Кеґейлійський район (кар. Kyegyeyli rayoniʻ; узб. Кегейли тумани, Kegeyli tumani) — район в Узбекистані, Республіка Каракалпакстан. Розташований у центральній частині республіки. Центр — міське селище Кеґейлі.
Кеґейлійський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
Kyegeyli rayoniʻ | |||||
| |||||
Центр | міське селище Кеґейлі | ||||
Найбільше місто | Халкабад | ||||
Країна | Узбекистан | ||||
Область/республіка | Республіка Каракалпакстан | ||||
| |||||
Міста | 1 | ||||
Міські селища | 2 | ||||
Сільські сходи громадян | 9 | ||||
Населення | |||||
- повне | 58 584 (перепис 1989) | ||||
- густота | 39,06 осіб/км² | ||||
Площа | |||||
- повна | 1,5 тис. км² | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 68 м | ||||
- мінімальна | 68 м | ||||
Часовий пояс | |||||
Утворений | 3 вересня 1928 | ||||
Колишні назви | Кегейлинський | ||||
Розташування району в Каракалпакстані (кордони приблизні) | |||||
Межує на півночі з Муйнацьким, на сході з Чимбайським і Караузяцьким, на південному заході з Нукуським, на заході з Канликульським і Кунградським районами.
Через район протікають рукав Амудар'ї , канали , , , , та ін. Тут знаходиться .
Через район проходять автошляхи Тахтакупир — Чимбай — Нукус, Казанкеткен — Халкабад, Караузяк — Халкабад; залізниця Найманкуль — Чимбай.
Населення району 58 584 мешканці (перепис 1989), у тому числі міське — 20 053 мешканці, сільське — 38 531 мешканець.
У 2004 році до складу Кеґейлійського району була включена частина Бозатауського району (сільські сходи Аспантай, Єркіндар'я, селище Казанкеткен).
Станом на 1 січня 2011 року до складу району входили 1 місто (Халкабад), 2 міських селища (Казанкеткен, Кеґейлі) і 9 сільських сходів громадян.
Назва | Центр |
---|---|
Абад | нп Гобдір |
Актуба | мс Кеґейлі |
Аспантай | нп Аспантай |
Єркіндар'я | нп Єркіндар'я |
Жалпакжап | нп Абад |
Жанабазар | нп Карашокі |
Кизилуй | м. Халкабад |
Кумшункуль | нп Аралбай |
Кусканатау | нп Казанкеткен |
Джерела
- СОАТО (рос.)(узб.) [Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.]
- Republic of Karakalpakstan [Архівовано 1 Березня 2007 у Wayback Machine.](англ.)
- Топографічна карта K-40-XII [Архівовано 2 травня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность населения союзных республик СССР и их территориальных единиц по полу. [Архівовано 22 Грудня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Постановление Кенгаша Олий Мажлиса Республики Узбекистан от 11.02.2004 г. N 598-II «О предложении Жокаргы Кенеса Республики Каракалпакстан об упразднении Бозатауского районного административно-территориального образования Республики Каракалпакстан»[недоступне посилання з липня 2019].(рос.)
Це незавершена стаття з географії Узбекистану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kegejlijskij rajon kar Kyegyeyli rayoniʻ uzb Kegejli tumani Kegeyli tumani rajon v Uzbekistani Respublika Karakalpakstan 1 Roztashovanij u centralnij chastini respubliki Centr miske selishe Kegejli Kegejlijskij rajon Kyegeyli rayoniʻ Kegejli tumani Kegeyli tumani Centr miske selishe Kegejli Najbilshe misto Halkabad Krayina Uzbekistan Oblast respublika Respublika Karakalpakstan Mezhuye z susidni adminodiniciMujnackij rajon Chimbajskij rajon Karauzyackij rajon Nukuskij rajon Kanlikulskij rajon Kungradskij rajon Mista 1 Miski selisha 2 Silski shodi gromadyan 9 Naselennya povne 58 584 perepis 1989 gustota 39 06 osib km Plosha povna 1 5 tis km Visota maksimalna 68 m minimalna 68 m Chasovij poyas UTC 5 Utvorenij 3 veresnya 1928 Kolishni nazvi Kegejlinskij Roztashuvannya rajonu v Karakalpakstani kordoni priblizni Roztashuvannya rajonu v Karakalpakstani kordoni priblizni Mezhuye na pivnochi z Mujnackim na shodi z Chimbajskim i Karauzyackim na pivdennomu zahodi z Nukuskim na zahodi z Kanlikulskim i Kungradskim rajonami 2 Cherez rajon protikayut rukav Amudar yi Akdar ya kanali Kegejli Kuvanishdzharma Abad yarmish Shurtambaj Yerkindar ya ta in Tut znahoditsya Dautkolske vodoshovishe 2 3 Cherez rajon prohodyat avtoshlyahi Tahtakupir Chimbaj Nukus Kazanketken Halkabad Karauzyak Halkabad zaliznicya Najmankul Chimbaj 2 3 Naselennya rajonu 58 584 meshkanci perepis 1989 u tomu chisli miske 20 053 meshkanci silske 38 531 meshkanec 4 U 2004 roci do skladu Kegejlijskogo rajonu bula vklyuchena chastina Bozatauskogo rajonu silski shodi Aspantaj Yerkindar ya selishe Kazanketken 5 Stanom na 1 sichnya 2011 roku do skladu rajonu vhodili 1 misto Halkabad 2 miskih selisha Kazanketken Kegejli i 9 silskih shodiv gromadyan 1 Silski shodi gromadyan Nazva Centr Abad np Gobdir Aktuba ms Kegejli Aspantaj np Aspantaj Yerkindar ya np Yerkindar ya Zhalpakzhap np Abad Zhanabazar np Karashoki Kiziluj m Halkabad Kumshunkul np Aralbaj Kuskanatau np KazanketkenDzherelared a b SOATO ros uzb Arhivovano z pershodzherela 25 chervnya 2013 a b v Republic of Karakalpakstan Arhivovano 1 Bereznya 2007 u Wayback Machine angl a b Topografichna karta K 40 XII Arhivovano 2 travnya 2013 u Wayback Machine ros Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1989 g Chislennost naseleniya soyuznyh respublik SSSR i ih territorialnyh edinic po polu Arhivovano 22 Grudnya 2014 u Wayback Machine ros Postanovlenie Kengasha Olij Mazhlisa Respubliki Uzbekistan ot 11 02 2004 g N 598 II O predlozhenii Zhokargy Kenesa Respubliki Karakalpakstan ob uprazdnenii Bozatauskogo rajonnogo administrativno territorialnogo obrazovaniya Respubliki Karakalpakstan nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Uzbekistanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kegejlijskij rajon amp oldid 35026901