Канівецька сотня вона ж і Канівцівська козацька сотня адміністративно територіальна та військова одиниця за часів Гетьма

Канівецька сотня (вона ж і Канівцівська) — козацька сотня, адміністративно-територіальна та військова одиниця за часів Гетьманщини, що двічі створювалась у складі Іркліївського полку і разом з ним ліквідовувалась, втретє і востаннє існувала у складі Переяславського полку.

Канівецька (Канівцівська) сотня


Основні дані
Полк:	1648—1649; 1658—1663 роки — Іркліївський 1757—1782 роки — Переяславський
Утворена:	вперше у 1648, вдруге у 1658, втретє у 1757
Ліквідована:	вперше у 1649, вдруге у 1663, втретє у 1782
Населені пункти
Центр:	1648—1649; 1658—1663 роки Малі Канівці 1757—1782 роки Великі Канівці
Кількість сіл:	7 : Малі Канівці, Великі Канівці, Лихоліти, Ревбинці, Крутьки, Воронинці, Мельники.
Кількість хуторів:	1 : писаря земського Коновича


Сотенна влада
Сотники

Історія

Утворилася влітку 1648 року у складі Іркліївського полку. У зв'язку з його ліквідацією в 1649 році скасована. Відновлена у 1658 році знову ж у складі Іркліївського полку і скасована 1663 року знову через ліквідацію вдруге усього полку. Сотенний центр у ці періоди (1648—1649 та 1658—1663 роки) знаходився в селі Малі [Дальні] Канівці.

Втретє Канівецьку сотню відновлено за рішенням гетьмана К. Розумовського у 1757 році внаслідок розукрупнення Іркліївської сотні у складі Переяславського полку. Сотенний центр у 1757—1782 роках були Великі [Ближні] Канівці.

У 1782 році, зі скасуванням полкового на Лівобережній Україні, сотню разом з полком було ліквідовано, а територію розділено між Золотоніським та Городиським повітами Київського намісництва.

Сотенний устрій

Сотники

(1757—1767) — був одночасно полковим суддею Переяславського полку та війтом Переяславського магістрату.
(1767—1777)
Куленський Микита Петрович (1777—1781)
(1781—1782)

Писарі

Бакай Павло (1757—1767)
Бахкало Павло (1767)
Удодинський Данило (1769—1782)

Осавули

Щипака Григорій (1768—1782)

Хорунжі

Яременко Андрій (1771—1774)
Гришин Роман (1775—1782)

Сотені отамани

Ісаєвич Олексій (1757)
Волошин Олексій Арсентійович (1758)
Чернявський Матвій (1767)
Волошин Степан Арсентійович (1768—1775)
Чернявський Павло (1776—1782)

Опис Канівецької сотні

За описом Київського намісництва 1781 року наявні наступні дані про кількість сіл та населення Канівецької сотні напередодні ліквідації:

Села, та хутори Канівецької сотні	Дворян і шляхетства	Різночинців	Духовенства	Церковників	Греків	Хат					Всього
Села, та хутори Канівецької сотні	Дворян і шляхетства	Різночинців	Духовенства	Церковників	Греків	козаків виборних	козаків підпомічників	міщан	посполитих коронних, в тому числі рангових	посполитих власницьких, різночинських і козацьких підсусідків	хат	за останньою 1764 року ревізії душ
У Золотоніському повіті:
в селах Великі і Малі Канівці	4	5	2	2	—	191	157	—	—	70	418	—
хутір писаря земського Кононовича	—	—	—	—	—	—	—	—	—	2	2	—
Разом у частині сотні Канівецької	4	5	2	2	—	191	157	—	—	72	420	967
У Городиському повіті:
село Лихоліти	—	2	1	1	—	60	64	—	—	34	158	—
село Ревбинці	—	2	2	1	—	87	36	—	9	15	147	—
село Крутьки	—	1	1	1	—	56	66	—	1	27	150	—
село Воронинці	—	—	1	1	—	26	26	—	—	30	82	—
село Мельники	1	6	1	1	—	186	72	—	14	22	294	—
Разом у частині сотні Канівецької	1	11	6	5	—	415	264	—	24	128	831	1586
Всього у сотні Канівецькій	5	16	8	7	—	606	421	—	24	200	1251	2553

Див. також

Городові козаки

Примітки

За описом Київського намісництва у 1781 р.
Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— . — С. 108, 143

Література

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 147.
Кривошея В.В. Козацька старшина Гетьманщини. Енциклопедія. — Київ, 2010. — С. 93.

[На_1781-1] За описом Київського намісництва у 1781 р.

[2] Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— . — С. 108, 143