Кафедра всесвітньої історії (до 1992 кафедра загальної історії) — кафедра на факультеті історії, політології і міжнародних відносин ПНУ ім.Василя Стефаника.
Кафедра всесвітньої історії | |
КВІ | |
Засновано | 1968 |
Ректор | професор Цепенда Ігор Євгенович |
Декан | доцент Гурак Ігор Федорович |
Завідувач кафедри | професор Жерноклеєв Олег Станіславович |
Докторів наук | 3 доктори наук |
Кандидатів наук | 5 кандидатів наук |
Професорів | 3 професори |
Асистентів | 1 асистент |
---|---|
Докторантів | 1 докторант |
Доцентів | 4 доценти |
Університет | ПНУ ім.Василя Стефаника |
Факультет | Факультет історії ПНУ |
Сайт | Кафедра історії світових цивілізацій та археології |
Адреса | Івано-Франківськ, вул.Шевченка 57, 701 аудиторія |
Назви
- Кафедра загальної історії 1968—1992
- Кафедра Стародавнього світу і Середніх віків 1992—1998
- Кафедра всесвітньої історії з 1998
Завідувачі кафедри
- Патлажан Юхим Ізраїльович (1968—1990); Федорчак Петро Степанович (1990—1991); Кугутяк Микола Васильович (1991—1992); Заборовський Ярослав Юрійович (1992—1998); Кугутяк Микола Васильович (1998—2006); Жерноклеєв Олег Станіславович (з 2006)
Історія кафедри
Радянський період
У період від 1968 до 1992 року кафедра загальної історії під керівництвом професора Юхима Патлажана та доцента Ярослава Мельничука, який виконував обов'язки декана, змогли зібрати цілу плеяду провідних науковців не тільки з республіки але і з інших куточків Радянського союзу.
З 1968 року на історико-філологічному факультеті Івано-Франківського державного педагогічного інституту була відкрита кафедра загальної історії. З моменту створення в 1968 до 1987 кафедру очолював професор Юхим Патлажан, ґрунтовний спеціаліст з історії Стародавнього Риму.В 1968 році на кафедрі загальної історії розпочав працювати Василенко Борис Анатолійович відомий історик, спеціаліст з античної археології, який під керівництвом доктора історичних наук, професора Петра Йосиповича Каришковського захистив кандидатську дисертацію на тему "Керамічні тавра з античних поселень на побережі Дністровського лиману як джерело для вивчення торгових зв'язків Північно-Західного Причорномор'я з грецьким світом в V-ІІІ століття до нашої ери." На кафедрі проводила дослідження Чудіновських Емма Іллінічна, яка захистила кандидатську дисертацію на тему "Торгівля далматійських міст з центральним і східним Середземномор'ям в кінці XIII - першій половині XV ст. (на матеріалах Трогира, Дубровника, Котора). Науковий керівник відомий візантиніст Сюзюмов Михайло Якович Крім того з моменту створення на кафедрі працював спеціаліст з історії Польщі Мельничук Ярослав Степанович, який захистив кандидатську дисертація на тему "Аграрні відносини в Сяноцькій землі в другій половині XVII ст." під керівництвом Похилевича Дмитра Леонідовича. В 1968 році на роботу при кафедрі загальної історії з Дрогобицького університету влаштувався Заборовський Ярослав Юрійович провідний спеціаліст з історії Риму, який у Ленінграді захистив кандидатську дисертацію на тему: "Спроби вирішення аграрної кризи 130-х рр до.н.е" під керівництвом Сергієнко Марії Юхимівної.
В 1970 році після важкої хвороби померла викладачка Чудіновських Емма Іллінічна, за великий вклад у вивчення історії слов'ян Балкан про пані Емму було опубліковано некролог в журналі "Радянське слов'янознавство". В 1970-ті роки на кафедрі розпочав працювати , спеціаліст з історії Румунії, який захистив дисертацію на тему "Політичний курс Румунії в період 1908-1912 рр." Саме він запровадив на історико-філологічному факультеті Івано-Франківського державного педагогічного інституту екзаменування у присутності всієї групи студентів.
У 1980-му на кафедрі відкрили , за ініціативи доцента Бориса Василенко та групи студентів серед них Ігоря Кочкіна. У 1981 році заступником декана став доцент кафедри Іванцев Ігор Денисович. В 1982 році після тривалої хвороби кафедру залишив Мельничук Ярослав Степанович. За значні успіхи у вивченні слов'янської історії викладачі кафедри загальної історії в 1981-му році були ушановані внесенням до книги "Історики славісти СРСР" Мельничук Ярослав Степанович та Чудіновських Емма Іллінічна (посмертно) Станом на 1980-ті в УРСР функціонував двадцять один факультет історії, одним із них був історико-педагогічний факультет тоді ще Івано-Франківського педагогічного інституту. В 1989 році доктор історичних наук Юхим Патлажан отримав вчене звання професора кафедри загальної історії.
В 1990 році кандидат історичних наук Заборовський Ярослав Юрійович став професором кафедри загальної історії.
На кафедрі протягом 1968—1990 рр. працювали: д.і.н. професор Юхим Патлажан; к.і.н. професор Ярослав Заборовський; к.і.н. доцент Борис Василенко; к.і.н. доцент Ярослав Мельничук; к.і..н доцент Емма Чудиновських; к.і.н. професор Ігор Іванцев; к.і.н. доцент Георгій Хенегар к.і.н. доцент Іван Пендзей.
Спроби реформ
В 1991 році на основі переформатування кафедри загальної історії постала кафедра Стародавнього світу і Середніх віків, яку очолив професор Заборовський Ярослав Юрійович спеціаліст з історії Республіканського Риму. В 1992 році на базі кафедри історії СРСР створено кафедру нової і новітньої історії яку очолив учень професора Петра Степановича Федорчака, доцент Кугутяк Микола Васильович. Професор Петро Федорчак заснував , яку очолював до 2006 року. В 1991 році доцент кафедри Ігор Іванцев спеціаліст з історії Болгарії обраний деканом факультету історії, який очолював до 1993 року. В 1998 році кафедру нової і новітньої історії було об'єднано з кафедрою історії Стародавнього світу і Середніх віків під назвою кафедри всесвітньої історії на чолі із деканом історичного факультету професором Миколою Кугутяком Станом на 1999 р на кафедрі працювало три професори: Миколою Кугутяк, Борис Савчук та Ігор Іванцев В 1999 році роботу на кафедрі розпочав доцент Томенчук Богдан Петрович ґрунтовний спеціаліст з питань археології та середньовічної історії Галицької землі.
В 2000 році професор Савчук Борис Петрович залишив кафедру всесвітньої історії і перейшов на кафедру історіографії та джерелознавства, яку очолював з 2000 до 2005 р. У 2006 році з кафедри пішов професор Кугутяк Микола Васильович, який створив та очолив , якою керував до 2014 р. Того ж року Музей археології було переведено у підпорядкування кафедри етнології та археології.
В 2011 році вчене звання професора кафедри отримав Жерноклеєв Олег Станіславович. В 2014 році університет увійшов до категорії "Е" з підготовки студентів в країнах СНД. Кафедра опинилась в 5 категорії ВНЗ пострадянських країн.
В 2015 році на кафедрі всесвітньої історії Мирослав Волощук заснував для активнішого ведення дослідницької роботи з історії Середніх віків. В 2016 році звання професора отримав Волощук Мирослав Михайлович. В 2018 році професором кафедри став Борчук Степан Миколайович.
В лютому 2024 року доценти кафедри всесвітньої історії Марущенко Олександр Володимирович та Бурачок Лілія Василівна отримали членські квитки Національної спілки краєзнавців України.
З 1990 року на кафедрі встигли працювати: к.і.н. професор Ярослав Заборовський; д.і.н. професор Микола Кугутяк; д.і.н. професор Петро Федорчак; к.і.н. доцент Лариса Правдива; к.і.н. доцент Юрій Томин; к.і.н. доцент Анатолій Крюков; к.і.н. професор Ігор Іванцев; д.і.н. професор Борис Савчук; к.і.н. доцент Мар'яна.Засипко; к.і.н. доцент Лілія Щербін; к.і.н. доцент Олександр Марущенко; д.і.н. професор Мирослав Волощук; д.і.н. професор Степан Борчук; к.і.н. доцент Богдан Томенчук; к.і.н доцент Лілія Бурачок; д.і.н. професор Олег Жерноклеєв.
Станом на 2024 рік на кафедрі працює 3 доктори наук з вченим званням професор, 4 кандидати історичних наук зі званням доцент, 1 доктор філософії (PhD) без вченого звання.
Кафедра всесвітньої історії
Кафедра всесвітньої історії утворена в складі історичного факультету 18 листопада 1991 р. на базі кафедри загальної історії. На той час тут працювали 11 викладачів: доктор історичних наук, професор П. С. Федорчак і 10 кандидатів історичних наук, доцентів – І. Д. Іванцев, А. В. Крюков, О. В. Марущенко, М. М. Нагорняк, І. В. Пендзей, Л. М. Правдива, М. Н. Рехтман, В. І. Сілецький, Ю. М. Томин. Восени 1991 р. кафедру очолив кандидат історичних наук, доцент М. В. Кугутяк.
З переходом на університетську систему освіти на основі кафедри всесвітньої історії 28 жовтня 1992 р. було утворено кафедру історії стародавнього світу і середніх віків (завідувач – кандидат історичних наук, професор Я. Ю. Заборовський) і кафедру нової і новітньої історії (завідувач – доктор історичних наук, професор М. В. Кугутяк).
У 1993 р. зі складу кафедри нової і новітньої історії виділилась кафедра історії слов’ян (завідувач – доктор історичних наук, професор П. С. Федорчак). У червні 1998 р. кафедра історії стародавнього світу і середніх віків і кафедра нової і новітньої історії були об’єднанні в кафедру всесвітньої історії, яку очолив професор М. В. Кугутяк.
Станом на 2000 р. на кафедрі всесвітньої історії працювало 11 викладачів: два доктори історичних наук, професори М. В. Кугутяк і Б. П. Савчук, кандидат історичних наук, професор І.Д. Іванцев та сім кандидатів історичних наук, доцентів – С. М. Борчук, В. С. Великочий, С. М. Дерев’янко, О. С. Жерноклеєв, І. В. Пендзей, М. М. Соя, Б. П. Томенчук і старший викладач І. Т. Кочкін.
У 2006 р., у зв’язку із започаткуванням спеціальності «Етнологія», було створено відповідну кафедру, яку очолив проф. Микола Кугутяк, натомість завідувачем кафедри всесвітньої історії було обрано доцента Олега Жерноклеєва, який 21 вересня наступного, 2007 року захистив докторську дисертацію на тему: «Національні секції австрійської соціал-демократії в Галичині й на Буковині (1890–1918 рр.)». У 2013 та 2021 р. проф. О.С.Жерноклеєв був знову переобраний завідувачем кафедри на новий термін.
