Кандіс стародавня індіанизована держава народу мінангкабау що панувала в Західній Суматрі Припинила існування внаслідок

Кандіс — стародавня індіанизована держава народу мінангкабау, що панувала в Західній Суматрі. Припинила існування внаслідок внутрішніх політичних та етнічних негараздів, розпавшись на декілька раджанатів (князівств).

ᯄ᯦ᯊᯚ᯲
Кандіс

I ст. до н. е. – II ст. н. е.

↓

Столиця

Кандіс?

Мови

мінангкабау

Релігії

індуїзм

Форма правління

монархія

магараджа

Історичний період

Стародавність

- Засновано

I ст. до н. е.

- Ліквідовано

II ст. н. е.

Попередник

Наступник

Мінангкабау (народ)

Кото Аланг
Мелаю (держава)

Історія

Вважається, що було засноване в I році до н. е. Засновником ймовірно був , що прибув на Суматру, де заснував в місцині Букіт Бакау (Мангровий пагорб) столицю, в якій звів палац під назвою Дхамна. Продовжив розбудову держави син . Онук останнього , оженившись на Бунда Пертіві, доньці впливового вождя, зумів суттєво розширити свої володіння, особливо після смерті тестя. Мати Дару Найбільшого піднесення Кандіс досягла засв наступного володаря — .

За наступного правителя (ім'я невідоме) починається занепад держави, викликаної протистояням між різними групами знаті (можливо індусами і мінангкабау). Спочатку незалежність оголосив раджанат Кансіл Путіх, за яким нвдовзі послідували Кото Аланг, Путі Пінанг, Данг Туанку та Імбанг Джайо. В подальшій війні магардиж Кандіс частково вдалося приборкати відокремлені раджанати, окрім Кото Алангу. Також частина мінангкабау на чолі із вождями Перпатіхом і Теменнунгом переселилися до Західної Суматри, де утворили власні протодержави неподалік вулкану .

Остаточний занепад відбувася у II ст. н. е., коли Кандіс зазнало вторгнення раджи Сітонгу. Після цього столицю було знищено, а її населення переселилося до затока Куантан. Володіння було поділено між Кото Алангом і Малаюпурою (відома в подальшою як Мелаю). Проте регіон зберіг назву Кантіс до 2-ї половини XIV ст.

Устрій

На чолі стояв монарх, що носив титул магараджи (інколи мангкуто магараджи), а також в подальшому датук мангкуто магараджа чи датук раджа-тунггал. Існували перші посади сановників, втім основу почту монарха становили залежні вожді (дату). Емблемою Кандіс була пара червоних і білих квітів гібіскуса.

Господарство

Було розвинено ремісництво, добування корисних копалень та торгівля. Країна вивозила ротанґ, дамар (смолу дерева родини Діптерокарпові) та їстівні пташині гнізда. У значній кількості добувалося золото та срібло. Відомою була золота копальня біля підніжжя Букіт-Бакар. Досі колишні залишки цієї шахти ще називають шахтою Титах. Тісними були торгівельні контакти з державами Малайського півострова, Яви та Індостану.

Примітки

«Saujana Trowulan». Badan Pelestarian Pusaka Indonesia (BPPI). Retrieved 27 November 2020.

Джерела

Permukiman Kuna Di Kawasan Way Sekampung (Lampung) Pada Masa Śriwijaya. AMERTA, Research and Archaeology Development Journal, Balai Arkeologi Bandung. 31 (2). 2013
The Kingdom Of Indragiri In The Reign Of Government Paduka Maulana Sri Sultan Alauddin Iskandar Syah Johan Zirullah Fil Alam (Narasinga II) in 1473—1532. Online Journal, Faculty of Teacher Training and Education University of Riau. 4 (2): 3. 2017. ISSN 2355-6897.
Hariansah, Erik (19 March 2019). Kandis dan Salakanagara adalah Kerajaan Tertua di Nusantara?. Attoriolong. Retrieved 26 November 2020.

[1] «Saujana Trowulan». Badan Pelestarian Pusaka Indonesia (BPPI). Retrieved 27 November 2020.