Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кашмі́рська мова, або кашмі́рі (санскр. कॉशुर, कश्मीरी; кашм. کٲشر) — мова дардської групи індоєвропейської мовної сім'ї. Поширена головним чином в штаті Джамму та Кашмір (Індія), в так званій кашмірській долині — широкій міжгірській улоговині, розташованій між хребтами Малих і Великих Гімалаїв. Окремі групи вихідців з Кашміру зустрічаються в окрузі Джамму штату Джамму і Кашмір, в інших штатах Індії, а також в Пакистані (в основному в так званому Азад Кашмірі — підконтрольній Пакистану частині колишнього князівства Джамму та Кашмір). Число носіїв — близько 7,1 млн.
| Кашмірі | |
|---|---|
| کٲشر | |
| Поширена в |  Індія,  Пакистан |
| Носії | 7147587 |
| Писемність | арабський алфавіт () |
| Класифікація | Індоєвропейська сім'я |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | ks |
| ISO 639-2 | kas |
| ISO 639-3 | kas |
Історія
Початок писемної традиції на кашмірі нерідко імовірно відносять до XIV століття, проте в оригінальному вигляді тексти цього часу до нас не дійшли. Досить надійно письмова історія мови кашмірі простежується протягом приблизно трьох останніх століть.
Писемність
Традиційна кашмірська писемність базувалася на арабському письмі в його перській модифікації з низкою додаткових знаків. Невелика громада носіїв кашмірі, які сповідують індуїзм, у минулому користувалася також писемністю , що походить зі староіндійського письма брахмі. В наш час[] для кашмірі застосовується арабське письмо в модифікації урду, також забезпечене додатковими знаками. З боку кашміромовних індусів робляться окремі спроби пристосувати для кашмірі індійське письмо деванагарі.
Фонологічні відомості
Для системи голосних кашмірі характерна наявність розвинутого фонологічного середнього ряду. Передні голосні іноді розглядаються як варіанти голосних середнього ряду в позиції після палаталізованих або палатальних приголосних і йот. Протиставлення за тривалістю охоплює всі голосні фонеми. Фонологічної назалізації голосних нема, проте поєднання типу «голосний + n» в середині слова перед приголосним фонетично реалізуються у вигляді назалізованих голосних.
Для системи приголосних характерна опозиція придихових і непридихових, що охоплює глухі змичні (на відміну від індоарійських мов, де вона найчастіше виявляється як у глухих, так і у дзвінких). Відмінною особливістю кашмірської фонології є наявність опозицій за ознакою палаталізації і лабіалізації, що охоплюють всі приголосні фонеми крім палатальних (не приймають палаталізації) та лабіальних (не приймають лабіалізації). Є два ряди аффрикат — зубний і палатальний. Як і у всіх інших мовах даного ареалу, у консонантній системі кашмірі представлений церебральний ряд, проте на відміну від більшості дардських мов, він включає тільки вибухові та не включає аффрикат і сибілянтів.
Склад
Найчастіші в кашмірі склади структури CVC. Відзначено також склади типу VC і CV. Склади з консонантними групами (VCC, CVCC, CCVC, CCVCC) досить рідкісні, за винятком складів з початковими сполученнями типу «приголосний + r» або ж з поєднаннями типу «n + приголосний» в позиції після голосного.
Склад і характер морфологічних категорій
У мові є два граматичних роди — чоловічий і жіночий, чотири відмінки.
Структура речення
Кашмірі відноситься до мов зі структурою фрази SVO. Використовується ергативна схема побудови речень.
