Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Келлія ("the Cells", від дав.-гр. κελλίον, келії) — одна з трьох найбільших громад [en] — [fr] в регіоні Ваді-Натрун нарівні з [en] (40 км від Александрії) і Скитісом. Вона була заснована близько 338 року нітрійським ченцем Амоном. Бажаючи більшого усамітнення, він залишив свій перенаселений монастир і заснував нову громаду на 20 км південніше. Досягнувши розквіту у V столітті, громада прийшла в занепад після арабського завоювання Єгипту у середині VII століття. До XI століття Келлія була закинута, і у XV столітті інформація про її розташування була втрачена. У 1937 році Келлія була знайдена, і з 1964 року там ведуться розкопки.
| Κελλίον | |
|---|---|
 Археологічна пам'ятка Келлія | |
| 30°46′33″ пн. ш. 30°22′07″ сх. д. / 30.77600300002777800° пн. ш. 30.368868000027777754° сх. д.Координати: 30°46′33″ пн. ш. 30°22′07″ сх. д. / 30.77600300002777800° пн. ш. 30.368868000027777754° сх. д. | |
| Розташування |  Єгипет |
| Тип монастиря | Чоловічий монастир |
 Келлія у Вікісховищі | |
Історія
Згідно [sk], Амон Нітрійський був ченцем в кіновії Антонія Великого. Одного разу він повідомив своєму вчителеві, що він і деякі інші монахи хотіли б жити в більшій самоті, оскільки в Нітрії стало занадто багато народу в порівнянні з попереднім часом. У відповідь на це Антоній порадив йому спочатку пообідати. Потім вони вдвох вирушили в пустелю і йшли до заходу. На тому місці, де вони зупинилися, вони помолилися і поставили хрест, щоб відзначити місце нового монастиря, яке було в 12 милях від кіновіі Антонія.
Під час свого відвідування Єгипту в середині 390-х років Келії відвідав Руфін Аквілейський. В грецькій версії написаній після цієї події «Історії ченців Єгипту» Келлія і Нітрія не відрізняються, проте в латинському варіанті це розходження підкреслюється. Згідно Руфіна, Келлія знаходиться «у внутрішній пустелі» (лат. in deserto interiore), і келії там розташовані на такій відстані одна від одної, що один чернець не може чути голос іншого. Перед тим, як поселитися в Келлії, ченці повинні були вивчити основи життя у пустелі в Нітрії. Як і там, келлійскі ченці збиралися разом по суботах і неділях. З усього побаченого Руфіна більше вразила «відчутна тиша» цього місця (лат. silentium ingens et quies magna).
Приблизно тоді ж у Келлії жив майбутній єпископ Палладій Єлєнопольський. За його розповіддю, у Келлії мешкало приблизно 600 ченців. Громаду очолював ченець-священик, якому допомагала рада старійшин. У перші три роки життя Палладія у громаді її очолював відомий аскет Макарій Александрійський (пом. біля 393). У часи Паладія громада представляла вже не єдину колонію відлюдників, а об'єднання груп ченців, кожна на чолі зі своїм аббою. В ході першого орігенистського спору кінця IV — початку V століття келлійські ченці прийняли сторону орігенистів, і проти них на початку 400 року зробив дисциплінарні заходи патріарх Феофіл. Частина монахів була відправлена у вигнання, але згодом їм було дозволено повернутися. В цей час у Келлії була тільки одна церква. Однак, як повідомляється в одній з апофегм, коли спори про рішення Халкедонського собору (451) викликали розбіжності серед ченців, виникла потреба в новій церкві, щоб халкедоніти і анти-халкедоніити могли молитися окремо. Та ж апофегма повідомляє, що келії тоді почали групуватися у монастирі, і найбільш віддалені з них спорожніли.
Про Келлії у VII столітті відомо з «Книги про освячення святилища Веніаміна», написаної з приводу відвідин патріархом [en] (622—661) Ваді-Натруна взимку 645/6 року. Під час своєї подорожі патріарх на два дні зупинився в Келлії. Із порівняння арабської та коптської версії цього тексту відомо арабську назву Келлії — аль-Муна. З арабського тексту «[fr]» відомо, що Веніамін був у аль-Муні 631 року, коли ховався від мелькітського патріарха [fr]. Те ж джерело повідомляє, що при Веніаміні були відновлені монастирі Ваді-Натруна та аль-Муни, які були зруйновані за невідомих обставин при патріархах Даміані (569—605) та його наступникові [en] (605—616).
Археологічні дослідження
У 1935 році єгипетський принц помилково вирішив, що ним знайдені розвалини Келлії у северо-західній частині Ваді-Натруна. Визначення місця розташування Келлії відбулося після визначення розташування Нітрии Х. Ж. Івлин-Уайтом (H. G. Evelyn-White) у 1926—1933, оскільки стародавні тексти поміщали Келлії між Нітрією і Скитісом. Ідентифікація, запропонована А. Ф. де Кассоном (A. F. C. de Casson), у 1937 році була підтверджена у 1964 році [fr]. Таким чином, згідно сучасним уявленням, Келлія розташовувалась на кордоні Лівійської пустелі у 18 км від сучасного селища аль-Барнуджи, #котрий #перебувати на місці Нітрії. Археологична пам'ятка займає площу 49 кв. миль. Його існуванню у той час погрожували плани єгипетського уряду по розвитку іригації, а у 1977 році було прийняте рішення про прокладання через нього залізниці. У зв'язку з цим з середини 1960-х до середини 1980-х було організовано кілька археологічних експедицій. Дві команди археологів, з Франції і Швейцарії, намагалися швидко, але обережно виявити і врятувати все, що можливо. У результаті було виявлено безліч цінних знахідок, що проливають світло на життя ченців які мешкали там у IV—VII століттях.
Примітки
- коментарі
- Принц Омар Туссун (1872—1944) єгипетський історик і письменник, онук Мухаммед Саїд-паши.
- зноски
- Harmless, 2004, с. 281.
- Harmless, 2004, с. 282.
- Guillaumont, 1991, с. 1397.
- Prince Omar Toussoun // том 27. — Sudan Notes and Records, 1946. — P. 241.
Література
- Harmless W. Desert Christians. An Introduction to the Literature of Early Monasticism. — Oxford University Press, 2004. — 488 p. — .
- Guillaumont A. Kellia. History of the Site // том V. — [cs], 1991. — P. 1397—1398.
Зовнішні посилання
- Nitria and Kellia [Архівовано 21 серпня 2018 у Wayback Machine.], мапи розташування та інформація.
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kelliya the Cells vid dav gr kellion keliyi odna z troh najbilshih gromad en fr v regioni Vadi Natrun narivni z en 40 km vid Aleksandriyi i Skitisom Vona bula zasnovana blizko 338 roku nitrijskim chencem Amonom Bazhayuchi bilshogo usamitnennya vin zalishiv svij perenaselenij monastir i zasnuvav novu gromadu na 20 km pivdennishe Dosyagnuvshi rozkvitu u V stolitti gromada prijshla v zanepad pislya arabskogo zavoyuvannya Yegiptu u seredini VII stolittya Do XI stolittya Kelliya bula zakinuta i u XV stolitti informaciya pro yiyi roztashuvannya bula vtrachena U 1937 roci Kelliya bula znajdena i z 1964 roku tam vedutsya rozkopki Kelliya KellionArheologichna pam yatka Kelliya30 46 33 pn sh 30 22 07 sh d 30 77600300002777800 pn sh 30 368868000027777754 sh d 30 77600300002777800 30 368868000027777754 Koordinati 30 46 33 pn sh 30 22 07 sh d 30 77600300002777800 pn sh 30 368868000027777754 sh d 30 77600300002777800 30 368868000027777754Roztashuvannya YegipetTip monastiryaCholovichij monastir Kelliya u Vikishovishi Pro selishe poblizu Larnaki div IstoriyaZgidno sk Amon Nitrijskij buv chencem v kinoviyi Antoniya Velikogo Odnogo razu vin povidomiv svoyemu vchitelevi sho vin i deyaki inshi monahi hotili b zhiti v bilshij samoti oskilki v Nitriyi stalo zanadto bagato narodu v porivnyanni z poperednim chasom U vidpovid na ce Antonij poradiv jomu spochatku poobidati Potim voni vdvoh virushili v pustelyu i jshli do zahodu Na tomu misci de voni zupinilisya voni pomolilisya i postavili hrest shob vidznachiti misce novogo monastirya yake bulo v 12 milyah vid kinovii Antoniya Pid chas svogo vidviduvannya Yegiptu v seredini 390 h rokiv Keliyi vidvidav Rufin Akvilejskij V greckij versiyi napisanij pislya ciyeyi podiyi Istoriyi chenciv Yegiptu Kelliya i Nitriya ne vidriznyayutsya prote v latinskomu varianti ce rozhodzhennya pidkreslyuyetsya Zgidno Rufina Kelliya znahoditsya u vnutrishnij pusteli lat in deserto interiore i keliyi tam roztashovani na takij vidstani odna vid odnoyi sho odin chernec ne mozhe chuti golos inshogo Pered tim yak poselitisya v Kelliyi chenci povinni buli vivchiti osnovi zhittya u pusteli v Nitriyi Yak i tam kellijski chenci zbiralisya razom po subotah i nedilyah Z usogo pobachenogo Rufina bilshe vrazila vidchutna tisha cogo miscya lat silentium ingens et quies magna Priblizno todi zh u Kelliyi zhiv majbutnij yepiskop Palladij Yelyenopolskij Za jogo rozpoviddyu u Kelliyi meshkalo priblizno 600 chenciv Gromadu ocholyuvav chenec svyashenik yakomu dopomagala rada starijshin U pershi tri roki zhittya Palladiya u gromadi yiyi ocholyuvav vidomij asket Makarij Aleksandrijskij pom bilya 393 U chasi Paladiya gromada predstavlyala vzhe ne yedinu koloniyu vidlyudnikiv a ob yednannya grup chenciv kozhna na choli zi svoyim abboyu V hodi pershogo origenistskogo sporu kincya IV pochatku V stolittya kellijski chenci prijnyali storonu origenistiv i proti nih na pochatku 400 roku zrobiv disciplinarni zahodi patriarh Feofil Chastina monahiv bula vidpravlena u vignannya ale zgodom yim bulo dozvoleno povernutisya V cej chas u Kelliyi bula tilki odna cerkva Odnak yak povidomlyayetsya v odnij z apofegm koli spori pro rishennya Halkedonskogo soboru 451 viklikali rozbizhnosti sered chenciv vinikla potreba v novij cerkvi shob halkedoniti i anti halkedoniiti mogli molitisya okremo Ta zh apofegma povidomlyaye sho keliyi todi pochali grupuvatisya u monastiri i najbilsh viddaleni z nih sporozhnili Pro Kelliyi u VII stolitti vidomo z Knigi pro osvyachennya svyatilisha Veniamina napisanoyi z privodu vidvidin patriarhom en 622 661 Vadi Natruna vzimku 645 6 roku Pid chas svoyeyi podorozhi patriarh na dva dni zupinivsya v Kelliyi Iz porivnyannya arabskoyi ta koptskoyi versiyi cogo tekstu vidomo arabsku nazvu Kelliyi al Muna Z arabskogo tekstu fr vidomo sho Veniamin buv u al Muni 631 roku koli hovavsya vid melkitskogo patriarha fr Te zh dzherelo povidomlyaye sho pri Veniamini buli vidnovleni monastiri Vadi Natruna ta al Muni yaki buli zrujnovani za nevidomih obstavin pri patriarhah Damiani 569 605 ta jogo nastupnikovi en 605 616 Arheologichni doslidzhennyaPisannya koptskoyu movoyu znajdeni v Kelliyi Yegipet U 1935 roci yegipetskij princ pomilkovo virishiv sho nim znajdeni rozvalini Kelliyi u severo zahidnij chastini Vadi Natruna Viznachennya miscya roztashuvannya Kelliyi vidbulosya pislya viznachennya roztashuvannya Nitrii H Zh Ivlin Uajtom H G Evelyn White u 1926 1933 oskilki starodavni teksti pomishali Kelliyi mizh Nitriyeyu i Skitisom Identifikaciya zaproponovana A F de Kassonom A F C de Casson u 1937 roci bula pidtverdzhena u 1964 roci fr Takim chinom zgidno suchasnim uyavlennyam Kelliya roztashovuvalas na kordoni Livijskoyi pusteli u 18 km vid suchasnogo selisha al Barnudzhi kotrij perebuvati na misci Nitriyi Arheologichna pam yatka zajmaye ploshu 49 kv mil Jogo isnuvannyu u toj chas pogrozhuvali plani yegipetskogo uryadu po rozvitku irigaciyi a u 1977 roci bulo prijnyate rishennya pro prokladannya cherez nogo zaliznici U zv yazku z cim z seredini 1960 h do seredini 1980 h bulo organizovano kilka arheologichnih ekspedicij Dvi komandi arheologiv z Franciyi i Shvejcariyi namagalisya shvidko ale oberezhno viyaviti i vryatuvati vse sho mozhlivo U rezultati bulo viyavleno bezlich cinnih znahidok sho prolivayut svitlo na zhittya chenciv yaki meshkali tam u IV VII stolittyah Primitkikomentari Princ Omar Tussun 1872 1944 yegipetskij istorik i pismennik onuk Muhammed Sayid pashi znoski Harmless 2004 s 281 Harmless 2004 s 282 Guillaumont 1991 s 1397 Prince Omar Toussoun tom 27 Sudan Notes and Records 1946 P 241 LiteraturaHarmless W Desert Christians An Introduction to the Literature of Early Monasticism Oxford University Press 2004 488 p ISBN 0 19 516222 6 Guillaumont A Kellia History of the Site tom V cs 1991 P 1397 1398 Zovnishni posilannyaNitria and Kellia Arhivovano 21 serpnya 2018 u Wayback Machine mapi roztashuvannya ta informaciya Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij