Мессельський кар єр нім Grube Messel закинутий кар єр поблизу села Мессель район Дармштадт Дібург земля Гессен за 35 км

Мессельський кар'єр (нім. Grube Messel) — закинутий кар'єр поблизу села Мессель (район Дармштадт-Дібург, земля Гессен) за 35 км на південний схід від Франкфурта-на-Майні, Німеччина. Там видобували бітумінозні сланці. Через велику кількість скам'янілостей кар'єр має важливе геологічне та наукове значення. 9 грудня 1995 року Мессельський кар'єр оголошено об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Мессельський кар'єр

Названо на честь	Мессель
Країна	Німеччина
Адміністративна одиниця	Дармштадт-Дібург
Отримані відзнаки	^d
Статус спадщини	світова спадщина ЮНЕСКО
Площа	42 га
Критерій Світової спадщини (2005)	^d^[1]
Зразки зберігаються в	^d^[2]

Мессельський кар'єр у Вікісховищі

Координати: 49°55′03″ пн. ш. 8°45′24″ сх. д. / 49.917500000027771989° пн. ш. 8.75666700002777887° сх. д.

Історія

Буре вугілля, а пізніше горючі сланці активно добувалися тут з 1859 року. Численні скам'янілості сперше виявлені приблизно в 1900 році, але серйозні наукові розкопки почалися лише в 1970-х роках, коли падіння цін на нафту зробило видобуток у кар'єрі нерентабельним. Комерційний видобуток горючих сланців припинився в 1971 році, а цементний завод, побудований у кар'єрі, зупинився наступного року. Кар'єр планували використовувати як сміттєзвалище, але у 1991 році земля Гессен купила це місце, щоб забезпечити наукові дослідження.

Багато з відомих зразків з цього сайту отримано від колекціонерів-аматорів, і в 1996 році введено в дію амністію щодо раніше зібраних скам'янілостей, у надії повернути приватні колекції у державну власність і стати доступними для науки.

Скам'янілості

Мессельський кар'єр містить рештки флори та фауни раннього еоцену. Більшості інших місцезнаходжень містять часткові скелети, але Мессель може похвалитися значним збереженням структурної цілісності, зберігши хутро, пір'я та відбитки шкіри деяких видів. Незвичайна збереженість викликала деякі аргументовані інтерпретації. Симптоматичні сліди укусів у формі «гантелі» з обох боків листкової жилки на скам'янілому листі були ідентифіковані як смертельна хватка мурашки-тесляра, паразитованого грибком Ophiocordyceps unilateralis.

Різноманітність видів є вражаючою частково внаслідок гіпотетичних періодичних викидів газу. Нижче наведено короткий опис деяких скам'янілостей, знайдених на цьому місці:

Понад 10 000 скам'янілих риб різних видів
Збереглися тисячі водних і наземних комах, деякі з чітким забарвленням
Незліченні дрібні ссавці, включаючи карликових коней, великих мишей, приматів, наземних мешканців (їжаків, сумчастих, ящерів), трубкозубів і кажанів.
Велика кількість птахів, особливо хижих видів.
Крокодили, жаби, черепахи, саламандри та інші рептилії і амфібії
Залишки понад 30 різних видів рослин, включаючи листя пальм, плоди, пилок, деревину, волоські горіхи та виноградну лозу.

Нижче наведено частковий список знайдених у кар'єрі решток тварин:

Викопний жук-златка, у якого видно забарвлення екзоскелета

Ссавці

Darwinius masillae, ідентифікований у 2009 році як адапіформний примат

Kopidodon, вимерлий деревний цимолеста

Leptictidium, вимерлий всеїдний ссавець (з родини лептиктид)

Propalaeotherium, ранній родич коней

, гризун

Peradectes, сумчастий

Palaeochiropteryx, кажан

Lesmesodon, невеликий гієнодонтид

Eomanis, ранній ящер

Eurotamandua, безлусковий, схожий на мурахоїда ящер

Europolemur, примат

Гірахіус, предок носорогів

Paroodectes, ранній хижий ссавець

, ранній їжак

Macrocranion, ранній довгохвостий їжак

, ранній гризун

, ранній парнокопитний

Godinotia, ранній примат

Buxolestes, напівводний, видроподібний цимолест

Птахи

Palaeotis weigelti, ранній страус

Strigogyps sapea (раніше Aenigmavis) каріаміформ

Eocoracias, рання сиворакша

Messelornis

Masillastega, прісноводна сула

, можливий родич трогонідів

, базальний серпокрилець

Messelasturidae (Messelastur і Tynskya), хижі родичі сучасних папуг

Palaeoglaux, рання сова

Paraprefica, ранній поту

Paraortygoides, галліформний птах

Masillaraptor, ранній соколоподібний

Parargornis, ранній серпокрилець

Messelirrisor, крихітна буцеротиформа

, чепіга з короткими пальцями ніг

Гасторніс (раніше Diatryma), великий нелітаючий гусеподібний птах

Hassiavis, представник Cypselomorphae

Quasisyndactylus, представник рибалочок

, сивкоподібні

Рептилії

Asiatosuchus, великий крокодил

Diplocynodon, алігатор

Hassiacosuchus, алігатор-

,

Eoconstrictor fischeri, 2-метрові змії, що відносяться до неотропічних удавів, Boinae

, найстаріший відомий родич пітон

, ящірка, що має схожість з амфисбенами

Geiseltaliellus, ящірка, що має схожість з Corytophaninae

, водні черепахи

Риби

Амія

, ранній окунь

, ще один ранній окунь

Atractosteus, панцирник

Комахи

Напівкрилі

Перетинчатокрилі

— Cephalopone grandis і Cephalopone potens
— Cyrtopone curiosa, Cyrtopone elongata, Cyrtopone microcephala і Cyrtopone striata
— Protopone? dubia, Protopone germanica, Protopone magna, Protopone oculata, Protopone sepulta, Protopone vetula
— Pseudectatomma eocenica і Pseudectatomma striatula

Рослини

Ailanthus confucii,

germanicum,

messelensis

biseriata

boglei

messelensis

Примітки

http://whc.unesco.org/en/list/720
https://museumfrankfurt.senckenberg.de/en/exhibition/permanent-exhibitions/messel-pit/
. Архів оригіналу за 7 February 2013. Процитовано 2 квітня 2015.
Guardian.com, «'Zombie ants' controlled by parasitic fungus for 48 m years» [ 5 липня 2020 у Wayback Machine.], 18 August 2010]: accessed 21 August 2010
Franzen, J. L., Gingerich, P. D., Habersetzer, J., Hurum, J. H., Von Koenigswald, W., & Smith, B. H. (2009). Complete primate skeleton from the middle Eocene of Messel in Germany: morphology and paleobiology. PLoS one, 4(5), e5723. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0005723
Dyke, Gareth J; Gulas, Bonnie E (2002). The Fossil Galliform Bird Paraortygoides from the Lower Eocene of the United Kingdom (PDF). American Museum Novitates (360): 1—14. doi:10.1206/0003-0082(2002)360<0001:TFGBPF>2.0.CO;2.
Mayr, Gerald (2017). A small, 'wader-like' bird from the Early Eocene of Messel (Germany). Annales de Paléontologie. 103 (2): 141—7. doi:10.1016/j.annpal.2017.01.001.
Scanferla, A. & K.T. Smith (2020) Exquisitely preserved snake fossils of Messel: insight into the evolution, biogeography, habitat preferences and sensory ecology of early boas. Diversity 12(3): 100. https://doi.org/10.3390/d12030100 [ 3 липня 2020 у Wayback Machine.]
Zaher, H. & K.T. Smith (2020) Pythons in the Eocene of Europe reveal a much older divergence of the group in sympatry with boas. Biology Letters 16: 20200735. https://doi.org/10.1098/rsbl.2020.0735 [ 10 березня 2021 у Wayback Machine.]
Szwedo, J. (2008). A new tribe of Dictyopharidae planthoppers from Eocene Baltic amber (Hemiptera: Fulgoromorpha: Fulgoroidea), with a brief review of the fossil record of the family. Palaeodiversity. 1: 75—85.

Посилання

Messel Pit Fossil Site / UNESCO Official Website
Explore Messel Pit Fossil Site in the UNESCO collection on Google Arts and Culture
Official site
Missing Link Found at Messel Pit?

[[http://whc.unesco.org/en/list/720_http://whc.unesco.org/en/list/720]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttp://whc.unesco.org/en/list/720

[[https://museumfrankfurt.senckenberg.de/en/exhibition/permanent-exhibitions/messel-pit/_https://museumfrankfurt.senckenberg.de/en/exhibition/permanent-exhibitions/messel-pit/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] ttps://museumfrankfurt.senckenberg.de/en/exhibition/permanent-exhibitions/messel-pit/

[3] . Архів оригіналу за 7 February 2013. Процитовано 2 квітня 2015.

[4] Guardian.com, «'Zombie ants' controlled by parasitic fungus for 48 m years» [ 5 липня 2020 у Wayback Machine.], 18 August 2010]: accessed 21 August 2010

[5] Franzen, J. L., Gingerich, P. D., Habersetzer, J., Hurum, J. H., Von Koenigswald, W., & Smith, B. H. (2009). Complete primate skeleton from the middle Eocene of Messel in Germany: morphology and paleobiology. PLoS one, 4(5), e5723. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0005723

[6] Dyke, Gareth J; Gulas, Bonnie E (2002). The Fossil Galliform Bird Paraortygoides from the Lower Eocene of the United Kingdom (PDF). American Museum Novitates (360): 1—14. doi:10.1206/0003-0082(2002)360<0001:TFGBPF>2.0.CO;2.

[7] Mayr, Gerald (2017). A small, 'wader-like' bird from the Early Eocene of Messel (Germany). Annales de Paléontologie. 103 (2): 141—7. doi:10.1016/j.annpal.2017.01.001.

[8] Scanferla, A. & K.T. Smith (2020) Exquisitely preserved snake fossils of Messel: insight into the evolution, biogeography, habitat preferences and sensory ecology of early boas. Diversity 12(3): 100. https://doi.org/10.3390/d12030100 [ 3 липня 2020 у Wayback Machine.]

[9] Zaher, H. & K.T. Smith (2020) Pythons in the Eocene of Europe reveal a much older divergence of the group in sympatry with boas. Biology Letters 16: 20200735. https://doi.org/10.1098/rsbl.2020.0735 [ 10 березня 2021 у Wayback Machine.]

[Szwedo2008-10] Szwedo, J. (2008). A new tribe of Dictyopharidae planthoppers from Eocene Baltic amber (Hemiptera: Fulgoromorpha: Fulgoroidea), with a brief review of the fossil record of the family. Palaeodiversity. 1: 75—85.

[1]

[2]