Єпи скоп або бі скуп грец επίσκοπος наглядач найвищий керівник церковного життя кожної єпархії у більшості християнських

Єпи́скоп або бі́скуп (грец. επίσκοπος — «наглядач») — найвищий керівник церковного життя кожної єпархії у більшості християнських церков.

Назва

Назва походить з апостольських часів^[] і означає «наглядач»: апостоли ставили єпископів як своїх заступників, і тому їхня церковна влада вважається не залежною ні від кого і обмеженою тільки територією своєї єпархії, поза яку вона не може виходити, щоб не порушувати компетенцій інших єпископів.

Історія

Геральдична форма для гербу католицького єпископа

З часом деякі єпископи почали прибирати, залежно від адміністративної ваги їхніх єпархій, титули митрополита, архієпископа, патріарха, але всі єпископи, незалежно від різної ваги їхніх адміністративних функцій, уважаються рівними в благодаті. Вони рукопокладають священиків і дияконів, призначають настоятелів та інших духовників і зміщають їх. Їм належить право нагороджувати за пильну службу і судити підлегле їм духовенство за протиканонічні та неморальні вчинки, єпископам належить виключне право освячувати миро й антимінси. Як зовнішню ознаку єпископи, крім хреста і жезла, носять панагію на грудях, саккос, омофор і митру. Судити єпископа може тільки собор єпископів. Кандидат на єпископський сан обирається виключно тільки серед пресвітерів. Такий кандидат на нового єпископа висвячується 2-3 кліриками в сані єпископа.

В Україні

В Україні довгий час були тільки «правлячі» єпископи, чи архиєреї, що самі правили єпархією, але в XVII ст. на допомогу греко-католицьким правлячим єпископам прийшли «вікарні» єпископи, чи вікарії. В Наддніпрянській Україні вікарії відомі з XVIII ст., а з кінцем XIX ст. їх число сильно зростає: київська єпархія мала чотирьох вікаріїв, а херсонська трьох. З 1917 р. на Наддніпрянщині було 10 правлячих єпископів і 22 вікарних.

У ПЦУ та УПЦ МП митрополит має трохи ширші права ніж єпископ, але по суті залишається тим же єпископом^[].

У Польщі

На теренах Речі Посполитої, а пізніше — у сучасній Польщі, вживана назва католицького єпископа «біскуп».

Див. також

Правлячий єпископ (єпархіальний архієрей, правлячий архієрей)
Вікарій (вікарний архієрей)
Папа Римський
Призначення католицьких єпископів
Патріарх
Митрополит
Кардинал
Архієпископ
Титулярний єпископ
Вікарій
Архімандрит
Екзарх
Архієрей
Ієрарх
Ординарій

Примітки

СОХАНЬ, П.; ПРЕЛОВСЬКА, Ірина; БУРІМ, Д., ред. (2009). (PDF) (pdf). Київ: Архангельський глас. с. 147. Архів оригіналу (PDF) за 24 жовтня 2018. Процитовано 28 вересня 2018.
БІСКУП [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (від польс. biskup, що в свою чергу походить від лат. та грец. слова «єпископ») — назва єпископа католицького, як правило, в межах Польщі або Речі Посполитої. / Мицик Ю. А. БІСКУП [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2003. — 688 с.
БІСКУП // Словник української мови в 11 томах

Джерела та література

Єпископ [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — .
Єпископ [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 427. — 1000 екз.

Посилання

Єпископ [ 20 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія

Це незавершена стаття про християнство.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] СОХАНЬ, П.; ПРЕЛОВСЬКА, Ірина; БУРІМ, Д., ред. (2009). (PDF) (pdf). Київ: Архангельський глас. с. 147. Архів оригіналу (PDF) за 24 жовтня 2018. Процитовано 28 вересня 2018.

[2] БІСКУП [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (від польс. biskup, що в свою чергу походить від лат. та грец. слова «єпископ») — назва єпископа католицького, як правило, в межах Польщі або Речі Посполитої. / Мицик Ю. А. БІСКУП [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2003. — 688 с.

[3] БІСКУП // Словник української мови в 11 томах