Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кашу́бське поо́зер'я (пол. Pòjezerzé Kaszëbsczé; каш. Pòjezerzé Kaszëbsczé) — фізико-географічний мезорегіон, що належить до макрорегіону Східнопоморського поозер'я, найпівнічнішого з усіх Поморських озерних районів. Майже всі озера знаходяться на висоті від 149 до 216 м над рівнем моря. Регіон значною мірою заселений кашубами, звідси і назва. Однак, оскільки кашуби живуть і в сусідніх мезорегіонах, використовується альтернативна назва регіону — Картузьке поозер'я.
Кашубське поозер'я Pojezierze Kaszubskie | |
|---|---|
 Вид на озеро Ostzyckie | |
 Розташування Кашубського поозер'я в Польщі | |
| Країна | Польща |
| Площа | |
| • Загальна | 3,000 км2 (1,000 кв. миль) |
Межі
Кашубське поозер'я має площу близько 3000 км2. На півночі мезорегіон межує з прадолинами річок Реда і Леба, які відокремлюють поозер'я від Жарновецької і Дамняцької височини. На сході (в районі Гданська і Гдині) поозер'я межує з Кашубським узбережжям. З південного сходу межує зі Старогардським поозер'ям, з південного заходу — з Тухольськими лісами. Західна межа закінчується на Поляновській височині.
Кашубське поозер'я розташоване в таких повітах: Гданськ, Гдиня, Битівський повіт, Гданський повіт, Картузький повіт, Косьцерський повіт, Лемборський повіт, Слупський повіт, Староґардський повіт, Тчевський повіт і Вейгеровський повіт.
Рельєф місцевості
Рельєф Кашубського поозер'я горбистий, особливо в околицях Картузького повіту. Рельєф набагато розвиненіший, ніж в інших мезорегіонах воєводства, місцями схожих на типовий гірський рельєф. У деяких місцях (Шимбарські височини) різниця між найвищою і найнижчою точками становить 160 м.
Рельєф формувався рядом різних факторів, серед яких вирішальну роль відігравали скандинавські льодовики та флювіогляціальні води. Іншим фактором була подальша ерозійна та накопичувальна діяльність річок.
Глибини озер в Кашубському поозер'ї сягають 20-40 метрів і шириною від 200 до 1500 метрів (в середньому близько 600 метрів). Довжина коливається від 1 км до 24 км. Поодинокі воронкоподібні озера часто зв'язуються річковими системами, як, наприклад, Радунські озера.
Водні шляхи
Згідно з регіоналізацією, складеною Міністерством навколишнього середовища, Кашубське поозер'я належить до басейну нижньої Вісли. У ньому налічується понад 500 озер, відношення площі поверхні природних водойм до площі їх водозбору становить 3,5%. Більшість озер льодовикового походження. Річки, що протікають через цей мезорегіон належать до водозбірного басейну Балтійського моря.
Мезорегіон може бути поділений на наступні річкові басейни: Радуня, Реда, Леба, Мотлава, Вежиця, Слупя і Лупава.
Клімат
Кашубське поозер'я належить до Поморського поозер'я. Кашубське поозер'я має велику мінливість погоди, що загалом характерно для цього регіону.
Температура в січні в центрі поозер'я нижче, ніж на його межах, зокрема в Тримісто, різниця температур становить близько 2,5 °С; у липні ця різниця близько 1 °С. Крім того, тривалість вегетаційного періоду на 5-10 днів коротше, ніж у сусідніх регіонах.
