Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Катери́нівка — село в Україні, у Шалигинській селищній громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 246 осіб. До 2016 орган місцевого самоврядування — Соснівська сільська рада.
| село Катеринівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Сумська область |
| Район | Шосткинський район |
| Громада | Шалигинська селищна громада |
| Облікова картка | Катеринівка |
| Основні дані | |
| Населення | 246 |
| Поштовий індекс | 41443 |
| Телефонний код | +380 5444 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°39′18″ пн. ш. 34°05′21″ сх. д. / 51.65500° пн. ш. 34.08917° сх. д.Координати: 51°39′18″ пн. ш. 34°05′21″ сх. д. / 51.65500° пн. ш. 34.08917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 148 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 41470, Сумська обл., Шосткинський р-н, смт. Шалигине, вул. 40 років Перемоги, буд.11 |
| Карта | |
  Катеринівка | |
 Катеринівка | |
| Мапа | |
Поблизу села розташований пункт пропуску через державний кордон «Катеринівка».
Назва села
Етимологія
- Перша половина XVII ст. село мало назву Македонія.
- Друга половина XVIII ст. село отримало сучасну назву Катеринівка.
За легендою, що існує в селі, пов'язана з імператрицею Катериною II. Під час однієї зі своїх поїздок країною, коли цариця проїжджала через село, зламалося колесо і Катерина II змушена була зупинитися на ремонт. Щоб увічнити цей випадок, назвали село Катеринівкою.
Географія
Село Катеринівка розташоване на лівому березі річки Клевень, нижче за течією на відстані 3.5 км розташоване село Соснівка, на протилежному березі — село Білокопитове. Біля села багато іригаційних каналів.
Поруч пролягає автомобільний шлях E38 (). Біля села кордон з Росією.
Історія
Передісторія до появи Київської Русі
Місцевість, де розташоване село, була заселена ще в давнину. Про те, що на місці Катеринівки та на її околицях жили люди, свідчать знахідки, виявлені жителями при обробці землі. На межі нашої ери на значній території сучасної Глухівщини мешкали носії Київської археологічної культури. Це підтверджується знахідками кераміки вздовж річок: Клевень, Есмань, Обеста та їх приток. Поселення київської культури було виявлено і біля Катеринівки. Перші археологічні розвідки цього регіону було проведено ще 1929 року завідувачем Глухівським окружним музеєм Я.М. Морачевським та студентом Глухівського педтехнікуму С.А. Литвиновим. Результати досліджень, викладені у звітах, знаходяться у Науковому архіві Інституту археології Національної Академії України. Знайдені під час розвідки матеріали поповнили добірку Глухівського музею того часу. На сьогоднішній день у фондах Національного заповідника «Глухів», крім знахідок груболіпної кераміки, зберігається трикутна пластинчаста підвіска, декорована вічками, яку знайшли у Катеринівці. Також у приватній колекції зберігаються два предмети, знайдені біля села: фрагменти трикутної фібули та ажурна підвіска-луниця (III-V ст.), декорована червоними емалями. Ці знахідки свідчать про те, що ця територія почала заселятися ще в III-V століттях.
У період ХІ-ХІІ ст. неподалік сьогоднішньої Катеринівки на берегах Клевені створюється мережа давньоруських городищ, що сприяло активному заселенню сусідніх земель. Навпроти села знаходиться Заруцьке городище, по сусідству давньоруська Сварківська фортеця періоду Київської Русі.
Ці землі входили до складу Новгорода - Сіверського князівства
З XIII ст. у складі Глухівського князівства.
Серед давньоруських знахідок у селі Катеринівка, що зберігаються у фондах Національного заповідника "Глухів", слід зазначити залізну бойову сокиру, поясну накладку, декоровану багатим рослинним орнаментом та кільчужні кільця.
З другої половини XIV ст. у складі Великого Князівства Литовського, а згодом і в об'єднанній Речі Посполитій.
Сприяла розвитку села також дорога, яка проходила тут на початку XVII ст. Вона з'єднувала Новгород - Сіверський та Рильськ.