Під науковим керівництвом проф. О. С. Жерноклеєва були захищені 1 докторська та 12 кандидатських дисертацій:
У 2008–2013 р. чисельність викладачів кафедри становила сім осіб, серед них два професори і п’ять доцентів.
У 2016 р. відбулися суттєві кадрові зміни у штатному розписі кафедри. Завершили свою викладацьку діяльність і пішли на заслужений відпочинок багатолітній проректор університету з навчальної роботи, професор кафедри Іванцев І.Д. та доцент Пендзей І.В.
Натомість кафедра всесвітньої історії «поповнилася» двома новими професорами: докторські дисертації захистили доценти кафедри Волощук Мирослав Михайлович («“Русь” в Угорському королівстві (ХІ – друга половина XIV ст.): суспільно-політична роль, майнові стосунки, міграції» 26 травня 2015 р.) та Борчук Степан Миколайович («Українська енциклопедична традиція ХХ ст.: проекти, виконавці, перспективи дослідження», 3 липня 2015 р.), які були переведені на посади професорів.
17 лютого 2015 р. старший лаборант кафедри Мар’яна Віталіївна Засипко захистила кандидатську дисертацію «Політична і соціально-економічна діяльність Данила Апостола». 10 жовтня 2016 р. асистент кафедри Андрій Євгенович Стасюк захистив кандидатську дисертацію на тему «Місіонерська діяльність Ордену францисканців на Русі ХІІІ – першої третини XV ст.».
Протягом 2016–2019 рр. професорсько-викладацький штат кафедри залишався в незмінному складі, а саме: на кафедрі працювало 3 доктори історичних наук, професори (Жерноклеєв О.С., Борчук С.М., Волощук М.М.), 2 кандидати наук, доценти (Бурачок Л.В., Щербін Л.В.), 1 кандидат наук, асистент (Засипко М.В.).
У результаті об’єднання кафедр після розформування кафедри історіографії та джерелознавства до колективу влився доц. Марущенко О.В., а згодом – доц. Довган Ю.Л.
Станом на 2024 р. на кафедрі всесвітньої історії працюють 3 доктори історичних наук, професори (Жерноклеєв О.С., Борчук С.М., Волощук М.М.), 4 кандидати наук, доценти (Бурачок Л.В., Довган Ю.Л., Марущенко О.В., Щербін Л.В.), 1 доктор філософії з історії та археології, асистент (Кардаш О.Н.).
Науково-дослідна робота є одним із пріоритетних напрямів діяльності викладацького колективу кафедри всесвітньої історії. За минулі десятиліття діяльності кафедри її викладачами опубліковано, окрім численних колективних, одноосібні монографії: Бурачок Л. Громадсько-політична діяльність Осипа Назарука (1883-1940 рр.). Івано-Франківськ, 2008. 168 с.; Щербін Л. Українське питання в діяльності Конституційно-демократичної партії Росії (1905–1918 рр.). Івано-Франківськ, 2011. 240 с.; Борчук С. Українська енциклопедична традиція ХХ ст.: проекти, виконавці, перспективи дослідження. Івано-Франківськ, 2014. 604 с.; Волощук М. «Русь» в Угорському королівстві (ХІ – друга половина XIV ст.): суспільно-політична роль, майнові стосунки, міграції. Івано-Франківськ, 2014. 496 с.; Voloshchuk Myroslav. Ruthenians (the Rus’) in the Kingdom of Hungary, 11th to Mid-14th Centuries. Settlement, Property, and Socio-Political Role / [translated by Yaroslav Prykhodko] [in:] East Central and Eastern Europe in the Middle Ages, 450—1450 / [General Editors Florin Curta and Dušan Zupka]. Leiden; Boston: Brill, 2021. Vol. 76. 347 p.; Жерноклеєв О. Третій чин. Миряни в католицьких чернечих спільнотах: нариси історії. Івано-Франківськ: Фоліант, 2015. 232 с.; Соловка Л., Жерноклеєв О. Крихівці / Крехівці: коріння, що воскрешає, оживляє, творить. Івано-Франківськ: Фоліант, 2020. 784 с.(«Краща книга Прикарпаття 2020» в номінації «Народознавство. Краєзнавство» (2021 р.)[1] та ін.
У 2015 р. при кафедрі всесвітньої історії на громадських засадах утворено Центр медієвістичних студій, який очолює проф. М. Волощук. У центрі активно співпрацюють молоді й перспективні дослідники: Андрій Стасюк, Андрій Павлюк, Сергій Дубчак, Ірина Тимар, Андрій Носенко, Остап Кардаш, Михайло Климович та ін.
Наукові дослідження викладачів кафедри всесвітньої історії здійснюються в рамках загальної затвердженої кафедральної теми «Центрально-Східна Європа: етнополітичні процеси, соціальні трансформації, міжнародні відносини» (державний реєстраційний номер 0112U003030), а також в рамках двох дослідницьких напрямів Центру медієвістичних студій (від 2015 р.) – «Галич і Галицька земля (до кінця XVIII ст.)» та «Міграційні процеси і міжнародні відносини в Європі ІХ–XIV ст.».
Тематика наукових досліджень викладацького колективу кафедри відповідає профілю підготовки фахівців із всесвітньої історії, тому наукова діяльність кафедри справляє значний вплив на методичне забезпечення процесу та підвищення якості підготовки фахівців спеціальності 032 «Історія та археологія» та 014 «Середня освіта (Історія)». Інтереси науковців кафедри віддзеркалюються в тематиці курсових, бакалаврських, дипломних та магістерських робіт студентів. Апробація наукових здобутків здійснюється в процесі викладання спецкурсів, курсів за вибором та наукових семінарів.
Викладачі кафедри активно беруть участь в наукових конференціях, у тому числі всеукраїнських і міжнародних. Зокрема, від 2010 р. Мирослав Волощук є постійним співорганізатором Міжнародної наукової конференції серії Colloquia Russica (спільно з Ягелонським університетом, м. Краків, Республіка Польща), що проходили у Кракові (2010, 2015), Варшаві (2012), Перемишлі (2012, 2018), Могільно в Польщі (2013), Спішському Подградьї у Словаччині (2014), Плзні в Чехії (2016), Львові (2017). Дві з них відбулися в Івано-Франківську на базі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, зокрема 20–22 жовтня 2011 р. «Князівства Галицької і Волинської земель в міжнародних відносинах ХІ–XIV ст.», а також 25–27 травня 2017 р. – «Середньовічна Русь: проблеми термінології». До участі в цих конференціях залучаються не лише вже відомі й досвідчені науковці, але й молоді дослідники, докторанти, аспіранти та студенти кафедральної спеціалізації, а національне представництво кожної з цих конференцій охоплює від 5 до 10 європейських країн. Регулярно публікуються матеріали цих наукових дискусій.
У 2014 р. кафедра всесвітньої історії спільно з Інститутом українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України та Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні провела Міжнародну наукову конференцію, присвячену 100-річчю початку Першої світової війни: «Перша світова війна в історичній долі народів Центрально-Східної Європи» (Івано-Франківськ – Львів, 25–27 вересня 2014 р.) за участі науковців не лише з України, але й Німеччини, Хорватії, Угорщини.
У 2012 та 2017 рр. М.М. Волощук взяв участь у ІІ та ІІІ Конгресі іноземних дослідників історії Польщі (Краків, Польща), а 2018 р. – у VI Конгресі польських медієвістів у Вроцлаві (Польща).
Відповідальним за напрям наукової роботи та міжнародне співробітництво на кафедрі є проф. Мирослав Волощук. Він у 2010–2019 рр. став учасником цілого ряду стипендіальних та грантових програм Німеччини (Preussischer Kulturbesitz beim Geheimen Staatsarchiv PK), Польщі (Muzeum historii Polski, Stypendia Polskiego Komitetu ds. UNESCO; Fundusz Królowej Jadwigi, ERASMUS+ IANUS II, Wołosi w europejskiej i polskiej przestrzeni kulturowej Migracje – siedziby – dziedzictwo kulturowe), Словаччини (Slovenská akademičná informačná agentúra, ERASMUS+), Франції (Foundation Maison des Sciences de l’homme), Угорщини та Чехії (Visegradfund), у 2016 став членом Українсько-угорської комісії істориків і лауреатом Урядової нагороди Угорщини PRO CULTURA HUNGARICA (2016). Підтримує активні наукові зв’язки з польськими науковими інституціями та вищими навчальними закладами (Варшавський, Ягелонський університети, Академія наук у Варшаві та Академія вмінь у Кракові, Університетом Казимира Великого у Бидгощі, Університетом Адама Міцкевича у Познані, Університетом Марії Кюрі-Склодовської у Любліні, Лодзьким університетом), Університетом Коменського у Братиславі (Словаччина), Печським та Дебреценським університетами, Університетом Йозефа Аттіли у Сегеді, а також Інститутом Балашші у Будапешті (Угорщина), Карловим університетом у Празі (Чехія), Інститутом Великого князівства Литовського в Університеті Вітовта Великого у Каунасі (Литва), Університетом Святого Климента Охридського у Софії (Болгарія), Сучавським університетом імені Стефана Великого (Румунія).
Неабиякого розвою набула останнім часом видавнича діяльність кафедри. Вихід у світ «Вісника Прикарпатського університету», серії «Історія» забезпечували як відповідальні секретарі його редакційної колегії: у 1998–2007 рр. – О.С.Жерноклеєв, а з 2008 року й до 2017 р. – доцент кафедри всесвітньої історії Лілія Василівна Щербін. Усього вийшло 29 випусків Вісника, це видання входило до переліку наукових фахових видань України, у яких оприлюднюються й проходять апробацію результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора й кандидата історичних наук.
Від 2010 р. при кафедрі всесвітньої історії (а з 2016 р. – при Центрі медієвістичних студій) публікується студентське наукове періодичне видання «Студентські історичні зошити» (станом на 2023 р. вийшло 15 його номерів, гол. ред. – проф. М.М.Волощук, відп. секр. – д-р філос. О.Н.Кардаш), а від 2016 р. – у рамках роботи Центру медієвістичних студій – збірник наукових праць «Галич» (видано по 8 випусків у 2-х паралельних серіях). Також проф. М.М.Волощук є головним редактором журналу «Галичина: науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис», що є фаховим виданням категорії Б.
При кафедрі всесвітньої історії діє аспірантура (з 2016 р. – освітньо-наукова програма з підготовки докторів філософії – PhD) за спеціальністю 032 «Історія та археологія».
З 2016 р. кафедра всесвітньої історії є випусковою для освітніх програм спеціальності 032 «Історія та археологія» освітньо-кваліфікаційних рівнів «магістр» і «доктор філософії» (PhD).
