Кемаль Тахір

|дебют=

Кемаль Тахір
тур. Kemal Tahir
Народився	13 березня 1910(1910-03-13)^[1] Стамбул, Османська імперія
Помер	21 квітня 1973(1973-04-21)^[1] (63 роки) Стамбул, Туреччина ·інфаркт міокарда
Поховання	^d
Країна	Туреччина
Діяльність	журналіст, перекладач, письменник
Alma mater	Галатасарайський ліцей
Роки активності	бл. 1941 — бл. 1973
Кемаль Тахір у Вікісховищі

Кемаль Тахір (тур. Kemal Tahir; 13 березня 1910(19100313) Стамбул — 21 квітня 1973, там же) — турецький письменник, видавець, публіцист.

Біографія

Народився 13 березня 1910 р. у Стамбулі в сім'ї ремісника. Навчався в Галатасарайському ліцеї (Стамбул). Співпрацював з різними виданнями, працював торговим агентом, в адвокатській конторі. У 1937 році одружився із Фатмою Ерфан.

У 1938 році Кемаль Тахір і Назим Хікмет були звинувачені в підбурюванні до бунту серед військовослужбовців. Він був визнаний винним і засуджений до 15 років позбавлення волі. Відбував покарання у в'язницях Чанкири, Малатія, Чорум, Невшехір і Киршехир. Звільнений у 1950 році за загальною амністією. Після звільнення повернувся в Стамбул і почав працювати кореспондентом газети Izmir Commerce. В 1951 році заснував видавництво «Дюшюн» разом з Азізом Несином. Після інцидентів 6-7 вересня 1955 року його знову заарештували і помістили на шість місяців у військову в'язницю в Харбіє. У 1968 році відвідав СРСР.

Творчість

Його віршам притаманна злободенність і політична гострота. Планував написати епопею, що складається з 21 книги і охоплювати історію Туреччини від середини 19 до середини 20 століть. У своїх романах Кемаль Тахір розповідав про життя Анатолії між двома світовими війнами, малював широку картину суспільно-політичному житті Туреччини у 1908-40, висловлював ідеї «турецького соціалізму». У деяких романах простежуються традиції епічного дастана.

Публікації

• «Останнє зведення» (1941),
• «Глуха долина» (1955),
• «Люди полоненого міста» (1956),
• «Сизий дим» (1957),
• «Пасовище семи чинар» (1958),
• «Сільський горбань» (1959),
• «В'язень полоненого міста» (1961),
• «Втомлений воїн» (1965),
• «Батьківщина-мати» (1967),
• «Велике багатство» (1970),
• «Глибока ущелина» (1971).

Примітки

1. Енциклопедія Брокгауз
   d:Track:Q237227
2. Кемаль Тахир // Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978.
3. А. В. Образцов. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2009. — Т. 13. Канцелярия конфискации — Киргизы. — С. {{{сторінки}}}. — . (рос.)
4. Кемаль Тахир // Литературный энциклопедический словарь. — М.: Советская энциклопедия. Под редакцией В. М. Кожевникова, П. А. Николаева. 1987.

Література

• Бабаєв А. Нариси сучасної турецької літератури, М., 1959;
• Бабаєв А. Література, в сб.: Сучасна Туреччина, М., 1965;
• Musaffer Utkan Bugünkü Türk yazarlari, Ankara, 1960;
• Dosdoğru M. H. Bati aldatmaciliği ve putlara karși Kemal Tahir. Ist., 1974.