Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (липень 2012) |
Квітне́ве (до 1966 року — Бісівка) — село в Україні, у Білогірській селищній громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 342 осіб. До 2018 орган місцевого самоврядування — Квітневська сільська рада.
| село Квітневе | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Шепетівський район |
| Громада | Білогірська селищна громада |
| Облікова картка | Квітневе |
| Основні дані | |
| Засноване | 1565 |
| Населення | 342 |
| Площа | 0,118 км² |
| Густота населення | 2898,31 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 30244 |
| Телефонний код | +380 3841 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 279 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 30200, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, смт Білогір’я, вул. Шевченка, 44 |
| Карта | |
  Квітневе | |
 Квітневе | |
| Мапа | |
Історія
На території села живе і працює Герой України, Генеральний директор НВА ТОВ «Перлина Поділля» Петро Володимирович Іващук
Село Квітневе розташоване на північному заході Хмельницької області село межує на заході з селом Окопом, на півночі — з селом Соснівкою, на сході — з Весняним, на півдні — з Романовим Теофіпольського району. Віддаль до кожного села 2—3 км. За 7—10 км на північ від села проходить Південно-Західна залізниця. На південній околиці села проходить шосе Ямпіль — Біла Церква, побудоване в 1937 році. Село Квітневе знаходиться на 500 північної широти i 26,250 східної довготи.
Середньовіччя
Народна легенда каже, що у північно-західній частині села в XIII столітті знаходилось невеличке поселення, яке носило назву Недесівка. Це поселення було зруйновано татаро-монгольською навалою. На місці цього старого поселення свідчить те, що через річку для зв'язку із селом Білогородкою ще збереглася насипана гребля, а також прямий видолинок, по якому проходить шлях. Північну частину села обмиває річка, яка за народними переказами носила назви: Тихович, Устя, Бісіца. Від останньої назви і походять села Бісівка і Бісовочка, які розташовані на цій річці. У старовину ця річка була набагато ширша, про це свідчить старе русло і береги навколо сучасної річки. Наприкінці 14 ст. Бісівка разом з іншими селами була завойована литовськими князями.
Після Кревської унії 1385 року польські і литовські магнати почали загарбувати міста і села Поділля і Волині під свої володіння. Село Бісівка вперше згадується в акті від 30 жовтня 1565 року в жалобі землянина Андрея Човгановського на землянку Ганну Ярмолинскую «об отнятии имений: Семенова, Гулевец, Туровка, Бесовка». Після Люблінської унії 1569 року польські магнати закріпили своє панування на більшій частині України село Бісівка переходить з рук одного феодала до рук другого феодала. Шляхтичі робили свої збройні напади на фільварки. Селяни неодноразово виступили проти своїх гнобителів.
Новий час
У липні 1648 року війська Максима Кривоноса після бою під Констянтиновом ішли на Крем'янець через Бісівку і Ляхівці, i багато селян приєдналися до війська Кривоноса, у тому числі були і селяни сіл: Бісівка, Бісовочка і Соснівочка. Становище селян було надзвичайно тяжким.
До реформи 1861 року селяни були кріпаками. Землі було мало. Найкраща земля знаходилась в володінні пана. Селянам була відведена земля під с. Романовим за 3 км, від с. Бісівки. Після реформи 1861 року селяни повинні були платити викуп за землю по 40 крб. за рік. Такий викуп селяни платили 49 років до 1910 року. В 1909 році в селі Бісівка було 126 дворів i 694 жителі. В 1901 році була організована школа.
Новітній час
Під час революції 1905–1907 рр. селяни потравили посіви панів в с. Бісівці і в с. Бісовочці.
Багато селян брали участь у Першій світовій війні.
Після Жовтневого перевороту в 1918 році в село почали прибувати перші фронтовики, які постановили поділити між селянами землю поміщиків. Маєток пана був розгромлений селянами.
