Каєтан Гриневецький

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гриневецький.

Каєтан Гриневецький (пол. Kajetan Hryniewiecki; нар. бл. 1710 — пом. 27 квітня 1796) — державний діяч Речі Посполитої, консуляр Постійної ради (1775), підчаший летичівський і підстароста кам'янецький (з 1764), мечник червоногродський (з 1744), хорунжий червоногродський (з 1765), каштелян кам'янецький (з 1768), останній воєвода люблінський (1782—1795), голова люблінської комісії міського порядку (1782).

Каєтан Гриневецький пол. Kajetan Hryniewiecki
Каєтан Гриневецький
Герб Наленч
каштелян Кам'янця-Подільського
1768 — 1782
Попередник:
Наступник:
Народження:	1710
Смерть:	1796
Країна:	Річ Посполита
Рід:	Q63531362?
Нагороди:
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Представник литовського дворянського роду Гриневецьких герба «Пшегоня».

Член конфедерації Чарторийських у 1764 році. Того ж року його було обрано послом (депутатом) на конвокаційний сейм від Підпольського воєводства. Того ж 1764 року Каєтан Гриневецький був обраний послом від Подільського воєводства на елекційний сейм, де він підтримав кандидатуру Станіслава Августа Понятовського на польський престол.

На Розділовому Сеймі 1773—1775 років король Станіслав-Август Понятовський призначив його членом Постійної ради. У 1776 році він став членом конфедерації Анджея Мокроновського. У 1790 році Каєтан Гриневецький був членом військово-цивільної комісії для Любельської землі та Ужендувського повіту Люблінського воєводства. Він був членом конфедерації Чотирирічного сейму.

Каєтан Гриневецький фігурував у списку депутатів і сенаторів російського посланника Якова Булгакова в 1792 році, на яких російська влада могла розраховувати при реконфедерації та скасування конституції 3 травня 1791 року. Був призначений консуляром генеральної коронної конфедерації у складі Тарговицької конфедерації. Від імені Тарговицької конфедерації в 1793 році Каєтан Гриневецький був обраний членом комісії з питань коронної скарбниці.

Кавалер Ордена Святого Станіслава (1772) і Ордена Білого орла (1780).

З 1765 року власник Маркушува, який він придбав у Собецьких. Але через три роки після його смерті його син продав маєток Тарновському.

Примітки

1. Volumina Legum, t. VIII, Petersburg 1860, s. 86.
2. Kamil Jakimowicz, Okoliczności powołania, kompetencje i skład osobowy lubelskiej Komisji Dobrego Porządku, w: Rocznik Lubelski 2015, s. 64.

Бібліографія

• * M.J. Minakowski, Ci wielcy Polacy to nasza rodzina, wyd. 3, Dr Minakowski Publikacje Elektroniczne, Kraków 2008, .

Посилання

• Kajetan Hryniewiecki z Hryniewic h. Przeginia [ 9 Жовтня 2021 у Wayback Machine.]