Квіти в дзеркалі (кит. трад.: 镜花缘; піньїнь: Jing huayuan) — алегоричний роман китайського лінгвіста Лі Жу-чженя, що створювався ним протягом десяти років (1810—1820) за часів династії Цін та був опублікований у 1827 році.
Квіти в дзеркалі | ||||
---|---|---|---|---|
镜花缘 | ||||
Паліндром поетеси Су Хуей (IV ст.), реконструйований Лі Жу-чженєм у романі. | ||||
Жанр | алегоричний роман | |||
Форма | роман | |||
Автор | Лі Жу-чжень | |||
Мова | китайська | |||
Написано | 1810-1820 | |||
Опубліковано | 1827 | |||
Країна | Династія Цін | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі | ||||
Сюжет
Роман складається з двох частин та ста глав, перші шість глав переповідають події, яки стали вступом до основної сюжетної частини твору — під час бенкету небожителів на честь дня народження небесної цариці Си Ван Му богиня Місяця розгнівалася на богиню Квітів за те, що та відмовилася наказати квітам розпуститися серед зими. Богиня Місяця попереджає, що колись з'явиться на землі такий правитель, який підпише про це наказ, і тоді богині Квітів прийдеться покинути небо. Згодом під час бенкету імператриця Ухоу (У Цзетянь), яка, узурпувавши владу в свого сина, була правителькою імперії Тан з 684 по 705 роки н. е., наказує квітам розпуститися. Богиня Квітів, яка грає у шахи з подругами, не встигає виконати наказ, а деякі феї, не чекаючи на неї, наказують своїм квітам заквітнути. Через це богиню Квітів та її сто фей засилають на землю у вигляді смертних, таким чином вони мають спокути свою провину.
У першій з двох частин розповідається історія Тан Ао, книжника, який склав державний іспит, але був позбавлений титулу через звинувачення у підготовці повстання проти імператриці Ухоу. Богиня Квітів у своєму земному перевтіленні народжується у родині Тан Ао, де її називають Сяо-шань. Вирішивши стати безсмертним, Тан Ао вирушає в далеку подорож з Лінь Чжи-яном, братом своєї сестри, щоб слідувати шляхом Дао. Протягом своєї подорожі він відвідує багато країн (Країну Жінок, Країну Чоловіків, Країну Андрогінів, Країну кольорових хмарин, Країну Шляхетних, Країну Величних, Країну людей з собачими головами, Країну людей з двома обличчями, Країну Привидів і т. д.), зустрічає дванадцять дівчат-фей та допомагає їм здолати перешкоди. Через це він стає безсмертним та зникає неподалік від легендарної гори на острові .
Богиня Квітів, донька Тан Ао Сяо-шань, вирушає на Малий Пенлай, щоб відшукати свого батька. На своєму шляху вона знайомиться з багатьма дівчатами, які колись теж були феями квітів. На острові вони зустрічають пустельника, який передає Сяо-шань листа від Тан Ао, той просить її повернутися додому та почати готуватися до державних іспитів. На острові Сяо-шань знаходить «Альтанку Сліз», де бачить на яшмовій плиті список імен ста дівчат, які зможуть скласти державний іспит у палаці імператриці Ухоу, після цього Сяо-шань повертається додому. У другій частині книзі Сяо-шань та сто інших дівчат успішно складають імператорський іспит для жінок. Виконавши своє конфуціанське призначення на землі, Сяо-шань повертається на острів Пенлай та стає безсмертною, а її подруги згодом разом зі своїми братами та чоловіками допомагають скинути імператрицю Ухоу та стати її синові імператором.
Вірогідний маршрут вигаданої морської подорожі Тан Ао починався від узбережжя південного Китаю та доходив до Піскадорських островів, острова Лусон, островів Індонезії, і, можливо, Таїті та Фіджі. Легендарна гора Куньлунь за деякими версіями знаходилася у горах Гіндукуш.
Прочитання роману
Завдяки працям китайського критика Ху Ши, зокрема його статтям «Вступ до Jinghua yuan» (1923), «Китайська декларація про права жінок» та «Китайський Гулівер про права жінок», марксистські критики у КНР та СРСР стали прочитувати «Квіти у дзеркалі» як феміністичний роман і сприймати Лі Жу-чженя як піонера китайської феміністичної думки. Водночас Ся Чжи-тсін заперечив доречність подібного прочитання у статті «Книжник-новеліст у китайській культурі» (1977), зауваживши, що «Квіти у дзеркалі» є «алегоричним романом, написаним відповідно до канонів конфуціанської моралі та даоїстської мудрості». Ся Чжи-тсін заперечує також і «сатиричність» роману, зауваживши, що це визначення можна віднести тільки до перших сорока глав, після чого Лі Жу-чжень начинає радше не висміювати суспільство та його звичаї, а досліджувати особливості китайської культури.
«Квіти у дзеркалі» стали останньою з класичних новел у китайській літературі, а Лі Жу-чжень — останнім серед «вчених літераторів» (до яких відносили У Чен'еня, , Цао Сюеціня). Після Опіумних війн 1839—1842 років фігуру «літератора-вченого» поступово змінила фігура «письменника-журналіста», який все ще приймав конфуціанські цінності, але не міг прийняти даоїзму. Відмовляючись від тлумачення «Квітів у дзеркалі» як пригод китайського «Гуллівера-фемініста», Ся Чжи-тсін пропонує розглядати сюжет як такий, що базується на трьох ідеалах: лояльності правителю (chung), пошани до батьків (hsiao) та пошуків даоїстського безсмертя (hsien). Головна героїня Сяо-шань грає три ролі — слухняної доньки, талановитої літераторки та людини, що може досягти просвітлення. Крім того, її досягнення підкреслюють значимість писемної культури (wen) та конфуціанського ідеалу пошуків морального самовдосконалення, доводячи, що даоїстський та конфуціанський шляхи є однаково гідними.
Див. також
- Подорож на Захід (1590) У Чен'еня.
Переклади
- Ли Жу-Чжэнь. Цветы в зеркале. — Москва, Ленинград: АН СССР, 1959. — Литературные памятники. — 788 с.(рос.)
- Li, Ju-chen. Flowers in the mirror / Li Ju-chên. Translated and edited by Lin Tai-yi. — Berkeley: University of California Press, 1965. — 310 p.(англ.)
- Li, Ju-chen. Im Lande der Frauen. Ein altchinesischer Roman mit acht Holzschnitten / Li Ju-tschen. Aus dem Chines. übers, von Friedrich K. Engler. — Zürich: Verlag Die Waage, 1970. — 194 p.(нім.)
Примітки
- О. Л. Фишман. Ли Жу-Чжэнь и его роман «Цветы в зеркале» // Ли Жу-Чжэнь. Цветы в зеркале. — М., Л.: АН СССР, 1959. — Литературные памятники. — с. 695—738. — С. 696.
- Lin Tai-yi. Introduction // Li Ju-chen. Flowers in the Mirror / transl. by Lin Tai-yi. — University of California Press, 1965. — P. 8.
- Qian Ma. Feminist utopian discourse in eighteenth-century Chinese and English fiction: a cross-cultural comparison. — Ashgate Publishing, Ltd., 2004 — 243 p. — P. 160.
- Chih-tsing Hsia. C.T. Hsia on Chinese literature. — Columbia University Press, 2004 — 532 p. — P. 188.
- Chih-tsing Hsia. C.T. Hsia on Chinese literature. — Columbia University Press, 2004 — 532 p. — P. 193.
- Chih-tsing Hsia. C.T. Hsia on Chinese literature. — Columbia University Press, 2004 — 532 p. — P. 196.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kviti v dzerkali kit trad 镜花缘 pinyin Jing huayuan alegorichnij roman kitajskogo lingvista Li Zhu chzhenya sho stvoryuvavsya nim protyagom desyati rokiv 1810 1820 za chasiv dinastiyi Cin ta buv opublikovanij u 1827 roci Kviti v dzerkali镜花缘Palindrom poetesi Su Huej IV st rekonstrujovanij Li Zhu chzhenyem u romani Zhanralegorichnij romanFormaromanAvtorLi Zhu chzhenMovakitajskaNapisano1810 1820Opublikovano1827Krayina Dinastiya Cin Cej tvir u VikishovishiSyuzhetRoman skladayetsya z dvoh chastin ta sta glav pershi shist glav perepovidayut podiyi yaki stali vstupom do osnovnoyi syuzhetnoyi chastini tvoru pid chas benketu nebozhiteliv na chest dnya narodzhennya nebesnoyi carici Si Van Mu boginya Misyacya rozgnivalasya na boginyu Kvitiv za te sho ta vidmovilasya nakazati kvitam rozpustitisya sered zimi Boginya Misyacya poperedzhaye sho kolis z yavitsya na zemli takij pravitel yakij pidpishe pro ce nakaz i todi bogini Kvitiv prijdetsya pokinuti nebo Zgodom pid chas benketu imperatricya Uhou U Czetyan yaka uzurpuvavshi vladu v svogo sina bula pravitelkoyu imperiyi Tan z 684 po 705 roki n e nakazuye kvitam rozpustitisya Boginya Kvitiv yaka graye u shahi z podrugami ne vstigaye vikonati nakaz a deyaki feyi ne chekayuchi na neyi nakazuyut svoyim kvitam zakvitnuti Cherez ce boginyu Kvitiv ta yiyi sto fej zasilayut na zemlyu u viglyadi smertnih takim chinom voni mayut spokuti svoyu provinu U pershij z dvoh chastin rozpovidayetsya istoriya Tan Ao knizhnika yakij sklav derzhavnij ispit ale buv pozbavlenij titulu cherez zvinuvachennya u pidgotovci povstannya proti imperatrici Uhou Boginya Kvitiv u svoyemu zemnomu perevtilenni narodzhuyetsya u rodini Tan Ao de yiyi nazivayut Syao shan Virishivshi stati bezsmertnim Tan Ao virushaye v daleku podorozh z Lin Chzhi yanom bratom svoyeyi sestri shob sliduvati shlyahom Dao Protyagom svoyeyi podorozhi vin vidviduye bagato krayin Krayinu Zhinok Krayinu Cholovikiv Krayinu Androginiv Krayinu kolorovih hmarin Krayinu Shlyahetnih Krayinu Velichnih Krayinu lyudej z sobachimi golovami Krayinu lyudej z dvoma oblichchyami Krayinu Prividiv i t d zustrichaye dvanadcyat divchat fej ta dopomagaye yim zdolati pereshkodi Cherez ce vin staye bezsmertnim ta znikaye nepodalik vid legendarnoyi gori na ostrovi Boginya Kvitiv donka Tan Ao Syao shan virushaye na Malij Penlaj shob vidshukati svogo batka Na svoyemu shlyahu vona znajomitsya z bagatma divchatami yaki kolis tezh buli feyami kvitiv Na ostrovi voni zustrichayut pustelnika yakij peredaye Syao shan lista vid Tan Ao toj prosit yiyi povernutisya dodomu ta pochati gotuvatisya do derzhavnih ispitiv Na ostrovi Syao shan znahodit Altanku Sliz de bachit na yashmovij pliti spisok imen sta divchat yaki zmozhut sklasti derzhavnij ispit u palaci imperatrici Uhou pislya cogo Syao shan povertayetsya dodomu U drugij chastini knizi Syao shan ta sto inshih divchat uspishno skladayut imperatorskij ispit dlya zhinok Vikonavshi svoye konfucianske priznachennya na zemli Syao shan povertayetsya na ostriv Penlaj ta staye bezsmertnoyu a yiyi podrugi zgodom razom zi svoyimi bratami ta cholovikami dopomagayut skinuti imperatricyu Uhou ta stati yiyi sinovi imperatorom Virogidnij marshrut vigadanoyi morskoyi podorozhi Tan Ao pochinavsya vid uzberezhzhya pivdennogo Kitayu ta dohodiv do Piskadorskih ostroviv ostrova Luson ostroviv Indoneziyi i mozhlivo Tayiti ta Fidzhi Legendarna gora Kunlun za deyakimi versiyami znahodilasya u gorah Gindukush Prochitannya romanuZavdyaki pracyam kitajskogo kritika Hu Shi zokrema jogo stattyam Vstup do Jinghua yuan 1923 Kitajska deklaraciya pro prava zhinok ta Kitajskij Guliver pro prava zhinok marksistski kritiki u KNR ta SRSR stali prochituvati Kviti u dzerkali yak feministichnij roman i sprijmati Li Zhu chzhenya yak pionera kitajskoyi feministichnoyi dumki Vodnochas Sya Chzhi tsin zaperechiv dorechnist podibnogo prochitannya u statti Knizhnik novelist u kitajskij kulturi 1977 zauvazhivshi sho Kviti u dzerkali ye alegorichnim romanom napisanim vidpovidno do kanoniv konfucianskoyi morali ta daoyistskoyi mudrosti Sya Chzhi tsin zaperechuye takozh i satirichnist romanu zauvazhivshi sho ce viznachennya mozhna vidnesti tilki do pershih soroka glav pislya chogo Li Zhu chzhen nachinaye radshe ne vismiyuvati suspilstvo ta jogo zvichayi a doslidzhuvati osoblivosti kitajskoyi kulturi Kviti u dzerkali stali ostannoyu z klasichnih novel u kitajskij literaturi a Li Zhu chzhen ostannim sered vchenih literatoriv do yakih vidnosili U Chen enya Cao Syuecinya Pislya Opiumnih vijn 1839 1842 rokiv figuru literatora vchenogo postupovo zminila figura pismennika zhurnalista yakij vse she prijmav konfucianski cinnosti ale ne mig prijnyati daoyizmu Vidmovlyayuchis vid tlumachennya Kvitiv u dzerkali yak prigod kitajskogo Gullivera feminista Sya Chzhi tsin proponuye rozglyadati syuzhet yak takij sho bazuyetsya na troh idealah loyalnosti pravitelyu chung poshani do batkiv hsiao ta poshukiv daoyistskogo bezsmertya hsien Golovna geroyinya Syao shan graye tri roli sluhnyanoyi donki talanovitoyi literatorki ta lyudini sho mozhe dosyagti prosvitlennya Krim togo yiyi dosyagnennya pidkreslyuyut znachimist pisemnoyi kulturi wen ta konfucianskogo idealu poshukiv moralnogo samovdoskonalennya dovodyachi sho daoyistskij ta konfucianskij shlyahi ye odnakovo gidnimi Div takozhPodorozh na Zahid 1590 U Chen enya PerekladiLi Zhu Chzhen Cvety v zerkale Moskva Leningrad AN SSSR 1959 Literaturnye pamyatniki 788 s ros Li Ju chen Flowers in the mirror Li Ju chen Translated and edited by Lin Tai yi Berkeley University of California Press 1965 310 p angl Li Ju chen Im Lande der Frauen Ein altchinesischer Roman mit acht Holzschnitten Li Ju tschen Aus dem Chines ubers von Friedrich K Engler Zurich Verlag Die Waage 1970 194 p nim PrimitkiKviti u dzerkali u sestrinskih Vikiproyektah Portal Kitaj Portal Literatura Kviti u dzerkali u Vikishovishi O L Fishman Li Zhu Chzhen i ego roman Cvety v zerkale Li Zhu Chzhen Cvety v zerkale M L AN SSSR 1959 Literaturnye pamyatniki s 695 738 S 696 Lin Tai yi Introduction Li Ju chen Flowers in the Mirror transl by Lin Tai yi University of California Press 1965 P 8 Qian Ma Feminist utopian discourse in eighteenth century Chinese and English fiction a cross cultural comparison Ashgate Publishing Ltd 2004 243 p P 160 Chih tsing Hsia C T Hsia on Chinese literature Columbia University Press 2004 532 p P 188 Chih tsing Hsia C T Hsia on Chinese literature Columbia University Press 2004 532 p P 193 Chih tsing Hsia C T Hsia on Chinese literature Columbia University Press 2004 532 p P 196