У 1919 році село звільнили гайдамаки. У липні 1920 року с. Бісівка було остаточно окуповане більшовиками.
У 1921 році була організована перша сільська рада депутатів трудящих із п'яти членів.
Восени 1921 року недалеко від станції Тетерів кіннота червоного бандита Косовського розгромила загін УНР Юрія Тютюнника.
У 1929 році, під час примусової колективізації, у селі Бісівка був організований колгосп, до складу якого ввійшли і жителі села Бісівочка, Соснівка і Соснівочка об'єднались в друге колективне господарство.
На початку 1933 року в Україні фактично розпочався Голодомор. Смертність від голоду почалася вже в перший місяць діяльності молотовської комісії. З березня 1933 року вона стала масовою. До загибелі мільйонів селян призвело холоднокровне рішення Сталіна в українських селян всі їстівні припаси. Аналіз даних статистики 30-х років свідчить про те, що прямі втрати населення від голоду в 1933 році — 3,5 мільйона, а повні демографічні втрати з 1932—1934 рр, включаючи зниження народжуваності, пов'язані з голодом, сягають за 5 мільйонів чоловік. Випадків голодної смерті в с. Бісівка не було, хоча життєвий рівень в ці страшні роки був надзвичайно низьким. Люди в селі були дружними, заховували мішками зерна в підвалах, насіння закопували в землю, щоб весною можна було посіяти. В історію України ввійшли ще страшніші роки — роки масових репресій 1937—1938 рр. Як і по всій Україні, так і з села Квітневого були забрані зовсім ні в чому не винні працьовиті люди як «вороги народу»: Немирівський Казимір Антонович, Ольшевський Франц Вікентійович, Длужневський Мар'ян Іванович, Рудківський Іван Іванович, Немирівський Іван Вікентійович, Гавришевський Мар'ян Іванович, Захарчук Степан Терентійович, Якимчук Андрій Матвійович. У сім'ях цих людей є документи про реабілітацію їх у 1956–1958 роках. Мирне життя сільчан порушив напад німецьких окупантів 22 червня 1941 року. У селі Бісівка не повернувся з війни кожен другий житель. Це в основному годувальники сімей: батьки, діди, брати. Залишились багато дітей-сиріт та напівсиріт.
З березня 1944 року було звільнено частинами Першого Українського фронту. Селяни взялись за відбудову господарства. У 1950 році колгоспи було укрупнено. На території сільської ради їх стало два з центрами в с. Соснівка і в с. Бісівка. У 1955 році села сільської ради були радіофіковані. В 1963 році села були електрифіковані. Всі будинки після війни були заново збудовані (зникли солом'яні покрівлі).
У 1961 році в центрі поставлено пам'ятник Леніну, навколо пам'ятника посаджено парк. В 1966 році село Бісівка було перейменовано на село Квітневе. У 1967 році було збудовано Будинок культури, сільмаг, пізніше мебльовий та продуктовий магазини, фельдшерсько-акушерський пункт, лазня. Побудована контора, пошта, побутова майстерня. В 1973 році відкрила свої двері Квітневська середня школа (до цього працювала 8-річна школа). У той час в школі навчалося 267 учнів і працювало 19 вчителів, з них було 13 з вищою освітою.
Довгий час (19 років) місцевий колгосп очолював голова артілі Борець І. Ф. У місцевому колгоспі «Україна» на той час було 3,1 тис. га орної землі. Тут були розвинені рільництво, м'ясомолочне тваринництво. За трудові успіхи голова артілі І. Ф. Борець нагороджений Орденом Леніна. З кожним роком поліпшувався благоустрій села. Такі ж найвищі нагороди мали: Заслужений механізатор України Григорчук Володимир Мілетович, Начальник мехзагону № 2- Гуменюк Володимир Григорович, механізатор Бондарук Василь Онисимович. Багатьма орденами й медалями нагороджені хлібороби сіл Квітневської сільської Ради: Лючева Ольга Григорівна, Катрук Валентин Степанович, Катрук Василь Федорович, Рижук Володимир Павлович, Вдович Володимир Петрович, та багато інших.