В серпні 1621 року путивльский воєвода скаржився в Розрядний наказ, що рильські торгові люди їздять із Рильська в Новгород - Сіверський, об'їжджаючи Путивль, проклавши дорогу «вниз Клевені».
Сучасна Катеринівка бере свій початок у далекому XVII столітті. Є кілька версій історії зародження села. У першій половині XVII ст. село було одним із прикордонних пунктів і входило до Московської держави, з метою захисту Московщини крім будівництва міст-фортець в 1571 році реорганізується сторожова служба. На початку XVII ст. починається спорудження Білгородської оборонної лінії, яка служила для захисту від набігів кримських татар, литовців, черкасів (козаків).
Білгородська оборонна лінія проходила територією сучасної Сумської, Білгородської, Воронезької, Липецької, Тамбовської областей. З побудовою міст та острогів навколо одночасно виникали приміські слобідки, села. Одним із таких прикордонних пунктів і була Катеринівка. Називалася вона тоді, за спогадами, які передаються з покоління в покоління Македонією.
B 1645 було проведено розмежування земель між Московською державою та Річчю Посполитою – селища на лівому березі Клевені (Крупець, Старикове, Козино, Катеринівка, Шалигине) відійшли до Московської держави. Таким чином кордон між двома державами почав проходити річкою Клевень.
Наприкінці XVII-початку XVIII ст. у Курському краї почало розвиватися велике землеволодіння. У Рильському повіті одним з найбільших землевласником був І.С. Мазепа. 13 грудня 1703 року грамотою Петра I найкращі землі Рильського повіту, площею понад тисячу десятин, були надані Гетьманові України Івану Степановичу Мазепі (1644-1709), який почав заселяти їх черкесами, козаками. Незабаром майже все населення лівобережжя Сейму заговорило українською мовою.
В 1757 році село стало власністю князя Барятинського. Становище селян було важким. Вони відбували панщину у розмірі 3-5 днів на тиждень, сплачували подушний податок, виконували дорожні, підводні та інші повинності. Часті неврожаї супроводжувалися голодом. Під час посіву та збирання врожаю поміщик зганяв кріпаків на роботу, а взимку змушував їх возити до поміщицької садиби хліб, сіно, будівельні матеріали, проводити ремонтні роботи. Жінки пряли, ткали полотна та просте сукно, а також вирощували поміщику гусей, качок.
В 1861 року село входило до Шалигінської волості Путивльського повіту Курської губернії, і в ньому проживало 150 ревізських душ.
Глибока криза феодально-кріпосницької системи, поразка у Кримській війні, селянські виступи середини ХІХ ст. змусили уряд піти на реформи. Відоме як скасування кріпосного права 19 лютого 1861 року.
Сільське господарство, обтяжене залишками кріпацтва, не мало сприятливих умов розвитку. Що спонукало до реформи, відомої як Столипінська. Головною метою стало руйнування общинного землекористування, створення широкого шару міцних господарств фермерського типу (куркульських). Скасовувалися обов'язкові земельні громади і надавалося кожному селянинові право вимагати виділення йому землі на одному масиві, який отримав назву «відруб».
У Катеринівці деякі селяни вийшли з громади та утворили хутори Курган та Куліга.
Великі лиха принесла жителям Катеринівки Перша світова війна. Багато чоловіків села брали участь у боях на фронтах Першої Світової війни, яку в селі називали «німецькою» чи «миколаївською». В армію мобілізували працездатне чоловіче населення. Було реквізовано багато коней. Через нестачу робочих рук частина господарств не могла обробляти землю.
У той же час селяни збільшували свої земельні наділи, купуючи чи орендуючи землю. У сім'ї Петра Миколайовича Самоделова зберігаються документи, датовані 1910 та 1915 роками, на купівлю їхніми предками землі. У цих документах згадуються мешканці Катеринівки, які купили або взяли в оренду землю: Роман Мойсеєв Самоделов, Микита Романов Самоделов, Петро Васильєв Степченков, Василь, Григорій та Яків Петрови Степченкови, Меркурій Миколаїв Степченков, Петро Іванов Бойченков, Федір Михайлов Мазнєв. Імена, по батькові та прізвища написані у документах (російською).
Перша половина ХХ ст.
У перші роки радянської влади на селі були важкі та небезпечні. У країні ще тривала громадянська війна, панував голод, розруха, лютував тиф. Населення з недовірою приймало укази та нововведення радянської влади.
Після встановлення у селі радянської влади було організовано перший кооператив.
З 1924 року Катеринівка входила до Крупецької волості Рильського повіту Курської губернії Росії.
16 жовтня 1925 року Голова ЦВК СРСР підписав постанову про передачу та включення до складу України Путивльського повіту, за винятком Крупецької волості. Спірні питання щодо приєднання окремих сіл тривали до 1 липня 1926 року, коли остаточно було завершено передачу Путивльського повіту Україні.
З 1926 року Катеринівка входила до Глухівського округу УРСР, з 1930 року Глухівський район був підпорядкований центральним органам УРСР, з лютого по жовтень 1932 року – до того ж району Київської області, з 5 жовтня – Чернігівської області.
З весни 1929 року у Катеринівці проводилися заходи, створені задля створення колективних господарств. Основні активні дії припали на січень – березень 1930 року.
Тих, хто вперто чинив опір, розкуркулювали. У селі були розкуркулені Митрофан Грибов, Меркул Степченко та Андрій Фрісов.
1930 року в селі було створено колгосп імені Молотова. На сході 100 сімей Катеринівки вирішили узагальнити землю та майно, але коли розпочали це, 5 сімей відмовилися. У село приїхали працівники НКВС та відвезли їх. Подальша доля цих людей невідома. Одними з перших вступили в колгосп Ксенія Семенівна Акіншина, Микита Стефанович Акіншин, Марфа Захарівна Полякова, Іван Юхимович Самоделов, Пелагея Лук'янівна Степченко, Павло Іванович Чеботарьов, Антон Федотович Шеварьов.
Згідно з циркулярним листом Глухівського окружного комітету ЛКСМУ, у селі організовували свято "Першої борозни". Він проводився під гаслом "закріплення досягнень колгоспного руху та перевірки бойової готовності до весняного посіву".
Для обслуговування колгоспів технікою було створено машино-тракторні станції (МТС). Поля колгоспу імені Молотова обслуговувала Шалигінська МТС, в ній працювали й катеринівські механізатори.
У 1930 році для будівництва сільського клубу було використано колоди будинку, конфіскованого у розкуркуленого Меркула Степченка.
У 1932 році радянський уряд дав насильницький план колгоспам із хлібозаготівлі. Щоби його виконати, колгоспам довелося вивезти майже все зерно. Жорстокі методи насильницької колективізації призвели до страшного голоду в Україні 1932-1933 років, під час якого загинули мільйони жителів. Масовий голод українського народу розпочався у грудні 1932 року, але свого апогею досяг у 1933 році.
Рятуючи сім'ї з голоду, колгоспники почали нести зерно з колгоспних полів. Саме в цей період на полях стали з'являтися селяни - переважно жінки, яким не було чим годувати дітей. Цих жінок у чиновницьких кабінетах називали "перукарями": вони ножицями зрізали колоски на полях, де ще рік-два до цього працювали як повноправні господарі. Дуже скоро це явище набуло масового характеру. У серпні селяни випробували на собі реакцію на це І. Сталіна, названого офіційно пропагандою "батьком народів". Торішнього серпня 1932 року він власноручно написав закон про охорону соціалістичної власності. Сучасники назвали цей закон "законом про п'ять колосків".
В 1935 році уряд ухвалив постанову про склад нових адміністративних районів Чернігівської області. Відповідно до цієї постанови було створено Шалигинський район. У цей час Катеринівка входила до складу Стариківської сільської ради Шалигинського району.
Репресії
З 1929 року звинувачення проти віднесених до класово ворожих елементів розглядали так звані "трійки" у складі першого секретаря райкому партії, голови райвиконкому та начальника місцевого відділення ГПУ, що значно спрощував розгляд справ.
Репресировані жителі:
- Гордєєв Григорій Миколайович, 1898 р.н., с. Катеринівка, росіянин, освіта початкова, пильщик промартели (м. Рильськ Курської області). Заарештовано 07.03.1940 р. Особливою нарадою при НКВС СРСР 17.04.1940 р. за ст. 54-10 КК УРСР заарештовано на 5 років. Реабілітовано 21.11.1997 р. прокуратурою області.
Незалежна Україна
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Шалигинської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Глухівського району, село увійшло до складу новоутвореного Шосткинського району.
8 серпня 2022 року близько одинадцятої години російські війська здійснили артобстріл житлових будинків. Ворожий снаряд розірвався за кілька метрів від місцевої мешканки. Від отриманих ран жінка загинула на місці.
19 березня 2024 року село двічі потрапило під обстріл російського агресора. Обстріли велися зі ствольної артилерії, мінометів 120 і 82 мм, танків.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| російська | 232 | 94.31% |
| українська | 14 | 5.69% |
| Усього | 246 | 100% |
Економіка
- Молочно-товарна ферма.
- Торфорозробки Пушкаро-Жаденського.
- Митний пост «Катеринівка» Глухівської митниці.
Соціальна сфера
- Клуб.
Посилання
- Прогноз погоди в с. Катеринівка [ 10 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- "Хороша жінка, все село її поважало": що місцеві розповідають про загиблу від російського осколка у Шосткинському районі
 | Це незавершена стаття з географії Сумської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області». kmu.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Жінка, яка померла від осколкового поранення була соціальним працівником і їхала на роботу. ШосткаNews.City (укр.). Процитовано 8 квітня 2023.
- Окупанти обстріляли Конотоп, Середину-Буду і 23 села Сумської області за добу, про постраждалих не повідомляють. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 20 березня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kateri nivka selo v Ukrayini u Shaliginskij selishnij gromadi Shostkinskogo rajonu Sumskoyi oblasti Naselennya stanovit 246 osib Do 2016 organ miscevogo samovryaduvannya Sosnivska silska rada selo Katerinivka Krayina Ukrayina Oblast Sumska oblast Rajon Shostkinskij rajon Gromada Shaliginska selishna gromada Oblikova kartka Katerinivka Osnovni dani Naselennya 246 Poshtovij indeks 41443 Telefonnij kod 380 5444 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 39 18 pn sh 34 05 21 sh d 51 65500 pn sh 34 08917 sh d 51 65500 34 08917 Koordinati 51 39 18 pn sh 34 05 21 sh d 51 65500 pn sh 34 08917 sh d 51 65500 34 08917 Serednya visota nad rivnem morya 148 m Misceva vlada Adresa radi 41470 Sumska obl Shostkinskij r n smt Shaligine vul 40 rokiv Peremogi bud 11 Karta Katerinivka Katerinivka Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Katerinivka Poblizu sela roztashovanij punkt propusku cherez derzhavnij kordon Katerinivka Nazva selaEtimologiya Persha polovina XVII st selo malo nazvu Makedoniya Druga polovina XVIII st selo otrimalo suchasnu nazvu Katerinivka Za legendoyu sho isnuye v seli pov yazana z imperatriceyu Katerinoyu II Pid chas odniyeyi zi svoyih poyizdok krayinoyu koli caricya proyizhdzhala cherez selo zlamalosya koleso i Katerina II zmushena bula zupinitisya na remont Shob uvichniti cej vipadok nazvali selo Katerinivkoyu GeografiyaSelo Katerinivka roztashovane na livomu berezi richki Kleven nizhche za techiyeyu na vidstani 3 5 km roztashovane selo Sosnivka na protilezhnomu berezi selo Bilokopitove Bilya sela bagato irigacijnih kanaliv Poruch prolyagaye avtomobilnij shlyah E38 Bilya sela kordon z Rosiyeyu IstoriyaPeredistoriya do poyavi Kiyivskoyi Rusi Miscevist de roztashovane selo bula zaselena she v davninu Pro te sho na misci Katerinivki ta na yiyi okolicyah zhili lyudi svidchat znahidki viyavleni zhitelyami pri obrobci zemli Na mezhi nashoyi eri na znachnij teritoriyi suchasnoyi Gluhivshini meshkali nosiyi Kiyivskoyi arheologichnoyi kulturi Ce pidtverdzhuyetsya znahidkami keramiki vzdovzh richok Kleven Esman Obesta ta yih pritok Poselennya kiyivskoyi kulturi bulo viyavleno i bilya Katerinivki Pershi arheologichni rozvidki cogo regionu bulo provedeno she 1929 roku zaviduvachem Gluhivskim okruzhnim muzeyem Ya M Morachevskim ta studentom Gluhivskogo pedtehnikumu S A Litvinovim Rezultati doslidzhen vikladeni u zvitah znahodyatsya u Naukovomu arhivi Institutu arheologiyi Nacionalnoyi Akademiyi Ukrayini Znajdeni pid chas rozvidki materiali popovnili dobirku Gluhivskogo muzeyu togo chasu Na sogodnishnij den u fondah Nacionalnogo zapovidnika Gluhiv krim znahidok grubolipnoyi keramiki zberigayetsya trikutna plastinchasta pidviska dekorovana vichkami yaku znajshli u Katerinivci Takozh u privatnij kolekciyi zberigayutsya dva predmeti znajdeni bilya sela fragmenti trikutnoyi fibuli ta azhurna pidviska lunicya III V st dekorovana chervonimi emalyami Ci znahidki svidchat pro te sho cya teritoriya pochala zaselyatisya she v III V stolittyah Kiyivska Rus U period HI HII st nepodalik sogodnishnoyi Katerinivki na beregah Kleveni stvoryuyetsya merezha davnoruskih gorodish sho spriyalo aktivnomu zaselennyu susidnih zemel Navproti sela znahoditsya Zarucke gorodishe po susidstvu davnoruska Svarkivska fortecya periodu Kiyivskoyi Rusi Ci zemli vhodili do skladu Novgoroda Siverskogo knyazivstva Z XIII st u skladi Gluhivskogo knyazivstva Sered davnoruskih znahidok u seli Katerinivka sho zberigayutsya u fondah Nacionalnogo zapovidnika Gluhiv slid zaznachiti zaliznu bojovu sokiru poyasnu nakladku dekorovanu bagatim roslinnim ornamentom ta kilchuzhni kilcya Velike knyazivstvo Litovske Z drugoyi polovini XIV st u skladi Velikogo Knyazivstva Litovskogo a zgodom i v ob yednannij Rechi Pospolitij Spriyala rozvitku sela takozh doroga yaka prohodila tut na pochatku XVII st Vona z yednuvala Novgorod Siverskij ta Rilsk V serpni 1621 roku putivlskij voyevoda skarzhivsya v Rozryadnij nakaz sho rilski torgovi lyudi yizdyat iz Rilska v Novgorod Siverskij ob yizhdzhayuchi Putivl proklavshi dorogu vniz Kleveni Moskovske Carstvo Suchasna Katerinivka bere svij pochatok u dalekomu XVII stolitti Ye kilka versij istoriyi zarodzhennya sela U pershij polovini XVII st selo bulo odnim iz prikordonnih punktiv i vhodilo do Moskovskoyi derzhavi z metoyu zahistu Moskovshini krim budivnictva mist fortec v 1571 roci reorganizuyetsya storozhova sluzhba Na pochatku XVII st pochinayetsya sporudzhennya Bilgorodskoyi oboronnoyi liniyi yaka sluzhila dlya zahistu vid nabigiv krimskih tatar litovciv cherkasiv kozakiv Bilgorodska oboronna liniya prohodila teritoriyeyu suchasnoyi Sumskoyi Bilgorodskoyi Voronezkoyi Lipeckoyi Tambovskoyi oblastej Z pobudovoyu mist ta ostrogiv navkolo odnochasno vinikali primiski slobidki sela Odnim iz takih prikordonnih punktiv i bula Katerinivka Nazivalasya vona todi za spogadami yaki peredayutsya z pokolinnya v pokolinnya Makedoniyeyu B 1645 bulo provedeno rozmezhuvannya zemel mizh Moskovskoyu derzhavoyu ta Richchyu Pospolitoyu selisha na livomu berezi Kleveni Krupec Starikove Kozino Katerinivka Shaligine vidijshli do Moskovskoyi derzhavi Takim chinom kordon mizh dvoma derzhavami pochav prohoditi richkoyu Kleven Naprikinci XVII pochatku XVIII st u Kurskomu krayi pochalo rozvivatisya velike zemlevolodinnya U Rilskomu poviti odnim z najbilshih zemlevlasnikom buv I S Mazepa 13 grudnya 1703 roku gramotoyu Petra I najkrashi zemli Rilskogo povitu plosheyu ponad tisyachu desyatin buli nadani Getmanovi Ukrayini Ivanu Stepanovichu Mazepi 1644 1709 yakij pochav zaselyati yih cherkesami kozakami Nezabarom majzhe vse naselennya livoberezhzhya Sejmu zagovorilo ukrayinskoyu movoyu V 1757 roci selo stalo vlasnistyu knyazya Baryatinskogo Stanovishe selyan bulo vazhkim Voni vidbuvali panshinu u rozmiri 3 5 dniv na tizhden splachuvali podushnij podatok vikonuvali dorozhni pidvodni ta inshi povinnosti Chasti nevrozhayi suprovodzhuvalisya golodom Pid chas posivu ta zbirannya vrozhayu pomishik zganyav kripakiv na robotu a vzimku zmushuvav yih voziti do pomishickoyi sadibi hlib sino budivelni materiali provoditi remontni roboti Zhinki pryali tkali polotna ta proste sukno a takozh viroshuvali pomishiku gusej kachok V 1861 roku selo vhodilo do Shaliginskoyi volosti Putivlskogo povitu Kurskoyi guberniyi i v nomu prozhivalo 150 revizskih dush Gliboka kriza feodalno kriposnickoyi sistemi porazka u Krimskij vijni selyanski vistupi seredini HIH st zmusili uryad piti na reformi Vidome yak skasuvannya kriposnogo prava 19 lyutogo 1861 roku Silske gospodarstvo obtyazhene zalishkami kripactva ne malo spriyatlivih umov rozvitku Sho sponukalo do reformi vidomoyi yak Stolipinska Golovnoyu metoyu stalo rujnuvannya obshinnogo zemlekoristuvannya stvorennya shirokogo sharu micnih gospodarstv fermerskogo tipu kurkulskih Skasovuvalisya obov yazkovi zemelni gromadi i nadavalosya kozhnomu selyaninovi pravo vimagati vidilennya jomu zemli na odnomu masivi yakij otrimav nazvu vidrub U Katerinivci deyaki selyani vijshli z gromadi ta utvorili hutori Kurgan ta Kuliga Veliki liha prinesla zhitelyam Katerinivki Persha svitova vijna Bagato cholovikiv sela brali uchast u boyah na frontah Pershoyi Svitovoyi vijni yaku v seli nazivali nimeckoyu chi mikolayivskoyu V armiyu mobilizuvali pracezdatne choloviche naselennya Bulo rekvizovano bagato konej Cherez nestachu robochih ruk chastina gospodarstv ne mogla obroblyati zemlyu U toj zhe chas selyani zbilshuvali svoyi zemelni nadili kupuyuchi chi orenduyuchi zemlyu U sim yi Petra Mikolajovicha Samodelova zberigayutsya dokumenti datovani 1910 ta 1915 rokami na kupivlyu yihnimi predkami zemli U cih dokumentah zgaduyutsya meshkanci Katerinivki yaki kupili abo vzyali v orendu zemlyu Roman Mojseyev Samodelov Mikita Romanov Samodelov Petro Vasilyev Stepchenkov Vasil Grigorij ta Yakiv Petrovi Stepchenkovi Merkurij Mikolayiv Stepchenkov Petro Ivanov Bojchenkov Fedir Mihajlov Maznyev Imena po batkovi ta prizvisha napisani u dokumentah rosijskoyu Persha polovina HH st U pershi roki radyanskoyi vladi na seli buli vazhki ta nebezpechni U krayini she trivala gromadyanska vijna panuvav golod rozruha lyutuvav tif Naselennya z nedoviroyu prijmalo ukazi ta novovvedennya radyanskoyi vladi Pislya vstanovlennya u seli radyanskoyi vladi bulo organizovano pershij kooperativ Z 1924 roku Katerinivka vhodila do Krupeckoyi volosti Rilskogo povitu Kurskoyi guberniyi Rosiyi 16 zhovtnya 1925 roku Golova CVK SRSR pidpisav postanovu pro peredachu ta vklyuchennya do skladu Ukrayini Putivlskogo povitu za vinyatkom Krupeckoyi volosti Spirni pitannya shodo priyednannya okremih sil trivali do 1 lipnya 1926 roku koli ostatochno bulo zaversheno peredachu Putivlskogo povitu Ukrayini Z 1926 roku Katerinivka vhodila do Gluhivskogo okrugu URSR z 1930 roku Gluhivskij rajon buv pidporyadkovanij centralnim organam URSR z lyutogo po zhovten 1932 roku do togo zh rajonu Kiyivskoyi oblasti z 5 zhovtnya Chernigivskoyi oblasti Z vesni 1929 roku u Katerinivci provodilisya zahodi stvoreni zadlya stvorennya kolektivnih gospodarstv Osnovni aktivni diyi pripali na sichen berezen 1930 roku Tih hto vperto chiniv opir rozkurkulyuvali U seli buli rozkurkuleni Mitrofan Gribov Merkul Stepchenko ta Andrij Frisov 1930 roku v seli bulo stvoreno kolgosp imeni Molotova Na shodi 100 simej Katerinivki virishili uzagalniti zemlyu ta majno ale koli rozpochali ce 5 simej vidmovilisya U selo priyihali pracivniki NKVS ta vidvezli yih Podalsha dolya cih lyudej nevidoma Odnimi z pershih vstupili v kolgosp Kseniya Semenivna Akinshina Mikita Stefanovich Akinshin Marfa Zaharivna Polyakova Ivan Yuhimovich Samodelov Pelageya Luk yanivna Stepchenko Pavlo Ivanovich Chebotarov Anton Fedotovich Shevarov Zgidno z cirkulyarnim listom Gluhivskogo okruzhnogo komitetu LKSMU u seli organizovuvali svyato Pershoyi borozni Vin provodivsya pid gaslom zakriplennya dosyagnen kolgospnogo ruhu ta perevirki bojovoyi gotovnosti do vesnyanogo posivu Dlya obslugovuvannya kolgospiv tehnikoyu bulo stvoreno mashino traktorni stanciyi MTS Polya kolgospu imeni Molotova obslugovuvala Shaliginska MTS v nij pracyuvali j katerinivski mehanizatori U 1930 roci dlya budivnictva silskogo klubu bulo vikoristano kolodi budinku konfiskovanogo u rozkurkulenogo Merkula Stepchenka U 1932 roci radyanskij uryad dav nasilnickij plan kolgospam iz hlibozagotivli Shobi jogo vikonati kolgospam dovelosya vivezti majzhe vse zerno Zhorstoki metodi nasilnickoyi kolektivizaciyi prizveli do strashnogo golodu v Ukrayini 1932 1933 rokiv pid chas yakogo zaginuli miljoni zhiteliv Masovij golod ukrayinskogo narodu rozpochavsya u grudni 1932 roku ale svogo apogeyu dosyag u 1933 roci Ryatuyuchi sim yi z golodu kolgospniki pochali nesti zerno z kolgospnih poliv Same v cej period na polyah stali z yavlyatisya selyani perevazhno zhinki yakim ne bulo chim goduvati ditej Cih zhinok u chinovnickih kabinetah nazivali perukaryami voni nozhicyami zrizali koloski na polyah de she rik dva do cogo pracyuvali yak povnopravni gospodari Duzhe skoro ce yavishe nabulo masovogo harakteru U serpni selyani viprobuvali na sobi reakciyu na ce I Stalina nazvanogo oficijno propagandoyu batkom narodiv Torishnogo serpnya 1932 roku vin vlasnoruchno napisav zakon pro ohoronu socialistichnoyi vlasnosti Suchasniki nazvali cej zakon zakonom pro p yat koloskiv V 1935 roci uryad uhvaliv postanovu pro sklad novih administrativnih rajoniv Chernigivskoyi oblasti Vidpovidno do ciyeyi postanovi bulo stvoreno Shaliginskij rajon U cej chas Katerinivka vhodila do skladu Starikivskoyi silskoyi radi Shaliginskogo rajonu Represiyi Z 1929 roku zvinuvachennya proti vidnesenih do klasovo vorozhih elementiv rozglyadali tak zvani trijki u skladi pershogo sekretarya rajkomu partiyi golovi rajvikonkomu ta nachalnika miscevogo viddilennya GPU sho znachno sproshuvav rozglyad sprav Represirovani zhiteli Gordyeyev Grigorij Mikolajovich 1898 r n s Katerinivka rosiyanin osvita pochatkova pilshik promarteli m Rilsk Kurskoyi oblasti Zaareshtovano 07 03 1940 r Osoblivoyu naradoyu pri NKVS SRSR 17 04 1940 r za st 54 10 KK URSR zaareshtovano na 5 rokiv Reabilitovano 21 11 1997 r prokuraturoyu oblasti Nezalezhna Ukrayina 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 723 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Sumskoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Shaliginskoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Gluhivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Shostkinskogo rajonu Rosijsko ukrayinska vijna Dokladnishe Obstrili Shaliginskoyi selishnoyi gromadi 8 serpnya 2022 roku blizko odinadcyatoyi godini rosijski vijska zdijsnili artobstril zhitlovih budinkiv Vorozhij snaryad rozirvavsya za kilka metriv vid miscevoyi meshkanki Vid otrimanih ran zhinka zaginula na misci 19 bereznya 2024 roku selo dvichi potrapilo pid obstril rosijskogo agresora Obstrili velisya zi stvolnoyi artileriyi minometiv 120 i 82 mm tankiv NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok rosijska 232 94 31 ukrayinska 14 5 69 Usogo 246 100 EkonomikaMolochno tovarna ferma Torforozrobki Pushkaro Zhadenskogo Mitnij post Katerinivka Gluhivskoyi mitnici Socialna sferaKlub PosilannyaPrognoz pogodi v s Katerinivka 10 lyutogo 2022 u Wayback Machine Horosha zhinka vse selo yiyi povazhalo sho miscevi rozpovidayut pro zagiblu vid rosijskogo oskolka u Shostkinskomu rajoni Ce nezavershena stattya z geografiyi Sumskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 723 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Sumskoyi oblasti kmu gov ua Procitovano 25 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Zhinka yaka pomerla vid oskolkovogo poranennya bula socialnim pracivnikom i yihala na robotu ShostkaNews City ukr Procitovano 8 kvitnya 2023 Okupanti obstrilyali Konotop Seredinu Budu i 23 sela Sumskoyi oblasti za dobu pro postrazhdalih ne povidomlyayut Interfaks Ukrayina ukr Procitovano 20 bereznya 2024 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih