Катеринодарський (Краснодарський) відділ — адміністративна одиниця у складі Кубанської області Російської імперії та Кубано-Чорноморської області РРФСР, що існувала в 1869 — 1924 роках. Адміністративний центр — місто Катеринодар.
Катеринодарський відділ | |
Дата створення / заснування | 1869 |
---|---|
Офіційна назва | рос. Екатеринодарский уезд рос. Екатеринодарский отдел (1888) рос. Краснодарский отдел (7 грудня 1920) |
Країна | Російська імперія |
Столиця | Краснодар |
Адміністративна одиниця | Кубанська область Кубано-Чорноморська область |
Кількість населення | 245 173 осіб |
Час/дата закінчення | 2 червня 1924 |
Час/дата припинення існування | 2 червня 1924 |
Площа | 6 989 413 530 квадратний метр |
Координати: 45°02′ пн. ш. 38°58′ сх. д. / 45.033° пн. ш. 38.967° сх. д.
Географія
За площею Катеринодарський відділ був найменшим із відділів Кубанської області та займав територію 8 346,5верст² (9 498,3 кв.км). Межував на південь із Чорноморською губернією. Річка Кубань ділила відділ на північну та південну частини. Північна частина, так зване «Чорномор'я», була зайнята великими козацькими станицями, що здебільшого розвинулися з колишніх «куренів» Чорноморського козачого війська; у південній частині, ближче до Катеринодару, на рівнині, були розташовані гірські селища (аули), а далі, в передгір'ях, також козацькі станиці та небагато селищ корінних жителів інших станів. Північна частина відділу і рівнина по лівому березі Кубані мала степовий характер і родючий чорноземний ґрунт. Південна частина, по верхів'ям лівих приток Кубані, Афіпса, Псекупса і Апчаса, являла собою горбку поверхню, що підвищується на південь, порізану ярами і балками і зарослу здебільшого дрібною лісовою порослю.
Сучасний стан
На території колишнього Катеринодарського відділу Кубанської області зараз розташовуються території міст Краснодар і Гарячий Ключ, Сєверський і Дінський райони Краснодарського краю, Тахтамукайський і Теучезький райони Адигеї, а також частина Бєлорєченського, Красноармійського, Усть-Лабінського району.
Історія
- Утворений до 1816 року як Катеринодарський повіт.
- 27 січня 1876 року частина території повіту була виділена у новостворені Закубанські та Кавказькі повіти.
- З 1888 — Катеринодарський відділ.
- Після встановлення Радянської влади на Кубані у березні 1920 року Катеринодарський відділ увійшов до складу новоствореної Кубано-Чорноморської області.
- 7 грудня 1920 року місто Катеринодар було перейменовано на Краснодар, а Катеринодарський відділ — на Краснодарський.
- 27 липня 1922 року рахунок частини території Краснодарського і Майкопського відділів, населеної адигейцями, було створено Черкеська (Адигейська) автономна область із центром у місті Краснодар.
- 2 червня 1924 року було ліквідовано Кубано-Чорноморська область і всі відділи, що входили до неї. Більшість території Краснодарського відділу увійшла до складу Кубанського округу Південно-Східної області.
Адміністративний устрій
У 1913 році до складу відділу входило 5 волосних правлінь, 31 станиць, 10 аульних правлень і 3 хутори:
- Волосні правління :
- Безіменне — ,(1914)
- Біле -, (1914)
- Миколаївське -, (1914)
- Львівсько-Товариська — село Львівсько-Товариська,
- Ново-Севастопольська -, (1914)
- Преображенська -, (1914)
- Григорівська — слобода Григорівська,
- Усть-Лабінське — слобода Усть-Лабінська,
- Шабано-Тхамахинське — село Шабанівське .
- Станиці :
|
- Аульні правління :
- Бжегокаївське — аул Новий Бжегокай,
- Вочепшієвське — аул Пчегатлукай,
- Габукаївське — аул Габукай,
- Джиджихабльське — аул Джиджихабль,
- Лакшукаївське — аул Лакшукай,
- Понежукаївське — аул Понежукай,
- Тохтомукаївське — аул Тохтомукай,
- Шабанохабльське — аул Шабанохабль,
- Шапсугське — аул Панахес,
- Шенджійське — аул Шенджій,
- Хутори :
- Азовський,
- Мар'янський,
- Смоленський.
У 1914 році у відділі було
Станиці
Аули
- Адамій,
- Ассоколай,
- Афіпсип Адигея,
- Бжегокай Старий,
- Вочепший,
- Гатлукай,
- Казанукай,
- Козет,
- Кунчукохабль,
- Несшукай 1,
- Несшукай 2,
- Нечерзий,
- Псейтук,
- Пшекуй-Хабль,
- Тауй-Хабл ,
- Тлюстен-Хабль,
- Тугургой,
- Хатукаївське — Хатукай,
- Хаштук,
- Шаганчерій-Хабль,
- Едепсукай 1,
- Едепсукай 2.
Станом на 26 січня 1923 року до складу відділу входили місто Краснодар та 27 волостей:
Населені пункти
Найбільші населені пункти (населення, кінець XIX століття):
- м. Катеринодар (65 606)
- ст-ця Пашківська (11 237)
- ст-ця Дінська (10 000)
- ст-ця Старокорсунська (8 000)
- ст-ця Новотитарівська (7 896)
- ст-ця Пластуновська (7525)
- ст-ца Ладозька (6 118)
- ст-ця Васюрінська (5 710)
- ст-ця Усть-Лабінська (5423)
- ст-ця Рязанська (5 067)
- ст-ця Сєверська (3737)
- ст-ця Воронезька (3 246)
- ст-ця Калузька (2 236)
Населення
Національний склад відділу в 1897 році :
Національність | Чисельність , осіб | Частка від усього населення, % |
---|---|---|
українці | 126 941 | 51,8 |
великороси | 83 751 | 34,2 |
черкеси та адигейці | 19 851 | 8,1 |
греки | 3476 | 1,4 |
вірмени | 2 807 | 1,1 |
інші | 8 336 | 3,4 |
Разом: | 245 173 | 100,00 |
Розподіл населення за статевою ознакою:
- чоловіки — 125 832 (51,3 %)
- жінки — 119 341 (48,7 %)
Економіка
Головне заняття жителів — землеробство, яким займалося 86 % від населення. Під посіви розчинялося понад 262 000 га. Значно було розвинене виноградарство та садівництво: під виноградниками 608 га, під садами — 969 га. Бджільництво — 1 151 пасіка з 37 200 вуликів; збиралося до 5000 пудів меду та до 500 пудів воску. Скотарство: коней — 66635, рогатої худоби — 138292, овець і кіз — 3020488, свиней — 503301, буйволів — 13099, ослів і мулів — 1489.
Фабрик та заводів було 413.
Освіта та охорона здоров'я
У всіх станицях та великих козацьких хуторах були училища міністерства народної освіти; у значних станицях — двокласні училища. Військові лікарні — в Катеринодарі, у станиці Ладозькій та у містечку Гарячий ключ (Псекупська). Окрім Катеринодару, поштово-телеграфні установи знаходилися також у станицях Усть-Лабінській та Ладозькій.
Посилання
- Екатеринодарский отдел // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Метрические книги Екатеринодарского уезда за 1816 год http://fonds.stavarhiv.ru/index.php?act=unit&fund=459&opis=10000063885&unit=10001012881
- Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913. з джерела 16 червня 2017
- Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам Российской Империи. оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 30 листопада 2009.
Література
- Основные административно-территориальные преобразования на Кубани (1793—1985 гг.) / Сост.: А. С. Азаренкова, И. Ю. Бондарь, Н.С. Вертышева. — Краснодар : Краснодарское кн. изд-во, 1986. — 394 с.
Веб-посилання
- Екатеринодарский отдел // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Карта Екатеринодарского отдела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Katerinodarskij Krasnodarskij viddil administrativna odinicya u skladi Kubanskoyi oblasti Rosijskoyi imperiyi ta Kubano Chornomorskoyi oblasti RRFSR sho isnuvala v 1869 1924 rokah Administrativnij centr misto Katerinodar Katerinodarskij viddilData stvorennya zasnuvannya1869Oficijna nazvaros Ekaterinodarskij uezd ros Ekaterinodarskij otdel 1888 ros Krasnodarskij otdel 7 grudnya 1920 Krayina Rosijska imperiyaStolicyaKrasnodarAdministrativna odinicyaKubanska oblast Kubano Chornomorska oblastKilkist naselennya245 173 osibChas data zakinchennya2 chervnya 1924Chas data pripinennya isnuvannya2 chervnya 1924Plosha6 989 413 530 kvadratnij metr Koordinati 45 02 pn sh 38 58 sh d 45 033 pn sh 38 967 sh d 45 033 38 967GeografiyaKaterinodar Vid na misto z pivdennogo boku 1900 ti roki Za plosheyu Katerinodarskij viddil buv najmenshim iz viddiliv Kubanskoyi oblasti ta zajmav teritoriyu 8 346 5verst 9 498 3 kv km Mezhuvav na pivden iz Chornomorskoyu guberniyeyu Richka Kuban dilila viddil na pivnichnu ta pivdennu chastini Pivnichna chastina tak zvane Chornomor ya bula zajnyata velikimi kozackimi stanicyami sho zdebilshogo rozvinulisya z kolishnih kureniv Chornomorskogo kozachogo vijska u pivdennij chastini blizhche do Katerinodaru na rivnini buli roztashovani girski selisha auli a dali v peredgir yah takozh kozacki stanici ta nebagato selish korinnih zhiteliv inshih staniv Pivnichna chastina viddilu i rivnina po livomu berezi Kubani mala stepovij harakter i rodyuchij chornozemnij grunt Pivdenna chastina po verhiv yam livih pritok Kubani Afipsa Psekupsa i Apchasa yavlyala soboyu gorbku poverhnyu sho pidvishuyetsya na pivden porizanu yarami i balkami i zaroslu zdebilshogo dribnoyu lisovoyu poroslyu Suchasnij stan Na teritoriyi kolishnogo Katerinodarskogo viddilu Kubanskoyi oblasti zaraz roztashovuyutsya teritoriyi mist Krasnodar i Garyachij Klyuch Syeverskij i Dinskij rajoni Krasnodarskogo krayu Tahtamukajskij i Teuchezkij rajoni Adigeyi a takozh chastina Byeloryechenskogo Krasnoarmijskogo Ust Labinskogo rajonu IstoriyaUtvorenij do 1816 roku yak Katerinodarskij povit 27 sichnya 1876 roku chastina teritoriyi povitu bula vidilena u novostvoreni Zakubanski ta Kavkazki poviti Z 1888 Katerinodarskij viddil Pislya vstanovlennya Radyanskoyi vladi na Kubani u berezni 1920 roku Katerinodarskij viddil uvijshov do skladu novostvorenoyi Kubano Chornomorskoyi oblasti 7 grudnya 1920 roku misto Katerinodar bulo perejmenovano na Krasnodar a Katerinodarskij viddil na Krasnodarskij 27 lipnya 1922 roku rahunok chastini teritoriyi Krasnodarskogo i Majkopskogo viddiliv naselenoyi adigejcyami bulo stvoreno Cherkeska Adigejska avtonomna oblast iz centrom u misti Krasnodar 2 chervnya 1924 roku bulo likvidovano Kubano Chornomorska oblast i vsi viddili sho vhodili do neyi Bilshist teritoriyi Krasnodarskogo viddilu uvijshla do skladu Kubanskogo okrugu Pivdenno Shidnoyi oblasti Administrativnij ustrijU 1913 roci do skladu viddilu vhodilo 5 volosnih pravlin 31 stanic 10 aulnih pravlen i 3 hutori Volosni pravlinnya Bezimenne 1914 Bile 1914 Mikolayivske 1914 Lvivsko Tovariska selo Lvivsko Tovariska Novo Sevastopolska 1914 Preobrazhenska 1914 Grigorivska sloboda Grigorivska Ust Labinske sloboda Ust Labinska Shabano Thamahinske selo Shabanivske Stanici Azovska Bakinska Bejsugska Vasyurinska Voronezka Georgiya Afipska Derbentska Dinska Yelizavetinska Ilska Kaluzka Kirpilska Klyuchova Ladozka Martanska Mar yanska Novovelichkovska Novodmitriyivska Novotitarivska Pashkivska Saratovska Syeverska Smolenska Stavropolska Starokorsunska Ust Labinska Aulni pravlinnya Bzhegokayivske aul Novij Bzhegokaj Vochepshiyevske aul Pchegatlukaj Gabukayivske aul Gabukaj Dzhidzhihablske aul Dzhidzhihabl Lakshukayivske aul Lakshukaj Ponezhukayivske aul Ponezhukaj Tohtomukayivske aul Tohtomukaj Shabanohablske aul Shabanohabl Shapsugske aul Panahes Shendzhijske aul Shendzhij Hutori Azovskij Mar yanskij Smolenskij U 1914 roci u viddili buloStanici Vostochna Kriposna Ubinska Auli Adamij Assokolaj Afipsip Adigeya Bzhegokaj Starij Vochepshij Gatlukaj Kazanukaj Kozet Kunchukohabl Nesshukaj 1 Nesshukaj 2 Necherzij Psejtuk Pshekuj Habl Tauj Habl Tlyusten Habl Tugurgoj Hatukayivske Hatukaj Hashtuk Shagancherij Habl Edepsukaj 1 Edepsukaj 2 Stanom na 26 sichnya 1923 roku do skladu viddilu vhodili misto Krasnodar ta 27 volostej Bejsugska Bryuhovecka Vasyurinska Visyelkivska Georgiyeafipska Garyacheklyuchivska Dinska Yelizavetinska Ilska Kirpilska Korenivska Ladozka Martanska Mar yanska Medvedivska Nekrasovska Novovelichkovska Novotitarivska Pashkivska Plastunovska Platnirovska Saratovska Syeverska Smolenska Starokorsunska Timashevska Ust Labinska Naseleni punktiNajbilshi naseleni punkti naselennya kinec XIX stolittya m Katerinodar 65 606 st cya Pashkivska 11 237 st cya Dinska 10 000 st cya Starokorsunska 8 000 st cya Novotitarivska 7 896 st cya Plastunovska 7525 st ca Ladozka 6 118 st cya Vasyurinska 5 710 st cya Ust Labinska 5423 st cya Ryazanska 5 067 st cya Syeverska 3737 st cya Voronezka 3 246 st cya Kaluzka 2 236 NaselennyaNacionalnij sklad viddilu v 1897 roci Nacionalnist Chiselnist osib Chastka vid usogo naselennya ukrayinci 126 941 51 8velikorosi 83 751 34 2cherkesi ta adigejci 19 851 8 1greki 3476 1 4virmeni 2 807 1 1inshi 8 336 3 4Razom 245 173 100 00 Rozpodil naselennya za statevoyu oznakoyu choloviki 125 832 51 3 zhinki 119 341 48 7 EkonomikaGolovne zanyattya zhiteliv zemlerobstvo yakim zajmalosya 86 vid naselennya Pid posivi rozchinyalosya ponad 262 000 ga Znachno bulo rozvinene vinogradarstvo ta sadivnictvo pid vinogradnikami 608 ga pid sadami 969 ga Bdzhilnictvo 1 151 pasika z 37 200 vulikiv zbiralosya do 5000 pudiv medu ta do 500 pudiv vosku Skotarstvo konej 66635 rogatoyi hudobi 138292 ovec i kiz 3020488 svinej 503301 bujvoliv 13099 osliv i muliv 1489 Fabrik ta zavodiv bulo 413 Osvita ta ohorona zdorov yaU vsih stanicyah ta velikih kozackih hutorah buli uchilisha ministerstva narodnoyi osviti u znachnih stanicyah dvoklasni uchilisha Vijskovi likarni v Katerinodari u stanici Ladozkij ta u mistechku Garyachij klyuch Psekupska Okrim Katerinodaru poshtovo telegrafni ustanovi znahodilisya takozh u stanicyah Ust Labinskij ta Ladozkij PosilannyaEkaterinodarskij otdel Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Metricheskie knigi Ekaterinodarskogo uezda za 1816 god http fonds stavarhiv ru index php act unit amp fund 459 amp opis 10000063885 amp unit 10001012881 Volostnyya stanichnyya selskiya gminnyya pravleniya i upravleniya a takzhe policejskie stany vsej Rossii s oboznacheniem mѣsta ih nahozhdeniya Kiev Izd vo T va L M Fish 1913 z dzherela 16 chervnya 2017 Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj Imperii 1897 g Raspredelenie naseleniya po rodnomu yazyku i uezdam Rossijskoj Imperii originalu za 3 kvitnya 2016 Procitovano 30 listopada 2009 LiteraturaOsnovnye administrativno territorialnye preobrazovaniya na Kubani 1793 1985 gg Sost A S Azarenkova I Yu Bondar N S Vertysheva Krasnodar Krasnodarskoe kn izd vo 1986 394 s Veb posilannyaEkaterinodarskij otdel Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Karta Ekaterinodarskogo otdela