Упродовж десятиліть свого існування й діяльності кафедра забезпечує для студентів факультету читання фундаментальних нормативних навчальних дисциплін всесвітньо-історичного циклу: історії Стародавнього Сходу, історії античної цивілізації, історії Середніх віків, історії країн Західної Європи та Америки в Новий та новітній час, історії краї Азії та Африки та інших, цілої низки спеціальних курсів, дисциплін за вибором студента, наукових семінарів у рамках кафедральної спеціалізації «Історія міжнародних відносин ХІ–ХХІ ст.», а також з історії світової цивілізації (для студентів неісторичних спеціальностей), історії країн, мова яких вивчається (для студентів факультету іноземних мов) та багато інших. Викладачі щороку тісно співпрацюють з Малою академією наук (доценти Бурачок Л.В., Марущенко О.В., Щербін Л.В.).
Викладачі кафедри проводять значну виховну роботу, практично всі виконували чи виконують обов’язки кураторів академічних груп.
За підсумками загального рейтингу ефективності діяльності кафедр Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Кафедра всесвітньої історії зайняла 7-е місце серед усіх 75 кафедр університету в 2022 році, та 8-е місце – у 2023 році
Наукова школа з Історії світових цивілізацій та археології
З 1968 року на кафедрі працюють ґрунтовні спеціалісти з історії світових цивілізацій та археології, які змогли підготувати не одне покоління науковців. Назва школи є збірною назвою, яка зрідка зустрічається в окремих спогадах викладачів. Професор Юхим Патлажан, є вихованцем Артемія Григоровича Готалов-Готліба, який є вихованцем одного із засновників Одеської історико-археологічної школи Федора Івановича Успенського. Докторською дисертацією Юхима Патлажана керував Ісак Ізраїльович Мінц, який був вихованцем Михайла Миколайовича Покровського, який у свою чергу вихований Павлом Гавриловичем Виноградовим (професор Імператорського Московського та Оксфордського університетів) Василем Йосиповичем Ключевським. Усі вихованці Юхима Ізраїльовича з 1954 до 1990 року фактично є продовжувачами історичних традицій, закладених в Одесі професором Федором Успенським та в Москві професорами Павлом Виноградовим і Василем Ключевським. Доцент Василенко Борис Анатолійович - учень Петра Йосиповича Каришковського (вчителем якого також був Артемій Готалов-Готліб, а відповідно і його вчитель Федір Успенський) заклав перші на Прикарпатті археологічні осередки. Професор Ярослав Юрійович Заборовський вихованець Івана Івановича Вейцківського та Марії Юхимівни Сергієнко, історичні традиції яких сягають Московського та Ленінградського університетів. Через вчителя Івана Вейцківського він фактично є спадкоємцем історичної школи Леопольда фон Ранке, офіційного історіографа Пруссії. Доцент Емма Іллінічна Чудіновських - вихованка Уральської історичної школи візантиністики професора Сюзюмова Михайла Яковича. Усі історичні традиції закладені на кафедрі загальної історії збережені вихованцями серед яких Федорчак Петро Степанович та Кугутяк Микола Васильович, які є учителями низки теперішніх викладачів кафедри, зокрема доцентів Довгана Юрія Любомировича та Щербін Лілії Василівни.
Історична школа Олега Станіславовича Жерноклеєва
Під науковим керівництвом проф. О. С. Жерноклеєва захищені 1 докторська та 12 кандидатських дисертацій:
- Передерко Віталій Петрович – кандидатська дисертація «Галичина в політиці Російської імперії (1900–1914 рр.)» (21.12.2007)
- Гранат Юлія Станіславівна – кандидатська дисертація «Етноконфесійні процеси в Автономній Республіці Крим» (21.10.2008)
- Пунько Лідія Богдана – кандидатська дисертація «Етноконфесійні процеси в Галичині (1919–1939 рр.)» (9.06.2009)
- Адамович Сергій Васильович – докторська дисертація «Соборність та регіональний розвиток у суспільно-політичному житті незалежної України» (13.09.2011)
- Гаврилишин Петро Михайлович – кандидатська дисертація «Імміграційна політика Італійської Республіки в 1990–2011 рр. (На прикладі української імміграції)» (30.11.2012)
- Клим’юк Уляна Богданівна – кандидатська дисертація «Ідея польської державності в суспільно-політичному житті Галичини в роки Першої світової війни» (21.02.2014)
- Нащочин Оксана Миколаївна – кандидатська дисертація «Польсько-французькі відносини в контексті євроінтеграційної політики Польщі (1993‒2004 рр.)» (12.12.2018)
- Розлуцький Назарій Васильович – кандидатська дисертація «Боротьба радянського режиму проти українського визвольного руху на території Станіславської області (1944–1956 рр.): військовий аспект» (26.12.2018)
- Горбенко Алла Сергіївна – кандидатська дисертація «Соціальна діяльність Католицької Церкви серед іммігрантів у Італії в 1991−2013 рр.» (31.05.2019)
- Зварич Роман Васильович – кандидатська дисертація «Суд і судочинство в національній політиці Другої Речі Посполитої (на прикладі Станиславівського воєводства)» (04.10.2019)
- Гуменяк Андрій Романович – кандидатська дисертація «Домініканський орден у Львівській архідієцезії в другій половині ХІХ – середині 40-х років ХХ ст.» (20.10.2020)
- Яцків Оксана Ярославівна – кандидатська дисертація «Жіночі осередки францисканства в Галичині у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.: структура, соціальні характеристики, суспільна роль» (06.05.2021)
- Петраш Андрій Ігорович – дисертація доктора філософії з історії та археології: «Товариство Ісуса у Львівській архідієцезії в 1852–1914 рр.: релігійно-культурна та суспільно-харитативна діяльність» (12.01.2024).
Історична школа Мирослава Михайловича Волощука
Під керівництвом професора Мирослава Михайловича Волощука ряд аспірантів здійснили фундаментальні історичні відкриття та провели ґрунтовні дослідження. Серед них слід виділити:
- (2016) тема кандидатської дисертації: «Місіонерська діяльність Ордену францисканців на Русі XIII – першої третини XV ст.»
- (2021) тема кандидатської дисертації: «Образ половців у польській історичній думці ХІ–ХV ст.»
- Кардаш Остап Назарович (2024) тема кандидатської дисертації «Латинська та кирило-мефодіївська церковні традиції ІХ–ХІ ст.: східний фронтир канонічного протистояння»
Структурні підрозділи
Музей археології 1980-2006
створений в 1980 році за ініціативи доцента Василенко Бориса Анатолійовича та групи його студентів, як матеріальна база дослідження археології. В музеї знаходились артефакти з експедицій доцентів Василенко Бориса Анатолійовича та Томенчука Богдана Петровича. Крім того база матеріальна дослідження формувалася за результатами щорічних археологічних практик історико-педагогічного факультету Івано-Франківського державного педагогічного інституту. Музей виступав практичним та теоретичним місцем археологічних студій. В 2006 році внаслідок створення Музей археології було реформовано в структурний підрозділ Музей археології Прикарпаття та переданий в підпорядкування Ігора Тарасовича Кочкіна викладача .
Центр медієвістичних студій
В 2015 році за ініціативи доктора історичних наук, професора Волощука Мирослава Михайловича на громадських засадах згідно наказу ректора Цепенди Ігоря Євгеновича постав Центр медієвістичних студій. Мета структурного підрозділу передбачала активізацію медієвістичних студій на базі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, розпочатих Василенком Борисом Анатолійовичем (середньовічній Галич та Подністров'я), Мельничуком Ярославом Степановичем (пізньосередньовічня Польща), Чудіновських Еммою Іллінічною (середньовічні Балкани), Томенчуком Богданом Петровичем (вплив Галича на середньовічні торгові шляхи) та, особливо – Заборовським Ярославом Юрійовичем керівником наукового семінару з історії християнської Церкви в античну добу і Середньовіччя. При ЦМС працюють кандидати історичних наук та аспіранти-випускники кафедри всесвітньої історії Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
У 2006 р. при ЦМС було засновано дві серії збірника наукових праць "Галич" з метою активніших досліджень середньовічного і ранньомодерного минулого колись знаменитого столичного центру.
Доцент Богдан Томенчук у 2023 році опублікував підсумки багаторічних студій на тему "Археологія Давнього Галича", де описана археологія та історія міста Галич в його долітописний, літописний та пізньосередньовічний часи.
З нагоди 1125-річного ювілею Галича за вагомий внесок в дослідження археології та історії міста директор ЦМС доктор історичних наук, професор Волощук Мирослав Михайлович отримав нагороду Медаль "Галичу–1125"
1 лютого 2024 року директор ЦМС професор Мирослав Михайлович Волощук та фахівець ЦМС кандидат історичних наук Андрій Євгенович Стасюк увійшли до групи науковців, які розробляли комп'ютерну гру "Давній Галич".
Наукове значення
- доцент Василенко Борис Анатолійович працюючи на кафедрі загальної історії — здійснив дослідження керамічних таврів в поселення північно-західного Причорномор'я та відкрив на їх основі торговельні зв'язки грецьких колоній між Дунаєм та Дніпром з грецьким світом.
- доцент Мельничук Ярослав Степанович — провів ґрунтовний аналіз відносин між селянами та шляхтою в другій половині XVII століття на прикладі Польщі
- доцент Чудіновських Емма Іллінічна — провела фундаментальне дослідження з історії торговельних відносин Далмації в XIII–XV століттях та їх вплив на розвиток міст Балкан на основі грецьких портоланів.
- На кафедрі всесвітньої історії професор Патлажан Юхим Ізраїльович — сформував концепцію кризи рабовласницького ладу в східній частині Римської імперії в останній третині IV-го століття.
- Професор Заборовський Ярослав Юрійович — здійснив концептуальне дослідження аграрної кризи в Республіканському Римі.
- Професор Іванцев Ігор Денисович — провів дослідження історіографії міжвоєнної Болгарії, за що був нагороджений медаллю уряду Народної Республіки Болгарія "1300-річчя Болгарії"
- Доцент Томенчук Богдан Петрович — сформував концепцію походження та розвитку середньовічного Галича як важливого стратегічного міста на перехресті трансєвропейських і трансєвразійських торгових шляхів
- Професор Волощук Мирослав Михайлович — підготував низку досліджень з русько-угорських та русько-польських відносин Х–XIV століть. На кафедрі всесвітньої історії заснував Центр медієвістичних студій
Професорсько-викладаський склад кафедри
Станом на лютий 2024 року працюють
- Доктор історичних наук, професор Жерноклеєв Олег Станіславович
- Доктор історичних наук, професор Борчук Степан Миколайович
- Доктор історичних наук, професор Волощук Мирослав Михайлович
- Кандидат історичних наук, доцент Марущенко Олександр Володимирович
- Кандидат історичних наук, доцент Щербін Лілія Василівна
- Кандидат історичних наук, доцент Довган Юрій Любомирович
- Кандидат історичних наук, доцент Бурачок Лілія Василівна
- Доктор філософії (PhD), асистент Кардаш Остап Назарович
Відомі працівники
- Патлажан Юхим Ізраїльович 1968—1990
- Заборовський Ярослав Юрійович 1968—1999
- Василенко Борис Анатолійович 1968—1985
- Мельничук Ярослав Степанович 1968—1982
- Чудіновських Емма Іллінічна 1968—1970
- Іванцев Ігор Денисович 1977—1993, 2008—2016
- Борчук Степан Миколайович з 1994
- Жерноклеєв Олег Станіславович з 1997
- Томенчук Богдан Петрович 1999—2006
- Волощук Мирослав Михайлович з 2003
Відомі випускники аспірантури
- Волощук Мирослав Михайлович (2003) тема: «Військово-політичні стосунки Угорського королівства з Галицьким та Галицько-Волинським князівством (кінець ХІІ–ХІІІ ст.)»