Генетична і ареальна характеристики лексики
Основу кашмірської лексики складають споконвічні слова, багато з яких виявляють етимологічні відповідності в інших дардських мовах, особливо, в мовах східнодардської групи, куди входить кашмірі. У силу низки історичних причин у кашмірському словнику вельми висока частка запозичень. Найбільше їх число проникло з перської (або, точніше, класичної новоперської) літературної мови, що багато століть була офіційною мовою Кашміру. Через перське посередництво у кашмірі проникла досить велика кількість арабських запозичень. На іранізми і арабізми припадає основна частина кашмірської культурної лексики. Число таких запозичень продовжує зростати і в даний час: слова перського і арабського походження проникають в кашмірі за посередництвом урду, офіційної мови штату Джамму і Кашмір. Значну частку лексики кашмірі становлять запозичення з індоарійських мов. Частина їх була засвоєна з урду, частина — з невідомої новоіндійської мови, близької до діалектів північно-західного Панджабі та мов орачі. Індоарійськими запозиченнями є, наприклад, багато господарських термінів і назв предметів домашнього ужитку. У мові кашмірців-індусів є певна кількість запозичень з санскриту, головним чином індуїстських релігійних термінів. Починаючи з другої половини XIX століття, сильний вплив на кашмірі має англійська мова.
Відомості про діалекти
Діалекти кашмірі вивчені вкрай слабо. У Кашмірської долині зазвичай виділяють 3 діалектних ареали: Камраз (на півночі і заході), Мараз (на півдні і сході) і Ямраз (у районі столиці Кашміру Срінагара). Поширені в цих ареалах діалекти називають камразі, Маразі і ямразі відповідно. Діалект Срінагара (ямразі) лежить в основі стандартної мови.
За межами власне Кашміру до кашмірських діалектів відносять каштаварі, поширений на півночі округу Джамму. При безсумнівній генетичній близькості до стандартного кашмірі каштаварі виявляє з останнім і чимало відмінностей на різних рівнях мови, що змушує вважати питання про можливість віднесення його до числа діалектів власне кашмірі відкритим.
Окрему проблему становлять поширені в окрузі Джамму сираджі і погулі, що раніше іноді розглядалися як перехідна ланка між кашмірі і сусідніми індоарійськими мовами. В наш час[] видається ймовірним, що вони є мовами індоарійської групи, що зазнали сильного кашмірського впливу. Ряд специфічних фонологічних, морфологічних і лексичних рис характерні для мови кашмірців-індусів. Це дозволяє говорити про індуську кашмірі як про окремий діалект кашмірської мови.
Література
- Захар'їн Б. А., Едельман Д. І. Мова кашмірі. М.: Наука. Головна редакція східної літератури, 1971.
- Едельман Д. І. Дардскіе мови. — М.: Наука, 1965.
- Edelman DI The Dardic and Nuristani languages. — M.: Наука, 1983.
- Grierson GA A Manual of the Kashmiri Language. Comprising Grammar, Phrase-Book and Vocabularies. — Ox.: Calendron, 1911. Vol. I–II.
- Grierson GA Linguistic Survey of India. Vol. VIII, pt. 2. Specimens of the Dardic or Pishacha Languages (including Kashmiri). — 2nd ed. — Delhi: Motilal Banarasidass, 1968.
- Pushp PN, Kashmiri literature. У книзі Contemporary Indian literature, New Delhi, 1957.
Посилання
- Кашмір [ 30 Квітня 2011 у Wayback Machine.] — цікаві статті і навчальні матеріали (англ.)
- Кашмірська мова на сайті Ethnologue: Kashmiri. A language of India (англ.)
- Кашмірська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Kashmiri [ 15 Вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Кашмірська мова на сайті WALS Online: Language Kashmiri [ 15 Вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kashmi rska mova abo kashmi ri sanskr क श र कश म र kashm کٲشر mova dardskoyi grupi indoyevropejskoyi movnoyi sim yi Poshirena golovnim chinom v shtati Dzhammu ta Kashmir Indiya v tak zvanij kashmirskij dolini shirokij mizhgirskij ulogovini roztashovanij mizh hrebtami Malih i Velikih Gimalayiv Okremi grupi vihidciv z Kashmiru zustrichayutsya v okruzi Dzhammu shtatu Dzhammu i Kashmir v inshih shtatah Indiyi a takozh v Pakistani v osnovnomu v tak zvanomu Azad Kashmiri pidkontrolnij Pakistanu chastini kolishnogo knyazivstva Dzhammu ta Kashmir Chislo nosiyiv blizko 7 1 mln KashmiriکٲشرPoshirena v Indiya PakistanNosiyi7147587Pisemnistarabskij alfavit KlasifikaciyaIndoyevropejska sim ya indoiranskoyi gilkiDardska grupa dd Oficijnij statusKodi moviISO 639 1ksISO 639 2kasISO 639 3kasIstoriyaPochatok pisemnoyi tradiciyi na kashmiri neridko imovirno vidnosyat do XIV stolittya prote v originalnomu viglyadi teksti cogo chasu do nas ne dijshli Dosit nadijno pismova istoriya movi kashmiri prostezhuyetsya protyagom priblizno troh ostannih stolit PisemnistTradicijna kashmirska pisemnist bazuvalasya na arabskomu pismi v jogo perskij modifikaciyi z nizkoyu dodatkovih znakiv Nevelika gromada nosiyiv kashmiri yaki spoviduyut induyizm u minulomu koristuvalasya takozh pisemnistyu sho pohodit zi staroindijskogo pisma brahmi V nash chas koli dlya kashmiri zastosovuyetsya arabske pismo v modifikaciyi urdu takozh zabezpechene dodatkovimi znakami Z boku kashmiromovnih indusiv roblyatsya okremi sprobi pristosuvati dlya kashmiri indijske pismo devanagari Fonologichni vidomosti Dlya sistemi golosnih kashmiri harakterna nayavnist rozvinutogo fonologichnogo serednogo ryadu Peredni golosni inodi rozglyadayutsya yak varianti golosnih serednogo ryadu v poziciyi pislya palatalizovanih abo palatalnih prigolosnih i jot Protistavlennya za trivalistyu ohoplyuye vsi golosni fonemi Fonologichnoyi nazalizaciyi golosnih nema prote poyednannya tipu golosnij n v seredini slova pered prigolosnim fonetichno realizuyutsya u viglyadi nazalizovanih golosnih Dlya sistemi prigolosnih harakterna opoziciya pridihovih i nepridihovih sho ohoplyuye gluhi zmichni na vidminu vid indoarijskih mov de vona najchastishe viyavlyayetsya yak u gluhih tak i u dzvinkih Vidminnoyu osoblivistyu kashmirskoyi fonologiyi ye nayavnist opozicij za oznakoyu palatalizaciyi i labializaciyi sho ohoplyuyut vsi prigolosni fonemi krim palatalnih ne prijmayut palatalizaciyi ta labialnih ne prijmayut labializaciyi Ye dva ryadi affrikat zubnij i palatalnij Yak i u vsih inshih movah danogo arealu u konsonantnij sistemi kashmiri predstavlenij cerebralnij ryad prote na vidminu vid bilshosti dardskih mov vin vklyuchaye tilki vibuhovi ta ne vklyuchaye affrikat i sibilyantiv Sklad Najchastishi v kashmiri skladi strukturi CVC Vidznacheno takozh skladi tipu VC i CV Skladi z konsonantnimi grupami VCC CVCC CCVC CCVCC dosit ridkisni za vinyatkom skladiv z pochatkovimi spoluchennyami tipu prigolosnij r abo zh z poyednannyami tipu n prigolosnij v poziciyi pislya golosnogo Morfologiya Sklad i harakter morfologichnih kategorij U movi ye dva gramatichnih rodi cholovichij i zhinochij chotiri vidminki Sintaksis Struktura rechennya Kashmiri vidnositsya do mov zi strukturoyu frazi SVO Vikoristovuyetsya ergativna shema pobudovi rechen Genetichna i arealna harakteristiki leksiki Osnovu kashmirskoyi leksiki skladayut spokonvichni slova bagato z yakih viyavlyayut etimologichni vidpovidnosti v inshih dardskih movah osoblivo v movah shidnodardskoyi grupi kudi vhodit kashmiri U silu nizki istorichnih prichin u kashmirskomu slovniku velmi visoka chastka zapozichen Najbilshe yih chislo proniklo z perskoyi abo tochnishe klasichnoyi novoperskoyi literaturnoyi movi sho bagato stolit bula oficijnoyu movoyu Kashmiru Cherez perske poserednictvo u kashmiri pronikla dosit velika kilkist arabskih zapozichen Na iranizmi i arabizmi pripadaye osnovna chastina kashmirskoyi kulturnoyi leksiki Chislo takih zapozichen prodovzhuye zrostati i v danij chas slova perskogo i arabskogo pohodzhennya pronikayut v kashmiri za poserednictvom urdu oficijnoyi movi shtatu Dzhammu i Kashmir Znachnu chastku leksiki kashmiri stanovlyat zapozichennya z indoarijskih mov Chastina yih bula zasvoyena z urdu chastina z nevidomoyi novoindijskoyi movi blizkoyi do dialektiv pivnichno zahidnogo Pandzhabi ta mov orachi Indoarijskimi zapozichennyami ye napriklad bagato gospodarskih terminiv i nazv predmetiv domashnogo uzhitku U movi kashmirciv indusiv ye pevna kilkist zapozichen z sanskritu golovnim chinom induyistskih religijnih terminiv Pochinayuchi z drugoyi polovini XIX stolittya silnij vpliv na kashmiri maye anglijska mova Vidomosti pro dialektiDialekti kashmiri vivcheni vkraj slabo U Kashmirskoyi dolini zazvichaj vidilyayut 3 dialektnih areali Kamraz na pivnochi i zahodi Maraz na pivdni i shodi i Yamraz u rajoni stolici Kashmiru Srinagara Poshireni v cih arealah dialekti nazivayut kamrazi Marazi i yamrazi vidpovidno Dialekt Srinagara yamrazi lezhit v osnovi standartnoyi movi Za mezhami vlasne Kashmiru do kashmirskih dialektiv vidnosyat kashtavari poshirenij na pivnochi okrugu Dzhammu Pri bezsumnivnij genetichnij blizkosti do standartnogo kashmiri kashtavari viyavlyaye z ostannim i chimalo vidminnostej na riznih rivnyah movi sho zmushuye vvazhati pitannya pro mozhlivist vidnesennya jogo do chisla dialektiv vlasne kashmiri vidkritim Okremu problemu stanovlyat poshireni v okruzi Dzhammu siradzhi i poguli sho ranishe inodi rozglyadalisya yak perehidna lanka mizh kashmiri i susidnimi indoarijskimi movami V nash chas koli vidayetsya jmovirnim sho voni ye movami indoarijskoyi grupi sho zaznali silnogo kashmirskogo vplivu Ryad specifichnih fonologichnih morfologichnih i leksichnih ris harakterni dlya movi kashmirciv indusiv Ce dozvolyaye govoriti pro indusku kashmiri yak pro okremij dialekt kashmirskoyi movi LiteraturaKashmir u sestrinskih Vikiproyektah Oznachennya u Vikislovniku Zahar yin B A Edelman D I Mova kashmiri M Nauka Golovna redakciya shidnoyi literaturi 1971 Edelman D I Dardskie movi M Nauka 1965 Edelman DI The Dardic and Nuristani languages M Nauka 1983 Grierson GA A Manual of the Kashmiri Language Comprising Grammar Phrase Book and Vocabularies Ox Calendron 1911 Vol I II Grierson GA Linguistic Survey of India Vol VIII pt 2 Specimens of the Dardic or Pishacha Languages including Kashmiri 2nd ed Delhi Motilal Banarasidass 1968 Pushp PN Kashmiri literature U knizi Contemporary Indian literature New Delhi 1957 PosilannyaVikipediya Vikipediya maye rozdil kashmirskoyu movoyu اہم ص فہ Kashmir 30 Kvitnya 2011 u Wayback Machine cikavi statti i navchalni materiali angl Kashmirska mova na sajti Ethnologue Kashmiri A language of India angl Kashmirska mova na sajti Glottolog 3 0 Language Kashmiri 15 Veresnya 2017 u Wayback Machine angl Kashmirska mova na sajti WALS Online Language Kashmiri 15 Veresnya 2017 u Wayback Machine angl