У 1993 році було розпочато газифікацію сіл території сільської ради. Було газифіковано 50 будинків села Квітневе. Уже завершилась газифікація всіх сіл.
У вересні 1992 року колгосп «Україна» був прейменований в агрофірму «Україна». З січня 1998 року по квітень 2003 року в Квітневому відбувається чергова реорганізація. Агрофірму «Україна» перейменовано в Товариство з обмеженою відповідальністю племзавод «Квітневе», а потім агрофірма стала ТОВ «Науково — виробнича Агрофірма «Перлина Поділля».
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Білогірської селищної громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Білогірського району, село увійшло до складу Шепетівського району.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 339 | 99.12% |
| російська | 2 | 0.59% |
| вірменська | 1 | 0.29% |
| Усього | 342 | 100% |
Примітки
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
- Погода в селі Квітневе [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lipen 2012 Kvitne ve do 1966 roku Bisivka selo v Ukrayini u Bilogirskij selishnij gromadi Shepetivskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naselennya stanovit 342 osib Do 2018 organ miscevogo samovryaduvannya Kvitnevska silska rada selo Kvitneve Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Shepetivskij rajon Gromada Bilogirska selishna gromada Oblikova kartka Kvitneve Osnovni dani Zasnovane 1565 Naselennya 342 Plosha 0 118 km Gustota naselennya 2898 31 osib km Poshtovij indeks 30244 Telefonnij kod 380 3841 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 58 16 pn sh 26 34 00 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 279 m Misceva vlada Adresa radi 30200 Hmelnicka obl Shepetivskij r n smt Bilogir ya vul Shevchenka 44 Karta Kvitneve Kvitneve Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Kvitneve IstoriyaNa teritoriyi sela zhive i pracyuye Geroj Ukrayini Generalnij direktor NVA TOV Perlina Podillya Petro Volodimirovich Ivashuk Selo Kvitneve roztashovane na pivnichnomu zahodi Hmelnickoyi oblasti selo mezhuye na zahodi z selom Okopom na pivnochi z selom Sosnivkoyu na shodi z Vesnyanim na pivdni z Romanovim Teofipolskogo rajonu Viddal do kozhnogo sela 2 3 km Za 7 10 km na pivnich vid sela prohodit Pivdenno Zahidna zaliznicya Na pivdennij okolici sela prohodit shose Yampil Bila Cerkva pobudovane v 1937 roci Selo Kvitneve znahoditsya na 500 pivnichnoyi shiroti i 26 250 shidnoyi dovgoti Serednovichchya Narodna legenda kazhe sho u pivnichno zahidnij chastini sela v XIII stolitti znahodilos nevelichke poselennya yake nosilo nazvu Nedesivka Ce poselennya bulo zrujnovano tataro mongolskoyu navaloyu Na misci cogo starogo poselennya svidchit te sho cherez richku dlya zv yazku iz selom Bilogorodkoyu she zbereglasya nasipana greblya a takozh pryamij vidolinok po yakomu prohodit shlyah Pivnichnu chastinu sela obmivaye richka yaka za narodnimi perekazami nosila nazvi Tihovich Ustya Bisica Vid ostannoyi nazvi i pohodyat sela Bisivka i Bisovochka yaki roztashovani na cij richci U starovinu cya richka bula nabagato shirsha pro ce svidchit stare ruslo i beregi navkolo suchasnoyi richki Naprikinci 14 st Bisivka razom z inshimi selami bula zavojovana litovskimi knyazyami Pislya Krevskoyi uniyi 1385 roku