Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Каси́мов (рос. Каси́мов, тат. Касыйм, раніше тат. Ханкирмән) — місто в Рязанській області Росії, адміністративний центр Касимовського району. Розташоване на лівому березі річки Оки.
| місто Касимов | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
   Згори-донизу: вид на набережну м.Касимов з протилежного берега, Мечеть (XV - XIX ст.), Успенська церква. 1756—1775 рр. | |||||
| Країна |  Росія | ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Рязанська область | ||||
| Код ЗКАТУ: | 61405000000 | ||||
| Код ЗКТМО: | 61705000001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1152 | ||||
| Статус {{{тип_род}}} | місто | ||||
| Населення | ▼ 33 494 | ||||
| Площа | 31,6 км² | ||||
| Поштові індекси | 39130x | ||||
| Телефонний код | +7 +7 49131 | ||||
| Географічні координати: | 54°57′30″ пн. ш. 41°23′50″ сх. д. / 54.95833333336077686° пн. ш. 41.39722222224977344° сх. д.Координати: 54°57′30″ пн. ш. 41°23′50″ сх. д. / 54.95833333336077686° пн. ш. 41.39722222224977344° сх. д. | ||||
| Часовий пояс | +4 | ||||
| Влада | |||||
| Голова адміністрації | Михаїл Васильєв | ||||
| Мапа | |||||
  Касимов | |||||
|
| |||||
| | |||||
із зображенням міста
Історія
Першими людьми, заселившими ці землі, було фінське плем'я мещера, що пізніше асимілювалось росіянами та татарами.
Ґородець-Мещерський
Місто було засноване в 1152 Юрієм Долгоруким, князем Владимирським і Суздальським, та отримало назву Ґородець, потім Ґородець-Мещерський. В цей час місто слугувало прикордонною фортецею Владимиро-Суздальського князівства. В 1376 місто було зруйноване монголо-татарами, але в короткому часі неподалік від старого міста було відбудоване як Нове Низове Місто.
Після битви за Суздаль в 1445, під час якої було ув'язнено Великого князя Московського Василя II Темного, землі міста було передано Москвою як викуп за його життя хану Казанського ханства.
Касимовське ханство
В 1452 р. московський князь Василь Васильович передав місто казанському царевичу (сину першого Казанського хана Улуг-Мухаммеда), що, за деякими відомостями, втік разом із своїм братом Юсуфом до Москви після того, як програв боротьбу за трон іншому братові, Махмуду. Під назвою Касимов після 1471 року стає столицею Касимовського ханства, що існувало на правах васала Московського великого князівства та Московського царства.
За поширеною версією російських істориков, ханство не мало політичної самостійності (хана призначала Москва та вона ж його відкликала), у той час як фактичним правителем був воєвода. Проте це питання залишається дискусійним. Зокрема, подібне трактування нівелює хоча б той факт, що Московське князівство сплачувало Касимовському хану данину (рос. «выход») протягом всієї першої половини XVI століття.
Один з ханів, Симеон Бекбулатович, прямий нащадок Чингіз-хана, був похрещений і проголошений Великим князем Москви 1574 та вінчався на Московське царство.
Місто залишалось столицею Касимовського ханства до його інтеграції (через анексію) до Московського царства 1681 року.
Розподіл міста
В XVII столітті Касимов поділявся на три частини: Татарська слобода і Старий Посад — перебували під юрисдикцією хана; Ямська слобода була безпосередньо підпорядкована Москві, решта міста, включаючи Марфину слободу, управлялась касимівським воєводою. 12 грудня 1796 року Касимське намісництво було передане до складу Рязанської губернії.
Сучасна історія
У першій половині XIX ст. в місті стала розвиватися промисловість, яка основувалася на місцевих промислах, широко розвинених в повіті. В кінці XIX століття Касимов стає досить великим торгово-промисловим містом.
У 1937 році утворена Рязанська область, до складу якої був включений і Касимовський район.
«Золота лихоманка»
У 1991 році в Касимові було відкрито підприємство з обробки дорогоцінних металів — Пріокський завод кольорових металів, в тому ж році він дав першу плавку золота. Від подібних підприємств в Новосибірську, Красноярську і Щолково його відрізняли не тільки великі обсяги виробництва, а й найпотужніша система охорони — охороною займався цілий батальйон внутрішніх військ. У 1992 році в Касимові стали зникати люди. Деяких з них знаходили в навколишніх лісах зі слідами тортур, такими, що їх не завжди вдавалося впізнати. Місцеві жителі говорили вже тоді, що все це пов'язано з золотопереробним заводом. Особливістю даних вбивств і зникнень було те, що жертвами ставали люди абсолютно різних верств населення — від процвітаючих комерсантів до звичайних робітників і військовослужбовців. Незабаром в Касимові і його околицях зазвучали постріли. Жертвами, як і раніше, ставали різні люди. У зв'язку з надзвичайною ситуацією в Касимові було вирішено провести перевірку на заводі, проте фактів зникнення золота виявлено не було. Але в 1994 році в Нижньому Новгороді були заарештовані Олексій Агапов і Сергій Сбітнєв, при яких знаходився кілограмовий злиток промислового золота. Було встановлено, що цей злиток повинен був знаходитися на Касимовському заводі, з якого ніколи не пропадало ні міліграма золота. Але слідчих буквально потрясли визнання Агапова і Сбитнєва: виявилося, що крім вилученого кілограма, вони продали раніше ще 22 кілограми золота. Для країни, в якій ще кілька років тому за розкрадання кількох грамів дорогоцінних металів засуджували до розстрілу, це була справа особливої державної важливості. Ситуація в Касимові стала приводом для розгляду на Особливою Колегії МВС. Була створена слідча бригада, до якої підключилися Прокуратура РФ і ФСБ. Була знову проведена ретельна перевірка на заводі, і знову все зійшлося до міліграма.
На заводі були проведені масові ретельні обшуки. Нарешті в одному з підсобних приміщень знайшли робочу рукавицю, набиту золотими злитками. Ситуація в Касимові складалася напружена. У Касимові з'явилися представники ряду московських кримінальних угрупувань — солнцевські, подільські а також рязанська слоновська банда. Вбивства слідували один за одним. На чорні ринки Прибалтики, Молдови і Туреччини спостерігався масовий наплив російського золота.
Було вирішено провести на заводі масові арешти. Робочі заарештовувалися цілими змінами. У крадіжці викривалися передовики виробництва, кавалери медалей «За трудову відзнаку», довірені люди директора заводу, і навіть тренер заводської футбольної команди. В результаті безпрецедентної в новітній історії Росії операції було заарештовано понад 100 робітників і службовців заводу. Потім пройшли масові арешти серед військових. Було заарештовано понад 50 офіцерів, прапорщиків і контрактників.
Показання заарештованих дозволили вийти на останню ланку в кримінальній ланцюжку — кримінальні угруповання. До того моменту в Касимові сформувалися дві потужні банди — Андрія Єфремова на прізвисько «Єрофій» і Віталія Курбатова на прізвисько «Курбат». Між ними йшла запекла війна. Але незадовго до наміченого затримання Єфремова біля гаража був знайдений його труп з простреленою головою. Всі підозри падали на Курбата. На сходці касимовских авторитетів було прийнято рішення: здати «беспредельщика» Курбатов міліції, що і було зроблено через неодноразово судимого Михайла Панкова на прізвисько «Міша Нога». Курбатов був заарештований, але свідчення давати відмовився. Після його арешту розкішний будинок Курбата перейшов у власність «Ощадбанку Росії». Незабаром прокотилася хвиля арештів у середовищі кримінальних авторитетів. Виявилося, що плавильщик Микола Кліщів на прізвисько «Академік» створив унікальну схему, по якій під час плавки можна було красти стільки золота, скільки в процесі додавалося зайвої міді. Правда, до суду Кліщів не дожив — Курбат розправився з ним, так як він став працювати на Єрофія.
Слідчих потряс розмах діяльності золотих «несунів». Рекорд в крадіжці золота поставив майор Сергій Марченко, за раз зумів винести під своїм бушлатом близько 30 кілограмів чистого золота, яке ніс кілька кілометрів. Фірмовим способом поділу золота було розрубування його на шматки сокирою. Потрясли слідчих і нехитрі свідчення ще одного з робітників заводу — не знайшовши покупця на п'ять кілограмів срібла, вкрадених із заводу, він безжально втопив їх в Окі. Розмах судових слухань не має аналогів в російській історії. Більше 120 чоловік було засуджено звичайним судом, ще 54 — військовим трибуналом. Максимальну міру покарання — довічне позбавлення волі — отримав Віталій Анатолійович Курбатов 1963 року народження, його спільники отримали до 25 років позбавлення волі. Жертвами кримінальної війни стали понад 50 осіб. Після судових процесів, з січня 1997 року на заводі не виявлено жодної крадіжки золота, правда, невідомо, наскільки можна цьому вірити
Населення
Татарське населення Касимова:
Історичні будівлі
- Кам'яна мечеть (XVIII–XIX ст.) із мінаретом (1467 р.)
- Мавзолей Шах-Алі хана (1555 р.)
- Мавзолей Афган-Мухаммад хана (1658 р.)
- Богоявленська церква. 1696–1700 рр. із дзвіницею початку XIX ст.
- Микольська церква колишнього Микольського монастиря. 1700–1705 рр. Дзвіниця 1867 р. Іконостас XVIII ст.
- Благовіщенська церква. 1740 р. Дзвіниця та приділи — 1867–1868 рр.
- Успенська церква. 1756–1775 рр., із пізнішими прибудовами.
- Троїцька церква. 1753–1772 рр. Бароко.
- Іллінська церква. 1820–1848 рр., класицизм.
Примітки
- Таблица 2. Численность населения районов и городских населённых пунктов субъектов Российской Федерации [ 7 липня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- ДДГ. № 89. [1462 г. марта 27-1464 г. сентября 13]. — Договорные (докончальные) грамоты вел. кн. московского Ивана III Васильевича с вел. кн. тверским Михаилом Борисовичем. а) Грамота вел. кн. Михаила Борисовича вел. кн. Ивану Васильевичу (№ 43-а). б) Грамота вел. кн. Ивана Васильевича вел. кн. Михаилу Борисовичу (№ 43-6). Тверской противень. С. 362.
- ДДГ. № 90. [1462 г. марта 27-1464 г. сентября 13]. — Договорные (докончальные) грамоты вел. кн. Ивана III Васильевича с кн. верейским и белозерским Михаилом Андреевичем. а) Грамота вел. кн. Ивана Васильевича кн. Михаилу Андреевичу (№ 44). б) Грамота кн. Михаила Андреевича вел. кн. Ивану Васильевичу (№ 46). Московский противень. С. 369.
- ДДГ. № 101. 1473 г. февраля 13. — Договорная (докончальная) грамота вел. кн. московского Ивана III Васильевича и его сына вел. кн. Ивана Ивановича с их братом и дядей кн. волоцким Борисом Васильевичем
- . Архів оригіналу за 18 липня 2021. Процитовано 18 липня 2021.
Див. також
Посилання
- Місто Касимов [ 6 лютого 2005 у Wayback Machine.] (рос.)
- Фотографії Касимова [ 8 лютого 2005 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
- Qasim Khanate on ÖzTürkler [ 16 грудня 2006 у Wayback Machine.]
- Страницы об истории и эволюции роли Касимовского ханства, о касимовских татарах [ 11 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Касимовское царство [ 22 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Касимовское ханство [ 8 вересня 2005 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kasi mov ros Kasi mov tat Kasyjm ranishe tat Hankirmәn misto v Ryazanskij oblasti Rosiyi administrativnij centr Kasimovskogo rajonu Roztashovane na livomu berezi richki Oki misto Kasimov Zgori donizu vid na naberezhnu m Kasimov z protilezhnogo berega Mechet XV XIX st Uspenska cerkva 1756 1775 rr Krayina Rosiya Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Ryazanska oblast Kod ZKATU 61405000000 Kod ZKTMO 61705000001 Osnovni dani Chas zasnuvannya 1152 Status tip rod misto Naselennya 33 494 Plosha 31 6 km Poshtovi indeksi 39130x Telefonnij kod 7 7 49131 Geografichni koordinati 54 57 30 pn sh 41 23 50 sh d 54 95833333336077686 pn sh 41 39722222224977344 sh d 54 95833333336077686 41 39722222224977344 Koordinati 54 57 30 pn sh 41 23 50 sh d 54 95833333336077686 pn sh 41 39722222224977344 sh d 54 95833333336077686 41 39722222224977344 Chasovij poyas 4 Vlada Golova administraciyi Mihayil Vasilyev Mapa Kasimov Kasimov u Vikishovishi 10 rubliv 2003 r iz zobrazhennyam mistaIstoriyaPershimi lyudmi zaselivshimi ci zemli bulo finske plem ya meshera sho piznishe asimilyuvalos rosiyanami ta tatarami Gorodec Mesherskij Misto bulo zasnovane v 1152 Yuriyem Dolgorukim knyazem Vladimirskim i Suzdalskim ta otrimalo nazvu Gorodec potim Gorodec Mesherskij V cej chas misto sluguvalo prikordonnoyu forteceyu Vladimiro Suzdalskogo knyazivstva V 1376 misto bulo zrujnovane mongolo tatarami ale v korotkomu chasi nepodalik vid starogo mista bulo vidbudovane yak Nove Nizove Misto Div takozh Yurij Dolgorukij ta Vasil II Temnij Pislya bitvi za Suzdal v 1445 pid chas yakoyi bulo uv yazneno Velikogo knyazya Moskovskogo Vasilya II Temnogo zemli mista bulo peredano Moskvoyu yak vikup za jogo zhittya hanu Kazanskogo hanstva Kasimovske hanstvo V 1452 r moskovskij knyaz Vasil Vasilovich peredav misto kazanskomu carevichu sinu pershogo Kazanskogo hana Ulug Muhammeda sho za deyakimi vidomostyami vtik razom iz svoyim bratom Yusufom do Moskvi pislya togo yak prograv borotbu za tron inshomu bratovi Mahmudu Pid nazvoyu Kasimov pislya 1471 roku staye stoliceyu Kasimovskogo hanstva sho isnuvalo na pravah vasala Moskovskogo velikogo knyazivstva ta Moskovskogo carstva Za poshirenoyu versiyeyu rosijskih istorikov hanstvo ne malo politichnoyi samostijnosti hana priznachala Moskva ta vona zh jogo vidklikala u toj chas yak faktichnim pravitelem buv voyevoda Prote ce pitannya zalishayetsya diskusijnim Zokrema podibne traktuvannya nivelyuye hocha b toj fakt sho Moskovske knyazivstvo splachuvalo Kasimovskomu hanu daninu ros vyhod protyagom vsiyeyi pershoyi polovini XVI stolittya Odin z haniv Simeon Bekbulatovich pryamij nashadok Chingiz hana buv pohreshenij i progoloshenij Velikim knyazem Moskvi 1574 ta vinchavsya na Moskovske carstvo Dokladnishe Kasimovske hanstvo Misto zalishalos stoliceyu Kasimovskogo hanstva do jogo integraciyi cherez aneksiyu do Moskovskogo carstva 1681 roku Rozpodil mista V XVII stolitti Kasimov podilyavsya na tri chastini Tatarska sloboda i Starij Posad perebuvali pid yurisdikciyeyu hana Yamska sloboda bula bezposeredno pidporyadkovana Moskvi reshta mista vklyuchayuchi Marfinu slobodu upravlyalas kasimivskim voyevodoyu 12 grudnya 1796 roku Kasimske namisnictvo bulo peredane do skladu Ryazanskoyi guberniyi Suchasna istoriyaU pershij polovini XIX st v misti stala rozvivatisya promislovist yaka osnovuvalasya na miscevih promislah shiroko rozvinenih v poviti V kinci XIX stolittya Kasimov staye dosit velikim torgovo promislovim mistom U 1937 roci utvorena Ryazanska oblast do skladu yakoyi buv vklyuchenij i Kasimovskij rajon Zolota lihomanka U 1991 roci v Kasimovi bulo vidkrito pidpriyemstvo z obrobki dorogocinnih metaliv Priokskij zavod kolorovih metaliv v tomu zh roci vin dav pershu plavku zolota Vid podibnih pidpriyemstv v Novosibirsku Krasnoyarsku i Sholkovo jogo vidriznyali ne tilki veliki obsyagi virobnictva a j najpotuzhnisha sistema ohoroni ohoronoyu zajmavsya cilij bataljon vnutrishnih vijsk U 1992 roci v Kasimovi stali znikati lyudi Deyakih z nih znahodili v navkolishnih lisah zi slidami tortur takimi sho yih ne zavzhdi vdavalosya vpiznati Miscevi zhiteli govorili vzhe todi sho vse ce pov yazano z zolotopererobnim zavodom Osoblivistyu danih vbivstv i zniknen bulo te sho zhertvami stavali lyudi absolyutno riznih verstv naselennya vid procvitayuchih komersantiv do zvichajnih robitnikiv i vijskovosluzhbovciv Nezabarom v Kasimovi i jogo okolicyah zazvuchali postrili Zhertvami yak i ranishe stavali rizni lyudi U zv yazku z nadzvichajnoyu situaciyeyu v Kasimovi bulo virisheno provesti perevirku na zavodi prote faktiv zniknennya zolota viyavleno ne bulo Ale v 1994 roci v Nizhnomu Novgorodi buli zaareshtovani Oleksij Agapov i Sergij Sbitnyev pri yakih znahodivsya kilogramovij zlitok promislovogo zolota Bulo vstanovleno sho cej zlitok povinen buv znahoditisya na Kasimovskomu zavodi z yakogo nikoli ne propadalo ni miligrama zolota Ale slidchih bukvalno potryasli viznannya Agapova i Sbitnyeva viyavilosya sho krim viluchenogo kilograma voni prodali ranishe she 22 kilogrami zolota Dlya krayini v yakij she kilka rokiv tomu za rozkradannya kilkoh gramiv dorogocinnih metaliv zasudzhuvali do rozstrilu ce bula sprava osoblivoyi derzhavnoyi vazhlivosti Situaciya v Kasimovi stala privodom dlya rozglyadu na Osoblivoyu Kolegiyi MVS Bula stvorena slidcha brigada do yakoyi pidklyuchilisya Prokuratura RF i FSB Bula znovu provedena retelna perevirka na zavodi i znovu vse zijshlosya do miligrama Na zavodi buli provedeni masovi retelni obshuki Nareshti v odnomu z pidsobnih primishen znajshli robochu rukavicyu nabitu zolotimi zlitkami Situaciya v Kasimovi skladalasya napruzhena U Kasimovi z yavilisya predstavniki ryadu moskovskih kriminalnih ugrupuvan solncevski podilski a takozh ryazanska slonovska banda Vbivstva sliduvali odin za odnim Na chorni rinki Pribaltiki Moldovi i Turechchini sposterigavsya masovij napliv rosijskogo zolota Bulo virisheno provesti na zavodi masovi areshti Robochi zaareshtovuvalisya cilimi zminami U kradizhci vikrivalisya peredoviki virobnictva kavaleri medalej Za trudovu vidznaku dovireni lyudi direktora zavodu i navit trener zavodskoyi futbolnoyi komandi V rezultati bezprecedentnoyi v novitnij istoriyi Rosiyi operaciyi bulo zaareshtovano ponad 100 robitnikiv i sluzhbovciv zavodu Potim projshli masovi areshti sered vijskovih Bulo zaareshtovano ponad 50 oficeriv praporshikiv i kontraktnikiv Pokazannya zaareshtovanih dozvolili vijti na ostannyu lanku v kriminalnij lancyuzhku kriminalni ugrupovannya Do togo momentu v Kasimovi sformuvalisya dvi potuzhni bandi Andriya Yefremova na prizvisko Yerofij i Vitaliya Kurbatova na prizvisko Kurbat Mizh nimi jshla zapekla vijna Ale nezadovgo do namichenogo zatrimannya Yefremova bilya garazha buv znajdenij jogo trup z prostrelenoyu golovoyu Vsi pidozri padali na Kurbata Na shodci kasimovskih avtoritetiv bulo prijnyato rishennya zdati bespredelshika Kurbatov miliciyi sho i bulo zrobleno cherez neodnorazovo sudimogo Mihajla Pankova na prizvisko Misha Noga Kurbatov buv zaareshtovanij ale svidchennya davati vidmovivsya Pislya jogo areshtu rozkishnij budinok Kurbata perejshov u vlasnist Oshadbanku Rosiyi Nezabarom prokotilasya hvilya areshtiv u seredovishi kriminalnih avtoritetiv Viyavilosya sho plavilshik Mikola Klishiv na prizvisko Akademik stvoriv unikalnu shemu po yakij pid chas plavki mozhna bulo krasti stilki zolota skilki v procesi dodavalosya zajvoyi midi Pravda do sudu Klishiv