- Новосьолов Олександр Васильович (2004) тема: «Політика Румунії щодо українських земель в період диктатури Іона Антонеску (1940–1944 рр.)»
- Довган Юрій Любомирович (2006) тема: «Зовнішня політика Франції, Великої Британії та США щодо національної державності України в 1917—1920 рр. у вітчизняній та українській зарубіжній історіографіях»
- Щербін Лілія Василівна (2007) тема: «Конституційно-демократична партія Росії та українське питання (1905–1918 рр.)»
- Гаврилишин Петро Михайлович (2012) тема: «Імміграційна політика Італійської Республіки на прикладі української трудової еміграції (1991—2011 рр.)»
- (2016) тема: «Місіонерська діяльність Ордену францисканців на Русі XIII – першої третини XV ст.»
- Розлуцький Назар Васильович (2018) тема: «Боротьба радянського режиму проти українського визвольного руху на території Станіславської області (1944–1956 рр.)»
- (2021) тема: «Образ половців у польській історичній думці ХІ–ХV ст.»
- Кардаш Остап Назарович (2024) тема: «Латинська та кирило-мефодіївська церковні традиції ІХ-ХІ ст.: східний фронтир канонічного протистояння»
Див.також
Примітки
- Історія. Факультет історії, політології і міжнародних відносин (укр.). Процитовано 4 жовтня 2023.
- Poli︠e︡k, V. T. (1999). Відомі педагоги Прикарпаття: біографічний довідник (укр.). Лілея-НВ. ISBN .
- Патлажан, Ефим Израилевич - Кризис рабовладельческого строя и революционное движение эксплуатируемых масс в восточной части Римской империи в последней трети IV века (364-365 годы нашей эры) [Текст] : Автореферат дис. на соискание учен. степени кандидата ист. наук - Search RSL. search.rsl.ru (ru-RU) . Процитовано 2 жовтня 2023.
- Василенко, Борис Анатольевич - Керамические клейма из античных поселений на побережье Днестровского лимана как источник для изучения торговых связей Северо-Западного Причерноморья с греческим миром. (V-III века до нашей эры) [Текст] : Автореферат дис. на соискание ученой степени кандидата исторических наук. (575) - Search RSL. search.rsl.ru (ru-RU) . Процитовано 5 жовтня 2023.
- Федорчак, Петро (2002). Вісник Прикарпатського університету. Історія Випуск VI. Івано-Франківськ: Плай. с. 4.
- Заборовський Я.Ю дисертація.
- Мельничук, Ярослав (1970). Советское славяноведение (русский) . Москва: Академия наук СССР. с. 123.
- Хенегар, Георгий Иосифович - Политический курс Румынии в 1908-1912 гг. [Текст] : Автореферат дис. на соискание ученой степени кандидата исторических наук. (07.00.03) - Search RSL. search.rsl.ru (ru-RU) . Процитовано 5 жовтня 2023.
- Радянський педагог 23 січня 1990 (PDF).
- Музей археології Прикарпаття. Кафедра етнології і археології (укр.). Процитовано 12 жовтня 2023.
- Олег Жерноклеєв, Степан Борчук. Світла пам'ять: Іванцев Ігор Денисович (1942-2022) (PDF).
- Историки Слависты СССР (російська) . Москва: Академия наук СССР "Наука". 1981. с. 112.
- Историки Слависты СССР. Академия наук СССР "Наука". 1981. с. 174.
- ВОЛОДИМИР МАСЛІЙЧУК. Не тільки цифри!. www.historians.in.ua. Процитовано 17 жовтня 2023.
- У Франківську помер відомий історик – професор Ярослав Заборовський. Курс. 26 січня 2021. Процитовано 4 жовтня 2023.
- Загальна інформація. Кафедра всесвітньої історії (укр.). Процитовано 25 березня 2023.
- Федорчак Петро Степанович. Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (укр.). Процитовано 2 жовтня 2023.
- Жерноклеєв Олег Станіславович. Кафедра всесвітньої історії (укр.). Процитовано 25 березня 2023.
- Составлен свежий рейтинг ВУЗов России и стран СНГ — Викиновости. ru.wikinews.org (рос.). Процитовано 25 січня 2024.
- Волощук Мирослав Михайлович. Кафедра всесвітньої історії (укр.). Процитовано 25 березня 2023.
- Борчук Степан Миколайович. Кафедра всесвітньої історії (укр.). Процитовано 25 березня 2023.
- Конференція трудового колективу факультету історії, політології і міжнародних відносин. Факультет історії, політології і міжнародних відносин (укр.). 9 лютого 2024. Процитовано 12 лютого 2024.
- Наукова робота студентів. Кафедра всесвітньої історії (укр.). Процитовано 9 березня 2024.
- Результати науково-дослідницької роботи в університеті: підсумки за 2023 та завдання на 2024 рік. Науково-дослідна частина (укр.). 28 лютого 2024. Процитовано 9 березня 2024.
- Жерноклеєв Олег Станіславович. Кафедра всесвітньої історії (укр.). Процитовано 9 березня 2024.
- Центр медієвістичних студій ПНУ (PDF).
- Voloshchuk, Myroslav. Від редакції [in:] Томенчук Богдан. Археологія давнього Галича // Галич. Збірник наукових праць / [за ред. М. Волощука]. Івано-Франківськ : «Лілея-НВ», 2022. Серія 2. Вип. 9. С. 3–4. Процитовано 9 лютого 2024.
- Миколі Кугутяку і Мирославу Волощуку вручено високі нагороди з нагоди 1125-річчя Галича. Факультет історії, політології і міжнародних відносин (укр.). 8 вересня 2023. Процитовано 12 лютого 2024.
- Презентація комп’ютерної гри-вікторини «Давній Галич». Економічний факультет (укр.). 26 січня 2024. Процитовано 9 лютого 2024.
- Кочкін Ігор Тарасович. Світлої пам'яті Бориса Анатолійовича Василенко (PDF).
- Чудіновських Емма Іллінічна 1967 дисертація.
- Легенда історичного факультету.
- (укр.). 1 лютого 2022. Архів оригіналу за 11 березня 2023. Процитовано 2 жовтня 2023.
- Томенчук Богдан Петрович. Кафедра етнології і археології (укр.). Процитовано 3 жовтня 2023.
- Советское славяноведение (російська) . Москва: Академия наук ССР. Институт славяноведения и балканистики. 1970. с. 123.
- Іванцев Ігор Денисович (1993-1998). Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (укр.). Процитовано 25 березня 2023.
- https://kgrks.pnu.edu.ua/новосьолов-о-в/.
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
() - Довган Юрій Любомирович. Кафедра історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки (укр.). Процитовано 2 січня 2024.
- Щербін Лілія Василівна ПНУ.
- Гаврилишин Петро Михайлович.
- СТАСЮК Андрій Євгенович - завідувач науково-освітнього відділу.
- https://lnu.edu.ua/thesis/tymar-iryna-ivanivna/.
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kafedra vsesvitnoyi istoriyi do 1992 kafedra zagalnoyi istoriyi kafedra na fakulteti istoriyi politologiyi i mizhnarodnih vidnosin PNU im Vasilya Stefanika Kafedra vsesvitnoyi istoriyiKVIZasnovano 1968Rektor profesor Cependa Igor YevgenovichDekan docent Gurak Igor FedorovichZaviduvach kafedri profesor Zhernokleyev Oleg StanislavovichDoktoriv nauk 3 doktori naukKandidativ nauk 5 kandidativ naukProfesoriv 3 profesoriAsistentiv 1 asistentDoktorantiv 1 doktorantDocentiv 4 docentiUniversitet PNU im Vasilya StefanikaFakultet Fakultet istoriyi PNUSajt Kafedra istoriyi svitovih civilizacij ta arheologiyiAdresa Ivano Frankivsk vul Shevchenka 57 701 auditoriyaNazviKafedra zagalnoyi istoriyi 1968 1992 Kafedra Starodavnogo svitu i Serednih vikiv 1992 1998 Kafedra vsesvitnoyi istoriyi z 1998Zaviduvachi kafedriPatlazhan Yuhim Izrayilovich 1968 1990 Fedorchak Petro Stepanovich 1990 1991 Kugutyak Mikola Vasilovich 1991 1992 Zaborovskij Yaroslav Yurijovich 1992 1998 Kugutyak Mikola Vasilovich 1998 2006 Zhernokleyev Oleg Stanislavovich z 2006 Istoriya kafedriRadyanskij period U period vid 1968 do 1992 roku kafedra zagalnoyi istoriyi pid kerivnictvom profesora Yuhima Patlazhana ta docenta Yaroslava Melnichuka yakij vikonuvav obov yazki dekana zmogli zibrati cilu pleyadu providnih naukovciv ne tilki z respubliki ale i z inshih kutochkiv Radyanskogo soyuzu Prof Yu I Patlazhan Z 1968 roku na istoriko filologichnomu fakulteti Ivano Frankivskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu bula vidkrita kafedra zagalnoyi istoriyi Z momentu stvorennya v 1968 do 1987 kafedru ocholyuvav profesor Yuhim Patlazhan gruntovnij specialist z istoriyi Starodavnogo Rimu V 1968 roci na kafedri zagalnoyi istoriyi rozpochav pracyuvati Vasilenko Boris Anatolijovich vidomij istorik specialist z antichnoyi arheologiyi yakij pid kerivnictvom doktora istorichnih nauk profesora Petra Josipovicha Karishkovskogo zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Keramichni tavra z antichnih poselen na poberezhi Dnistrovskogo limanu yak dzherelo dlya vivchennya torgovih zv yazkiv Pivnichno Zahidnogo Prichornomor ya z greckim svitom v V III stolittya do nashoyi eri Na kafedri provodila doslidzhennya Chudinovskih Emma Illinichna yaka zahistila kandidatsku disertaciyu na temu Torgivlya dalmatijskih mist z centralnim i shidnim Seredzemnomor yam v kinci XIII pershij polovini XV st na materialah Trogira Dubrovnika Kotora Naukovij kerivnik vidomij vizantinist Syuzyumov Mihajlo Yakovich Krim togo z momentu stvorennya na kafedri pracyuvav specialist z istoriyi Polshi Melnichuk Yaroslav Stepanovich yakij zahistiv kandidatsku disertaciya na temu Agrarni vidnosini v Syanockij zemli v drugij polovini XVII st pid kerivnictvom Pohilevicha Dmitra Leonidovicha V 1968 roci na robotu pri kafedri zagalnoyi istoriyi z Drogobickogo universitetu vlashtuvavsya Zaborovskij Yaroslav Yurijovich providnij specialist z istoriyi Rimu yakij u Leningradi zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Sprobi virishennya agrarnoyi krizi 130 h rr do n e pid kerivnictvom Sergiyenko Mariyi Yuhimivnoyi V 1970 roci pislya vazhkoyi hvorobi pomerla vikladachka Chudinovskih Emma Illinichna za velikij vklad u vivchennya istoriyi slov yan Balkan pro pani Emmu bulo opublikovano nekrolog v zhurnali Radyanske slov yanoznavstvo V 1970 ti roki na kafedri rozpochav pracyuvati specialist z istoriyi Rumuniyi yakij zahistiv disertaciyu na temu Politichnij kurs Rumuniyi v period 1908 1912 rr Same vin zaprovadiv na istoriko filologichnomu fakulteti Ivano Frankivskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu ekzamenuvannya u prisutnosti vsiyeyi grupi studentiv U 1980 mu na kafedri vidkrili za iniciativi docenta Borisa Vasilenko ta grupi studentiv sered nih Igorya Kochkina U 1981 roci zastupnikom dekana stav docent kafedri Ivancev Igor Denisovich V 1982 roci pislya trivaloyi hvorobi kafedru zalishiv Melnichuk Yaroslav Stepanovich Za znachni uspihi u vivchenni slov yanskoyi istoriyi vikladachi kafedri zagalnoyi istoriyi v 1981 mu roci buli ushanovani vnesennyam do knigi Istoriki slavisti SRSR Melnichuk Yaroslav Stepanovich ta Chudinovskih Emma Illinichna posmertno Stanom na 1980 ti v URSR funkcionuvav dvadcyat odin fakultet istoriyi odnim iz nih buv istoriko pedagogichnij fakultet todi she Ivano Frankivskogo pedagogichnogo institutu V 1989 roci doktor istorichnih nauk Yuhim Patlazhan otrimav vchene zvannya profesora kafedri zagalnoyi istoriyi V 1990 roci kandidat istorichnih nauk Zaborovskij Yaroslav Yurijovich stav profesorom kafedri zagalnoyi istoriyi Na kafedri protyagom 1968 1990 rr pracyuvali d i n profesor Yuhim Patlazhan k i n profesor Yaroslav Zaborovskij k i n docent Boris Vasilenko k i n docent Yaroslav Melnichuk k i n docent Emma Chudinovskih k i n profesor Igor Ivancev k i n docent Georgij Henegar k i n docent Ivan Pendzej Sprobi reform V 1991 roci na osnovi pereformatuvannya kafedri zagalnoyi istoriyi postala kafedra Starodavnogo svitu i Serednih vikiv yaku ocholiv profesor Zaborovskij Yaroslav Yurijovich specialist z istoriyi Respublikanskogo Rimu V 1992 roci na bazi kafedri istoriyi SRSR stvoreno kafedru novoyi i novitnoyi istoriyi yaku ocholiv uchen profesora Petra Stepanovicha Fedorchaka docent Kugutyak Mikola Vasilovich Profesor Petro Fedorchak zasnuvav yaku ocholyuvav do 2006 roku V 1991 roci docent kafedri Igor Ivancev specialist z istoriyi Bolgariyi obranij dekanom fakultetu istoriyi yakij ocholyuvav do 1993 roku V 1998 roci kafedru novoyi i novitnoyi istoriyi bulo ob yednano z kafedroyu istoriyi Starodavnogo svitu i Serednih vikiv pid nazvoyu kafedri vsesvitnoyi istoriyi na choli iz dekanom istorichnogo fakultetu profesorom Mikoloyu Kugutyakom Stanom na 1999 r na kafedri pracyuvalo tri profesori Mikoloyu Kugutyak Boris Savchuk ta Igor Ivancev V 1999 roci robotu na kafedri rozpochav docent Tomenchuk Bogdan Petrovich gruntovnij specialist z pitan arheologiyi ta serednovichnoyi istoriyi Galickoyi zemli Ya Yu Zaborovskij V 2000 roci profesor Savchuk Boris Petrovich zalishiv kafedru vsesvitnoyi istoriyi i perejshov na kafedru istoriografiyi ta dzhereloznavstva yaku ocholyuvav z 2000 do 2005 r U 2006 roci z kafedri pishov profesor Kugutyak Mikola Vasilovich yakij stvoriv ta ocholiv yakoyu keruvav do 2014 r Togo zh roku Muzej arheologiyi bulo perevedeno u pidporyadkuvannya kafedri etnologiyi ta arheologiyi V 2011 roci vchene zvannya profesora kafedri otrimav Zhernokleyev Oleg Stanislavovich V 2014 roci universitet uvijshov do kategoriyi E z pidgotovki studentiv v krayinah SND Kafedra opinilas v 5 kategoriyi VNZ postradyanskih krayin V 2015 roci na kafedri vsesvitnoyi istoriyi Miroslav Voloshuk zasnuvav dlya aktivnishogo vedennya doslidnickoyi roboti z istoriyi Serednih vikiv V 2016 roci zvannya profesora otrimav Voloshuk Miroslav Mihajlovich V 2018 roci profesorom kafedri stav Borchuk Stepan Mikolajovich V lyutomu 2024 roku docenti kafedri vsesvitnoyi istoriyi Marushenko Oleksandr Volodimirovich ta Burachok Liliya Vasilivna otrimali chlenski kvitki Nacionalnoyi spilki krayeznavciv Ukrayini Z 1990 roku na kafedri vstigli pracyuvati k i n profesor Yaroslav Zaborovskij d i n profesor Mikola Kugutyak d i n profesor Petro Fedorchak k i n docent Larisa Pravdiva k i n docent Yurij Tomin k i n docent Anatolij Kryukov k i n profesor Igor Ivancev d i n profesor Boris Savchuk k i n docent Mar yana Zasipko k i n docent Liliya Sherbin k i n docent Oleksandr Marushenko d i n profesor Miroslav Voloshuk d i n profesor Stepan Borchuk k i n docent Bogdan Tomenchuk k i n docent Liliya Burachok d i n profesor Oleg Zhernokleyev Stanom na 2024 rik na kafedri pracyuye 3 doktori nauk z vchenim zvannyam profesor 4 kandidati istorichnih nauk zi zvannyam docent 1 doktor filosofiyi PhD bez vchenogo zvannya Kafedra vsesvitnoyi istoriyi Kafedra vsesvitnoyi istoriyi utvorena v skladi istorichnogo fakultetu 18 listopada 1991 r na bazi kafedri zagalnoyi istoriyi Na toj chas tut pracyuvali 11 vikladachiv doktor istorichnih nauk profesor P S Fedorchak i 10 kandidativ istorichnih nauk docentiv I D Ivancev A V Kryukov O V Marushenko M M Nagornyak I V Pendzej L M Pravdiva M N Rehtman V I Sileckij Yu M Tomin Voseni 1991 r kafedru ocholiv kandidat istorichnih nauk docent M V Kugutyak Z perehodom na universitetsku sistemu osviti na osnovi kafedri vsesvitnoyi istoriyi 28 zhovtnya 1992 r bulo utvoreno kafedru istoriyi starodavnogo svitu i serednih vikiv zaviduvach kandidat istorichnih nauk profesor Ya Yu Zaborovskij i kafedru novoyi i novitnoyi istoriyi zaviduvach doktor istorichnih nauk profesor M V Kugutyak U 1993 r zi skladu kafedri novoyi i novitnoyi istoriyi vidililas kafedra istoriyi slov yan zaviduvach doktor istorichnih nauk profesor P S Fedorchak U chervni 1998 r kafedra istoriyi starodavnogo svitu i serednih vikiv i kafedra novoyi i novitnoyi istoriyi buli ob yednanni v kafedru vsesvitnoyi istoriyi yaku ocholiv profesor M V Kugutyak Stanom na 2000 r na kafedri vsesvitnoyi istoriyi pracyuvalo 11 vikladachiv dva doktori istorichnih nauk profesori M V Kugutyak i B P Savchuk kandidat istorichnih nauk profesor I D Ivancev ta sim kandidativ istorichnih nauk docentiv S M Borchuk V S Velikochij S M Derev yanko O S Zhernokleyev I V Pendzej M M Soya B P Tomenchuk i starshij vikladach I T Kochkin U 2006 r u zv yazku iz zapochatkuvannyam specialnosti Etnologiya bulo stvoreno vidpovidnu kafedru yaku ocholiv prof Mikola Kugutyak natomist zaviduvachem kafedri vsesvitnoyi istoriyi bulo obrano docenta Olega Zhernokleyeva yakij 21 veresnya nastupnogo 2007 roku zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Nacionalni sekciyi avstrijskoyi social demokratiyi v Galichini j na Bukovini 1890 1918 rr U 2013 ta 2021 r prof O S Zhernokleyev buv znovu pereobranij zaviduvachem kafedri na novij termin Pid naukovim kerivnictvom prof O S Zhernokleyeva buli zahisheni 1 doktorska ta 12 kandidatskih disertacij U 2008 2013 r chiselnist vikladachiv kafedri stanovila sim osib sered nih dva profesori i p yat docentiv U 2016 r vidbulisya suttyevi kadrovi zmini u shtatnomu rozpisi kafedri Zavershili svoyu vikladacku diyalnist i pishli na zasluzhenij vidpochinok bagatolitnij prorektor universitetu z navchalnoyi roboti profesor kafedri Ivancev I D ta docent Pendzej I V Natomist kafedra vsesvitnoyi istoriyi popovnilasya dvoma novimi profesorami doktorski disertaciyi zahistili docenti kafedri Voloshuk Miroslav Mihajlovich Rus v Ugorskomu korolivstvi HI druga polovina XIV st suspilno politichna rol majnovi stosunki migraciyi 26 travnya 2015 r ta Borchuk Stepan Mikolajovich Ukrayinska enciklopedichna tradiciya HH st proekti vikonavci perspektivi doslidzhennya 3 lipnya 2015 r yaki buli perevedeni na posadi profesoriv 17 lyutogo 2015 r starshij laborant kafedri Mar yana Vitaliyivna Zasipko zahistila kandidatsku disertaciyu Politichna i socialno ekonomichna diyalnist Danila Apostola 10 zhovtnya 2016 r asistent kafedri Andrij Yevgenovich Stasyuk zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Misionerska diyalnist Ordenu franciskanciv na Rusi HIII pershoyi tretini XV st Protyagom 2016 2019 rr profesorsko vikladackij shtat kafedri zalishavsya v nezminnomu skladi a same na kafedri pracyuvalo 3 doktori istorichnih nauk profesori Zhernokleyev O S Borchuk S M Voloshuk M M 2 kandidati nauk docenti Burachok L V Sherbin L V 1 kandidat nauk asistent Zasipko M V U rezultati ob yednannya kafedr pislya rozformuvannya kafedri istoriografiyi ta dzhereloznavstva do kolektivu vlivsya doc Marushenko O V a zgodom doc Dovgan Yu L Stanom na 2024 r na kafedri vsesvitnoyi istoriyi pracyuyut 3 doktori istorichnih nauk profesori Zhernokleyev O S Borchuk S M Voloshuk M M 4 kandidati nauk docenti Burachok L V Dovgan Yu L Marushenko O V Sherbin L V 1 doktor filosofiyi z istoriyi ta arheologiyi asistent Kardash O N Naukovo doslidna robota ye odnim iz prioritetnih napryamiv diyalnosti vikladackogo kolektivu kafedri vsesvitnoyi istoriyi Za minuli desyatilittya diyalnosti kafedri yiyi vikladachami opublikovano okrim chislennih kolektivnih odnoosibni monografiyi Burachok L Gromadsko politichna diyalnist Osipa Nazaruka 1883 1940 rr Ivano Frankivsk 2008 168 s Sherbin L Ukrayinske pitannya v diyalnosti Konstitucijno demokratichnoyi partiyi Rosiyi 1905 1918 rr Ivano Frankivsk 2011 240 s Borchuk S Ukrayinska enciklopedichna tradiciya HH st proekti vikonavci perspektivi doslidzhennya Ivano Frankivsk 2014 604 s Voloshuk M Rus v Ugorskomu korolivstvi HI druga polovina XIV st suspilno politichna rol majnovi stosunki migraciyi Ivano Frankivsk 2014 496 s Voloshchuk Myroslav Ruthenians the Rus in the Kingdom of Hungary 11th to Mid 14th Centuries Settlement Property and Socio Political Role translated by Yaroslav Prykhodko in East Central and Eastern Europe in the Middle Ages 450 1450 General Editors Florin Curta and Dusan Zupka Leiden Boston Brill 2021 Vol 76 347 p Zhernokleyev O Tretij chin Miryani v katolickih chernechih spilnotah narisi istoriyi Ivano Frankivsk Foliant 2015 232 s Solovka L Zhernokleyev O Krihivci Krehivci korinnya sho voskreshaye ozhivlyaye tvorit Ivano Frankivsk Foliant 2020 784 s Krasha kniga Prikarpattya 2020 v nominaciyi Narodoznavstvo Krayeznavstvo 2021 r 1 ta in U 2015 r pri kafedri vsesvitnoyi istoriyi na gromadskih zasadah utvoreno Centr mediyevistichnih studij yakij ocholyuye prof M Voloshuk U centri aktivno spivpracyuyut molodi j perspektivni doslidniki Andrij Stasyuk Andrij Pavlyuk Sergij Dubchak Irina Timar Andrij Nosenko Ostap Kardash Mihajlo Klimovich ta in Naukovi doslidzhennya vikladachiv kafedri vsesvitnoyi istoriyi zdijsnyuyutsya v ramkah zagalnoyi zatverdzhenoyi kafedralnoyi temi Centralno Shidna Yevropa etnopolitichni procesi socialni transformaciyi mizhnarodni vidnosini derzhavnij reyestracijnij nomer 0112U003030 a takozh v ramkah dvoh doslidnickih napryamiv Centru mediyevistichnih studij vid 2015 r Galich i Galicka zemlya do kincya XVIII st ta Migracijni procesi i mizhnarodni vidnosini v Yevropi IH XIV st Tematika naukovih doslidzhen vikladackogo kolektivu kafedri vidpovidaye profilyu pidgotovki fahivciv iz vsesvitnoyi istoriyi tomu naukova diyalnist kafedri spravlyaye znachnij vpliv na metodichne zabezpechennya procesu ta pidvishennya yakosti pidgotovki fahivciv specialnosti 032 Istoriya ta arheologiya ta 014 Serednya osvita Istoriya Interesi naukovciv kafedri viddzerkalyuyutsya v tematici kursovih bakalavrskih diplomnih ta magisterskih robit studentiv Aprobaciya naukovih zdobutkiv zdijsnyuyetsya v procesi vikladannya speckursiv kursiv za viborom ta naukovih seminariv Vikladachi kafedri aktivno berut uchast v naukovih konferenciyah u tomu chisli vseukrayinskih i mizhnarodnih Zokrema vid 2010 r Miroslav Voloshuk ye postijnim spivorganizatorom Mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi seriyi Colloquia Russica spilno z Yagelonskim universitetom m Krakiv Respublika Polsha sho prohodili u Krakovi 2010 2015 Varshavi 2012 Peremishli 2012 2018 Mogilno v Polshi 2013 Spishskomu Podgradyi u Slovachchini 2014 Plzni v Chehiyi 2016 Lvovi 2017 Dvi z nih vidbulisya v Ivano Frankivsku na bazi Prikarpatskogo nacionalnogo universitetu imeni Vasilya Stefanika zokrema 20 22 zhovtnya 2011 r Knyazivstva Galickoyi i Volinskoyi zemel v mizhnarodnih vidnosinah HI XIV st a takozh 25 27 travnya 2017 r Serednovichna Rus problemi terminologiyi Do uchasti v cih konferenciyah zaluchayutsya ne lishe vzhe vidomi j dosvidcheni naukovci ale j molodi doslidniki doktoranti aspiranti ta studenti kafedralnoyi specializaciyi a nacionalne predstavnictvo kozhnoyi z cih konferencij ohoplyuye vid 5 do 10 yevropejskih krayin Regulyarno publikuyutsya materiali cih naukovih diskusij U 2014 r kafedra vsesvitnoyi istoriyi spilno z Institutom ukrayinoznavstva imeni Ivana Krip yakevicha NAN Ukrayini ta Predstavnictvom Fondu Konrada Adenauera v Ukrayini provela Mizhnarodnu naukovu konferenciyu prisvyachenu 100 richchyu pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Persha svitova vijna v istorichnij doli narodiv Centralno Shidnoyi Yevropi Ivano Frankivsk Lviv 25 27 veresnya 2014 r za uchasti naukovciv ne lishe z Ukrayini ale j Nimechchini Horvatiyi Ugorshini U 2012 ta 2017 rr M M Voloshuk vzyav uchast u II ta III Kongresi inozemnih doslidnikiv istoriyi Polshi Krakiv Polsha a 2018 r u VI Kongresi polskih mediyevistiv u Vroclavi Polsha Vidpovidalnim za napryam naukovoyi roboti ta mizhnarodne spivrobitnictvo na kafedri ye prof Miroslav Voloshuk Vin u 2010 2019 rr stav uchasnikom cilogo ryadu stipendialnih ta grantovih program Nimechchini Preussischer Kulturbesitz beim Geheimen Staatsarchiv PK Polshi Muzeum historii Polski Stypendia Polskiego Komitetu ds UNESCO Fundusz Krolowej Jadwigi ERASMUS IANUS II Wolosi w europejskiej i polskiej przestrzeni kulturowej Migracje siedziby dziedzictwo kulturowe Slovachchini Slovenska akademicna informacna agentura ERASMUS Franciyi Foundation Maison des Sciences de l homme Ugorshini ta Chehiyi Visegradfund u 2016 stav chlenom Ukrayinsko ugorskoyi komisiyi istorikiv i laureatom Uryadovoyi nagorodi Ugorshini PRO CULTURA HUNGARICA 2016 Pidtrimuye aktivni naukovi zv yazki z polskimi naukovimi instituciyami ta vishimi navchalnimi zakladami Varshavskij Yagelonskij universiteti Akademiya nauk u Varshavi ta Akademiya vmin u Krakovi Universitetom Kazimira Velikogo u Bidgoshi Universitetom Adama Mickevicha u Poznani Universitetom Mariyi Kyuri Sklodovskoyi u Lyublini Lodzkim universitetom Universitetom Komenskogo u Bratislavi Slovachchina Pechskim ta Debrecenskim universitetami Universitetom Jozefa Attili u Segedi a takozh Institutom Balashshi u Budapeshti Ugorshina Karlovim universitetom u Prazi Chehiya Institutom Velikogo knyazivstva Litovskogo v Universiteti Vitovta Velikogo u Kaunasi Litva Universitetom Svyatogo Klimenta Ohridskogo u Sofiyi Bolgariya Suchavskim universitetom imeni Stefana Velikogo Rumuniya Neabiyakogo rozvoyu nabula ostannim chasom vidavnicha diyalnist kafedri Vihid u svit Visnika Prikarpatskogo universitetu seriyi Istoriya zabezpechuvali yak vidpovidalni sekretari jogo redakcijnoyi kolegiyi u 1998 2007 rr O S Zhernokleyev a z 2008 roku j do 2017 r docent kafedri vsesvitnoyi istoriyi Liliya Vasilivna Sherbin Usogo vijshlo 29 vipuskiv Visnika ce vidannya vhodilo do pereliku naukovih fahovih vidan Ukrayini u yakih oprilyudnyuyutsya j prohodyat aprobaciyu rezultati disertacijnih robit na zdobuttya naukovih stupeniv doktora j kandidata istorichnih nauk Vid 2010 r pri kafedri vsesvitnoyi istoriyi a z 2016 r pri Centri mediyevistichnih studij publikuyetsya studentske naukove periodichne vidannya Studentski istorichni zoshiti stanom na 2023 r vijshlo 15 jogo nomeriv gol red prof M M Voloshuk vidp sekr d r filos O N Kardash a vid 2016 r u ramkah roboti Centru mediyevistichnih studij zbirnik naukovih prac Galich vidano po 8 vipuskiv u 2 h paralelnih seriyah Takozh prof M M Voloshuk ye golovnim redaktorom zhurnalu Galichina naukovij i kulturno prosvitnij krayeznavchij chasopis sho ye fahovim vidannyam kategoriyi B Pri kafedri vsesvitnoyi istoriyi diye aspirantura z 2016 r osvitno naukova programa z pidgotovki doktoriv filosofiyi PhD za specialnistyu 032 Istoriya ta arheologiya Z 2016 r kafedra vsesvitnoyi istoriyi ye vipuskovoyu dlya osvitnih program specialnosti 032 Istoriya ta arheologiya osvitno kvalifikacijnih rivniv magistr i doktor filosofiyi PhD Uprodovzh desyatilit svogo isnuvannya j diyalnosti kafedra zabezpechuye dlya studentiv fakultetu chitannya fundamentalnih normativnih navchalnih disciplin vsesvitno