Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кампен (нід. Kampen, МФА: [ˈkɑmpə(n)]) — місто та муніципалітет у провінції Оверейсел, Нідерланди. Місто розташоване у нижній течії річки Ейссел і в XV столітті входило до Ганзейської ліги.
| Кампен Kampen | |||
|---|---|---|---|
| — муніципалітет/місто — | |||
| Кампен Kampen | |||
 | |||
| |||
| країна | Нідерланди | ||
| провінція | |||
| Уряд | |||
| - мер | Сандер де Руве (CDA[1]) | ||
| Площа | |||
| - Повна | 161,79 км² | ||
| - Суша | 142,18 км² | ||
| - Вода | 19,61 км² | ||
| Висота над р.м. | 1 м | ||
| Часовий пояс | CET () | ||
| - Літній час | CEST () | ||
 | |||
Населення муніципалітету Кампен у 2019 році становило 53 779 осіб і займає площу 161,79 квадратних кілометрів. Кампен розташований на північному заході Оверейселя і є найбільшим містом в цьому регіоні. У самому місті Кампен проживає близько 37 000 мешканців. Кампен має один з найбільш збережених старих міських центрів Нідерландів, включаючи залишки старовинної міської стіни (з яких досі збереглися три брами) та численні церкви. У період з XIV по XVI століття було найбільшим містом Північних Нідерландів. Місто розташоване приблизно за 90 км на північний схід від Амстердама. Традиційно жителі Кампену розмовляють різновидом салландського діалекту, відомим під назвою «камперс».
Історія
Середньовіччя
До 1150 року на місці, де зараз знаходиться Кампен, вже були дерев'яні будівлі. Назва Кампен, однак, не згадується до 1277 року. З 1236 року місто має міські права. Завдяки зручному розташуванню на жвавому торговому шляху між Зайдерзе і Рейном, Кампен швидко перетворився з простого поселення на процвітаюче торгове місто, став одним з найпотужніших і провідних міст північно-західної Європи.
Замулення Ейссела призвело до поступового припинення процвітання Кампена з 1430 року. Тривалий час Кампен не бажав підписувати унію і йти на економічні та політичні поступки іншим містам, як це було прийнято в Ганзейській унії. Коли Графство Голландія вступило у війну з Ганзою, цій ситуації прийшов кінець: місто було змушене обрати сторону у війні. Кампен спочатку більше орієнтувався на балтійську торгівлю і торгівлю з внутрішніми районами Рейну, а тому в 1441 році формально приєднався до Ганзейського союзу. Місто мало великий вплив у Лізі; незважаючи на гучні протести з боку інших міст у нижній течії Ейссела та інших ганзейських міст, Ліга погодилася у 1448 році побудувати міст через річку. Цей проєкт був виконаний всього за п'ять місяців. За допомогою цього мосту Кампен сподівався розвинути більш тісні відносини з внутрішніми районами.
Постсередньовіччя
11 серпня 1572 року Кампен був відвойований у іспанців Віллемом ван ден Бергом, братом Вільгельма Оранського. Після різанини у Зютфені 15 листопада місто добровільно здалося іспанцям. У 1578 році місто знову змінило власника після облоги Кампена, яку очолив Георг ван Лалаінг. Завдяки своєму праву на збільшення Ейсселдельта, Кампен був власником зростаючого Камперланду. З 1500 року острови здавалися в оренду. Орендна плата була настільки великою, що місту не потрібно було підвищувати податки.
У жовтні 1670 року Кампен першим з чотирьох голландських міст залучив капітал, випустивши тонтин
Франко-голландська війна, яку вела Голландська Республіка проти Королівства Франції, Швеції, Мюнстерського єпископства, Архієпископа Кельна та Королівства Англії, поклала остаточний кінець величезній могутності міста.
Знову Кампен став відомим лише у 19 столітті. До міста було важко дістатися з моря, оскільки навколишні болота замулилися і обміліли. Протягом попередніх століть русло річки Ейссел кілька разів розчищали, але витрати були відносно високими, і за кілька років річка знову замулювалася. Оскільки Ейссел мав тут кілька дельтоподібних гирл, основний маршрут річки кілька разів змінювався. У 19 столітті для вирішення цієї проблеми було запроваджено нову стратегію: деякі водотоки були перегороджені греблями, щоб пропустити більше води з більшою швидкістю через один або два основні шляхи. Це мало ту перевагу, що відкладалося менше піску та мулу, і в результаті русло річки «самоочищалося». Ключовою фігурою в цій історії є міський архітектор Ніколаас Пломп, який, окрім своєї роботи над нинішнім фасадом міста Кампен, також займався гідротехнічним будівництвом. У зв'язку з розвитком промисловості в 19 столітті та важливістю доріг і залізниць для економіки, на зміну транспортуванню піщаними та ґрунтовими дорогами були побудовані автомагістралі та дороги з твердим покриттям.
Географія
Кампен входить до складу провінції Оверейсел («Над-Ейссел», тобто (переважно) вздовж/поперек річки Ейссел, з точки зору Утрехтського єпископства, до складу якого вона входила до 1528 року) у східній частині Нідерландів, розташованої між провінціями Гелдерланд, Флеволанд, Дренте та Фрисландія.
Місто Кампен розташоване в гирлі річки Ейссел. Навпроти Кампена, вздовж Есселя, розташоване місто Есселмюйден, яке є другим за величиною житловим ядром муніципалітету Кампен.
До складу муніципалітету Кампен входять ще п'ять населених пунктів: Графхорст, Херенбрук, Кампервен, Вілсум і Залк.
Культура
Історичні будівлі та інші визначні пам'ятки
Кампен має велику кількість старих і дуже старих будівель, включаючи залишки стародавньої міської стіни (міські ворота якої все ще стоять) і церкву Святого Миколая (Бовенкерк). Структура обнесеного стіною міста-фортеці все ще помітна на вулицях.
До значних споруд відносяться:
- Koornmarktpoort: міські ворота, розташовані біля річки Ейссель, які, ймовірно, датуються 14 століттям. У 15 столітті на зовнішніх кутах були прибудовані дві приземкуваті вежі
- Бродерпорт: прямокутні міські ворота з чотирма стрункими вежами, що датуються 1465 роком, перебудовані в ренесансному стилі в 1615 році
- Cellebroederspoort: прямокутні міські ворота, фланковані двома важкими круглими вежами, походять з 1465 року, перебудовані в 1617 році в ренесансному стилі
- Музей Стеделік Кампен: розташований у колишній ратуші Кампен, яка датується кінцем 14 століття
- Будинок Готіша: побудований близько 1500 року. Це було місце розташування Стеделейкського музею до того, як він переїхав на своє нинішнє місце в стару ратушу
- Nieuwe Toren: вежа з карильйоном, спроєктована Philips Vingboons і датована 1648—1664 роками
- Церква Святого Миколая (Бовенкерк): велика готична базиліка 14-15 століть. В інтер'єрі церкви знаходиться ранньоренесансна хорова ширма (1552 р.), кам'яна кафедра (близько 1500 р.) і монументальний орган 1670—1676 рр
- Бродекерк: церква 14 століття, яка спочатку належала францисканському монастирю
- Буйтенкерк — церква 14 століття
- Бургвалкерк — неокласична церква 19 століття
- Вітряк під назвою d'Olde Zwarver, побудований у 1842 році
- Монастирська брама 1165 року під назвою Linnenweverspoortje
- Міський зал для глядачів (Stadsgehoorzaal), датований 1891 роком
- Старовинна тютюнова фабрика De Olifant, де досі виготовляють сигари на обладнанні 19-го століття. Сигари De Olifant продаються в магазині, а також проводяться екскурсії
По всьому місту Кампен є барвисті фрески, які фактично є старою рекламою для нині неіснуючого бізнесу в Кампені. Ці фрески, які включають впливи модерну, були виконані місцевими художниками і зараз називаються «фресками середнього класу». Завдяки сучасній муніципальній політиці, скрізь, де ці фрески виявляються під старою штукатуркою, вони відновлюються до колишньої слави.
Ряд більш-менш відомих людей, які мають певний зв'язок з Кампеном, вшановані пам'ятним каменем з їхніми іменами та односкладовою характеристикою їхньої особистості або досягнень, які вмонтовані в бруківку площі Oude Raadhuisplein (раніше Koeplein), що знаходиться між старою ратушею, колишнім Поштовим відділенням та Nieuwe Toren (Ньове Торен).
Фестивалі та події
Щорічним святом у літні місяці є День дурня (Kamper ui(t) day). Назва походить від серії народних казок, в яких жителі Кампену зображувалися дурними. Ще однією літньою подією є Фестиваль повного кольору, який організовується щорічно. Кожної третьої суботи серпня організовується захід коміксів під назвою Kamper Stripspektakel, на якому представлено понад 100 стендів.
