Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кебаранська культура — археологічна культура епіпалеоліту, останньої, перехідної епохи верхнього палеоліту на території Близького Сходу, датована періодом 20 000/16 000 — 12 700/10 000 років тому. Представниками цієї культури були кочівні мисливці-збиральники та проживали на території Леванту. Назву отримала від печери Кебара в Ізраїлі, типового місця проживання носіїв даної культури.
| Кебаранська культура | |
| Названо на честь | Печера Кебара |
|---|---|
| Місце розташування | Левант |
| Наступник | Натуфійська культура |
| Час/дата початку | |
| Час/дата закінчення | 12 тисячоліття до н. е. |
 Кебаранська культура у Вікісховищі | |
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (вересень 2020) |
Періодизація культури
Кебаранська культура прийшла на зміну Ахмарській культурі та Левантійському оріньяку у західній частині Близького Сходу (а саме — увесь сиропалестинському регіоні) приблизно 20 000/17 000 рр. та залишались тут основною культурою до XI тисячоліття., поступившись місцем Натуфійській культурі. Оскільки для кебаранської культури характерним став вжиток в повсякденному житті мікролітів, то в залежності від зміни стилю (геометризації) цих обтесаних кам'яних знарядь, в даній культурі виділяють її кілька різновидів:
1) власне Кебаранська культура (період 20/17–14 тис. р.р. тому);
2) Геометрична Кебара А (період 14–12 тис. р.р. тому);
3) Геометрична Кебара Б (період 12–10 тис. р.р. тому). Окрім останньої, від культури Геометричної Кебари А також походить і Натуфійська культура, перехід носіїв якої до осілого способу життя і призвів до її майбутнього домінування в у східному Середземномор'ї.
Спосіб життя
Час існування Кебаранської культури — це період між останнім льодовиковим максимумом та пізнім льодовиковим інтерстадіалом, коли зберігався холодний та посушливий клімат. Тому носії Кебаранської культури за способом життя залишались мобільними, кочівними мисливцями-збиральниками. В залежності від районів з дещо теплішим чи дещо холоднішим кліматом представники даної культури полювали на газелей, гірських кіз (безоарових та кам'яних), ланей, кабанів, козуль, благородного оленя. Основними об'єктами ж збиральництва були зернобобові фісташки, жолуді. Носії Кебаранської культури були також одними із перших, хто почав збирати пшеницю та виготовляти борошно, хоч і в невеликих розмірах. Свідченням цього є археологічні дані Наделя, віднайдені на території Ізраїлю. Окрім цього, вони займалися і рибальством, переважно в північних районах Леванту.
Типи поселень
Через кочівницький спосіб життя мисливців-збиральників Кебаранської культури їх поселення носять характер сезонних стоянок. Вони, як і їхні попередники, продовжували жити в печерах. Однак переважна більшість поселень знаходилась на відкритих ділянках. Це були стоянки площею від 15–25 до 300—400 кв. м., яких в Леванті нараховано десятки. Саме в час існування Кебаранської культури з'являється давнє житлобудівництво: типовими житлами стають напівземлянки круглої та овальної форм зі стінками, укріпленими вапняковими блоками. На місці розкопок поселення Огало ІІ (датоване 19,000 рр. тому) біля Галилейського моря було також віднайдено рештки круглих хатин з хмизу. В період Геометричної Кебари Б поселення стають стають більш стаціонарними, однак дана пізня кебаранська культура так і не стала осілою.
Спосіб поховання
Відкритих археологами поховань періоду Кебаранської культури є на сьогодні небагато, насамперед через їх погане збереження, тому дані про них є досить рідкісними. Відоме поховання на місці Огало ІІ, де знаходилась невелика могила з чоловіком у випрямленому положенні. Розташована могила біля залишків хатин. Ще одне поховання (датоване 15,000 рр. тому) було відкрито в місці , на схилах гори Кармель. Тут присутня могила з 25–35-річним чоловіком всередині, що перебував у скорченому положенні на правому боці, між двома рядами великого каміння. Поруч було знайдено фрагмент зламаної ступки для подрібнення рослин й уламок чаші.
Посилання
- Theorizing Religions Past: Archaeology, History, and Cognition / edited by Harvey Whitehouse and Luther H. Martin [ 17 грудня 2014 у Wayback Machine.];
- Эммануэль А. Палестине до древних евреев. Глава 7: Верхний палеолит[недоступне посилання з квітня 2019];
- Зильберман М. Земля Ханаанейская. Глава 2: Этносы Древнего Ханаана.
Використана література
- Бромлей Ю. История первообытного общества. Эпоха первобытной родовой общины. — Москва: Наука, 1986. — 576 с.
- Посіви Пандори: Непередбачена ціна цивілізації / Спенсер Велз; пер. з англ. та наук. ред. Т. Цимбал. — Київ: HiKa-центр, 2011. — 240 с.
- Шнирельман В. Возникновение производящего хозяйства: Проблема первичных и вторничных очагов. — Москва: Наука, 1989. — 444 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kebaranska kultura arheologichna kultura epipaleolitu ostannoyi perehidnoyi epohi verhnogo paleolitu na teritoriyi Blizkogo Shodu datovana periodom 20 000 16 000 12 700 10 000 rokiv tomu Predstavnikami ciyeyi kulturi buli kochivni mislivci zbiralniki ta prozhivali na teritoriyi Levantu Nazvu otrimala vid pecheri Kebara v Izrayili tipovogo miscya prozhivannya nosiyiv danoyi kulturi Kebaranska kulturaNazvano na chestPechera KebaraMisce roztashuvannyaLevantNastupnikNatufijska kulturaChas data pochatkuChas data zakinchennya12 tisyacholittya do n e Kebaranska kultura u VikishovishiCya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami veresen 2020 Periodizaciya kulturiKebaranska kultura prijshla na zminu Ahmarskij kulturi ta Levantijskomu orinyaku u zahidnij chastini Blizkogo Shodu a same uves siropalestinskomu regioni priblizno 20 000 17 000 rr ta zalishalis tut osnovnoyu kulturoyu do XI tisyacholittya postupivshis miscem Natufijskij kulturi Oskilki dlya kebaranskoyi kulturi harakternim stav vzhitok v povsyakdennomu zhitti mikrolitiv to v zalezhnosti vid zmini stilyu geometrizaciyi cih obtesanih kam yanih znaryad v danij kulturi vidilyayut yiyi kilka riznovidiv 1 vlasne Kebaranska kultura period 20 17 14 tis r r tomu 2 Geometrichna Kebara A period 14 12 tis r r tomu 3 Geometrichna Kebara B period 12 10 tis r r tomu Okrim ostannoyi vid kulturi Geometrichnoyi Kebari A takozh pohodit i Natufijska kultura perehid nosiyiv yakoyi do osilogo sposobu zhittya i prizviv do yiyi majbutnogo dominuvannya v u shidnomu Seredzemnomor yi Sposib zhittyaChas isnuvannya Kebaranskoyi kulturi ce period mizh ostannim lodovikovim maksimumom ta piznim lodovikovim interstadialom koli zberigavsya holodnij ta posushlivij klimat Tomu nosiyi Kebaranskoyi kulturi za sposobom zhittya zalishalis mobilnimi kochivnimi mislivcyami zbiralnikami V zalezhnosti vid rajoniv z desho teplishim chi desho holodnishim klimatom predstavniki danoyi kulturi polyuvali na gazelej girskih kiz bezoarovih ta kam yanih lanej kabaniv kozul blagorodnogo olenya Osnovnimi ob yektami zh zbiralnictva buli zernobobovi fistashki zholudi Nosiyi Kebaranskoyi kulturi buli takozh odnimi iz pershih hto pochav zbirati pshenicyu ta vigotovlyati boroshno hoch i v nevelikih rozmirah Svidchennyam cogo ye arheologichni dani Nadelya vidnajdeni na teritoriyi Izrayilyu Okrim cogo voni zajmalisya i ribalstvom perevazhno v pivnichnih rajonah Levantu Tipi poselenCherez kochivnickij sposib zhittya mislivciv zbiralnikiv Kebaranskoyi kulturi yih poselennya nosyat harakter sezonnih stoyanok Voni yak i yihni poperedniki prodovzhuvali zhiti v pecherah Odnak perevazhna bilshist poselen znahodilas na vidkritih dilyankah Ce buli stoyanki plosheyu vid 15 25 do 300 400 kv m yakih v Levanti narahovano desyatki Same v chas isnuvannya Kebaranskoyi kulturi z yavlyayetsya davnye zhitlobudivnictvo tipovimi zhitlami stayut napivzemlyanki krugloyi ta ovalnoyi form zi stinkami ukriplenimi vapnyakovimi blokami Na misci rozkopok poselennya Ogalo II datovane 19 000 rr tomu bilya Galilejskogo morya bulo takozh vidnajdeno reshtki kruglih hatin z hmizu V period Geometrichnoyi Kebari B poselennya stayut stayut bilsh stacionarnimi odnak dana piznya kebaranska kultura tak i ne stala osiloyu Sposib pohovannyaVidkritih arheologami pohovan periodu Kebaranskoyi kulturi ye na sogodni nebagato nasampered cherez yih pogane zberezhennya tomu dani pro nih ye dosit ridkisnimi Vidome pohovannya na misci Ogalo II de znahodilas nevelika mogila z cholovikom u vipryamlenomu polozhenni Roztashovana mogila bilya zalishkiv hatin She odne pohovannya datovane 15 000 rr tomu bulo vidkrito v misci na shilah gori Karmel Tut prisutnya mogila z 25 35 richnim cholovikom vseredini sho perebuvav u skorchenomu polozhenni na pravomu boci mizh dvoma ryadami velikogo kaminnya Poruch bulo znajdeno fragment zlamanoyi stupki dlya podribnennya roslin j ulamok chashi PosilannyaTheorizing Religions Past Archaeology History and Cognition edited by Harvey Whitehouse and Luther H Martin 17 grudnya 2014 u Wayback Machine Emmanuel A Palestine do drevnih evreev Glava 7 Verhnij paleolit nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Zilberman M Zemlya Hanaanejskaya Glava 2 Etnosy Drevnego Hanaana Vikoristana literaturaBromlej Yu Istoriya pervoobytnogo obshestva Epoha pervobytnoj rodovoj obshiny Moskva Nauka 1986 576 s Posivi Pandori Neperedbachena cina civilizaciyi Spenser Velz per z angl ta nauk red T Cimbal Kiyiv HiKa centr 2011 240 s Shnirelman V Vozniknovenie proizvodyashego hozyajstva Problema pervichnyh i vtornichnyh ochagov Moskva Nauka 1989 444 s