| Місяць | Січня | Лютого | Березня | Квітня | Травня | Червня | Липня | Серпня | Вересня | Жовтня | Листопада | Грудня |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Максимальна температура | -0,1 | 0,7 | 4,5 | 10,4 | 16,3 | 19,7 | 21,1 | 21,0 | 16,5 | 11,5 | 5,1 | 1,4 |
| Середня температура | -2,7 | -2,4 | 0,4 | 5,5 | 11,1 | 14,8 | 16,5 | 16,1 | 12,3 | 7,9 | 2,9 | -2,9 |
| Мінімальна температура | -5 | -5 | -2,5 | 1,8 | 6,6 | 10,4 | 12,4 | 12,4 | 9,3 | 5,4 | 1 | -2,8 |
Природа
З точки зору геоботанічної класифікації, Кашубського озерного краю є частиною Поморське Поозер'я.області залісення Поозер'я досить великі у порівнянні з сусідніми мезорегіонами; крім Тухольських лісів. Домінуючими видами дерев є Європейський бук (), дуби ( та ), граб (граб betulus) і липа серцеподібна. У прибережних лісах домінує ясен (Fraxinus exelsior), явір (Acer і білий) і вільха. Серед хвойних дерев — сосна звичайна і ялина. Ліси вкривають в основному ландшафт, який є занадто складним для сільського господарства, наприклад: пагорби, долини річок.
Історія регіону
Після середньовіччя змінювалися власники, які справляли істотний вплив на розвиток регіону. Тимчасовий відрив від Польщі і від Німеччини викликав розвиток регіонів власної культури і мови, однак кашуби не створили свою державу.
У міжвоєнний період цей регіон належав Польщі, однак жителі Кашубського поозер'я були досить міцно ментально і економічно пов'язані з вільним містом Гданськ. Західна частина регіону в той час була частиною Німеччини, що створювало економічні проблеми для громадян, які не могли вільно пересуватися через кордон. Регіон був досить бідним так як не було інших доходів, ніж сільське господарство.
Після 1945 року, Гданськ був включений до Польщі. У досить швидкому темпі почався ріст суднобудівної промисловості, що призвело до міграції населення регіону в Тримісто. У 1960-х роках почав інтенсивно розвиватися туризм, що дало регіону додаткові кошти. Коли Польща вступила у Європейський Союз, це призвело до залучення додаткових коштів з ЄС та збільшення культурної різноманітності регіону, розвитку багатьох кашубських інституцій, а кашубська мова була оголошена офіційною, що було неможливо у часи Польської Народної Республіки.
Посилання
- (PDF). Bytom. Архів оригіналу (PDF) за 24 Червня 2021. Процитовано 1 травня 2015.
- Kondracki, Jerzy (2002). Geografia regionalna Polski (вид. Wyd. 3, uzupeł.). Warszawa: Wyd. Nauk. PWN. ISBN .
- (PDF). KGIGCZ. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 1 травня 2015.
- . ISAP. Архів оригіналу за 17 Березня 2017. Процитовано 1 травня 2015.
- Kondracki, Jerzy (2002). Geografia regionalna Polski (вид. Wyd. 3, uzupeł.). Warszawa: Wyd. Nauk. PWN. ISBN .
- . KPBC. Архів оригіналу за 26 Вересня 2018. Процитовано 1 травня 2015.
- . Stacje Pogody. Архів оригіналу за 26 Вересня 2018. Процитовано 1 травня 2015.
- . Stacja Pogody. Архів оригіналу за 26 Вересня 2018. Процитовано 1 травня 2015.
- . Wydawnictwo PWN. Архів оригіналу за 7 грудня 2014. Процитовано 1 травня 2015.
- . Natura 2000. Архів оригіналу за 3 Вересня 2017. Процитовано 1 травня 2015.
- . Pomorskie. Архів оригіналу за 18 березня 2015. Процитовано 1 травня 2015.
- ...], Gmina Kartuzy. [Red. naukowa Wac·law Odyniec (2001). Dzieje Kartuz (вид. Wyd. 1.). Kartuzy: Remus. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kashu bske poo zer ya pol Pojezerze Kaszebscze kash Pojezerze Kaszebscze fiziko geografichnij mezoregion sho nalezhit do makroregionu Shidnopomorskogo poozer ya najpivnichnishogo z usih Pomorskih ozernih rajoniv Majzhe vsi ozera znahodyatsya na visoti vid 149 do 216 m nad rivnem morya Region znachnoyu miroyu zaselenij kashubami zvidsi i nazva Odnak oskilki kashubi zhivut i v susidnih mezoregionah vikoristovuyetsya alternativna nazva regionu Kartuzke poozer ya Kashubske poozer ya Pojezierze KaszubskieVid na ozero OstzyckieRoztashuvannya Kashubskogo poozer ya v PolshiKrayina PolshaPlosha Zagalna 3 000 km2 1 000 kv mil MezhiKashubske poozer ya na tli povitiv do yakih vhoditOzero KlodnoOzerce na richci Raduni Kashubske poozer ya maye ploshu blizko 3000 km2 Na pivnochi mezoregion mezhuye z pradolinami richok Reda i Leba yaki vidokremlyuyut poozer ya vid Zharnoveckoyi i Damnyackoyi visochini Na shodi v rajoni Gdanska i Gdini poozer ya mezhuye z Kashubskim uzberezhzhyam Z pivdennogo shodu mezhuye zi Starogardskim poozer yam z pivdennogo zahodu z Tuholskimi lisami Zahidna mezha zakinchuyetsya na Polyanovskij visochini Kashubske poozer ya roztashovane v takih povitah Gdansk Gdinya Bitivskij povit Gdanskij povit Kartuzkij povit Koscerskij povit Lemborskij povit Slupskij povit Starogardskij povit Tchevskij povit i Vejgerovskij povit Relyef miscevostiRelyef Kashubskogo poozer ya gorbistij osoblivo v okolicyah Kartuzkogo povitu Relyef nabagato rozvinenishij nizh v inshih mezoregionah voyevodstva miscyami shozhih na tipovij girskij relyef U deyakih miscyah Shimbarski visochini riznicya mizh najvishoyu i najnizhchoyu tochkami stanovit 160 m Relyef formuvavsya ryadom riznih faktoriv sered yakih virishalnu rol vidigravali skandinavski lodoviki ta flyuvioglyacialni vodi Inshim faktorom bula podalsha erozijna ta nakopichuvalna diyalnist richok Glibini ozer v Kashubskomu poozer yi syagayut 20 40 metriv i shirinoyu vid 200 do 1500 metriv v serednomu blizko 600 metriv Dovzhina kolivayetsya vid 1 km do 24 km Poodinoki voronkopodibni ozera chasto zv yazuyutsya richkovimi sistemami yak napriklad Radunski ozera Vodni shlyahiZgidno z regionalizaciyeyu skladenoyu Ministerstvom navkolishnogo seredovisha Kashubske poozer ya nalezhit do basejnu nizhnoyi Visli U nomu nalichuyetsya ponad 500 ozer vidnoshennya ploshi poverhni prirodnih vodojm do ploshi yih vodozboru stanovit 3 5 Bilshist ozer lodovikovogo pohodzhennya Richki sho protikayut cherez cej mezoregion nalezhat do vodozbirnogo basejnu Baltijskogo morya Mezoregion mozhe buti podilenij na nastupni richkovi basejni Radunya Reda Leba Motlava Vezhicya Slupya i Lupava KlimatKashubske poozer ya nalezhit do Pomorskogo poozer ya Kashubske poozer ya maye veliku minlivist pogodi sho zagalom harakterno dlya cogo regionu Temperatura v sichni v centri poozer ya nizhche nizh na jogo mezhah zokrema v Trimisto riznicya temperatur stanovit blizko 2 5 S u lipni cya riznicya blizko 1 S Krim togo trivalist vegetacijnogo periodu na 5 10 dniv korotshe nizh u susidnih regionah Misyac Sichnya Lyutogo Bereznya Kvitnya Travnya Chervnya Lipnya Serpnya Veresnya Zhovtnya Listopada GrudnyaMaksimalna temperatura 0 1 0 7 4 5 10 4 16 3 19 7 21 1 21 0 16 5 11 5 5 1 1 4Serednya temperatura 2 7 2 4 0 4 5 5 11 1 14 8 16 5 16 1 12 3 7 9 2 9 2 9Minimalna temperatura 5 5 2 5 1 8 6 6 10 4 12 4 12 4 9 3 5 4 1 2 8PrirodaZ tochki zoru geobotanichnoyi klasifikaciyi Kashubskogo ozernogo krayu ye chastinoyu Pomorske Poozer ya oblasti zalisennya Poozer ya dosit veliki u porivnyanni z susidnimi mezoregionami krim Tuholskih lisiv Dominuyuchimi vidami derev ye Yevropejskij buk dubi ta grab grab betulus i lipa sercepodibna U priberezhnih lisah dominuye yasen Fraxinus exelsior yavir Acer i bilij i vilha Sered hvojnih derev sosna zvichajna i yalina Lisi vkrivayut v osnovnomu landshaft yakij ye zanadto skladnim dlya silskogo gospodarstva napriklad pagorbi dolini richok Istoriya regionuFolklornij kolektiv u tradicijnomu kashubskomu odyazi Pislya serednovichchya zminyuvalisya vlasniki yaki spravlyali istotnij vpliv na rozvitok regionu Timchasovij vidriv vid Polshi i vid Nimechchini viklikav rozvitok regioniv vlasnoyi kulturi i movi odnak kashubi ne stvorili svoyu derzhavu U mizhvoyennij period cej region nalezhav Polshi odnak zhiteli Kashubskogo poozer ya buli dosit micno mentalno i ekonomichno pov yazani z vilnim mistom Gdansk Zahidna chastina regionu v toj chas bula chastinoyu Nimechchini sho stvoryuvalo ekonomichni problemi dlya gromadyan yaki ne mogli vilno peresuvatisya cherez kordon Region buv dosit bidnim tak yak ne bulo inshih dohodiv nizh silske gospodarstvo Pislya 1945 roku Gdansk buv vklyuchenij do Polshi U dosit shvidkomu tempi pochavsya rist sudnobudivnoyi promislovosti sho prizvelo do migraciyi naselennya regionu v Trimisto U 1960 h rokah pochav intensivno rozvivatisya turizm sho dalo regionu dodatkovi koshti Koli Polsha vstupila u Yevropejskij Soyuz ce prizvelo do zaluchennya dodatkovih koshtiv z YeS ta zbilshennya kulturnoyi riznomanitnosti regionu rozvitku bagatoh kashubskih institucij a kashubska mova bula ogoloshena oficijnoyu sho bulo nemozhlivo u chasi Polskoyi Narodnoyi Respubliki Posilannya PDF Bytom Arhiv originalu PDF za 24 Chervnya 2021 Procitovano 1 travnya 2015 Kondracki Jerzy 2002 Geografia regionalna Polski vid Wyd 3 uzupel Warszawa Wyd Nauk PWN ISBN 8301138971 PDF KGIGCZ Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 1 travnya 2015 ISAP Arhiv originalu za 17 Bereznya 2017 Procitovano 1 travnya 2015 Kondracki Jerzy 2002 Geografia regionalna Polski vid Wyd 3 uzupel Warszawa Wyd Nauk PWN ISBN 8301138971 KPBC Arhiv originalu za 26 Veresnya 2018 Procitovano 1 travnya 2015 Stacje Pogody Arhiv originalu za 26 Veresnya 2018 Procitovano 1 travnya 2015 Stacja Pogody Arhiv originalu za 26 Veresnya 2018 Procitovano 1 travnya 2015 Wydawnictwo PWN Arhiv originalu za 7 grudnya 2014 Procitovano 1 travnya 2015 Natura 2000 Arhiv originalu za 3 Veresnya 2017 Procitovano 1 travnya 2015 Pomorskie Arhiv originalu za 18 bereznya 2015 Procitovano 1 travnya 2015 Gmina Kartuzy Red naukowa Wac law Odyniec 2001 Dzieje Kartuz vid Wyd 1 Kartuzy Remus ISBN 83 916406 0 4