Один раз на три роки відбувається Sail Kampen, вітрильне видовище з (старими) вітрильниками.
У вихідні перед Різдвом організовується Різдво в Oud Kampen. Працює вуличний театр, де грають уривки з відомих мюзиклів, а по місту ходять персонажі середини XIX століття.
Спорт
Кампен є батьківщиною футбольної команди «Go Ahead Kampen» та її суперників «Dos Kampen», «KHC Kampen», «VV Kampen» та «IJVV».
Освіта
У Кампені є два богословських університети: Теологічний університет Протестантської церкви Нідерландів (PThU) та Теологічний коледж Реформатської церкви Нідерландів (TUK).
Міста-побратими
|
Примітки
- Kampen in fragmenten, drs. René van Mierlo, 1990, Kok.
- Milevsky, Moshe A. (April 13, 2015). King William's Tontine: Why the Retirement Annuity of the Future Should Resemble its Past. Cambridge University Press. 9781107076129 — via Google Books..
Посилання
- Офіційний сайт (нід.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kampen nid Kampen MFA ˈkɑmpe n misto ta municipalitet u provinciyi Overejsel Niderlandi Misto roztashovane u nizhnij techiyi richki Ejssel i v XV stolitti vhodilo do Ganzejskoyi ligi Kampen Kampen municipalitet misto Kampen KampenCentr mista Kampen z Bovenkerkom u centri zobrazhennyaCentr mista Kampen z Bovenkerkom u centri zobrazhennyaPrapor GerbkrayinaNiderlandiprovinciyaUryad merSander de Ruve CDA 1 Plosha Povna 161 79 km Susha 142 18 km Voda 19 61 km Visota nad r m 1 m Chasovij poyas CET UTC 01 Litnij chas CEST UTC 02 Roztashuvannya v OverejseliRoztashuvannya v Overejseli Naselennya municipalitetu Kampen u 2019 roci stanovilo 53 779 osib i zajmaye ploshu 161 79 kvadratnih kilometriv Kampen roztashovanij na pivnichnomu zahodi Overejselya i ye najbilshim mistom v comu regioni U samomu misti Kampen prozhivaye blizko 37 000 meshkanciv Kampen maye odin z najbilsh zberezhenih starih miskih centriv Niderlandiv vklyuchayuchi zalishki starovinnoyi miskoyi stini z yakih dosi zbereglisya tri brami ta chislenni cerkvi U period z XIV po XVI stolittya bulo najbilshim mistom Pivnichnih Niderlandiv Misto roztashovane priblizno za 90 km na pivnichnij shid vid Amsterdama Tradicijno zhiteli Kampenu rozmovlyayut riznovidom sallandskogo dialektu vidomim pid nazvoyu kampers IstoriyaSerednovichchya Do 1150 roku na misci de zaraz znahoditsya Kampen vzhe buli derev yani budivli Nazva Kampen odnak ne zgaduyetsya do 1277 roku Z 1236 roku misto maye miski prava Zavdyaki zruchnomu roztashuvannyu na zhvavomu torgovomu shlyahu mizh Zajderze i Rejnom Kampen shvidko peretvorivsya z prostogo poselennya na procvitayuche torgove misto stav odnim z najpotuzhnishih i providnih mist pivnichno zahidnoyi Yevropi Zamulennya Ejssela prizvelo do postupovogo pripinennya procvitannya Kampena z 1430 roku Trivalij chas Kampen ne bazhav pidpisuvati uniyu i jti na ekonomichni ta politichni postupki inshim mistam yak ce bulo prijnyato v Ganzejskij uniyi Koli Grafstvo Gollandiya vstupilo u vijnu z Ganzoyu cij situaciyi prijshov kinec misto bulo zmushene obrati storonu u vijni Kampen spochatku bilshe oriyentuvavsya na baltijsku torgivlyu i torgivlyu z vnutrishnimi rajonami Rejnu a tomu v 1441 roci formalno priyednavsya do Ganzejskogo soyuzu Misto malo velikij vpliv u Lizi nezvazhayuchi na guchni protesti z boku inshih mist u nizhnij techiyi Ejssela ta inshih ganzejskih mist Liga pogodilasya u 1448 roci pobuduvati mist cherez richku Cej proyekt buv vikonanij vsogo za p yat misyaciv Za dopomogoyu cogo mostu Kampen spodivavsya rozvinuti bilsh tisni vidnosini z vnutrishnimi rajonami Zimovij pejzazh z figuristami bl 1625 r Postserednovichchya Kampen Blaeu s Toonneel der Steden niderlandski karti mist Villem ta Dzhoan Blau 1652 rik 11 serpnya 1572 roku Kampen buv vidvojovanij u ispanciv Villemom van den Bergom bratom Vilgelma Oranskogo Pislya rizanini u Zyutfeni 15 listopada misto dobrovilno zdalosya ispancyam U 1578 roci misto znovu zminilo vlasnika pislya oblogi Kampena yaku ocholiv Georg van Lalaing Zavdyaki svoyemu pravu na zbilshennya Ejsseldelta Kampen buv vlasnikom zrostayuchogo Kamperlandu Z 1500 roku ostrovi zdavalisya v orendu Orendna plata bula nastilki velikoyu sho mistu ne potribno bulo pidvishuvati podatki U zhovtni 1670 roku Kampen pershim z chotiroh gollandskih mist zaluchiv kapital vipustivshi tontin Franko gollandska vijna yaku vela Gollandska Respublika proti Korolivstva Franciyi Shveciyi Myunsterskogo yepiskopstva Arhiyepiskopa Kelna ta Korolivstva Angliyi poklala ostatochnij kinec velicheznij mogutnosti mista Znovu Kampen stav vidomim lishe u 19 stolitti Do mista bulo vazhko distatisya z morya oskilki navkolishni bolota zamulilisya i obmilili Protyagom poperednih stolit ruslo richki Ejssel kilka raziv rozchishali ale vitrati buli vidnosno visokimi i za kilka rokiv richka znovu zamulyuvalasya Oskilki Ejssel mav tut kilka deltopodibnih girl osnovnij marshrut richki kilka raziv zminyuvavsya U 19 stolitti dlya virishennya ciyeyi problemi bulo zaprovadzheno novu strategiyu deyaki vodotoki buli peregorodzheni greblyami shob propustiti bilshe vodi z bilshoyu shvidkistyu cherez odin abo dva osnovni shlyahi Ce malo tu perevagu sho vidkladalosya menshe pisku ta mulu i v rezultati ruslo richki samoochishalosya Klyuchovoyu figuroyu v cij istoriyi ye miskij arhitektor Nikolaas Plomp yakij okrim svoyeyi roboti nad ninishnim fasadom mista Kampen takozh zajmavsya gidrotehnichnim budivnictvom U zv yazku z rozvitkom promislovosti v 19 stolitti ta vazhlivistyu dorig i zaliznic dlya ekonomiki na zminu transportuvannyu pishanimi ta gruntovimi dorogami buli pobudovani avtomagistrali ta dorogi z tverdim pokrittyam GeografiyaKampen vhodit do skladu provinciyi Overejsel Nad Ejssel tobto perevazhno vzdovzh poperek richki Ejssel z tochki zoru Utrehtskogo yepiskopstva do skladu yakogo vona vhodila do 1528 roku u shidnij chastini Niderlandiv roztashovanoyi mizh provinciyami Gelderland Flevoland Drente ta Frislandiya Misto Kampen roztashovane v girli richki Ejssel Navproti Kampena vzdovzh Esselya roztashovane misto Esselmyujden yake ye drugim za velichinoyu zhitlovim yadrom municipalitetu Kampen Do skladu municipalitetu Kampen vhodyat she p yat naselenih punktiv Grafhorst Herenbruk Kamperven Vilsum i Zalk KulturaIstorichni budivli ta inshi viznachni pam yatki Kampen maye veliku kilkist starih i duzhe starih budivel vklyuchayuchi zalishki starodavnoyi miskoyi stini miski vorota yakoyi vse she stoyat i cerkvu Svyatogo Mikolaya Bovenkerk Struktura obnesenogo stinoyu mista forteci vse she pomitna na vulicyah Do znachnih sporud vidnosyatsya Koornmarktpoort miski vorota roztashovani bilya richki Ejssel yaki jmovirno datuyutsya 14 stolittyam U 15 stolitti na zovnishnih kutah buli pribudovani dvi prizemkuvati vezhi Broderport pryamokutni miski vorota z chotirma strunkimi vezhami sho datuyutsya 1465 rokom perebudovani v renesansnomu stili v 1615 roci Cellebroederspoort pryamokutni miski vorota flankovani dvoma vazhkimi kruglimi vezhami pohodyat z 1465 roku perebudovani v 1617 roci v renesansnomu stili Muzej Stedelik Kampen roztashovanij u kolishnij ratushi Kampen yaka datuyetsya kincem 14 stolittya Budinok Gotisha pobudovanij blizko 1500 roku Ce bulo misce roztashuvannya Stedelejkskogo muzeyu do togo yak vin pereyihav na svoye ninishnye misce v staru ratushu Nieuwe Toren vezha z kariljonom sproyektovana Philips Vingboons i datovana 1648 1664 rokami Cerkva Svyatogo Mikolaya Bovenkerk velika gotichna bazilika 14 15 stolit V inter yeri cerkvi znahoditsya rannorenesansna horova shirma 1552 r kam yana kafedra blizko 1500 r i monumentalnij organ 1670 1676 rr Brodekerk cerkva 14 stolittya yaka spochatku nalezhala franciskanskomu monastiryu Bujtenkerk cerkva 14 stolittya Burgvalkerk neoklasichna cerkva 19 stolittya Vitryak pid nazvoyu d Olde Zwarver pobudovanij u 1842 roci Monastirska brama 1165 roku pid nazvoyu Linnenweverspoortje Miskij zal dlya glyadachiv Stadsgehoorzaal datovanij 1891 rokom Starovinna tyutyunova fabrika De Olifant de dosi vigotovlyayut sigari na obladnanni 19 go stolittya Sigari De Olifant prodayutsya v magazini a takozh provodyatsya ekskursiyi Po vsomu mistu Kampen ye barvisti freski yaki faktichno ye staroyu reklamoyu dlya nini neisnuyuchogo biznesu v Kampeni Ci freski yaki vklyuchayut vplivi modernu buli vikonani miscevimi hudozhnikami i zaraz nazivayutsya freskami serednogo klasu Zavdyaki suchasnij municipalnij politici skriz de ci freski viyavlyayutsya pid staroyu shtukaturkoyu voni vidnovlyuyutsya do kolishnoyi slavi Ryad bilsh mensh vidomih lyudej yaki mayut pevnij zv yazok z Kampenom vshanovani pam yatnim kamenem z yihnimi imenami ta odnoskladovoyu harakteristikoyu yihnoyi osobistosti abo dosyagnen yaki vmontovani v brukivku ploshi Oude Raadhuisplein ranishe Koeplein sho znahoditsya mizh staroyu ratusheyu kolishnim Poshtovim viddilennyam ta Nieuwe Toren Nove Toren Festivali ta podiyi Shorichnim svyatom u litni misyaci ye Den durnya Kamper ui t day Nazva pohodit vid seriyi narodnih kazok v yakih zhiteli Kampenu zobrazhuvalisya durnimi She odniyeyu litnoyu podiyeyu ye Festival povnogo koloru yakij organizovuyetsya shorichno Kozhnoyi tretoyi suboti serpnya organizovuyetsya zahid komiksiv pid nazvoyu Kamper Stripspektakel na yakomu predstavleno ponad 100 stendiv Odin raz na tri roki vidbuvayetsya Sail Kampen vitrilne vidovishe z starimi vitrilnikami U vihidni pered Rizdvom organizovuyetsya Rizdvo v Oud Kampen Pracyuye vulichnij teatr de grayut urivki z vidomih myuzikliv a po mistu hodyat personazhi seredini XIX stolittya Sport Kampen ye batkivshinoyu futbolnoyi komandi Go Ahead Kampen ta yiyi supernikiv Dos Kampen KHC Kampen VV Kampen ta IJVV OsvitaU Kampeni ye dva bogoslovskih universiteti Teologichnij universitet Protestantskoyi cerkvi Niderlandiv PThU ta Teologichnij koledzh Reformatskoyi cerkvi Niderlandiv TUK Mista pobratimiEjlat Izrayil Majnercgagen Nimechchina Zost Nimechchina Papa UgorshinaPrimitkiKampen in fragmenten drs Rene van Mierlo 1990 Kok Milevsky Moshe A April 13 2015 King William s Tontine Why the Retirement Annuity of the Future Should Resemble its Past Cambridge University Press 9781107076129 via Google Books PosilannyaOficijnij sajt nid