polski i litovski magnati pochali zagarbuvati mista i sela Podillya i Volini pid svoyi volodinnya Selo Bisivka vpershe zgaduyetsya v akti vid 30 zhovtnya 1565 roku v zhalobi zemlyanina Andreya Chovganovskogo na zemlyanku Gannu Yarmolinskuyu ob otnyatii imenij Semenova Gulevec Turovka Besovka Pislya Lyublinskoyi uniyi 1569 roku polski magnati zakripili svoye panuvannya na bilshij chastini Ukrayini selo Bisivka perehodit z ruk odnogo feodala do ruk drugogo feodala Shlyahtichi robili svoyi zbrojni napadi na filvarki Selyani neodnorazovo vistupili proti svoyih gnobiteliv Novij chas U lipni 1648 roku vijska Maksima Krivonosa pislya boyu pid Konstyantinovom ishli na Krem yanec cherez Bisivku i Lyahivci i bagato selyan priyednalisya do vijska Krivonosa u tomu chisli buli i selyani sil Bisivka Bisovochka i Sosnivochka Stanovishe selyan bulo nadzvichajno tyazhkim Do reformi 1861 roku selyani buli kripakami Zemli bulo malo Najkrasha zemlya znahodilas v volodinni pana Selyanam bula vidvedena zemlya pid s Romanovim za 3 km vid s Bisivki Pislya reformi 1861 roku selyani povinni buli platiti vikup za zemlyu po 40 krb za rik Takij vikup selyani platili 49 rokiv do 1910 roku V 1909 roci v seli Bisivka bulo 126 dvoriv i 694 zhiteli V 1901 roci bula organizovana shkola Novitnij chas Pid chas revolyuciyi 1905 1907 rr selyani potravili posivi paniv v s Bisivci i v s Bisovochci Bagato selyan brali uchast u Pershij svitovij vijni Pislya Zhovtnevogo perevorotu v 1918 roci v selo pochali pribuvati pershi frontoviki yaki postanovili podiliti mizh selyanami zemlyu pomishikiv Mayetok pana buv rozgromlenij selyanami U 1919 roci selo zvilnili gajdamaki U lipni 1920 roku s Bisivka bulo ostatochno okupovane bilshovikami U 1921 roci bula organizovana persha silska rada deputativ trudyashih iz p yati chleniv Voseni 1921 roku nedaleko vid stanciyi Teteriv kinnota chervonogo bandita Kosovskogo rozgromila zagin UNR Yuriya Tyutyunnika U 1929 roci pid chas primusovoyi kolektivizaciyi u seli Bisivka buv organizovanij kolgosp do skladu yakogo vvijshli i zhiteli sela Bisivochka Sosnivka i Sosnivochka ob yednalis v druge kolektivne gospodarstvo Na pochatku 1933 roku v Ukrayini faktichno rozpochavsya Golodomor Smertnist vid golodu pochalasya vzhe v pershij misyac diyalnosti molotovskoyi komisiyi Z bereznya 1933 roku vona stala masovoyu Do zagibeli miljoniv selyan prizvelo holodnokrovne rishennya Stalina v ukrayinskih selyan vsi yistivni pripasi Analiz danih statistiki 30 h rokiv svidchit pro te sho pryami vtrati naselennya vid golodu v 1933 roci 3 5 miljona a povni demografichni vtrati z 1932 1934 rr vklyuchayuchi znizhennya narodzhuvanosti pov yazani z golodom syagayut za 5 miljoniv cholovik Vipadkiv golodnoyi smerti v s Bisivka ne bulo hocha zhittyevij riven v ci strashni roki buv nadzvichajno nizkim Lyudi v seli buli druzhnimi zahovuvali mishkami zerna v pidvalah nasinnya zakopuvali v zemlyu shob vesnoyu mozhna bulo posiyati V istoriyu Ukrayini vvijshli she strashnishi roki roki masovih represij 1937 1938 rr Yak i po vsij Ukrayini tak i z sela Kvitnevogo buli zabrani zovsim ni v chomu ne vinni pracoviti lyudi yak vorogi narodu Nemirivskij Kazimir Antonovich Olshevskij Franc Vikentijovich Dluzhnevskij Mar yan Ivanovich