Каркасна система готичної архітектури — сукупність конструктивних будівельних прийомів, що з'явилися в готиці, яка дозволила змінити розподіл навантаження в будівлі і помітно полегшити його стіни і перекриття. Завдяки цим винаходом, архітектори середньовіччя змогли значно збільшити площу і висоту споруд. Основними елементами конструкції є контрфорси, аркбутани та нервюри.
Опис
Головною рисою готичних соборів є їх ажурна структура, що є різким контрастом до масивних конструкцій попередньої романської архітектури.
Розподіл навантаження
Технічним проривом архітекторів готики стало їх відкриття нового способу розподілу навантаження. Будь-яка окрема будівля має два види навантажень: від власної ваги (включаючи перекриття) і погодні (вітер, дощ, сніг). Навантаження від стін передається до фундаменту, нейтралізуючи його в землі. Саме тому кам'яні будинки будуються ґрунтовніше, ніж дерев'яні, тому, що камінь важчий за деревину, зазнає більшої загрози обвалення в разі помилки в розрахунках. Романська архітектура, почасти є спадкоємицею давньоримської, в якій опорними частинами будівлі були всі стіни цілком. Якщо архітектор бажав збільшити розмір склепіння, то таким чином збільшувалась і його вага, і стіну доводилося потовщувати, щоб вона могла витримати вагу такого зводу.
Вирішальною для розвитку готики став здогад, що вага і тиск кам'яної кладки можуть концентруватися в певних точках, і якщо їх підтримати саме в цих місцях, іншим елементам споруди вже не обов'язково бути опорними. Так виник готичний каркас — хоча передумови для нього з'явилися дещо раніше: «Історично цей конструктивний прийом виник з удосконалення романського хрестового зводу. Уже романські зодчі в деяких випадках викладали шви між розпалубками хрестових склепінь камінням, що виступає назовні. Однак такі шви мали тоді чисто декоративне значення, звід як і раніше залишався важким і масивним».
Романіка | Готика |
---|---|
Навантаження передають стіни по всій довжині собору | Навантаження передають елементи каркасної конструкції, рівномірно розподілені по периметру будівлі |
Колони не мають особливого значення | Колони разом з контрфорсами та аркбутанами — головні опорнийі елементи будівлі |
Товсті масивні стіни, товщиною в кілька метрів, несуть навантаження | Тонкі стіни, зведені між колонами, є неопорними перегородками |
Невеликі обсяги будівлі | Собор може мати колосальний розмір |
Стелі не дуже високі | Стелі дуже високі |
Вікна невеликі, тому, що прорізають опорниу стіну і не повинні зменшувати її опорну здатність | Вікна можуть займати весь простінок між колонами, замість перегородки |
Всі приміщення розмежовані між собою масивними стінами, простінками і колонами | Приміщення візуально об'єднані в одне ціле завдяки тонким опорним колонам |
Новаторство технічного рішення полягало в наступному: звід перестали спирати на суцільні стіни будівлі, масивний циліндричний звід замінили ажурним нервюрним хрестовим, тиск цього зводу передається нервюрами і арками на стовпи (колони), а бічний розпір сприймається аркбутанами і контрфорсами.
Примітки
- . Архів оригіналу за 19 травня 2019. Процитовано 12 травня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karkasna sistema gotichnoyi arhitekturi sukupnist konstruktivnih budivelnih prijomiv sho z yavilisya v gotici yaka dozvolila zminiti rozpodil navantazhennya v budivli i pomitno polegshiti jogo stini i perekrittya Zavdyaki cim vinahodom arhitektori serednovichchya zmogli znachno zbilshiti ploshu i visotu sporud Osnovnimi elementami konstrukciyi ye kontrforsi arkbutani ta nervyuri Zrujnovanij sobor abatstva Sen Zhan de Vin Suasson demonstruye ogolenij karkas fasadu gotichnoyi budivliOpisGolovnoyu risoyu gotichnih soboriv ye yih azhurna struktura sho ye rizkim kontrastom do masivnih konstrukcij poperednoyi romanskoyi arhitekturi Dva varianti rozpodilu navantazhen romanskij livoruch i gotichnij pravoruch Rozpodil navantazhennya Tehnichnim prorivom arhitektoriv gotiki stalo yih vidkrittya novogo sposobu rozpodilu navantazhennya Bud yaka okrema budivlya maye dva vidi navantazhen vid vlasnoyi vagi vklyuchayuchi perekrittya i pogodni viter dosh snig Navantazhennya vid stin peredayetsya do fundamentu nejtralizuyuchi jogo v zemli Same tomu kam yani budinki buduyutsya gruntovnishe nizh derev yani tomu sho kamin vazhchij za derevinu zaznaye bilshoyi zagrozi obvalennya v razi pomilki v rozrahunkah Romanska arhitektura pochasti ye spadkoyemiceyu davnorimskoyi v yakij opornimi chastinami budivli buli vsi stini cilkom Yaksho arhitektor bazhav zbilshiti rozmir sklepinnya to takim chinom zbilshuvalas i jogo vaga i stinu dovodilosya potovshuvati shob vona mogla vitrimati vagu takogo zvodu Virishalnoyu dlya rozvitku gotiki stav zdogad sho vaga i tisk kam yanoyi kladki mozhut koncentruvatisya v pevnih tochkah i yaksho yih pidtrimati same v cih miscyah inshim elementam sporudi vzhe ne obov yazkovo buti opornimi Tak vinik gotichnij karkas hocha peredumovi dlya nogo z yavilisya desho ranishe Istorichno cej konstruktivnij prijom vinik z udoskonalennya romanskogo hrestovogo zvodu Uzhe romanski zodchi v deyakih vipadkah vikladali shvi mizh rozpalubkami hrestovih sklepin kaminnyam sho vistupaye nazovni Odnak taki shvi mali todi chisto dekorativne znachennya zvid yak i ranishe zalishavsya vazhkim i masivnim Vidminnosti v roboti konstrukcij Romanika Gotika Navantazhennya peredayut stini po vsij dovzhini soboru Navantazhennya peredayut elementi karkasnoyi konstrukciyi rivnomirno rozpodileni po perimetru budivli Koloni ne mayut osoblivogo znachennya Koloni razom z kontrforsami ta arkbutanami golovni oporniji elementi budivli Tovsti masivni stini tovshinoyu v kilka metriv nesut navantazhennya Tonki stini zvedeni mizh kolonami ye neopornimi peregorodkami Neveliki obsyagi budivli Sobor mozhe mati kolosalnij rozmir Steli ne duzhe visoki Steli duzhe visoki Vikna neveliki tomu sho prorizayut oporniu stinu i ne povinni zmenshuvati yiyi opornu zdatnist Vikna mozhut zajmati ves prostinok mizh kolonami zamist peregorodki Vsi primishennya rozmezhovani mizh soboyu masivnimi stinami prostinkami i kolonami Primishennya vizualno ob yednani v odne cile zavdyaki tonkim opornim kolonam Novatorstvo tehnichnogo rishennya polyagalo v nastupnomu zvid perestali spirati na sucilni stini budivli masivnij cilindrichnij zvid zaminili azhurnim nervyurnim hrestovim tisk cogo zvodu peredayetsya nervyurami i arkami na stovpi koloni a bichnij rozpir sprijmayetsya arkbutanami i kontrforsami Arkbutani Strasburzskogo soboruPrimitki Arhiv originalu za 19 travnya 2019 Procitovano 12 travnya 2019