maye vazhlive znachennya shodo silskogospodarskogo virobnictva Nizke roztashuvannya dolini vidnosno rivnya morya robit yiyi vrazlivoyu na vipadok pidnyattya cogo rivnya Dolina utvorena chislennimi prisnovodnimi dzherelami ta richkoyu Kudesh Shidnij kraj dolini utvorenij strimkimi skelyami do 600 m nad r m Zahidna chastina dolini yavlyaye soboyu citrusovi ta olivkovi sadi Navkolo sela roztashovani 5 prisnih ta 3 mineralnih dzherela Na shid vid sela znahoditsya selo Borsh na pivnichnomu zahodi mistechko Himara Vidstan do Sarandi avtodorogoyu skladaye 48 km Bioriznomanittya Navkolishni shili gir zarosli makvisom Sered vidiv tvarin sho perebuvayut pid zagrozoyu v rajoni sela cherepaha bolotyana IstoriyaPershi istorichni zgadki nazvi Keparo nalezhat do osmanskih dzherel XV stolittya U 1995 1996 rokah na bazi molodshoyi shkoli Keparo za yevropejskim proyektom bulo organizovano iniciativu miscevogo samovryaduvannya zadlya pribirannya smittya vstanovlennya vkazivnikiv zaluchennya zhinok do spilnoyi roboti z organizaciyi ohoroni zdorov ya tosho Na pochatku 2000 h rokiv selo pochali vikoristovuvati v turistichnih cilyah sho prizvelo do poyavi nekontrolovanoyi zabudovi v nizhnij primorskij chastini sela Natomist u verhnij chastini v seredini 2010 h rokiv zbereglosya ne bilshe 80 100 meshkanciv znachna chastina budinkiv stoyat porozhni ta rujnuyutsya NaselennyaNaselennya Starogo Keparo znizhuyetsya vprodovzh XX XXI stolit prote Nove Keparo aktivno rozvivayetsya yak kurortne mistechko osoblivo v 2010 h rokah U 1990 ti 2000 ni roki chimalo meshkanciv viyihali z sela do velikih mist abo zakordon Utim naprikinci 2010 h rokiv dehto pochinaye povertatisya U 2005 roci v Staromu Keparo buli zajnyati meshkancyami 67 budinkiv de zagalom meshkalo 430 osib 35 budinkiv lishalisya nezajnyatimi U Novomu Keparo todi narahovuvali 1100 meshkanciv Naselennya Novogo Keparo skladalo v seredini 2010 h rokiv blizko 2000 osib todi yak Starogo Keparo za riznimi ocinkami vid 100 do 400 Demografiya Dani navedeno za dopoviddyu Rik 1926 1945 1950 1960 1969 1979 1989 2004 Kilkist naselennya osib 1120 814 1134 866 1028 530 1170 1500Arhitektura ta pam yatkiStare Keparo Cerkva Sv Mariyi v Staromu Keparo Stare Keparo pobudovane yak ukriplene poselennya de tradicijni silski kam yani budinki shilno prilyagayut odin do odnogo ta pritulyayutsya vgoru po shilu a nizhche vid nih znahodyatsya terasi z sadami ta gorodami Tam de budinki ne prilyagayut dilyanki rozdileni kam yanimi stinami Suchasni budivli perevazhno nalezhat do XVIII XIX stolit sered nih vidilyayetsya tripoverhovij budinok Minelli Gdzhiki z vulichnim prohodom tunelem kriz nogo alb Minella Gjika Stare Keparo maye najbilshe tradicijnih budinkiv zvedenih do 1945 roku sered usih sil Albanskoyi riv yeri 80 U centri starogo sela znahoditsya nevelikij majdanchik z velikim platanom sho vikoristovuyetsya gromadoyu yak Tam znahodyatsya 2 magazinchiki kafe ta ne pracyuyuchi z kincya 1980 h biblioteka ta budinok kulturi U seli znahoditsya cerkva svyatoyi Mariyi 1795 roku z chotiriyarusnoyu dzvinniceyu a takozh prosta cerkva svyatogo Dimitriya z baneyu vid 1760 roku U 1 km na pivnich vid Starogo Keparo znahoditsya istorichnij budinok Ali pashi yakij yavlyaye soboyu tripoverhovu bashtu z troma kimnatami v nizhnomu yarusi Budinok otochenij kam yanoyu stinoyu ta zajmaye strategichne polozhennya na visochini Budinok Ali pashi U 2016 roci Uryadom Albaniyi bulo vidano postanovu shodo ohoroni kulturnoyi pam yatki Starogo Keparo Karos Ruyini poselennya ta forteci Karos roztashovani v 200 m na pivnich vid Starogo Keparo Na zahodi fortecya bula zahishena urvishem dolini Kudesh na pivdni ta pivnochi strimkimi shilami Yedinij vhid buv zi shodu de buli pobudovani tri liniyi arkovih ukriplen Miscevist bula zaselena z rannoyi zaliznoyi dobi do IV stolittya n e Fortecyu jmovirno pobuduvali epirski plemena haonciv Porto Palermo U 2 5 km na pivnichnij zahid vid plyazhu Keparo roztashovana buhta Porto Palermo Tut znahoditsya kolishnya baza albanskih pidvodnih chovniv chasiv Holodnoyi vijni ta fortecya Ali pashi XIX stolittya PrimitkiKrosi 2017 ta s 27 28 Rossi Loris Pedata Laura Porfido Enrico Resta Giuseppe 2017 Fragile Edges and Floating Strategies along the Albanian Coastline The Plan Journal 2 2 doi 10 15274 tpj 2017 02 02 22 ISSN 2611 7487 angl Albania Integrated Coastal Development Study and Plan Interim Report 2005 angl Holland Jenny 1998 PDF IDS Bulletin 29 3 65 71 doi 10 1111 j 1759 5436 1998 mp29003009 x ISSN 0265 5012 Arhiv originalu PDF za 14 chervnya 2022 Procitovano 29 travnya 2020 angl Krosi 2017 ta s 28 29 Qeparo Integrated Sustainable Development of the Southern Coastal Region 2016 angl Krosi 2017 ta s 30 Bereskin amp Heid 2018 ta c 19 20 Decision no 636 of the Council of Ministers 7 9 2016 on Declaring Qeparo a Historic Centre and on approving the regulations regarding administration of the area as well as the protected territories around it Official Journal of the Republic of Albania T 2016 vip 171 S 20403 20110 z dzherela 18 listopada 2017 Procitovano 30 travnya 2020 alb Jano Koci The Settlement of Karos 16 travnya 2021 u Wayback Machine VisitHimara angl Porto Palermo Integrated Sustainable Development of the Southern Coastal Region 2016 DzherelaKrosi E 2017 Year round tourism in Albanian Riviera case of Qeparo Doctoral dissertation PDF angl Dr Emily Bereskin Christian Haid red 2018 PDF Berlin Arhiv originalu PDF za 15 kvitnya 2019 Procitovano 30 travnya 2020 angl Jano Koci Kalaja e Karosit La forteresse de Karos 9 bereznya 2022 u Wayback Machine Iliria 1976 V 6 pp 235 243 fr alb Porsia M De Bonis L Cities Identity Through Architecture and Arts London Routledge Taylor amp Francis Group ISBN 9781138054097 z dzherela 19 travnya 2022 Procitovano 29 travnya 2020 angl