Rudkivskij Ivan Ivanovich Nemirivskij Ivan Vikentijovich Gavrishevskij Mar yan Ivanovich Zaharchuk Stepan Terentijovich Yakimchuk Andrij Matvijovich U sim yah cih lyudej ye dokumenti pro reabilitaciyu yih u 1956 1958 rokah Mirne zhittya silchan porushiv napad nimeckih okupantiv 22 chervnya 1941 roku U seli Bisivka ne povernuvsya z vijni kozhen drugij zhitel Ce v osnovnomu goduvalniki simej batki didi brati Zalishilis bagato ditej sirit ta napivsirit Z bereznya 1944 roku bulo zvilneno chastinami Pershogo Ukrayinskogo frontu Selyani vzyalis za vidbudovu gospodarstva U 1950 roci kolgospi bulo ukrupneno Na teritoriyi silskoyi radi yih stalo dva z centrami v s Sosnivka i v s Bisivka U 1955 roci sela silskoyi radi buli radiofikovani V 1963 roci sela buli elektrifikovani Vsi budinki pislya vijni buli zanovo zbudovani znikli solom yani pokrivli U 1961 roci v centri postavleno pam yatnik Leninu navkolo pam yatnika posadzheno park V 1966 roci selo Bisivka bulo perejmenovano na selo Kvitneve U 1967 roci bulo zbudovano Budinok kulturi silmag piznishe meblovij ta produktovij magazini feldshersko akusherskij punkt laznya Pobudovana kontora poshta pobutova majsternya V 1973 roci vidkrila svoyi dveri Kvitnevska serednya shkola do cogo pracyuvala 8 richna shkola U toj chas v shkoli navchalosya 267 uchniv i pracyuvalo 19 vchiteliv z nih bulo 13 z vishoyu osvitoyu Dovgij chas 19 rokiv miscevij kolgosp ocholyuvav golova artili Borec I F U miscevomu kolgospi Ukrayina na toj chas bulo 3 1 tis ga ornoyi zemli Tut buli rozvineni rilnictvo m yasomolochne tvarinnictvo Za trudovi uspihi golova artili I F Borec nagorodzhenij Ordenom Lenina Z kozhnim rokom polipshuvavsya blagoustrij sela Taki zh najvishi nagorodi mali Zasluzhenij mehanizator Ukrayini Grigorchuk Volodimir Miletovich Nachalnik mehzagonu 2 Gumenyuk Volodimir Grigorovich mehanizator Bondaruk Vasil Onisimovich Bagatma ordenami j medalyami nagorodzheni hliborobi sil Kvitnevskoyi silskoyi Radi Lyucheva Olga Grigorivna Katruk Valentin Stepanovich Katruk Vasil Fedorovich Rizhuk Volodimir Pavlovich Vdovich Volodimir Petrovich ta bagato inshih U 1993 roci bulo rozpochato gazifikaciyu sil teritoriyi silskoyi radi Bulo gazifikovano 50 budinkiv sela Kvitneve Uzhe zavershilas gazifikaciya vsih sil U veresni 1992 roku kolgosp Ukrayina buv prejmenovanij v agrofirmu Ukrayina Z sichnya 1998 roku po kviten 2003 roku v Kvitnevomu vidbuvayetsya chergova reorganizaciya Agrofirmu Ukrayina perejmenovano v Tovaristvo z obmezhenoyu vidpovidalnistyu plemzavod Kvitneve a potim agrofirma stala TOV Naukovo virobnicha Agrofirma Perlina Podillya 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 727 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Bilogirskoyi selishnoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Bilogirskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Shepetivskogo rajonu NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 339 99 12 rosijska 2 0 59 virmenska 1 0 29 Usogo 342 100 PrimitkiPro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 15 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaCinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1984 1986 Pogoda v seli Kvitneve 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi