Кавказький відділ — адміністративна одиниця у складі Кубанської області Російської імперії та Кубано-Чорноморської області РРФСР, що існувала в 1876–1924 роках. Адміністративний центр — Станиця Кавказька.
Кавказький відділ | |
Дата створення / заснування | 1876 |
---|---|
Країна | Російська імперія |
Столиця | Кавказька (станиця) |
Адміністративна одиниця | Південно-Східна область РРФСР Кубано-Чорноморська область Кубанська область |
Координати: 45°27′ пн. ш. 40°41′ сх. д. / 45.450° пн. ш. 40.683° сх. д.
Географія
Відділ займав північно-східну частину Кубанської області та межував на сході з областю Війська Донського та Ставропольською губернією.
Сучасний стан
На території колишнього Кавказького відділу Кубанської області зараз розташовуються частини Брюховецького, Виселківського, Кавказького, Коренівського, Новопокровського, Тбіліського, Тимашевського, Тихорєцького, районів Краснодарського краю.
Історія
- Утворений в 1876 як Кавказький повіт у складі Кубанської області з центром в селі Армавір з частини територій Баталпашинського, Катеринодарського і Майкопського повітів.
- У 1888 році Кавказький повіт був перетворений на Кавказький відділ, з частини території було виділено із центром у селі Армавір. Центром Кавказького відділу формально призначено станицю , фактично була станиця Кавказька.
- 1902 року станиця Кавказька офіційно стала центром відділу.
- Після встановлення Радянської влади на Кубані у березні 1920 року Кавказький відділ увійшов до складу новоствореної Кубано-Чорноморської області.
- 2 червня 1924 року було ліквідовано Кубано-Чорноморська область і всі відділи, що входили до неї. На території Кавказького відділу були утворені 4 райони (Кропоткінський, Новопокровський, Петропавлівський, Тихорєцький) Південно-Східної області.
Адміністративний устрій
У 1913 року до складу відділу входило 2 волосних правління та 25 станиць:
- Волосні правління :
- Ваннівське — селище ,
- Семенівське — селище Семенівське,
- Станиці:
1914 року у відділі було
Станиці
Станом на 26 січня 1923 року до складу відділу входило заштатне місто Тихорєцьк та 21 волость:
|
Населені пункти
Найбільші населені пункти (населення, кінець XIX століття):
- х. Романівський (10 222)
- ст-ця Новопокровська (9 136)
- ст-ця Медведівська (8 888)
- ст-ця Кавказька (8 293)
- ст-ца Коренівська (7 348)
- ст-ця Платніровська (7 275)
- ст-ця Казанська (6 546)
- ст-ца Новомалоросійська (6 298)
- ст-ця (5 000)
- ст-ца Брюховецька (4 575)
- ст-ця Архангельська (4 546)
- ст-ця Новодонецька (4 318)
- ст-ця Тернівська (4 000)
- ст-ця Переясловська (3 608)
- ст-ця (3 426)
- ст-ця Березанська (3 118)
Населення
Національний склад відділу в 1897 році:
Національність | Чисельність, осіб | Частка від усього населення, % |
---|---|---|
великороси | 127 385 | 51,1 |
українці | 114 037 | 45,8 |
німці | 3 972 | 1,6 |
інші | 3788 | 1,5 |
Разом: | 249 182 | 100,00 |
Розподіл населення за статевою ознакою:
- чоловіки — 126 540 (50,8 %)
- жінки — 122 642 (49,2 %)
Посилання
- Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913. з джерела 16 червня 2017
- ЭСБЕ
- Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам Российской Империи. оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 листопада 2009.
Література
- Основные административно-территориальные преобразования на Кубани (1793—1985 гг.) / Сост.: А. С. Азаренкова, И. Ю. Бондарь, Н.С. Вертышева. — Краснодар : Краснодарское кн. изд-во, 1986. — 394 с.
Веб-посилання
- Кавказский отдел // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Карта Кавказского отдела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kavkazkij viddil administrativna odinicya u skladi Kubanskoyi oblasti Rosijskoyi imperiyi ta Kubano Chornomorskoyi oblasti RRFSR sho isnuvala v 1876 1924 rokah Administrativnij centr Stanicya Kavkazka Kavkazkij viddil Data stvorennya zasnuvannya1876 Krayina Rosijska imperiya StolicyaKavkazka stanicya Administrativna odinicyaPivdenno Shidna oblast RRFSR Kubano Chornomorska oblast Kubanska oblast Koordinati 45 27 pn sh 40 41 sh d 45 450 pn sh 40 683 sh d 45 450 40 683GeografiyaViddil zajmav pivnichno shidnu chastinu Kubanskoyi oblasti ta mezhuvav na shodi z oblastyu Vijska Donskogo ta Stavropolskoyu guberniyeyu Suchasnij stan Na teritoriyi kolishnogo Kavkazkogo viddilu Kubanskoyi oblasti zaraz roztashovuyutsya chastini Bryuhoveckogo Viselkivskogo Kavkazkogo Korenivskogo Novopokrovskogo Tbiliskogo Timashevskogo Tihoryeckogo rajoniv Krasnodarskogo krayu IstoriyaUtvorenij v 1876 yak Kavkazkij povit u skladi Kubanskoyi oblasti z centrom v seli Armavir z chastini teritorij Batalpashinskogo Katerinodarskogo i Majkopskogo povitiv U 1888 roci Kavkazkij povit buv peretvorenij na Kavkazkij viddil z chastini teritoriyi bulo vidileno iz centrom u seli Armavir Centrom Kavkazkogo viddilu formalno priznacheno stanicyu faktichno bula stanicya Kavkazka 1902 roku stanicya Kavkazka oficijno stala centrom viddilu Pislya vstanovlennya Radyanskoyi vladi na Kubani u berezni 1920 roku Kavkazkij viddil uvijshov do skladu novostvorenoyi Kubano Chornomorskoyi oblasti 2 chervnya 1924 roku bulo likvidovano Kubano Chornomorska oblast i vsi viddili sho vhodili do neyi Na teritoriyi Kavkazkogo viddilu buli utvoreni 4 rajoni Kropotkinskij Novopokrovskij Petropavlivskij Tihoryeckij Pivdenno Shidnoyi oblasti Administrativnij ustrijU 1913 roku do skladu viddilu vhodilo 2 volosnih pravlinnya ta 25 stanic Volosni pravlinnya Vannivske selishe Semenivske selishe Semenivske Stanici Arhangelska Baturinska Berezanska Bryuhovecka Dmitriyevska Dyadkovska Irkliyivska Kavkazka Kazanska Korenivska Medvedivska Novodonecka Novomalorosijska Novopokrovska Pereyaslovska Platnirovska Staromishastovska Ternivska Timashevska Tifliska Tihoryecka Uspenska 1914 roku u viddili buloStanici Viselki Zhuravska Novorozhdestvenska Plastunovska Temizhbekska Stanom na 26 sichnya 1923 roku do skladu viddilu vhodilo zashtatne misto Tihoryeck ta 21 volost Arhangelska Berezanska Gulkevichska Kavkazka Kazanska Lovlinska Novomalorosijska Novopokrovska Novorozhdestvenska Semenivska Temizhbekska Temirgoyivska Tenginska Ternivska Tifliska Uspenska Naseleni punktiNajbilshi naseleni punkti naselennya kinec XIX stolittya h Romanivskij 10 222 st cya Novopokrovska 9 136 st cya Medvedivska 8 888 st cya Kavkazka 8 293 st ca Korenivska 7 348 st cya Platnirovska 7 275 st cya Kazanska 6 546 st ca Novomalorosijska 6 298 st cya 5 000 st ca Bryuhovecka 4 575 st cya Arhangelska 4 546 st cya Novodonecka 4 318 st cya Ternivska 4 000 st cya Pereyaslovska 3 608 st cya 3 426 st cya Berezanska 3 118 NaselennyaNacionalnij sklad viddilu v 1897 roci Nacionalnist Chiselnist osib Chastka vid usogo naselennya velikorosi 127 385 51 1 ukrayinci 114 037 45 8 nimci 3 972 1 6 inshi 3788 1 5 Razom 249 182 100 00 Rozpodil naselennya za statevoyu oznakoyu choloviki 126 540 50 8 zhinki 122 642 49 2 PosilannyaVolostnyya stanichnyya selskiya gminnyya pravleniya i upravleniya a takzhe policejskie stany vsej Rossii s oboznacheniem mѣsta ih nahozhdeniya Kiev Izd vo T va L M Fish 1913 z dzherela 16 chervnya 2017 ESBE Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj Imperii 1897 g Raspredelenie naseleniya po rodnomu yazyku i uezdam Rossijskoj Imperii originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 30 listopada 2009 LiteraturaOsnovnye administrativno territorialnye preobrazovaniya na Kubani 1793 1985 gg Sost A S Azarenkova I Yu Bondar N S Vertysheva Krasnodar Krasnodarskoe kn izd vo 1986 394 s Veb posilannyaKavkazskij otdel Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Karta Kavkazskogo otdela