Карл Фрідріх Рапп (24 вересня 1882 року, Егінген (Дунай) — 26 травня 1962 року, Локарно) — німецький засновник і власник Rapp Motorenwerke GmbH у Мюнхені. З часом ця компанія стала BMW AG. BMW AG визнає його опосередкованим засновником компанії.
Карл Фрідріх Рапп | |
---|---|
Народився | 24 вересня 1882 року Егінген |
Помер | 26 травня 1962 року Локарно |
Підданство | Німеччина |
Діяльність | бортінженер, інженер, підприємець |
Знання мов | німецька |
|
Біографія
Карл Рапп народився 24 вересня 1882 року. Він отримав спеціальність інженера й працював у автомобільній компанії Züst з 1908 по 1911 рр. Також він працював технічним дизайнером у Daimler Benz до 1912 року. Рапп залишив Daimler-Benz, щоб очолити філію Flugwerk Deutschland GmbH.
Коли Рапп залишив компанію, її перейменували на BMW. Він працював до жовтня 1923 року головним інженером та начальником відділу аеродвигунів машинного заводу LA Riedlinger. Карл Рапп жив у Швейцарії з 1934 року, керуючи обсерваторією, яка проводила сонячні спостереження.
Він помер у 1962 році в Локарно.
Виробництво авіаційних двигунів
Flugwerk Deutschland GmbH переніс штаб-квартиру з Гельзенкірхен-Роттгаузен у Бранд поблизу Аахена. Об'єктом бізнесу було виробництво та продаж літаків, машин та обладнання в галузі авіаційної техніки та експлуатації аеродромів. 20 травня 1913 року було створено філію з виробництва авіаційних двигунів біля першого аеропорту в Мюнхені — Мільбертсхофен. Карл Рапп працював у Мюнхені інженером та керівником відділу в компанії, займався будівництвом декількох біпланів та моноплана. Рапп також розробляв аеродвигуни, зокрема аеродвигун FD 1416. Компанія брала участь у Загальному авіасалоні в Берліні 1912 року. Рішенням акціонерів компанія була розпущена 16 квітня 1913 р.
Rapp Motorenwerke — фундація BMW
У 1913 на північній околиці Мюнхена Карл Рапп і Густав Отто, син винахідника двигуна внутрішнього згоряння Ніколауса Августа Отто, створили дві маленькі авіамоторні фірми. Перша світова війна принесла численні замовлення на двигуни для літаків. Рапп і Отто об'єдналися в один авіамоторний завод. Мюнхенський завод авіаційних двигунів у липні 1917 був зареєстрований як Bayerische Motoren Werke (Баварські моторні заводи) — BMW. 29 квітня 1913 року вважають роком заснування BMW, а Карла Раппа і Густава Отто її творцями. Генеральний консул Ауспітцер був єдиним акціонером компанії, технічними справами якої керував Карл Рапп. Нова компанія мала виготовляти та продавати двигуни всіх типів, зокрема двигуни внутрішнього згоряння для літаків та автотранспортних засобів. Компанія швидко розросталася, до 1915 року там працювало 370 працівників. Кілька прототипів літальних апаратів було розроблено, але через слабкі місця в конструкції успіху не досягли. На початку Першої світової війни компанія здобула певну репутацію й була корисною для військових дій.
Адміністрація прусської армії ухвалила рішення замовити 600 інноваційних аеродвигунів. Директор та акціонер Карл Рапп звільнився з компанії приблизно в той час через погане самопочуття. У зв'язку з цим Rapp-Motorenwerke було перейменовано в Bayerische Motoren Werke GmbH. Нова компанія бере на себе працівників та виробничі потужності. До кінця війни аеродвигуни були єдиним продуктом компанії. Аеромотор BBE мав великий успіх під позначенням BMW IIIa. Після закінчення Першої світової війни фірма ледь не зазнала краху. За Версальським договором німцям заборонили виробляти двигуни для літаків, а саме двигуни були єдиною продукцією BMW. Карл Рапп і Густав Отто знайшли вихід — завод перепрофілювали на випуск мотоциклетних двигунів і мотоциклів. У 1923 році на заводі BMW збирають перший мотоцикл R32. На мотосалоні 1923 року в Парижі цей мотоцикл BMW завоював репутацію швидкісної і надійної машини, що підтвердили абсолютні рекорди швидкості на міжнародних мотогонках 20-х-30-х років.
Посилання
- Архіви BMW Group [ 17 березня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karl Fridrih Rapp 24 veresnya 1882 roku Egingen Dunaj 26 travnya 1962 roku Lokarno nimeckij zasnovnik i vlasnik Rapp Motorenwerke GmbH u Myunheni Z chasom cya kompaniya stala BMW AG BMW AG viznaye jogo oposeredkovanim zasnovnikom kompaniyi Karl Fridrih RappNarodivsya 24 veresnya 1882 roku EgingenPomer 26 travnya 1962 roku LokarnoPiddanstvo NimechchinaDiyalnist bortinzhener inzhener pidpriyemecZnannya mov nimecka Mediafajli u VikishovishiBiografiyaKarl Rapp narodivsya 24 veresnya 1882 roku Vin otrimav specialnist inzhenera j pracyuvav u avtomobilnij kompaniyi Zust z 1908 po 1911 rr Takozh vin pracyuvav tehnichnim dizajnerom u Daimler Benz do 1912 roku Rapp zalishiv Daimler Benz shob ocholiti filiyu Flugwerk Deutschland GmbH Koli Rapp zalishiv kompaniyu yiyi perejmenuvali na BMW Vin pracyuvav do zhovtnya 1923 roku golovnim inzhenerom ta nachalnikom viddilu aerodviguniv mashinnogo zavodu LA Riedlinger Karl Rapp zhiv u Shvejcariyi z 1934 roku keruyuchi observatoriyeyu yaka provodila sonyachni sposterezhennya Vin pomer u 1962 roci v Lokarno Virobnictvo aviacijnih dvigunivFlugwerk Deutschland GmbH perenis shtab kvartiru z Gelzenkirhen Rottgauzen u Brand poblizu Aahena Ob yektom biznesu bulo virobnictvo ta prodazh litakiv mashin ta obladnannya v galuzi aviacijnoyi tehniki ta ekspluataciyi aerodromiv 20 travnya 1913 roku bulo stvoreno filiyu z virobnictva aviacijnih dviguniv bilya pershogo aeroportu v Myunheni Milbertshofen Karl Rapp pracyuvav u Myunheni inzhenerom ta kerivnikom viddilu v kompaniyi zajmavsya budivnictvom dekilkoh biplaniv ta monoplana Rapp takozh rozroblyav aerodviguni zokrema aerodvigun FD 1416 Kompaniya brala uchast u Zagalnomu aviasaloni v Berlini 1912 roku Rishennyam akcioneriv kompaniya bula rozpushena 16 kvitnya 1913 r Rapp Motorenwerke fundaciya BMWU 1913 na pivnichnij okolici Myunhena Karl Rapp i Gustav Otto sin vinahidnika dviguna vnutrishnogo zgoryannya Nikolausa Avgusta Otto stvorili dvi malenki aviamotorni firmi Persha svitova vijna prinesla chislenni zamovlennya na dviguni dlya litakiv Rapp i Otto ob yednalisya v odin aviamotornij zavod Myunhenskij zavod aviacijnih dviguniv u lipni 1917 buv zareyestrovanij yak Bayerische Motoren Werke Bavarski motorni zavodi BMW 29 kvitnya 1913 roku vvazhayut rokom zasnuvannya BMW a Karla Rappa i Gustava Otto yiyi tvorcyami Generalnij konsul Auspitcer buv yedinim akcionerom kompaniyi tehnichnimi spravami yakoyi keruvav Karl Rapp Nova kompaniya mala vigotovlyati ta prodavati dviguni vsih tipiv zokrema dviguni vnutrishnogo zgoryannya dlya litakiv ta avtotransportnih zasobiv Kompaniya shvidko rozrostalasya do 1915 roku tam pracyuvalo 370 pracivnikiv Kilka prototipiv litalnih aparativ bulo rozrobleno ale cherez slabki miscya v konstrukciyi uspihu ne dosyagli Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni kompaniya zdobula pevnu reputaciyu j bula korisnoyu dlya vijskovih dij Administraciya prusskoyi armiyi uhvalila rishennya zamoviti 600 innovacijnih aerodviguniv Direktor ta akcioner Karl Rapp zvilnivsya z kompaniyi priblizno v toj chas cherez pogane samopochuttya U zv yazku z cim Rapp Motorenwerke bulo perejmenovano v Bayerische Motoren Werke GmbH Nova kompaniya bere na sebe pracivnikiv ta virobnichi potuzhnosti Do kincya vijni aerodviguni buli yedinim produktom kompaniyi Aeromotor BBE mav velikij uspih pid poznachennyam BMW IIIa Pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni firma led ne zaznala krahu Za Versalskim dogovorom nimcyam zaboronili viroblyati dviguni dlya litakiv a same dviguni buli yedinoyu produkciyeyu BMW Karl Rapp i Gustav Otto znajshli vihid zavod pereprofilyuvali na vipusk motocikletnih dviguniv i motocikliv U 1923 roci na zavodi BMW zbirayut pershij motocikl R32 Na motosaloni 1923 roku v Parizhi cej motocikl BMW zavoyuvav reputaciyu shvidkisnoyi i nadijnoyi mashini sho pidtverdili absolyutni rekordi shvidkosti na mizhnarodnih motogonkah 20 h 30 h rokiv PosilannyaArhivi BMW Group 17 bereznya 2022 u Wayback Machine