Карл IV, Карлос IV де Борбон (ісп. Carlos IV de Borbón; 11 листопада 1748 — 20 січня 1819) — король Іспанії (1788-1808), походив з династії Бурбонів. Почав володарювати після смерті свого батька Карла III.
Карлос IV ісп. Carlos IV | |
---|---|
Dei Gratia Hispaniarum et Indiarum Rex | |
Король Іспанії | |
Правління | 1788-1808 |
Попередник | Карл III |
Наступник | Фернандо VII |
Біографічні дані | |
Релігія | католицька церква |
Народження | 11 листопада 1748 Портічі, Провінція Неаполь, Кампанія, Італія |
Смерть | 20 січня 1819 (70 років) Рим, Папська держава[1] |
Поховання | Ескоріал, Іспанія |
Дружина | Марія Луїза Пармська |
Діти | Карлота Жоакіна, Марія Амалія, Марія Луїза, Фернандо, Карлос Маріа, Марія Ізабелла, Франціско |
Династія | Бурбони |
Батько | Карл III |
Мати | Марія Амалія Саксонська |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Молоді роки
Другий син короля Іспанії Карла III і Марії Амалії Саксонської,через божевілля свого старшого брата Філіппа ще в дитинстві був оголошений спадкоємцем престолу.
Батько Карла — король Іспанії Карл III — приділяв велику увагу освіті свого сина. Карл з дитинства не виявляв сили характеру та рішучості. Карл III мав суттєві сумніви щодо здібностей майбутнього короля.
Наприкінці правління Карла III тоді ще інфант Карл намагався відігравати активнішу роль у політиці, брав участь в інтригах. Але всі його дії виявилися невдалими. Карла відсторонили від участі в будь-якій діяльності.
Правління
14 грудня 1788 року Карл став королем Іспанії. Спочатку він намагався продовжувати політичний та економічний курс попередника. Ситуацію погіршив зовнішній фактор — революція у Франції. У той же час більшість іспанських політиків та король не звернули на ці події значної уваги. Вони вважали, що події у Франції не можуть статися в Іспанії.
І, все ж таки, були вжито заходи, щоб попередити можливі проблеми:
- розпущено кортеси;
- посилено нагляд за поштою та пресою із залученням інквізиції;
- сконцентровано військо на Піренейському кордоні із Францією;
- відсторонено від влади реформаторів.
Особисто Карл IV вважав своїм завданням врятувати монархію французького короля Людовика XVI. Це була підтримка як монарха, так й родича — Бурбона.
У 1790 році були направлені різкі ноти на підтримку короля Людовика XVI, що викликало гнів у Франції. Жорстка лінія, яку проводив уряд Флоридабланки на підтримку французького короля, тільки погіршила його становище. 28 лютого 1792 року змінено уряд. Новим першим міністром став Аранда. При ньому були прийняті заходи по долученню шляхти до державного управління, послаблено цензуру.
Швидкі політичні зміни у Франції, а саме, арешт Людовика XVI, перемоги революційних армій над Австрією та Пруссією змусило Карла IV розмірковувати над дилемою: здійснити військове втручання у Францію або зберегти нейтралітет. Врешті-решт, хитке міжнародне становище обумовило падіння кабінету Аранди 15 листопада 1792 року. Новим головою уряду став Годой, який отримав титул герцога Алькудія. Йому було доручено важливе завдання — порятунок королівської сім'ї Франції. Були використанні усі засоби, навіть спроба підкупу членів французького Конвенту. Після страти Людовика XVI Іспанія оголосила війну республіканській Франції. Але перемоги французів та економічні негаразди змусили уряд Годоя в жовтні 1794 року почали переговори про мир, який було укладено в липні 1795 року у Базелі (Швейцарія). Іспанія повернула втрачені прикордонні території, але відмовлялася від Санто-Домінго (східна частина о. Гаїті) на користь Франції. Карл IV заявив про велику дипломатичну перемогу та нагородив Годоя титулом «князь миру». У 1796 році Іспанія уклала політичний союз із Францією та вступила у війну з Англією, що завдало економіці Іспанії значної шкоди — Англія практично перервала зв'язок метрополії з її американськими колоніями. Поразки у цій війні спричинили відставку Годоя, головою уряду став Сааведра, який був реформістом.
Ситуація знову змінилася з приходом до влади у Франції Наполеона Бонапарта. Залежність Іспанії від північного сусіда посилилася. У жовтні 1800 року Іспанія уклала з Францією другий Сан-Ільдефонський договір. Втручання Бонапарта в іспанські справи призвело до повернення у владу Годоя. В травні 1801 року Годой на чолі 60-тисячної армії вдерся й окупував Португалію. Війна тривала три тижні і отримала назву помаранчевої. У 1802 році Іспанія разом з Францією уклали мирну угоду з Англією у місті Ам'єн. Дії Годоя все більше викликали незадоволення у знаті. Вона об'єдналася навколо спадкоємця трону — Фернандо. В цих обставинах Іспанія у грудні 1804 року розпочала нову війну з Англією. Того ж місяця об'єднані флоти Франції та Іспанії були розгромлені англійською ескадрою на чолі з Нельсоном.
Складна політична ситуація, перемоги супротивників Наполеона в Європі, поразки самої Іспанії, змусили Годоя коливатися: то він підтримував Францію, то намагався зблизитися з Англією та Австрією, то шукав підтримки інфанта Фердинанда. В цих обставинах Карл IV грав підпорядковану роль — він сліпо вірив у свого міністра. Позиції Наполеона Бонапарта в Іспанії ще більше посилилися, коли інфант Фердинанд звернувся до нього з проханням посприяти з одруженням на представниці династії Бонапартів.
У жовтні Карл VI і Наполеон уклали нову угоду в Фонтенбло. Іспанія передавала Франції Португалію. Незадоволенні на чолі із Фердинандом планували державний заколот. Ці плани було викрито. Але вже 17 березня 1808 року Годоя заарештовано. 19 березня — Карл VI зрікся престолу на користь сина — Фернандо. Карл зустрівся у Байонні з Наполеоном. Там його було затримано до кінця Наполеонових війн у 1814 році.
Помер Карл у Неаполі 1819 року.
Родина
Дружина — Марія Луїза Бурбон-Пармська
Діти:
- Карлота Хоакіна (1775—1830) — дружина Жуана VI, короля Португалії
- Марія Амалія (1779—1798), дружина свого дядька Антоніо Паскуаль Іспанського
- Маря Луїза Хосефіна (1782—1824) — дружина Людвига I, короля Етрурії
- Фернандо (1784—1833), король Іспанії
- Карл (1788—1855), граф Моліна
- Марія Ізабела (1789—1848) — дружина Франциска I, короля Обох Сицилій
- Франціско де Паула де Бурбон (1794—1865), герцог Кадиський, генерал-капітан
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118776800 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Джерела
- Gonzalo Anes El Antiguo Regimen: Los Borbons. Madrid. 1975 (ісп.)
Попередник Карл III | Король Іспанії 1788-1808 | Наступник Фернандо VII |
Попередник Карл III | Король Єрусалиму 1788-1808 титулярний | Наступник Фернандо VII |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej zi shozhim imenem Karl IV Karl IV Karlos IV de Borbon isp Carlos IV de Borbon 11 listopada 1748 20 sichnya 1819 korol Ispaniyi 1788 1808 pohodiv z dinastiyi Burboniv Pochav volodaryuvati pislya smerti svogo batka Karla III Karlos IV isp Carlos IVDei Gratia Hispaniarum et Indiarum RexKorol IspaniyiPravlinnya1788 1808PoperednikKarl IIINastupnikFernando VIIBiografichni daniReligiyakatolicka cerkvaNarodzhennya11 listopada 1748 1748 11 11 Portichi Provinciya Neapol Kampaniya ItaliyaSmert20 sichnya 1819 1819 01 20 70 rokiv Rim Papska derzhava 1 PohovannyaEskorial IspaniyaDruzhinaMariya Luyiza ParmskaDitiKarlota Zhoakina Mariya Amaliya Mariya Luyiza Fernando Karlos Maria Mariya Izabella FranciskoDinastiyaBurboniBatkoKarl IIIMatiMariya Amaliya SaksonskaNagorodid Mediafajli u VikishovishiMolodi rokiDrugij sin korolya Ispaniyi Karla III i Mariyi Amaliyi Saksonskoyi cherez bozhevillya svogo starshogo brata Filippa she v ditinstvi buv ogoloshenij spadkoyemcem prestolu Batko Karla korol Ispaniyi Karl III pridilyav veliku uvagu osviti svogo sina Karl z ditinstva ne viyavlyav sili harakteru ta rishuchosti Karl III mav suttyevi sumnivi shodo zdibnostej majbutnogo korolya Naprikinci pravlinnya Karla III todi she infant Karl namagavsya vidigravati aktivnishu rol u politici brav uchast v intrigah Ale vsi jogo diyi viyavilisya nevdalimi Karla vidstoronili vid uchasti v bud yakij diyalnosti Pravlinnya14 grudnya 1788 roku Karl stav korolem Ispaniyi Spochatku vin namagavsya prodovzhuvati politichnij ta ekonomichnij kurs poperednika Situaciyu pogirshiv zovnishnij faktor revolyuciya u Franciyi U toj zhe chas bilshist ispanskih politikiv ta korol ne zvernuli na ci podiyi znachnoyi uvagi Voni vvazhali sho podiyi u Franciyi ne mozhut statisya v Ispaniyi I vse zh taki buli vzhito zahodi shob poperediti mozhlivi problemi rozpusheno kortesi posileno naglyad za poshtoyu ta presoyu iz zaluchennyam inkviziciyi skoncentrovano vijsko na Pirenejskomu kordoni iz Franciyeyu vidstoroneno vid vladi reformatoriv Osobisto Karl IV vvazhav svoyim zavdannyam vryatuvati monarhiyu francuzkogo korolya Lyudovika XVI Ce bula pidtrimka yak monarha tak j rodicha Burbona U 1790 roci buli napravleni rizki noti na pidtrimku korolya Lyudovika XVI sho viklikalo gniv u Franciyi Zhorstka liniya yaku provodiv uryad Floridablanki na pidtrimku francuzkogo korolya tilki pogirshila jogo stanovishe 28 lyutogo 1792 roku zmineno uryad Novim pershim ministrom stav Aranda Pri nomu buli prijnyati zahodi po doluchennyu shlyahti do derzhavnogo upravlinnya poslableno cenzuru Manuel de Godoj pershij ministr Ispaniyi Shvidki politichni zmini u Franciyi a same aresht Lyudovika XVI peremogi revolyucijnih armij nad Avstriyeyu ta Prussiyeyu zmusilo Karla IV rozmirkovuvati nad dilemoyu zdijsniti vijskove vtruchannya u Franciyu abo zberegti nejtralitet Vreshti resht hitke mizhnarodne stanovishe obumovilo padinnya kabinetu Arandi 15 listopada 1792 roku Novim golovoyu uryadu stav Godoj yakij otrimav titul gercoga Alkudiya Jomu bulo dorucheno vazhlive zavdannya poryatunok korolivskoyi sim yi Franciyi Buli vikoristanni usi zasobi navit sproba pidkupu chleniv francuzkogo Konventu Pislya strati Lyudovika XVI Ispaniya ogolosila vijnu respublikanskij Franciyi Ale peremogi francuziv ta ekonomichni negarazdi zmusili uryad Godoya v zhovtni 1794 roku pochali peregovori pro mir yakij bulo ukladeno v lipni 1795 roku u Bazeli Shvejcariya Ispaniya povernula vtracheni prikordonni teritoriyi ale vidmovlyalasya vid Santo Domingo shidna chastina o Gayiti na korist Franciyi Karl IV zayaviv pro veliku diplomatichnu peremogu ta nagorodiv Godoya titulom knyaz miru U 1796 roci Ispaniya uklala politichnij soyuz iz Franciyeyu ta vstupila u vijnu z Angliyeyu sho zavdalo ekonomici Ispaniyi znachnoyi shkodi Angliya praktichno perervala zv yazok metropoliyi z yiyi amerikanskimi koloniyami Porazki u cij vijni sprichinili vidstavku Godoya golovoyu uryadu stav Saavedra yakij buv reformistom Situaciya znovu zminilasya z prihodom do vladi u Franciyi Napoleona Bonaparta Zalezhnist Ispaniyi vid pivnichnogo susida posililasya U zhovtni 1800 roku Ispaniya uklala z Franciyeyu drugij San Ildefonskij dogovir Vtruchannya Bonaparta v ispanski spravi prizvelo do povernennya u vladu Godoya V travni 1801 roku Godoj na choli 60 tisyachnoyi armiyi vdersya j okupuvav Portugaliyu Vijna trivala tri tizhni i otrimala nazvu pomaranchevoyi U 1802 roci Ispaniya razom z Franciyeyu uklali mirnu ugodu z Angliyeyu u misti Am yen Diyi Godoya vse bilshe viklikali nezadovolennya u znati Vona ob yednalasya navkolo spadkoyemcya tronu Fernando V cih obstavinah Ispaniya u grudni 1804 roku rozpochala novu vijnu z Angliyeyu Togo zh misyacya ob yednani floti Franciyi ta Ispaniyi buli rozgromleni anglijskoyu eskadroyu na choli z Nelsonom Skladna politichna situaciya peremogi suprotivnikiv Napoleona v Yevropi porazki samoyi Ispaniyi zmusili Godoya kolivatisya to vin pidtrimuvav Franciyu to namagavsya zblizitisya z Angliyeyu ta Avstriyeyu to shukav pidtrimki infanta Ferdinanda V cih obstavinah Karl IV grav pidporyadkovanu rol vin slipo viriv u svogo ministra Poziciyi Napoleona Bonaparta v Ispaniyi she bilshe posililisya koli infant Ferdinand zvernuvsya do nogo z prohannyam pospriyati z odruzhennyam na predstavnici dinastiyi Bonapartiv U zhovtni Karl VI i Napoleon uklali novu ugodu v Fontenblo Ispaniya peredavala Franciyi Portugaliyu Nezadovolenni na choli iz Ferdinandom planuvali derzhavnij zakolot Ci plani bulo vikrito Ale vzhe 17 bereznya 1808 roku Godoya zaareshtovano 19 bereznya Karl VI zriksya prestolu na korist sina Fernando Karl zustrivsya u Bajonni z Napoleonom Tam jogo bulo zatrimano do kincya Napoleonovih vijn u 1814 roci Pomer Karl u Neapoli 1819 roku RodinaKorol Ispaniyi Karl IV iz sim yeyu Druzhina Mariya Luyiza Burbon Parmska Diti Karlota Hoakina 1775 1830 druzhina Zhuana VI korolya Portugaliyi Mariya Amaliya 1779 1798 druzhina svogo dyadka Antonio Paskual Ispanskogo Marya Luyiza Hosefina 1782 1824 druzhina Lyudviga I korolya Etruriyi Fernando 1784 1833 korol Ispaniyi Karl 1788 1855 graf Molina Mariya Izabela 1789 1848 druzhina Franciska I korolya Oboh Sicilij Francisko de Paula de Burbon 1794 1865 gercog Kadiskij general kapitanPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118776800 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578DzherelaGonzalo Anes El Antiguo Regimen Los Borbons Madrid 1975 isp Poperednik Karl III Korol Ispaniyi 1788 1808 Nastupnik Fernando VIIPoperednik Karl III Korol Yerusalimu 1788 1808 titulyarnij Nastupnik Fernando VII