Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Городище Картал — пам'ятка археології національного значення періоду існування Стародавнього Риму (комплекси трьох великих культурно-хронологічних періодів ранньої залізної доби: епохи середнього гальштата (VIII—VII ст. до н. е.), (IV ст. до н. е.) та (II—III ст.)). Поселення Картал утворилося у VI—VIII століттях до нашої ери. Нині є пам'яткою історії. Значно пошкоджена у результаті розробки кам'яного кар'єру.
| Картальське городище та могильник | |
|---|---|
 | |
| 45°19′09″ пн. ш. 28°24′48″ сх. д. / 45.319384500027773299° пн. ш. 28.41343070002777793° сх. д.Координати: 45°19′09″ пн. ш. 28°24′48″ сх. д. / 45.319384500027773299° пн. ш. 28.41343070002777793° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | біля села Орлівка Ізмаїльського району Одеської області |
| Дата заснування | VIII—VI століття до нашої ери |
  Картальське городище та могильник Картальське городище та могильник (Україна) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Місце розташування — поряд із селом Орлівка Ізмаїльського району Одеської області.
Місцезнаходження
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Студенты на раскопках городища Картал |
Городище Картал розташовано «Кам'яній горі» що за 1,5 км від села Орлівка Ізмаїльського району Одеської області. Омивається «Кам'яна гора» з трьох сторін водами річок Дунай, Кагул та їх протоками, озером Картал.
Неподалік від комплексу розташований ґрунтовий Фракійський могильник.
Історія дослідження
Перші фрагменти предметів побуту із римськими написами було знайдено у XIX столітті.Про деякі з них йдеться у згадках V Македонського легіона, який забезпечував охорону переправи через Дунай до Чорноморського узбережжя.
Дослідження новітнього періоду було розпочато у 1960-тих, після того, як на території с. Орлівка у 1967 році випадково було знайдено Орлівський скарб кізикінів, який складався з кізикінів у бронзовій ойнохої. Знахідка датується початком 5 — кінцем 4 ст. до н. е..
На початку 2000-х експедиція Одеського археологічного музею Національної Академії наук України провела невеликі розкопки на «Кам'яній Горі». Довгий час вважалося, що на ній знаходилася лише римська фортеця (форт) Аліобрикс. Відкрита багатометрова послідовність культурних шарів, датувані часом енеоліту (V-IV тис. До н.е.), бронзового та ранньозалізного століть, привернуло увагу до більш детальних досліджень. Римський форт виявився лише верхньою частиною над залишками поселень та некрополів різних культур та епох, що існували на цьому місці протягом майже 6 тисяч років. З того часу експедиції до Орлівки стали регулярними, що дозволяють детально вивчити стародавнє місто. Щоліта тут працюють на розкопках студенти гуманітарних навчальних закладів. Керує розкопками директор одеського музею професор Ігор Бруяко.
Розкопки різних років виявляли скарб електрових давньогрецьких монет кізикінів. У 2015 році дослідники археологічної експедиції Одеського археологічного музею у фракійському могильнику Картал виявили декількох скелетів. У 2016 році в археологічних дослідженнях брали участь студенти факультету української філології та соціальних наук Ізмаїльського державного гуманітарного університету на чолі із Іваном Татаріновим.
У серпні 2019 року у рамках співпраці між Ізмаїльським державним гуманітарним університетом (ІДГУ), [en] (Румунія), Державним педагогічним університетом ім. Йона Крянге (Молдова) та Одеським археологічним музеєм протягом місяця була організована археологічна експедиція студентів ІДГУ. Організацію археологічної практики студентів історичного відділення під керівництвом Олександра Михайлова взяла на себе Громадська організація .
Опис
Ще й досі можна розгледіти масивний рів, що оточував городище у стародавні часи. Археологи виявили між Карталом та селом Орлівка Ренійського району залишки неукріпленого поселення, кілька невеликих курганів та ґрунтовий могильник.
Загальна площа об'єкта складає трохи менше 2 гектарів. Городище вважається багатошаровим пам'ятником, де представлені комплекси трьох великих культурно-хронологічних періодів ранньої залізної доби: епохи середнього гальштата (VIII—VII ст. до н. е.), (IV ст. до н. е.) та (II—III ст.). В ході вивчення Картала вченим вдалося простежити виразні риси взаємодії кількох культур, включаючи та римської. Це підтверджується знайденими фрагментами посуду, включно із одноручними чашками, мисками та горщиками. Предмети побуту виготовлялися, головним чином, на класичному гончарному колі з сірої глини. Практично всі знахідки прикрашалися хвилястими лінійними орнаментами.
Починаючи з I століття до н. е., об'єкт входив до системи укріплень, створених гето-дакійських племінними групами для захисту місцевих жителів від римських нападів. У північно-західній частині «Кам'яної гори» знаходиться двопанцирна стіна з каменя та глиняної забутовки, де, вочевидь, було зведено оборонну вежу.
Гарнізон укріплення складався із підрозділів першого італійського та п'ятого македонського легіонів. Поруч дислокувалися судна Флавієва Мезійського флоту. Ближче до III століття городище припинило існування. Деякі історики схиляються до думки, що в одному зі своїх походів Тиберій Плавцій Сільван Еліан захопив фортецю, після чого її зруйнував. Підтверджують це знайдені сліди великої пожежі. Оборонне укріплення, що розташоване біля села Орлівка, вважалося передмостовим об'єктом, що входив до системи , закладеної самими римлянами для забезпечення захисту великої імперії. Лівий берег нижньої течії Дунаю було відведено під розміщення Кремніска та Аліобрікса. Який з представлених пунктів ототожнює городище, в даний час до сих пір не вдалося достеменно встановити.
Поховання
| Назва | Опис | ||
| Доба середнього гальштата (VIII—VII ст.) — три комплекси | |||
| «Поховання № 16» (у вигляді ями з масовими похованнями) | Відкрите у 2005 році поруч з територією могильника, приблизно за 30 метрів від крайніх поховань. За своєю конструкцією яма найбільше нагадує звичайну господарську, що має форму витягнутої по лінії північ — південь окружності, що наближається до овалу. Стінки розширюються від гирла до дна. Розміри 1,85×2,05 м. Глибина — 1 м від сучасної поверхні (0,5 м від рівня фіксації контурів). Кістки скелетів, головним чином, концентруються попід стінами ями. Крім людських, в ямі виявлені й кістки тварин, в тому числі, неповний скелет собаки. | ||
| «Поховання № 84» | Розкопано 2007 року, неподалік (за 28-30 м) від комплексу «Поховання № 16» Колективне поховання, яруснием, розміщене до неглибокої ями звичайного господарського типу. Її контур виявлений на глибині 0,5 м від сучасної поверхні. Нижче, на рівні 0,7-0,75 м — розчищений перший кістяк — він лежав на лівому боці у скорченому положенні, але з таким сильним поворотом на живіт, що верхня частина тулуба фактично лежала ниць, лопатками догори. Кістки правої руки зігнуті в ліктях, променеві заведені під тулуб. Кістки ніг сильно зігнуті в колінах. Під цим похованням знаходилось ще два кістяка, що лежали один на одному. Нижній скелет був покладений на спину, ноги зігнуті в колінах і укладені вправо. | ||
| «Поховання № 170» | Розкопане у 2009 році у ямі № 149 (розкоп I). На глибині 90 см знайдено людський череп, а кістяк лежав на животі, руки зігнуті в ліктях та заведені під тулуб. Ноги зігнуті у колінах, малі гомілкові кістки укладені вліво, на південь. На уступі (120 см), в анатомічному порядку лежав скелет собаки. Тварина була укладено на правий бік, мордою на південь. У різних частинах ями, на дні під стінами виявлено собачі черепи та кістки скелета щонайменше від 6 особин. Північний сектор ями заповнений камінням. На рівні залягання кістяка й при його розбиранні траплялися характерні фрагменти столового посуду із тонкими стінками з глини із лощеною поверхнею. Однак, нижче кістяка й у придонній частині заповнення ями повністю переважають фрагменти кераміки середньогальштатського періоду — чернолощена кераміка та кухонний посуд | ||
| Доба гетської культури (V — початок III ст. до н. е.) | |||
| Яма № 161. Поховання № 178, 183 | Контур ями овальний в плані, зафіксований на позначці -80 см. Устя ями має розміри 85х120 см. У самому гирлі, при вибірці першого ж шару заповнення виявлено перше поховання — поховання № 178. Кістяк буквально втиснутий в овальному гирлі, до того не довгою його віссю (120 см), а короткою. Трохи вище дна (-180 см) розчищено ще три кістяки, що склали поховання № 183. Всі вони анатомічно повні, проте, лежали без видимого порядку та, ймовірно, були просто скинуті до ями. | ||
| Яма № 167 | Яма правильної округлої форми діаметром 140 см та глибиною 75 см в материку. У східному секторі ями біля стінки, у заповненні на висоті 35 см від дна тім'яної частиною догори лежав досить масивний людський череп. | ||
| Яма № 174; Поховання № 285 | У заповненні ями траплялися фрагменти амфор елліністичного періоду. Кістяк залягав на глибині від 30 до 60 см від гирла, у західному секторі ями. | ||
| Римо-дакійський культурно-хронологічний горизонт (перші століття) | |||
| Яма № 11 (розкоп III) | Яма у вигляді трохи витягнутого кола. На позначці 0,8-0,9 м від краю ями, прямо по центру розчищено неповний людський скелет. До рівня цього, поховання у заповненні були знайдені численні фрагменти світлоглиняних вузькогорлих амфор. На рівні -1,15-1,20 м від краю ями, в її північно-східному секторі, виявлено парне дитяче поховання. Візуально більш дорослий індивідуум розташовувався ближче до заходу. Його положення скорчене на лівому боці з сильним розворотом на живіт (груди). Перший (західний) кістяк орієнтований головою на північ із відхиленням на схід. Другий — на північ з відхиленням на захід. | ||
Знахідки
На півночі та північному заході городища знайдені житлові об'єкти, стіни яких виконані із сирцевої та слабовипаленої цегли, покладеної на ґрунт без фундаменту. Цоколь виготовлявся зі сланцевого каменю. Дах традиційно покривалася черепицею, а стіни примітивно штукатурились. На деяких ділянках знаходиться щільно утрамбована підлога, додатково покрита світлою глиною.
Про наявність будівель іншого типу свідчать залишки прутів, жердин та інших матеріалів.
Також знайдено фрагменти посуду та римської культур, до яких можна віднести одноручні чашки, миски та горщики. Предмети побуту виготовлялися, головним чином, на класичному гончарному колі з сірої глини. Практично всі знахідки прикрашалися хвилястими лінійними орнаментами.
З привізної кераміки було знайдено амфори, червоно-лаковий посуд I—III століть нашої ери. Крім цього археологам вдалося виявити знаряддя праці, інструмент з бронзи, заліза та інших матеріалів. Також були знайдені уламки жорен та залишки точильного каменю. Величезну цінність мають знайдені мідні та срібні римські монети. Частина з них була виготовлена на початку I століття нашої ери.
В одній з експедицій було виявлено фрагменти рельєфу, на якому зображена богиня Діана під час полювання.
Примітки
- Бруяко И. В. Нестандартные комплексы в погребальном обряде населения городища Картал раннего железного века / И. В. Бруяко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2015. — Вип. 1 (14). — С. 359—370
- І. Т. Черняков. Орлівський скарб кізикінів [ 16 червня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 637. — .]
- Олег КОСТЯНТИНІВ (8 травня 2019). (рос.). «Думська». Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 2020-6-16.
- Андрій СВІТЛИЧНИЙ (10 серпня 2016). (рос.). . Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 2020-6-15.
- . Архів оригіналу за 10 вересня 2019. Процитовано 16 червня 2020.
- . Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 16 червня 2020.
- . Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 30 листопада 2019.
Джерела
- Болтрік Ю., Фіалко О. Напад скіфів на Трахтемирівське городище. — Київ, 2003. — 152 с.
- Дзиговский А. Н., Сапожников И. В. Древние оборонительные сооружения переправы через Дунай у озера Картал. // Археологія і давня історія України: зб. наук. пр..- Київ, 2018. Вип. 1 (26). — C. 177—189.
- Кравченко E. Кизил-кобинська культура у Західному Криму. — Київ-Луцьк, 2011. — 272 с.
- Стахов, А. С. Городище Картал (с. Орлівка) — римская крепость / А. С. Стахов // «Історіосфера», наукова конференція викладачів, студентів, магістрів, аспірантів та молодих вчених історико-філол. ф-ту Південноукраїнського держ. пед. ун-ту ім. К. Д. Ушинського (2;2007;Одеса) Матеріали Другої наукової…, 5-6 квітня 2007 р. / «Історіосфера», наукова конференція викладачів, студентів, магістрів, аспірантів та молодих вчених історико-філол. ф-ту Південноукраїнського держ. пед. ун-ту імені К. Д. Ушинського (2;2007;Одеса); відп. ред.: Ю. А. Добролюбська. — Одеса: б. и., 2007. — С. 81-85.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kartal Gorodishe Kartal pam yatka arheologiyi nacionalnogo znachennya periodu isnuvannya Starodavnogo Rimu kompleksi troh velikih kulturno hronologichnih periodiv rannoyi zaliznoyi dobi epohi serednogo galshtata VIII VII st do n e IV st do n e ta II III st Poselennya Kartal utvorilosya u VI VIII stolittyah do nashoyi eri Nini ye pam yatkoyu istoriyi Znachno poshkodzhena u rezultati rozrobki kam yanogo kar yeru Kartalske gorodishe ta mogilnik45 19 09 pn sh 28 24 48 sh d 45 319384500027773299 pn sh 28 41343070002777793 sh d 45 319384500027773299 28 41343070002777793 Koordinati 45 19 09 pn sh 28 24 48 sh d 45 319384500027773299 pn sh 28 41343070002777793 sh d 45 319384500027773299 28 41343070002777793Krayina UkrayinaRoztashuvannyabilya sela Orlivka Izmayilskogo rajonu Odeskoyi oblastiData zasnuvannyaVIII VI stolittya do nashoyi eriKartalske gorodishe ta mogilnikKartalske gorodishe ta mogilnik Ukrayina Mediafajli u Vikishovishi Misce roztashuvannya poryad iz selom Orlivka Izmayilskogo rajonu Odeskoyi oblasti MisceznahodzhennyaZovnishni videofajli Studenty na raskopkah gorodisha Kartal Gorodishe Kartal roztashovano Kam yanij gori sho za 1 5 km vid sela Orlivka Izmayilskogo rajonu Odeskoyi oblasti Omivayetsya Kam yana gora z troh storin vodami richok Dunaj Kagul ta yih protokami ozerom Kartal Nepodalik vid kompleksu roztashovanij gruntovij Frakijskij mogilnik Istoriya doslidzhennyaPershi fragmenti predmetiv pobutu iz rimskimi napisami bulo znajdeno u XIX stolitti Pro deyaki z nih jdetsya u zgadkah V Makedonskogo legiona yakij zabezpechuvav ohoronu perepravi cherez Dunaj do Chornomorskogo uzberezhzhya Doslidzhennya novitnogo periodu bulo rozpochato u 1960 tih pislya togo yak na teritoriyi s Orlivka u 1967 roci vipadkovo bulo znajdeno Orlivskij skarb kizikiniv yakij skladavsya z kizikiniv u bronzovij ojnohoyi Znahidka datuyetsya pochatkom 5 kincem 4 st do n e Na pochatku 2000 h ekspediciya Odeskogo arheologichnogo muzeyu Nacionalnoyi Akademiyi nauk Ukrayini provela neveliki rozkopki na Kam yanij Gori Dovgij chas vvazhalosya sho na nij znahodilasya lishe rimska fortecya fort Aliobriks Vidkrita bagatometrova poslidovnist kulturnih shariv datuvani chasom eneolitu V IV tis Do n e bronzovogo ta rannozaliznogo stolit privernulo uvagu do bilsh detalnih doslidzhen Rimskij fort viyavivsya lishe verhnoyu chastinoyu nad zalishkami poselen ta nekropoliv riznih kultur ta epoh sho isnuvali na comu misci protyagom majzhe 6 tisyach rokiv Z togo chasu ekspediciyi do Orlivki stali regulyarnimi sho dozvolyayut detalno vivchiti starodavnye misto Sholita tut pracyuyut na rozkopkah studenti gumanitarnih navchalnih zakladiv Keruye rozkopkami direktor odeskogo muzeyu profesor Igor Bruyako Rozkopki riznih rokiv viyavlyali skarb elektrovih davnogreckih monet kizikiniv U 2015 roci doslidniki arheologichnoyi ekspediciyi Odeskogo arheologichnogo muzeyu u frakijskomu mogilniku Kartal viyavili dekilkoh skeletiv U 2016 roci v arheologichnih doslidzhennyah brali uchast studenti fakultetu ukrayinskoyi filologiyi ta socialnih nauk Izmayilskogo derzhavnogo gumanitarnogo universitetu na choli iz Ivanom Tatarinovim U serpni 2019 roku u ramkah spivpraci mizh Izmayilskim derzhavnim gumanitarnim universitetom IDGU en Rumuniya Derzhavnim pedagogichnim universitetom im Jona Kryange Moldova ta Odeskim arheologichnim muzeyem protyagom misyacya bula organizovana arheologichna ekspediciya studentiv IDGU Organizaciyu arheologichnoyi praktiki studentiv istorichnogo viddilennya pid kerivnictvom Oleksandra Mihajlova vzyala na sebe Gromadska organizaciya OpisArheologichna ekspediciya do frakijskogo mogilnika Kartal lipen 2015 She j dosi mozhna rozglediti masivnij riv sho otochuvav gorodishe u starodavni chasi Arheologi viyavili mizh Kartalom ta selom Orlivka Renijskogo rajonu zalishki neukriplenogo poselennya kilka nevelikih kurganiv ta gruntovij mogilnik Zagalna plosha ob yekta skladaye trohi menshe 2 gektariv Gorodishe vvazhayetsya bagatosharovim pam yatnikom de predstavleni kompleksi troh velikih kulturno hronologichnih periodiv rannoyi zaliznoyi dobi epohi serednogo galshtata VIII VII st do n e IV st do n e ta II III st V hodi vivchennya Kartala vchenim vdalosya prostezhiti virazni risi vzayemodiyi kilkoh kultur vklyuchayuchi ta rimskoyi Ce pidtverdzhuyetsya znajdenimi fragmentami posudu vklyuchno iz odnoruchnimi chashkami miskami ta gorshikami Predmeti pobutu vigotovlyalisya golovnim chinom na klasichnomu goncharnomu koli z siroyi glini Praktichno vsi znahidki prikrashalisya hvilyastimi linijnimi ornamentami Pochinayuchi z I stolittya do n e ob yekt vhodiv do sistemi ukriplen stvorenih geto dakijskih pleminnimi grupami dlya zahistu miscevih zhiteliv vid rimskih napadiv U pivnichno zahidnij chastini Kam yanoyi gori znahoditsya dvopancirna stina z kamenya ta glinyanoyi zabutovki de vochevid bulo zvedeno oboronnu vezhu Garnizon ukriplennya skladavsya iz pidrozdiliv pershogo italijskogo ta p yatogo makedonskogo legioniv Poruch dislokuvalisya sudna Flaviyeva Mezijskogo flotu Blizhche do III stolittya gorodishe pripinilo isnuvannya Deyaki istoriki shilyayutsya do dumki sho v odnomu zi svoyih pohodiv Tiberij Plavcij Silvan Elian zahopiv fortecyu pislya chogo yiyi zrujnuvav Pidtverdzhuyut ce znajdeni slidi velikoyi pozhezhi Oboronne ukriplennya sho roztashovane bilya sela Orlivka vvazhalosya peredmostovim ob yektom sho vhodiv do sistemi zakladenoyi samimi rimlyanami dlya zabezpechennya zahistu velikoyi imperiyi Livij bereg nizhnoyi techiyi Dunayu bulo vidvedeno pid rozmishennya Kremniska ta Aliobriksa Yakij z predstavlenih punktiv ototozhnyuye gorodishe v danij chas do sih pir ne vdalosya dostemenno vstanoviti Pohovannya Nazva Opis Doba serednogo galshtata VIII VII st tri kompleksi Pohovannya 16 u viglyadi yami z masovimi pohovannyami Vidkrite u 2005 roci poruch z teritoriyeyu mogilnika priblizno za 30 metriv vid krajnih pohovan Za svoyeyu konstrukciyeyu yama najbilshe nagaduye zvichajnu gospodarsku sho maye formu vityagnutoyi po liniyi pivnich pivden okruzhnosti sho nablizhayetsya do ovalu Stinki rozshiryuyutsya vid girla do dna Rozmiri 1 85 2 05 m Glibina 1 m vid suchasnoyi poverhni 0 5 m vid rivnya fiksaciyi konturiv Kistki skeletiv golovnim chinom koncentruyutsya popid stinami yami Krim lyudskih v yami viyavleni j kistki tvarin v tomu chisli nepovnij skelet sobaki Pohovannya 84 Rozkopano 2007 roku nepodalik za 28 30 m vid kompleksu Pohovannya 16 Kolektivne pohovannya yarusniem rozmishene do neglibokoyi yami zvichajnogo gospodarskogo tipu Yiyi kontur viyavlenij na glibini 0 5 m vid suchasnoyi poverhni Nizhche na rivni 0 7 0 75 m rozchishenij pershij kistyak vin lezhav na livomu boci u skorchenomu polozhenni ale z takim silnim povorotom na zhivit sho verhnya chastina tuluba faktichno lezhala nic lopatkami dogori Kistki pravoyi ruki zignuti v liktyah promenevi zavedeni pid tulub Kistki nig silno zignuti v kolinah Pid cim pohovannyam znahodilos she dva kistyaka sho lezhali odin na odnomu Nizhnij skelet buv pokladenij na spinu nogi zignuti v kolinah i ukladeni vpravo Pohovannya 170 Rozkopane u 2009 roci u yami 149 rozkop I Na glibini 90 sm znajdeno lyudskij cherep a kistyak lezhav na zhivoti ruki zignuti v liktyah ta zavedeni pid tulub Nogi zignuti u kolinah mali gomilkovi kistki ukladeni vlivo na pivden Na ustupi 120 sm v anatomichnomu poryadku lezhav skelet sobaki Tvarina bula ukladeno na pravij bik mordoyu na pivden U riznih chastinah yami na dni pid stinami viyavleno sobachi cherepi ta kistki skeleta shonajmenshe vid 6 osobin Pivnichnij sektor yami zapovnenij kaminnyam Na rivni zalyagannya kistyaka j pri jogo rozbiranni traplyalisya harakterni fragmenti stolovogo posudu iz tonkimi stinkami z glini iz loshenoyu poverhneyu Odnak nizhche kistyaka j u pridonnij chastini zapovnennya yami povnistyu perevazhayut fragmenti keramiki serednogalshtatskogo periodu chernoloshena keramika ta kuhonnij posud Doba getskoyi kulturi V pochatok III st do n e Yama 161 Pohovannya 178 183 Kontur yami ovalnij v plani zafiksovanij na poznachci 80 sm Ustya yami maye rozmiri 85h120 sm U samomu girli pri vibirci pershogo zh sharu zapovnennya viyavleno pershe pohovannya pohovannya 178 Kistyak bukvalno vtisnutij v ovalnomu girli do togo ne dovgoyu jogo vissyu 120 sm a korotkoyu Trohi vishe dna 180 sm rozchisheno she tri kistyaki sho sklali pohovannya 183 Vsi voni anatomichno povni prote lezhali bez vidimogo poryadku ta jmovirno buli prosto skinuti do yami Yama 167 Yama pravilnoyi okrugloyi formi diametrom 140 sm ta glibinoyu 75 sm v materiku U shidnomu sektori yami bilya stinki u zapovnenni na visoti 35 sm vid dna tim yanoyi chastinoyu dogori lezhav dosit masivnij lyudskij cherep Yama 174 Pohovannya 285 U zapovnenni yami traplyalisya fragmenti amfor ellinistichnogo periodu Kistyak zalyagav na glibini vid 30 do 60 sm vid girla u zahidnomu sektori yami Rimo dakijskij kulturno hronologichnij gorizont pershi stolittya Yama 11 rozkop III Yama u viglyadi trohi vityagnutogo kola Na poznachci 0 8 0 9 m vid krayu yami pryamo po centru rozchisheno nepovnij lyudskij skelet Do rivnya cogo pohovannya u zapovnenni buli znajdeni chislenni fragmenti svitloglinyanih vuzkogorlih amfor Na rivni 1 15 1 20 m vid krayu yami v yiyi pivnichno shidnomu sektori viyavleno parne dityache pohovannya Vizualno bilsh doroslij individuum roztashovuvavsya blizhche do zahodu Jogo polozhennya skorchene na livomu boci z silnim rozvorotom na zhivit grudi Pershij zahidnij kistyak oriyentovanij golovoyu na pivnich iz vidhilennyam na shid Drugij na pivnich z vidhilennyam na zahid ZnahidkiArheologichna ekspediciya do frakijskogo mogilnika Kartal lipen 2015 Na pivnochi ta pivnichnomu zahodi gorodisha znajdeni zhitlovi ob yekti stini yakih vikonani iz sircevoyi ta slabovipalenoyi cegli pokladenoyi na grunt bez fundamentu Cokol vigotovlyavsya zi slancevogo kamenyu Dah tradicijno pokrivalasya cherepiceyu a stini primitivno shtukaturilis Na deyakih dilyankah znahoditsya shilno utrambovana pidloga dodatkovo pokrita svitloyu glinoyu Pro nayavnist budivel inshogo tipu svidchat zalishki prutiv zherdin ta inshih materialiv Takozh znajdeno fragmenti posudu ta rimskoyi kultur do yakih mozhna vidnesti odnoruchni chashki miski ta gorshiki Predmeti pobutu vigotovlyalisya golovnim chinom na klasichnomu goncharnomu koli z siroyi glini Praktichno vsi znahidki prikrashalisya hvilyastimi linijnimi ornamentami Z priviznoyi keramiki bulo znajdeno amfori chervono lakovij posud I III stolit nashoyi eri Krim cogo arheologam vdalosya viyaviti znaryaddya praci instrument z bronzi zaliza ta inshih materialiv Takozh buli znajdeni ulamki zhoren ta zalishki tochilnogo kamenyu Velicheznu cinnist mayut znajdeni midni ta sribni rimski moneti Chastina z nih bula vigotovlena na pochatku I stolittya nashoyi eri V odnij z ekspedicij bulo viyavleno fragmenti relyefu na yakomu zobrazhena boginya Diana pid chas polyuvannya PrimitkiBruyako I V Nestandartnye kompleksy v pogrebalnom obryade naseleniya gorodisha Kartal rannego zheleznogo veka I V Bruyako Arheologiya i davnya istoriya Ukrayini Zb nauk pr K IA NAN Ukrayini 2015 Vip 1 14 S 359 370 I T Chernyakov Orlivskij skarb kizikiniv 16 chervnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 637 ISBN 978 966 00 1061 1 Oleg KOSTYaNTINIV 8 travnya 2019 ros Dumska Arhiv originalu za 16 chervnya 2020 Procitovano 2020 6 16 Andrij SVITLIChNIJ 10 serpnya 2016 ros Arhiv originalu za 21 lyutogo 2018 Procitovano 2020 6 15 Arhiv originalu za 10 veresnya 2019 Procitovano 16 chervnya 2020 Arhiv originalu za 23 chervnya 2020 Procitovano 16 chervnya 2020 Arhiv originalu za 29 veresnya 2020 Procitovano 30 listopada 2019 DzherelaBoltrik Yu Fialko O Napad skifiv na Trahtemirivske gorodishe Kiyiv 2003 152 s Dzigovskij A N Sapozhnikov I V Drevnie oboronitelnye sooruzheniya perepravy cherez Dunaj u ozera Kartal Arheologiya i davnya istoriya Ukrayini zb nauk pr Kiyiv 2018 Vip 1 26 C 177 189 Kravchenko E Kizil kobinska kultura u Zahidnomu Krimu Kiyiv Luck 2011 272 s Stahov A S Gorodishe Kartal s Orlivka rimskaya krepost A S Stahov Istoriosfera naukova konferenciya vikladachiv studentiv magistriv aspirantiv ta molodih vchenih istoriko filol f tu Pivdennoukrayinskogo derzh ped un tu im K D Ushinskogo 2 2007 Odesa Materiali Drugoyi naukovoyi 5 6 kvitnya 2007 r Istoriosfera naukova konferenciya vikladachiv studentiv magistriv aspirantiv ta molodih vchenih istoriko filol f tu Pivdennoukrayinskogo derzh ped un tu imeni K D Ushinskogo 2 2007 Odesa vidp red Yu A Dobrolyubska Odesa b i 2007 S 81 85