istorichnogo ciklu istoriyi Starodavnogo Shodu istoriyi antichnoyi civilizaciyi istoriyi Serednih vikiv istoriyi krayin Zahidnoyi Yevropi ta Ameriki v Novij ta novitnij chas istoriyi krayi Aziyi ta Afriki ta inshih ciloyi nizki specialnih kursiv disciplin za viborom studenta naukovih seminariv u ramkah kafedralnoyi specializaciyi Istoriya mizhnarodnih vidnosin HI HHI st a takozh z istoriyi svitovoyi civilizaciyi dlya studentiv neistorichnih specialnostej istoriyi krayin mova yakih vivchayetsya dlya studentiv fakultetu inozemnih mov ta bagato inshih Vikladachi shoroku tisno spivpracyuyut z Maloyu akademiyeyu nauk docenti Burachok L V Marushenko O V Sherbin L V Vikladachi kafedri provodyat znachnu vihovnu robotu praktichno vsi vikonuvali chi vikonuyut obov yazki kuratoriv akademichnih grup Za pidsumkami zagalnogo rejtingu efektivnosti diyalnosti kafedr Prikarpatskogo nacionalnogo universitetu imeni Vasilya Stefanika Kafedra vsesvitnoyi istoriyi zajnyala 7 e misce sered usih 75 kafedr universitetu v 2022 roci ta 8 e misce u 2023 rociNaukova shkola z Istoriyi svitovih civilizacij ta arheologiyiZ 1968 roku na kafedri pracyuyut gruntovni specialisti z istoriyi svitovih civilizacij ta arheologiyi yaki zmogli pidgotuvati ne odne pokolinnya naukovciv Nazva shkoli ye zbirnoyu nazvoyu yaka zridka zustrichayetsya v okremih spogadah vikladachiv Profesor Yuhim Patlazhan ye vihovancem Artemiya Grigorovicha Gotalov Gotliba yakij ye vihovancem odnogo iz zasnovnikiv Odeskoyi istoriko arheologichnoyi shkoli Fedora Ivanovicha Uspenskogo Doktorskoyu disertaciyeyu Yuhima Patlazhana keruvav Isak Izrayilovich Minc yakij buv vihovancem Mihajla Mikolajovicha Pokrovskogo yakij u svoyu chergu vihovanij Pavlom Gavrilovichem Vinogradovim profesor Imperatorskogo Moskovskogo ta Oksfordskogo universitetiv Vasilem Josipovichem Klyuchevskim Usi vihovanci Yuhima Izrayilovicha z 1954 do 1990 roku faktichno ye prodovzhuvachami istorichnih tradicij zakladenih v Odesi profesorom Fedorom Uspenskim ta v Moskvi profesorami Pavlom Vinogradovim i Vasilem Klyuchevskim Docent Vasilenko Boris Anatolijovich uchen Petra Josipovicha Karishkovskogo vchitelem yakogo takozh buv Artemij Gotalov Gotlib a vidpovidno i jogo vchitel Fedir Uspenskij zaklav pershi na Prikarpatti arheologichni oseredki Profesor Yaroslav Yurijovich Zaborovskij vihovanec Ivana Ivanovicha Vejckivskogo ta Mariyi Yuhimivni Sergiyenko istorichni tradiciyi yakih syagayut Moskovskogo ta Leningradskogo universitetiv Cherez vchitelya Ivana Vejckivskogo vin faktichno ye spadkoyemcem istorichnoyi shkoli Leopolda fon Ranke oficijnogo istoriografa Prussiyi Docent Emma Illinichna Chudinovskih vihovanka Uralskoyi istorichnoyi shkoli vizantinistiki profesora Syuzyumova Mihajla Yakovicha Usi istorichni tradiciyi zakladeni na kafedri zagalnoyi istoriyi zberezheni vihovancyami sered yakih Fedorchak Petro Stepanovich ta Kugutyak Mikola Vasilovich yaki ye uchitelyami nizki teperishnih vikladachiv kafedri zokrema docentiv Dovgana Yuriya Lyubomirovicha ta Sherbin Liliyi Vasilivni Istorichna shkola Olega Stanislavovicha Zhernokleyeva Pid naukovim kerivnictvom prof O S Zhernokleyeva zahisheni 1 doktorska ta 12 kandidatskih disertacij Perederko Vitalij Petrovich kandidatska disertaciya Galichina v politici Rosijskoyi imperiyi 1900 1914 rr 21 12 2007 Granat Yuliya Stanislavivna kandidatska disertaciya Etnokonfesijni procesi v Avtonomnij Respublici Krim 21 10 2008 Punko Lidiya Bogdana kandidatska disertaciya Etnokonfesijni procesi v Galichini 1919 1939 rr 9 06 2009 Adamovich Sergij Vasilovich doktorska disertaciya Sobornist ta regionalnij rozvitok u suspilno politichnomu zhitti nezalezhnoyi Ukrayini 13 09 2011 Gavrilishin Petro Mihajlovich kandidatska disertaciya Immigracijna politika Italijskoyi Respubliki v 1990 2011 rr Na prikladi ukrayinskoyi immigraciyi 30 11 2012 Klim yuk Ulyana Bogdanivna kandidatska disertaciya Ideya polskoyi derzhavnosti v suspilno politichnomu zhitti Galichini v roki Pershoyi svitovoyi vijni 21 02 2014 Nashochin Oksana Mikolayivna kandidatska disertaciya Polsko francuzki vidnosini v konteksti yevrointegracijnoyi politiki Polshi 1993 2004 rr 12 12 2018 Rozluckij Nazarij Vasilovich kandidatska disertaciya Borotba radyanskogo rezhimu proti ukrayinskogo vizvolnogo ruhu na teritoriyi Stanislavskoyi oblasti 1944 1956 rr vijskovij aspekt 26 12 2018 Gorbenko Alla Sergiyivna kandidatska disertaciya Socialna diyalnist Katolickoyi Cerkvi sered immigrantiv u Italiyi v 1991 2013 rr 31 05 2019 Zvarich Roman Vasilovich kandidatska disertaciya Sud i sudochinstvo v nacionalnij politici Drugoyi Rechi Pospolitoyi na prikladi Stanislavivskogo voyevodstva 04 10 2019 Gumenyak Andrij Romanovich kandidatska disertaciya Dominikanskij orden u Lvivskij arhidiyeceziyi v drugij polovini HIH seredini 40 h rokiv HH st 20 10 2020 Yackiv Oksana Yaroslavivna kandidatska disertaciya Zhinochi oseredki franciskanstva v Galichini u drugij polovini HIH na pochatku HH st struktura socialni harakteristiki suspilna rol 06 05 2021 Petrash Andrij Igorovich disertaciya doktora filosofiyi z istoriyi ta arheologiyi Tovaristvo Isusa u Lvivskij arhidiyeceziyi v 1852 1914 rr religijno kulturna ta suspilno haritativna diyalnist 12 01 2024 Istorichna shkola Miroslava Mihajlovicha Voloshuka Pid kerivnictvom profesora Miroslava Mihajlovicha Voloshuka ryad aspirantiv zdijsnili fundamentalni istorichni vidkrittya ta proveli gruntovni doslidzhennya Sered nih slid vidiliti 2016 tema kandidatskoyi disertaciyi Misionerska diyalnist Ordenu franciskanciv na Rusi XIII pershoyi tretini XV st 2021 tema kandidatskoyi disertaciyi Obraz polovciv u polskij istorichnij dumci HI HV st Kardash Ostap Nazarovich 2024 tema kandidatskoyi disertaciyi Latinska ta kirilo mefodiyivska cerkovni tradiciyi IH HI st shidnij frontir kanonichnogo protistoyannya Strukturni pidrozdiliMuzej arheologiyi 1980 2006 stvorenij v 1980 roci za iniciativi docenta Vasilenko Borisa Anatolijovicha ta grupi jogo studentiv yak materialna baza doslidzhennya arheologiyi V muzeyi znahodilis artefakti z ekspedicij docentiv Vasilenko Borisa Anatolijovicha ta Tomenchuka Bogdana Petrovicha Krim togo baza materialna doslidzhennya formuvalasya za rezultatami shorichnih arheologichnih praktik istoriko pedagogichnogo fakultetu Ivano Frankivskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu Muzej vistupav praktichnim ta teoretichnim miscem arheologichnih studij V 2006 roci vnaslidok stvorennya Muzej arheologiyi bulo reformovano v strukturnij pidrozdil Muzej arheologiyi Prikarpattya ta peredanij v pidporyadkuvannya Igora Tarasovicha Kochkina vikladacha Centr mediyevistichnih studij V 2015 roci za iniciativi doktora istorichnih nauk profesora Voloshuka Miroslava Mihajlovicha na gromadskih zasadah zgidno nakazu rektora Cependi Igorya Yevgenovicha postav Centr mediyevistichnih studij Meta strukturnogo pidrozdilu peredbachala aktivizaciyu mediyevistichnih studij na bazi Prikarpatskogo nacionalnogo universitetu imeni Vasilya Stefanika rozpochatih Vasilenkom Borisom Anatolijovichem serednovichnij Galich ta Podnistrov ya Melnichukom Yaroslavom Stepanovichem piznoserednovichnya Polsha Chudinovskih Emmoyu Illinichnoyu serednovichni Balkani Tomenchukom Bogdanom Petrovichem vpliv Galicha na serednovichni torgovi shlyahi ta osoblivo Zaborovskim Yaroslavom Yurijovichem kerivnikom naukovogo seminaru z istoriyi hristiyanskoyi Cerkvi v antichnu dobu i Serednovichchya Pri CMS pracyuyut kandidati istorichnih nauk ta aspiranti vipuskniki kafedri vsesvitnoyi istoriyi Prikarpatskogo nacionalnogo universitetu imeni Vasilya Stefanika U 2006 r pri CMS bulo zasnovano dvi seriyi zbirnika naukovih prac Galich z metoyu aktivnishih doslidzhen serednovichnogo i rannomodernogo minulogo kolis znamenitogo stolichnogo centru Docent Bogdan Tomenchuk u 2023 roci opublikuvav pidsumki bagatorichnih studij na temu Arheologiya Davnogo Galicha de opisana arheologiya ta istoriya mista Galich v jogo dolitopisnij litopisnij ta piznoserednovichnij chasi Z nagodi 1125 richnogo yuvileyu Galicha za vagomij vnesok v doslidzhennya arheologiyi ta istoriyi mista direktor CMS doktor istorichnih nauk profesor Voloshuk Miroslav Mihajlovich otrimav nagorodu Medal Galichu 1125 1 lyutogo 2024 roku direktor CMS profesor Miroslav Mihajlovich Voloshuk ta fahivec CMS kandidat istorichnih nauk Andrij Yevgenovich Stasyuk uvijshli do grupi naukovciv yaki rozroblyali komp yuternu gru Davnij Galich Naukove znachennyadocent Vasilenko Boris Anatolijovich pracyuyuchi na kafedri zagalnoyi istoriyi zdijsniv doslidzhennya keramichnih tavriv v poselennya pivnichno zahidnogo Prichornomor ya ta vidkriv na yih osnovi torgovelni zv yazki greckih kolonij mizh Dunayem ta Dniprom z greckim svitom docent Melnichuk Yaroslav Stepanovich proviv gruntovnij analiz vidnosin mizh selyanami ta shlyahtoyu v drugij polovini XVII stolittya na prikladi Polshi docent Chudinovskih Emma Illinichna provela fundamentalne doslidzhennya z istoriyi torgovelnih vidnosin Dalmaciyi v XIII XV stolittyah ta yih vpliv na rozvitok mist Balkan na osnovi greckih portolaniv Na kafedri vsesvitnoyi istoriyi profesor Patlazhan Yuhim Izrayilovich sformuvav koncepciyu krizi rabovlasnickogo ladu v shidnij chastini Rimskoyi imperiyi v ostannij tretini IV go stolittya Profesor Zaborovskij Yaroslav Yurijovich zdijsniv konceptualne doslidzhennya agrarnoyi krizi v Respublikanskomu Rimi Profesor Ivancev Igor Denisovich proviv doslidzhennya istoriografiyi mizhvoyennoyi Bolgariyi za sho buv nagorodzhenij medallyu uryadu Narodnoyi Respubliki Bolgariya 1300 richchya Bolgariyi Docent Tomenchuk Bogdan Petrovich sformuvav koncepciyu pohodzhennya ta rozvitku serednovichnogo Galicha yak vazhlivogo strategichnogo mista na perehresti transyevropejskih i transyevrazijskih torgovih shlyahiv Profesor Voloshuk Miroslav Mihajlovich pidgotuvav nizku doslidzhen z rusko ugorskih ta rusko polskih vidnosin H XIV stolit Na kafedri vsesvitnoyi istoriyi zasnuvav Centr mediyevistichnih studijProfesorsko vikladaskij sklad kafedriStanom na lyutij 2024 roku pracyuyut Doktor istorichnih nauk profesor Zhernokleyev Oleg Stanislavovich Doktor istorichnih nauk profesor Borchuk Stepan Mikolajovich Doktor istorichnih nauk profesor Voloshuk Miroslav Mihajlovich Kandidat istorichnih nauk docent Marushenko Oleksandr Volodimirovich Kandidat istorichnih nauk docent Sherbin Liliya Vasilivna Kandidat istorichnih nauk docent Dovgan Yurij Lyubomirovich Kandidat istorichnih nauk docent Burachok Liliya Vasilivna Doktor filosofiyi PhD asistent Kardash Ostap NazarovichVidomi pracivnikiPatlazhan Yuhim Izrayilovich 1968 1990 Zaborovskij Yaroslav Yurijovich 1968 1999 Vasilenko Boris Anatolijovich 1968 1985 Melnichuk Yaroslav Stepanovich 1968 1982 Chudinovskih Emma Illinichna 1968 1970Ivancev Igor Denisovich 1977 1993 2008 2016 Borchuk Stepan Mikolajovich z 1994 Zhernokleyev Oleg Stanislavovich z 1997 Tomenchuk Bogdan Petrovich 1999 2006 Voloshuk Miroslav Mihajlovich z 2003Vidomi vipuskniki aspiranturiVoloshuk Miroslav Mihajlovich 2003 tema Vijskovo politichni stosunki Ugorskogo korolivstva z Galickim ta Galicko Volinskim knyazivstvom kinec HII HIII st Novosolov Oleksandr Vasilovich 2004 tema Politika Rumuniyi shodo ukrayinskih zemel v period diktaturi Iona Antonesku 1940 1944 rr Dovgan Yurij Lyubomirovich 2006 tema Zovnishnya politika Franciyi Velikoyi Britaniyi ta SShA shodo nacionalnoyi derzhavnosti Ukrayini v 1917 1920 rr u vitchiznyanij ta ukrayinskij zarubizhnij istoriografiyah Sherbin Liliya Vasilivna 2007 tema Konstitucijno demokratichna partiya Rosiyi ta ukrayinske pitannya 1905 1918 rr Gavrilishin Petro Mihajlovich 2012 tema Immigracijna politika Italijskoyi Respubliki na prikladi ukrayinskoyi trudovoyi emigraciyi 1991 2011 rr 2016 tema Misionerska diyalnist Ordenu franciskanciv na Rusi XIII pershoyi tretini XV st Rozluckij Nazar Vasilovich 2018 tema Borotba radyanskogo rezhimu proti ukrayinskogo vizvolnogo ruhu na teritoriyi Stanislavskoyi oblasti 1944 1956 rr 2021 tema Obraz polovciv u polskij istorichnij dumci HI HV st Kardash Ostap Nazarovich 2024 tema Latinska ta kirilo mefodiyivska cerkovni tradiciyi IH HI st shidnij frontir kanonichnogo protistoyannya Div takozhFakultet istoriyi politologiyi i mizhnarodnih vidnosin PNU im Vasilya StefanikaPrimitkiIstoriya Fakultet istoriyi politologiyi i mizhnarodnih vidnosin ukr Procitovano 4 zhovtnya 2023 Poli e k V T 1999 Vidomi pedagogi Prikarpattya biografichnij dovidnik ukr Lileya NV ISBN 978 966 7263 15 7 Patlazhan Efim Izrailevich Krizis rabovladelcheskogo stroya i revolyucionnoe dvizhenie ekspluatiruemyh mass v vostochnoj chasti Rimskoj imperii v poslednej treti IV veka 364 365 gody nashej ery Tekst Avtoreferat dis na soiskanie uchen stepeni kandidata ist nauk Search RSL search rsl ru ru RU Procitovano 2 zhovtnya 2023 Vasilenko Boris Anatolevich Keramicheskie klejma iz antichnyh poselenij na poberezhe Dnestrovskogo limana kak istochnik dlya izucheniya torgovyh svyazej Severo Zapadnogo Prichernomorya s grecheskim mirom V III veka do nashej ery Tekst Avtoreferat dis na soiskanie uchenoj stepeni kandidata istoricheskih nauk 575 Search RSL search rsl ru ru RU Procitovano 5 zhovtnya 2023 Fedorchak Petro 2002 Visnik Prikarpatskogo universitetu Istoriya Vipusk VI Ivano Frankivsk Plaj s 4 Zaborovskij Ya Yu disertaciya Melnichuk Yaroslav 1970 Sovetskoe slavyanovedenie russkij Moskva Akademiya nauk SSSR s 123 Henegar Georgij Iosifovich Politicheskij kurs Rumynii v 1908 1912 gg Tekst Avtoreferat dis na soiskanie uchenoj stepeni kandidata istoricheskih nauk 07 00 03 Search RSL search rsl ru ru RU Procitovano 5 zhovtnya 2023 Radyanskij pedagog 23 sichnya 1990 PDF Muzej arheologiyi Prikarpattya Kafedra etnologiyi i arheologiyi ukr Procitovano 12 zhovtnya 2023 Oleg Zhernokleyev Stepan Borchuk Svitla pam yat Ivancev Igor Denisovich 1942 2022 PDF Istoriki Slavisty SSSR rosijska Moskva Akademiya nauk SSSR Nauka 1981 s 112 Istoriki Slavisty SSSR Akademiya nauk SSSR Nauka 1981 s 174 VOLODIMIR MASLIJChUK Ne tilki cifri www historians in ua Procitovano 17 zhovtnya 2023 U Frankivsku pomer vidomij istorik profesor Yaroslav Zaborovskij Kurs 26 sichnya 2021 Procitovano 4 zhovtnya 2023 Zagalna informaciya Kafedra vsesvitnoyi istoriyi ukr Procitovano 25 bereznya 2023 Fedorchak Petro Stepanovich Prikarpatskij nacionalnij universitet imeni Vasilya Stefanika ukr Procitovano 2 zhovtnya 2023 Zhernokleyev Oleg Stanislavovich Kafedra vsesvitnoyi istoriyi ukr Procitovano 25 bereznya 2023 Sostavlen svezhij rejting VUZov Rossii i stran SNG Vikinovosti ru wikinews org ros Procitovano 25 sichnya 2024 Voloshuk Miroslav Mihajlovich Kafedra vsesvitnoyi istoriyi ukr Procitovano 25 bereznya 2023 Borchuk Stepan Mikolajovich Kafedra vsesvitnoyi istoriyi ukr Procitovano 25 bereznya 2023 Konferenciya trudovogo kolektivu fakultetu istoriyi politologiyi i mizhnarodnih vidnosin Fakultet istoriyi politologiyi i mizhnarodnih vidnosin ukr 9 lyutogo 2024 Procitovano 12 lyutogo 2024 Naukova robota studentiv Kafedra vsesvitnoyi istoriyi ukr Procitovano 9 bereznya 2024 Rezultati naukovo doslidnickoyi roboti v universiteti pidsumki za 2023 ta zavdannya na 2024 rik Naukovo doslidna chastina ukr 28 lyutogo 2024 Procitovano 9 bereznya 2024 Zhernokleyev Oleg Stanislavovich Kafedra vsesvitnoyi istoriyi ukr Procitovano 9 bereznya 2024 Centr mediyevistichnih studij PNU PDF Voloshchuk Myroslav Vid redakciyi in Tomenchuk Bogdan Arheologiya davnogo Galicha Galich Zbirnik naukovih prac za red M Voloshuka Ivano Frankivsk Lileya NV 2022 Seriya 2 Vip 9 S 3 4 Procitovano 9 lyutogo 2024 Mikoli Kugutyaku i Miroslavu Voloshuku vrucheno visoki nagorodi z nagodi 1125 richchya Galicha Fakultet istoriyi politologiyi i mizhnarodnih vidnosin ukr 8 veresnya 2023 Procitovano 12 lyutogo 2024 Prezentaciya komp yuternoyi gri viktorini Davnij Galich Ekonomichnij fakultet ukr 26 sichnya 2024 Procitovano 9 lyutogo 2024 Kochkin Igor Tarasovich Svitloyi pam yati Borisa Anatolijovicha Vasilenko PDF Chudinovskih Emma Illinichna 1967 disertaciya Legenda istorichnogo fakultetu ukr 1 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 11 bereznya 2023 Procitovano 2 zhovtnya 2023 Tomenchuk Bogdan Petrovich Kafedra etnologiyi i arheologiyi ukr Procitovano 3 zhovtnya 2023 Sovetskoe slavyanovedenie rosijska Moskva Akademiya nauk SSR Institut slavyanovedeniya i balkanistiki 1970 s 123 Ivancev Igor Denisovich 1993 1998 Prikarpatskij nacionalnij universitet imeni Vasilya Stefanika ukr Procitovano 25 bereznya 2023 https kgrks pnu edu ua novosolov o v a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Dovgan Yurij Lyubomirovich Kafedra istoriyi Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi i specialnih galuzej istorichnoyi nauki ukr Procitovano 2 sichnya 2024 Sherbin Liliya Vasilivna PNU Gavrilishin Petro Mihajlovich STASYuK Andrij Yevgenovich zaviduvach naukovo osvitnogo viddilu https lnu edu ua thesis tymar iryna ivanivna a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka