Капітолійська вовчиця лат Lupa Capitolina етруська бронзова скульптура за стилістичними ознаками датована V століттям до

Капітолійська вовчиця (лат. Lupa Capitolina) — етруська бронзова скульптура, за стилістичними ознаками датована V століттям до н. е. і ще ніби з античності зберігалася в Римі. Зображує (приблизно в натуральну величину) вовчицю, яка вигодовує молоком двох немовлят — Ромула і Рема, легендарних засновників міста. Вважається, що вовк був тотемом сабінів та етрусків, а статуя перенесена в Рим на знак злиття римлян з цими народами.

«Капітолійська вовчиця»
італ. Lupa Capitolina

Творець:	невідомий
Час створення:	5 століття до н. е.
Висота:	75 см
Ширина:	114 см
Матеріал:	бронза
Зберігається:	Рим, Італія
Музей:	Капітолійські музеї
«Капітолійська вовчиця» у Вікісховищі

Історія

Уперше Капітолійська вовчиця згадується в «Природничій історії» Плінія; за його словами, скульптура стояла на Римському форумі близько священного фігового дерева. Цицерон пише, що скульптура розташовувалася на Капітолійському пагорбі і одного разу була вражена блискавкою; також він згадує скульптуру «немовляти, харчується молоком вовчиці». З IX століття скульптура перебувала у Латеранському палаці та у церкві Сан Теодоро аль Палатіно до 1471 року. Чернець-літописець Бенедикт з Соракте (X століття) пише про «судилище, влаштованому в Латеранському палаці, в місці, що зветься [нерозбірливо], а інакше — Матір'ю римлян»; суди і страти «біля Вовчиці» згадуються аж до 1450 року. За розпорядженням Сікста IV статую перенесли в Палаццо деі Консерваторі (1473). В кінці XV століття були відлиті бронзові фігурки Ромула і Рема. Роботу приписують майстру Антоніо дель Поллайоло. Гравюра на дереві, що супроводжує видання популярного в середні століття збірки «Чудеса міста Рима» (лат. Mirabilia Urbis Romae, 1499), зображує Капітолійську вовчицю вже з хлопчиками.
За часів Беніто Муссоліні, Капітолійська вовчиця використовувалася як пропагандистський символ, що втілював прагнення фашистського режиму відродити Римську імперію. 1960 року зображення скульптури використовувалися на плакатах і емблемі Олімпійських ігор що пройшли в Римі. Копії скульптури встановлені у США, Іспанії, Бразилії, Македонії, Румунії, Таджикистані, Швеції (в Міллесгардене (Стокгольм)) та інших країнах.

Нові дослідження

2006 року Анна Марія Карруба (Anna Maria Carruba), спеціалістка з металургії, яка реставрувала Капітолійську вовчицю, оприлюднила свої висновки: на її думку, скульптуру не могли зробити раніше VIII—X століть. Справа в тому, що в античні часи не вміли відливати великі статуї цілком: їх робили по частинах, а потім зварювали. Вовчиця ж була виготовлена відразу і цілком. Питання часу її створення залишається відкритим. Радіовуглецевий та термолюмінісцентний аналізи було проведено Університетом Саленто у лютому 2007 року. Хоча у липні 2008 року Ля Реґіна анонсувала, що результати аналізів чітко вказали на 13 століття проблема датування ще далека до вирішення. Офіційні результати на початок 2010 року ще не опубліковано.

Див. також

Капітолійські музеї

Примітки

Adriano La Regina, «La lupa del Campidoglio è medievale la prova è nel test al carbonio [ 3 травня 2017 у Wayback Machine.]». La Repubblica. 9 July 2008
Ma sulla Lupa si discute ancora. [ 10 серпня 2009 у Wayback Machine.] La Repubblica. 10 July 2008

[1] Adriano La Regina, «La lupa del Campidoglio è medievale la prova è nel test al carbonio [ 3 травня 2017 у Wayback Machine.]». La Repubblica. 9 July 2008

[2] Ma sulla Lupa si discute ancora. [ 10 серпня 2009 у Wayback Machine.] La Repubblica. 10 July 2008