ne dozhiv Kurbat rozpravivsya z nim tak yak vin stav pracyuvati na Yerofiya Slidchih potryas rozmah diyalnosti zolotih nesuniv Rekord v kradizhci zolota postaviv major Sergij Marchenko za raz zumiv vinesti pid svoyim bushlatom blizko 30 kilogramiv chistogo zolota yake nis kilka kilometriv Firmovim sposobom podilu zolota bulo rozrubuvannya jogo na shmatki sokiroyu Potryasli slidchih i nehitri svidchennya she odnogo z robitnikiv zavodu ne znajshovshi pokupcya na p yat kilogramiv sribla vkradenih iz zavodu vin bezzhalno vtopiv yih v Oki Rozmah sudovih sluhan ne maye analogiv v rosijskij istoriyi Bilshe 120 cholovik bulo zasudzheno zvichajnim sudom she 54 vijskovim tribunalom Maksimalnu miru pokarannya dovichne pozbavlennya voli otrimav Vitalij Anatolijovich Kurbatov 1963 roku narodzhennya jogo spilniki otrimali do 25 rokiv pozbavlennya voli Zhertvami kriminalnoyi vijni stali ponad 50 osib Pislya sudovih procesiv z sichnya 1997 roku na zavodi ne viyavleno zhodnoyi kradizhki zolota pravda nevidomo naskilki mozhna comu viritiNaselennya1910 17 000 2000 38 000 Tatarske naselennya Kasimova 1910 1 000 2 000 2000 500Istorichni budivliKam yana mechet XVIII XIX st iz minaretom 1467 r Mavzolej Shah Ali hana 1555 r Mavzolej Afgan Muhammad hana 1658 r Bogoyavlenska cerkva 1696 1700 rr iz dzviniceyu pochatku XIX st Mikolska cerkva kolishnogo Mikolskogo monastirya 1700 1705 rr Dzvinicya 1867 r Ikonostas XVIII st Blagovishenska cerkva 1740 r Dzvinicya ta pridili 1867 1868 rr Uspenska cerkva 1756 1775 rr iz piznishimi pribudovami Troyicka cerkva 1753 1772 rr Baroko Illinska cerkva 1820 1848 rr klasicizm Mavzolej Shah Ali hana 1555 r Mavzolej Afgan Muhammad hana 1658 r Mechet XV XIX st Uspenska cerkva 1756 1775 rr PrimitkiTablica 2 Chislennost naseleniya rajonov i gorodskih naselyonnyh punktov subektov Rossijskoj Federacii 7 lipnya 2011 u Wayback Machine ros DDG 89 1462 g marta 27 1464 g sentyabrya 13 Dogovornye dokonchalnye gramoty vel kn moskovskogo Ivana III Vasilevicha s vel kn tverskim Mihailom Borisovichem a Gramota vel kn Mihaila Borisovicha vel kn Ivanu Vasilevichu 43 a b Gramota vel kn Ivana Vasilevicha vel kn Mihailu Borisovichu 43 6 Tverskoj protiven S 362 DDG 90 1462 g marta 27 1464 g sentyabrya 13 Dogovornye dokonchalnye gramoty vel kn Ivana III Vasilevicha s kn verejskim i belozerskim Mihailom Andreevichem a Gramota vel kn Ivana Vasilevicha kn Mihailu Andreevichu 44 b Gramota kn Mihaila Andreevicha vel kn Ivanu Vasilevichu 46 Moskovskij protiven S 369 DDG 101 1473 g fevralya 13 Dogovornaya dokonchalnaya gramota vel kn moskovskogo Ivana III Vasilevicha i ego syna vel kn Ivana Ivanovicha s ih bratom i dyadej kn volockim Borisom Vasilevichem Arhiv originalu za 18 lipnya 2021 Procitovano 18 lipnya 2021 Div takozhMisharskij yurt Muhshinskij ulusPosilannyaMisto Kasimov 6 lyutogo 2005 u Wayback Machine ros Fotografiyi Kasimova 8 lyutogo 2005 u Wayback Machine ros DzherelaQasim Khanate on OzTurkler 16 grudnya 2006 u Wayback Machine Stranicy ob istorii i evolyucii roli Kasimovskogo hanstva o kasimovskih tatarah 11 serpnya 2020 u Wayback Machine Kasimovskoe carstvo 22 lyutogo 2020 u Wayback Machine Kasimovskoe hanstvo 8 veresnya 2005 u Wayback Machine