Данієль Алкідес Карріон | |
---|---|
Daniel Alcides Carrión García | |
Ім'я при народженні | ісп. Daniel Alcides Carrión García |
Псевдоніми | Martir nacional de la medicina peruana |
Народився | 8 грудня 1857 Серро-де-Паско, Перу |
Помер | 5 жовтня 1885 (27 років) Ліма, Перу ·системний бартонельоз |
Поховання | d |
Країна | Перу |
Національність | перуанець |
Діяльність | студент-медик, науковець |
Alma mater | Національний університет Сан-Маркос (ісп. Universidad Nacional Mayor de San Marcos) |
Галузь | медицина і дослідження |
Відомий завдяки: | героїчному досліду самозараження задля встановлення етіології гострої форми системного бартонельозу, яку в подальшому іменували хворобою Карріона |
Данієль Алкідес Карріон у Вікісховищі |
Даніє́ль Алкі́дес Карріо́н (ісп. Daniel Alcides Carrión García; 8 грудня 1857, Серро-де-Паско, Перу — 5 жовтня 1885, Ліма) — перуанський студент-медик, який здійснив героїчний дослід самозараження, внаслідок чого ціною свого життя встановив етіологію гострої форми системного бартонельозу, яку в подальшому назвали хворобою Карріона. Є національним героєм Перу.
Біографія
Ранні роки
Народився у місті Серро-де-Паско від позашлюбних відносин між Бальтазаром Карріоном де Торресом (роки життя — 1814—1886), багатим адвокатом, емігрантом з Еквадору, який був метисом з великою часткою європеоїдної раси, через що виглядав білошкірим, та місцевою індіанкою Долорес Гарсіа, дочкою шукача срібла. Батько офіційно не визнав сина, і тому Данієля спочатку виховувала його мати-одиночка, а багато років проходили у певній бідності. Вітчим Данієля також працював на срібній шахті.
Освіта
Вочевидь батько давав деякі кошти на сина, адже Карріон спочатку навчався в муніципальній школі, але після трагічної загибелі батька, який випадково застрелився під час поїздки верхом на коні, Данієль у 8-річному віці був змушений покинути школу і переїхати до родичів матері в місто Тарма, де жив протягом 6 років, доглядаючи за ними і, напевно, продовжуючи навчання в школі. У 14-річному віці Данієль переїхав до Ліми, де з другої спроби поступив до Національної школи Богоматері Гваделупської, навчаючись там протягом 1873—1878 років. Він успішно закінчив її отримавши ступінь бакалавра.
Карріон почав вивчати медицину в 1878 році на медичному факультеті Національного університету Сан-Маркос. У своєму рідному місті його зовнішність та походження не викликала проблем, але тут у Лімі він зіштовхнувся з расовою дискримінацією, адже його зовнішність індіанця, відповідний акцент та проблеми вимови при вивченні інших мов спричинила злу реакцію з боку багатьох студентів і викладачів, які мали риси європеоїдів і відповідну більш ґрунтовну класичну освіту до університету. На час його навчання припала величезна криза в Перу, яка була зчинена війною між його рідною країною та Чилі. Карріон взяв участь у кровопролитній битві при Мірафлорес, надавав пораненим допомогу, працював у багатьох лікарнях Ліми, куди звозили поранених, отримав великий медичний досвід. Поразка перуанських військ призвела до захоплення Ліми чилійськими військами, встановлення жорсткого окупаційного режиму, що зчинило відтік значної кількості викладачів з міста, а ті, що залишилися, не отримували зарплатню за свою роботу. Багато університетських приміщень було перетворено на казарми та стайні, студенти були змушені вчитися у непридатних для цього приміщеннях, носити з дому столи та стільці.
Саме у цей період з Європи надійшла інформація про початок наукового вивчення інфекційних хвороб, при відкриття збудників. Це захопило Данієля, який хотів вивчати бактеріологію та інфекційні хвороби, знайти нові бактерії в Перу.
Спалах невідомої хвороби та початок її досліджень
У 1870 році відбулася серйозна епідемія на будівництві залізниці між портом Кальяо, який відноситься до Ліми, і містом Ла-Ороя, яке розташовано у високогірному Андському районі Уаялі регіону Хунін, за 176 кілометрів на північний схід від Ліми. Захворювання, що характеризувалося гарячкою, швидко прогресуючою гемолітичною анемією і високим рівнем летальності, загинули тисячі людей, в основному серед робітників, набраних в інших регіонах. Лікарі ніколи не бачили нічого подібного раніше. Хворобу назвали гарячкою Ороя.
Данієль охоче взяв участь у конкурсі на вивчення проблеми так званої перуанської бородавки, хвороби, яка була поширена у гірських районах з прадавніх часів. Було виявлено, що кількість хворих на цю бородавку значно збільшилась після епідемії гарячки Ороя. З 1881 року Данієль провів численні дослідження цих хворих, в тому числі й в лікарні Дос-де-Майо. Стало зрозумілим, що перуанська бородавка є ендемічною, але причина її безсумнівно інфекційна, але на той момент не прояснена. Що можливо збудник проникає в кров та нищить еритроцити. Карріон прискіпливо і ґрунтовно описав у монографії клінічну картину гарячки Ороя, виділив її періоди клінічного перебігу, зазначив, що її останнім періодом часто є перуанська бородавка. Він висунув гіпотезу, що це є хронічною формою хвороби. Аби це доказати Карріон вирішив поставити експеримент на собі.
Дослід самозараження
27 серпня 1885 Карріон від 14-річного хлопчика, якого збиралися виписати з лікарні, взяв кров з бородавки в ділянці брів. Керівник медичної клініки доктор Леонардо Віллар був проти цього, але Карріон наполіг на проведенні експерименту. Доктор клініки Еварісто Чавес щоб допомогти Карріону, аби той сам не поранився занадто, ланцетом зробив чотири надрізи, по два на кожній з рук Карріона. Туди втерли кров, яку було отримано від хворого хлопчика. У відповідності зі своїми планами Карріон зробив докладні записи про щеплення і вів щоденник про перебіг дослідження. Його записки 1886 року були опубліковані.
Перші ознаки хвороби у вигляді гарячки Ороя він відчув 17 вересня 1885, з того часу він перебував у будинку своєї хрещеної матері. 19 вересня в нього вже з'явилися розгорнуті прояви, схожі на такі при гарячці Ороя. 22 вересня з'явилась характерна для хвороби гемолітична анемія, з великим напруженням Карріон продовжував все-таки вести свої спостереження, відмічати прояви та записувати їх до щоденника.
26 вересня стан настільки погіршився, що через тяжку слабкість він вже не міг вести власні нотатки, які були продовжені його друзями-студентами Казимиру Медіна, Енріке Местанса, Маріано Алседаном, Мануєлем Монтеро і Рікардо Міранда. З ліжка він передавав їм свої відчуття, а вони це записували. Тоді Карріон написав:
З сьогоднішнього дня я буду лише спостерігати за діями моїх товаришів по команді, тому що зі свого боку, зізнаюся, мені було б важко записувати.
У ніч на 30 вересня він проказав:
Так що в мене гарячка Ороя, яка вбила нашого друга Оруелу, але краще не думати про це, дайте викурити сигару.
2 жовтня він промовив:
...мій стан - ось відчутний доказ того, що гарячка Ороя і (перуанська) бородавка, одного й того ж походження...
Стан швидко погіршувався незважаючи на лікування, яке призначив консиліум лікарів, і 5 жовтня він впав у кому та помер від хвороби.
Надалі багато викладачів заявили, що вони не підтримували цей сумний експеримент, але нічого не було зроблено, аби його не відбулося. Навпаки деякі викладачі були на початку експерименту в захваті від того, що може буде щось значне відкрито в Перу, тому що на той момент країна була у великому занепаді.
Наслідки експерименту
Таким трагічним чином Карріон довів, що гарячка Ороя і перуанська бородавка є двома формами однієї (трансмісивної) хвороби, якій історично в подальшому надали його ім'я
У 1909 році Альберто Бартон знайшов збудника хвороби в еритроцитах хворих. Мікроорганізм в подальшому було названо Bartonella bacilliformis. Культивуючи Bartonella bacilliformis від хворих на гарячку Ороя і на перуанську бородавку протягом 1926—1927 років японський бактеріолог Хідейо Ногучі (роки життя — 1876—1928) продемонстрував їхню повну тотожність.
Ім'я Карріона стало не тільки символом перуанського народу, а й латиноамериканської і всесвітньої медицини, яке згадують у всіх основних підручниках з інфекційних хвороб, тропічної медицини та історії медицини.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Системний бартонельоз.
Пам'ять
- Національний університет (ісп. La Universidad Nacional Daniel Alcides Carrión) і освітню установу (ісп. La Institución Educativa Emblemática «Daniel Alcides Carrión») в Серро-де-Паско назвали на честь Карріона.
- Найменша за розмірами провінція у регіоні Паско названа на честь Карріона (ісп. La provincia de Daniel Alcides Carrión).
- Вищий публічний технологічний інститут (ісп. El Instituto Superior Tecnológico Público Daniel Alcides Carrión) цієї провінції носить ім'я Карріона.
- У Перу є інститут здоров'я, який носить ім'я Карріона (ісп. Instituto de Salud Daniel Alcides Carrión).
- Факультет медицини людини «Данієль Алкідес Карріон» (ісп. Facultad de Medicina Humana «Daniel Alcides Carrión») є в місті Іка.
- Госпіталь у Дель-Кальяо (ісп. El Hospital Daniel Alcides Carrión) теж носить його ім'я.
- На честь Карріона було названо футбольний стадіон у Серро-де-Паско (ісп. El Estadio Daniel Alcides Carrión).
- У Перу відзначають щорічно день перуанської національної медицини 5 жовтня, коли 1885 року він помер від хвороби.
Див. також
Примітки
- Закон Перу (Ley Nº25432) від 7 жовтня 1991 року
- Хінін, препарати заліза та розчини тривалентної кислоти, які, як надалі стало зрозуміло, не діють на збудника цієї хвороби.
- Ernest Odriozola La erupción en la infermadad de Carrión (verruga peruviana). El monitor médico, Lima, 1895, 10: 309—311. (ісп.)
- A. L. Barton: Descripción de elementos endo-globulares hallados en las enfermos de fiebre verrucosa. La Crónica médica de Lima, 1909, 26: 7-10. (ісп.)
- Hideyo Noguchi, R. C. Shannon, E. B. Tilden, J. R. Tyler: Etiology of Oroya fever. XIV: The insect vectors of Carrión's disease. The Journal of Experimental Medicine, New York, 1928, 47: 993—1008. (англ.)
Джерела
- Gregorio Delgado García y Ana M. Delgado Rodríguez. Daniel Alcides Carrión y su aporte al conocimiento clínico de la fiebre de la Oroya y verruga peruana Cuaderno de Historia No. 80, 1995 (ісп.)
- Uriel García-Cáceres Daniel Alcides Carrión Historia de la Medicina Acta Med Per. 23(1) 2006 р. 48-51 (ісп.)
- Daniel A. Carrión: Héroe de la medicina peruana [1] (ісп.)
- (Whonamedit?)- A dictionary of medical eponyms. Daniel Alcides Carrión [2] (англ.)
Посилання
- Daniel Alcides Carrión (ісп.)
- (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Karrion rid diyalnosti Daniyel Alkides KarrionDaniel Alcides Carrion GarciaIm ya pri narodzhenniisp Daniel Alcides Carrion GarciaPsevdonimiMartir nacional de la medicina peruanaNarodivsya8 grudnya 1857 1857 12 08 Serro de Pasko PeruPomer5 zhovtnya 1885 1885 10 05 27 rokiv Lima Peru sistemnij bartonelozPohovannyadKrayina PeruNacionalnistperuanecDiyalniststudent medik naukovecAlma materNacionalnij universitet San Markos isp Universidad Nacional Mayor de San Marcos Galuzmedicina i doslidzhennyaVidomij zavdyaki geroyichnomu doslidu samozarazhennya zadlya vstanovlennya etiologiyi gostroyi formi sistemnogo bartonelozu yaku v podalshomu imenuvali hvoroboyu Karriona Daniyel Alkides Karrion u Vikishovishi Daniye l Alki des Karrio n isp Daniel Alcides Carrion Garcia 8 grudnya 1857 Serro de Pasko Peru 5 zhovtnya 1885 Lima peruanskij student medik yakij zdijsniv geroyichnij doslid samozarazhennya vnaslidok chogo cinoyu svogo zhittya vstanoviv etiologiyu gostroyi formi sistemnogo bartonelozu yaku v podalshomu nazvali hvoroboyu Karriona Ye nacionalnim geroyem Peru BiografiyaRanni roki Narodivsya u misti Serro de Pasko vid pozashlyubnih vidnosin mizh Baltazarom Karrionom de Torresom roki zhittya 1814 1886 bagatim advokatom emigrantom z Ekvadoru yakij buv metisom z velikoyu chastkoyu yevropeoyidnoyi rasi cherez sho viglyadav biloshkirim ta miscevoyu indiankoyu Dolores Garsia dochkoyu shukacha sribla Batko oficijno ne viznav sina i tomu Daniyelya spochatku vihovuvala jogo mati odinochka a bagato rokiv prohodili u pevnij bidnosti Vitchim Daniyelya takozh pracyuvav na sribnij shahti Osvita Vochevid batko davav deyaki koshti na sina adzhe Karrion spochatku navchavsya v municipalnij shkoli ale pislya tragichnoyi zagibeli batka yakij vipadkovo zastrelivsya pid chas poyizdki verhom na koni Daniyel u 8 richnomu vici buv zmushenij pokinuti shkolu i pereyihati do rodichiv materi v misto Tarma de zhiv protyagom 6 rokiv doglyadayuchi za nimi i napevno prodovzhuyuchi navchannya v shkoli U 14 richnomu vici Daniyel pereyihav do Limi de z drugoyi sprobi postupiv do Nacionalnoyi shkoli Bogomateri Gvadelupskoyi navchayuchis tam protyagom 1873 1878 rokiv Vin uspishno zakinchiv yiyi otrimavshi stupin bakalavra Karrion pochav vivchati medicinu v 1878 roci na medichnomu fakulteti Nacionalnogo universitetu San Markos U svoyemu ridnomu misti jogo zovnishnist ta pohodzhennya ne viklikala problem ale tut u Limi vin zishtovhnuvsya z rasovoyu diskriminaciyeyu adzhe jogo zovnishnist indiancya vidpovidnij akcent ta problemi vimovi pri vivchenni inshih mov sprichinila zlu reakciyu z boku bagatoh studentiv i vikladachiv yaki mali risi yevropeoyidiv i vidpovidnu bilsh gruntovnu klasichnu osvitu do universitetu Na chas jogo navchannya pripala velichezna kriza v Peru yaka bula zchinena vijnoyu mizh jogo ridnoyu krayinoyu ta Chili Karrion vzyav uchast u krovoprolitnij bitvi pri Miraflores nadavav poranenim dopomogu pracyuvav u bagatoh likarnyah Limi kudi zvozili poranenih otrimav velikij medichnij dosvid Porazka peruanskih vijsk prizvela do zahoplennya Limi chilijskimi vijskami vstanovlennya zhorstkogo okupacijnogo rezhimu sho zchinilo vidtik znachnoyi kilkosti vikladachiv z mista a ti sho zalishilisya ne otrimuvali zarplatnyu za svoyu robotu Bagato universitetskih primishen bulo peretvoreno na kazarmi ta stajni studenti buli zmusheni vchitisya u nepridatnih dlya cogo primishennyah nositi z domu stoli ta stilci Same u cej period z Yevropi nadijshla informaciya pro pochatok naukovogo vivchennya infekcijnih hvorob pri vidkrittya zbudnikiv Ce zahopilo Daniyelya yakij hotiv vivchati bakteriologiyu ta infekcijni hvorobi znajti novi bakteriyi v Peru Spalah nevidomoyi hvorobi ta pochatok yiyi doslidzhen U 1870 roci vidbulasya serjozna epidemiya na budivnictvi zaliznici mizh portom Kalyao yakij vidnositsya do Limi i mistom La Oroya yake roztashovano u visokogirnomu Andskomu rajoni Uayali regionu Hunin za 176 kilometriv na pivnichnij shid vid Limi Zahvoryuvannya sho harakterizuvalosya garyachkoyu shvidko progresuyuchoyu gemolitichnoyu anemiyeyu i visokim rivnem letalnosti zaginuli tisyachi lyudej v osnovnomu sered robitnikiv nabranih v inshih regionah Likari nikoli ne bachili nichogo podibnogo ranishe Hvorobu nazvali garyachkoyu Oroya Daniyel ohoche vzyav uchast u konkursi na vivchennya problemi tak zvanoyi peruanskoyi borodavki hvorobi yaka bula poshirena u girskih rajonah z pradavnih chasiv Bulo viyavleno sho kilkist hvorih na cyu borodavku znachno zbilshilas pislya epidemiyi garyachki Oroya Z 1881 roku Daniyel proviv chislenni doslidzhennya cih hvorih v tomu chisli j v likarni Dos de Majo Stalo zrozumilim sho peruanska borodavka ye endemichnoyu ale prichina yiyi bezsumnivno infekcijna ale na toj moment ne proyasnena Sho mozhlivo zbudnik pronikaye v krov ta nishit eritrociti Karrion priskiplivo i gruntovno opisav u monografiyi klinichnu kartinu garyachki Oroya vidiliv yiyi periodi klinichnogo perebigu zaznachiv sho yiyi ostannim periodom chasto ye peruanska borodavka Vin visunuv gipotezu sho ce ye hronichnoyu formoyu hvorobi Abi ce dokazati Karrion virishiv postaviti eksperiment na sobi Doslid samozarazhennya 27 serpnya 1885 Karrion vid 14 richnogo hlopchika yakogo zbiralisya vipisati z likarni vzyav krov z borodavki v dilyanci briv Kerivnik medichnoyi kliniki doktor Leonardo Villar buv proti cogo ale Karrion napolig na provedenni eksperimentu Doktor kliniki Evaristo Chaves shob dopomogti Karrionu abi toj sam ne poranivsya zanadto lancetom zrobiv chotiri nadrizi po dva na kozhnij z ruk Karriona Tudi vterli krov yaku bulo otrimano vid hvorogo hlopchika U vidpovidnosti zi svoyimi planami Karrion zrobiv dokladni zapisi pro sheplennya i viv shodennik pro perebig doslidzhennya Jogo zapiski 1886 roku buli opublikovani Pershi oznaki hvorobi u viglyadi garyachki Oroya vin vidchuv 17 veresnya 1885 z togo chasu vin perebuvav u budinku svoyeyi hreshenoyi materi 19 veresnya v nogo vzhe z yavilisya rozgornuti proyavi shozhi na taki pri garyachci Oroya 22 veresnya z yavilas harakterna dlya hvorobi gemolitichna anemiya z velikim napruzhennyam Karrion prodovzhuvav vse taki vesti svoyi sposterezhennya vidmichati proyavi ta zapisuvati yih do shodennika 26 veresnya stan nastilki pogirshivsya sho cherez tyazhku slabkist vin vzhe ne mig vesti vlasni notatki yaki buli prodovzheni jogo druzyami studentami Kazimiru Medina Enrike Mestansa Mariano Alsedanom Manuyelem Montero i Rikardo Miranda Z lizhka vin peredavav yim svoyi vidchuttya a voni ce zapisuvali Todi Karrion napisav Z sogodnishnogo dnya ya budu lishe sposterigati za diyami moyih tovarishiv po komandi tomu sho zi svogo boku ziznayusya meni bulo b vazhko zapisuvati U nich na 30 veresnya vin prokazav Tak sho v mene garyachka Oroya yaka vbila nashogo druga Oruelu ale krashe ne dumati pro ce dajte vikuriti sigaru 2 zhovtnya vin promoviv mij stan os vidchutnij dokaz togo sho garyachka Oroya i peruanska borodavka odnogo j togo zh pohodzhennya Stan shvidko pogirshuvavsya nezvazhayuchi na likuvannya yake priznachiv konsilium likariv i 5 zhovtnya vin vpav u komu ta pomer vid hvorobi Nadali bagato vikladachiv zayavili sho voni ne pidtrimuvali cej sumnij eksperiment ale nichogo ne bulo zrobleno abi jogo ne vidbulosya Navpaki deyaki vikladachi buli na pochatku eksperimentu v zahvati vid togo sho mozhe bude shos znachne vidkrito v Peru tomu sho na toj moment krayina bula u velikomu zanepadi Nadgrobok na mogili Daniyelya Karriona v mavzoleyi na teritoriyi Nacionalnoyi likarni Dos de Majo v Limi Naslidki eksperimentu Takim tragichnim chinom Karrion doviv sho garyachka Oroya i peruanska borodavka ye dvoma formami odniyeyi transmisivnoyi hvorobi yakij istorichno v podalshomu nadali jogo im ya U 1909 roci Alberto Barton znajshov zbudnika hvorobi v eritrocitah hvorih Mikroorganizm v podalshomu bulo nazvano Bartonella bacilliformis Kultivuyuchi Bartonella bacilliformis vid hvorih na garyachku Oroya i na peruansku borodavku protyagom 1926 1927 rokiv yaponskij bakteriolog Hidejo Noguchi roki zhittya 1876 1928 prodemonstruvav yihnyu povnu totozhnist Im ya Karriona stalo ne tilki simvolom peruanskogo narodu a j latinoamerikanskoyi i vsesvitnoyi medicini yake zgaduyut u vsih osnovnih pidruchnikah z infekcijnih hvorob tropichnoyi medicini ta istoriyi medicini Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Sistemnij bartoneloz Pam yatNacionalnij universitet isp La Universidad Nacional Daniel Alcides Carrion i osvitnyu ustanovu isp La Institucion Educativa Emblematica Daniel Alcides Carrion v Serro de Pasko nazvali na chest Karriona Najmensha za rozmirami provinciya u regioni Pasko nazvana na chest Karriona isp La provincia de Daniel Alcides Carrion Vishij publichnij tehnologichnij institut isp El Instituto Superior Tecnologico Publico Daniel Alcides Carrion ciyeyi provinciyi nosit im ya Karriona U Peru ye institut zdorov ya yakij nosit im ya Karriona isp Instituto de Salud Daniel Alcides Carrion Fakultet medicini lyudini Daniyel Alkides Karrion isp Facultad de Medicina Humana Daniel Alcides Carrion ye v misti Ika Gospital u Del Kalyao isp El Hospital Daniel Alcides Carrion tezh nosit jogo im ya Na chest Karriona bulo nazvano futbolnij stadion u Serro de Pasko isp El Estadio Daniel Alcides Carrion U Peru vidznachayut shorichno den peruanskoyi nacionalnoyi medicini 5 zhovtnya koli 1885 roku vin pomer vid hvorobi Div takozhBartoneloziPrimitkiZakon Peru Ley Nº25432 vid 7 zhovtnya 1991 roku Hinin preparati zaliza ta rozchini trivalentnoyi kisloti yaki yak nadali stalo zrozumilo ne diyut na zbudnika ciyeyi hvorobi Ernest Odriozola La erupcion en la infermadad de Carrion verruga peruviana El monitor medico Lima 1895 10 309 311 isp A L Barton Descripcion de elementos endo globulares hallados en las enfermos de fiebre verrucosa La Cronica medica de Lima 1909 26 7 10 isp Hideyo Noguchi R C Shannon E B Tilden J R Tyler Etiology of Oroya fever XIV The insect vectors of Carrion s disease The Journal of Experimental Medicine New York 1928 47 993 1008 angl DzherelaGregorio Delgado Garcia y Ana M Delgado Rodriguez Daniel Alcides Carrion y su aporte al conocimiento clinico de la fiebre de la Oroya y verruga peruana Cuaderno de Historia No 80 1995 isp Uriel Garcia Caceres Daniel Alcides Carrion Historia de la Medicina Acta Med Per 23 1 2006 r 48 51 isp Daniel A Carrion Heroe de la medicina peruana 1 isp Whonamedit A dictionary of medical eponyms Daniel Alcides Carrion 2 angl PosilannyaDaniel Alcides Carrion isp isp