Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пече́ра Кебара (івр. מערת כבארה, трансліт. Me'arat Kebbara, араб. مغارة الكبارة, трансліт. Mugharat al-Kabara) — вапнякова печера у місцевості на висоті приблизно 60—65 метрів над рівнем моря на західному схилі гірської гряди Кармель на території природного парку Рамат ха-Надів за 10 км від археологічного городища Кесарія, в районі міста Зіхрон-Яаков. У печері представлені середньопалеолетичні оріньякська та мустьєрська культури. Вважається, що саме в цей період у Кебарі були найперші поселення.
| Кебара | |
 | |
| Країна |  Ізраїль |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Q11726969? |
| Висота над рівнем моря | 60 м |
| Історичний період | Кебаранська культура |
| Першовідкривач або винахідник | Моше Стекеліс |
| Дата відкриття (винаходу) | 1929 |
 Кебара у Вікісховищі | |
Координати: 32°33′27″ пн. ш. 34°56′12″ сх. д. / 32.55771944447177191° пн. ш. 34.93667222224977564° сх. д.
Розкопки на території печери
Печера була населена 60 000—48 000 років тому. Під час розкопок там було знайдено багато кісток тварин, здебільшого гірських газелей та перських ланей.
Кебара стала відома після розкопок на її території, проведених професором , ізраїльським археологом.
Хоча розкопки на території печери розпочали ще на початку 1930-х Дороті Гаррод та Франсіс Тюрвель-Петре, але найважніша знахідка була зроблена у 1982 році, коли був виявлений майже повний скелет неандертальця.
Він був названий «Моше». У скелета збереглись більша частина хребта, ребер та таза. Череп і більша частина нижніх кінцівок відсутні.
Кебаранська культура на території печери
Основна стаття: Кебаранська культура
Кебаранська культура, яка існувала в період 20 000/16 000—12 700/10 000 років тому, дістала назву саме від печери Кебара. Печера була типовим місцем проживання для носіїв цієї культури. Її представники були кочовими мисливцями-збиральниками, хоча на території Ізраїлю знайдені свідчення про перші спроби харчового виробництва.
Могили періоду Кебаранської культури знаходили поряд із місцями стоянок.
Натуфійська культура на території печери
Основна стаття: Натуфійська культура
Натуфійська археологічна культура, яка існувала в період епіпалеоліту від 13 000 до 9 800 років до н. е. на території Леванту, прийшла на зміну Кебаранській культурі. На території печери було знайдено великий могильник, у якому, окрім кісток, знаходились велика кількість серпоподібних ножів, інструментів для збору трав та ступок з пестиками до них. Дослідження решток скелетів показали, що в могильнику було поховано 17 людей (одинадцять дітей та шість дорослих). В одного з них, чоловіка, між хребців є уламок серпа, і, припускається, що від цього поранення він помер. На скелетах інших п'яти теж є ознаки насильства.
Джерела
- Kebara Cave at About.com [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Природний парк Рамат ха-Надів [ 17 січня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Peche ra Kebara ivr מערת כבארה translit Me arat Kebbara arab مغارة الكبارة translit Mugharat al Kabara vapnyakova pechera u miscevosti na visoti priblizno 60 65 metriv nad rivnem morya na zahidnomu shili girskoyi gryadi Karmel na teritoriyi prirodnogo parku Ramat ha Nadiv za 10 km vid arheologichnogo gorodisha Kesariya v rajoni mista Zihron Yaakov U pecheri predstavleni serednopaleoletichni orinyakska ta mustyerska kulturi Vvazhayetsya sho same v cej period u Kebari buli najpershi poselennya Kebara Krayina Izrayil Administrativna odinicyaQ11726969 Visota nad rivnem morya60 m Istorichnij periodKebaranska kultura Pershovidkrivach abo vinahidnikMoshe Stekelis Data vidkrittya vinahodu 1929 Kebara u Vikishovishi Koordinati 32 33 27 pn sh 34 56 12 sh d 32 55771944447177191 pn sh 34 93667222224977564 sh d 32 55771944447177191 34 93667222224977564Rozkopki na teritoriyi pecheriPechera bula naselena 60 000 48 000 rokiv tomu Pid chas rozkopok tam bulo znajdeno bagato kistok tvarin zdebilshogo girskih gazelej ta perskih lanej Kebara stala vidoma pislya rozkopok na yiyi teritoriyi provedenih profesorom izrayilskim arheologom Skelet neandertalcya znajdenij na teritoriyi Kebari Hocha rozkopki na teritoriyi pecheri rozpochali she na pochatku 1930 h Doroti Garrod ta Fransis Tyurvel Petre ale najvazhnisha znahidka bula zroblena u 1982 roci koli buv viyavlenij majzhe povnij skelet neandertalcya Vin buv nazvanij Moshe U skeleta zbereglis bilsha chastina hrebta reber ta taza Cherep i bilsha chastina nizhnih kincivok vidsutni Kebaranska kultura na teritoriyi pecheriOsnovna stattya Kebaranska kultura Kebaranska kultura yaka isnuvala v period 20 000 16 000 12 700 10 000 rokiv tomu distala nazvu same vid pecheri Kebara Pechera bula tipovim miscem prozhivannya dlya nosiyiv ciyeyi kulturi Yiyi predstavniki buli kochovimi mislivcyami zbiralnikami hocha na teritoriyi Izrayilyu znajdeni svidchennya pro pershi sprobi harchovogo virobnictva Mogili periodu Kebaranskoyi kulturi znahodili poryad iz miscyami stoyanok Natufijska kultura na teritoriyi pecheriOsnovna stattya Natufijska kultura Natufijska arheologichna kultura yaka isnuvala v period epipaleolitu vid 13 000 do 9 800 rokiv do n e na teritoriyi Levantu prijshla na zminu Kebaranskij kulturi Na teritoriyi pecheri bulo znajdeno velikij mogilnik u yakomu okrim kistok znahodilis velika kilkist serpopodibnih nozhiv instrumentiv dlya zboru trav ta stupok z pestikami do nih Doslidzhennya reshtok skeletiv pokazali sho v mogilniku bulo pohovano 17 lyudej odinadcyat ditej ta shist doroslih V odnogo z nih cholovika mizh hrebciv ye ulamok serpa i pripuskayetsya sho vid cogo poranennya vin pomer Na skeletah inshih p yati tezh ye oznaki nasilstva DzherelaKebara Cave at About com 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Prirodnij park Ramat ha Nadiv 17 sichnya 2016 u Wayback Machine