Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Камос — давньоєгипетський фараон, останній правитель XVII (фіванської) династії.
| Камос | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Саркофаг Камоса | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Давньоєгипетський фараон | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Правління | бл. 1558 до н. е. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Попередник | Таа II Секененра | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Наступник | Яхмос I | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вадж-хепер-Ра «Перетворення (або розквіт) Ра»
Камос «Народжений Ка»
Гор Хаї-гор-несетеф «Гор, увінчаний на троні»
Небті-вехем-мену «Той, хто оновлює укріплення Двох Володарок»
Бік-небу-Се-херу-тауї «Золотий сокіл, який задовольняє Обидві Країни»
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| У шлюбі | d | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Діти | d | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Батько | Таа II Секененра | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Мати | Тетішері | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народився | 16 століття до н. е. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Помер | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Династія | XVII династія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Життєпис
Ступінь родинних зв'язків Камоса з його попередником Секененрою й наступником Яхмосом I остаточно не з'ясовано. Єгиптологи тривалий час припускали, що Камос був сином Секененри, і, таким чином, старшим братом Яхмоса, але оскільки у більшості дітей Секененри в імені присутній складовий елемент «Яхмос», а також той факт, що Камос не перелічений серед численних дітей Секененри, така гіпотеза не є надійною.
Камос із самого початку свого правління проводив самостійну політику, що свідчить про його дорослий вік на той момент, коли він прийшов до влади.
Можливо, Камос був одружений з царицею Яххотеп II, однак таку думку поділяють далеко не всі єгиптологи, оскільки ім'я цариці засвідчено лише на одному саркофазі, який до того ж міг належати і Яххотеп I. Два царевичі, Джехуті й Теті, що згадуються у написі, знайденому в Нубії, можливо, були синами Камоса. Також вважається, що була його дочкою та дружиною Яхмоса I.
Камос відомий тим, що він першим з фіванських фараонів провів переможну війну з гіксосами, імовірно, продовживши невдалі попередні бойові дії свого попередника Секененри. Про ту його війну розповідають дві стели. Частина першої з них відома з 1908 року — то є дерев'яна табличка, знайдена у купі сміття в Дра Абу ель-Неґа (в околицях Фів). Текст, накреслений на ній, є шкільною копією офіційного документу, зробленою учнем за вказівкою вчителя. Це пояснює неточності, пропуски тексту й помилки. Оригінальна кам'яна стела використовувалась для будівництва 3-го пілону Карнакського храму, де 1932 року було виявлено її фрагменти. Друга стела була виявлена 1954 року та є офіційним переможним написом фараона Камоса, накресленим плиті, що добре збереглась. Той камінь слугував основою для статуї Рамхеса II у Карнаці. Текст, накреслений на ній, доповнює та розширює відомості про перебіг боротьби з гіксосами. Хоча припускається, що боротьбу з гіксосами розпочав ще Секененра, стели Камоса — перші відомі сучасні тим часам джерела, пов'язані з війнами проти гіксосів.
Після сходження на престол Камос володарював над територією від 1-го нільського порогу до Куса — головного міста 14-го ному Верхнього Єгипту. Тобто влада царя поширювалась на перші 14 номів Верхнього Єгипту. Північною ж частиною Верхнього Єгипту (номи 15 — 21) та всім Нижнім Єгиптом керували гіксоси. Нубією, що була вище за Елефантини, володів кушитський цар, який до того ж, імовірно, був васалом гіксосів.
Війна з гіксосами
На третьому році правління фараон скликав своїх наближених та оголосив їм, що не може й надалі розділяти владу над Єгиптом з гіксосами. Однак вельможі не підтримали царя. Багато хто з них боявся тривалої війни та поразки. Вони віддавали перевагу оборонній тактиці і сподівались на те, що сильна фортеця Елефантина не допустить до країни кушитських воїнів, а гиксоський цар ніби не вживав прямих ворожих дій та навіть дозволяв фіванцям випасати свої стада у Дельті.
Утім поради вельмож не переконали енергійного фараона, й він, спорядивши великий флот, загони лучників і маджаїв (нубійських найманців), розпочав війну з гіксосами. Армія Камоса рушила вниз за течією Нілу. Допоміжні загони маджаїв рухались попереду, вишукуючи азійців та знищуючи місця їх перебування. Населення східного та західного берегів Нілу постачало до війська фараона продовольство. Відповідно до тексту стели він досягнув успіху завдяки раптовості своїх дій — гіксоси явно не очікували атаки.
У місті Неферусі (букв. «Гніздо азійців»; місто на північ від Гермополіса) Камос узяв в облогу Теті, сина Апопі I. Спроба гіксосів прийти на допомогу була відбита й наступного дня, рано вранці Камос несподівано захопив місто, проломивши стіну. Ворожих воїнів було перебито, й хоча самому Теті, імовірно, вдалось урятуватись, до полону потрапила його дружина. Солдати Камоса взяли багату здобич.
Після цього Камос продовжив спустошення земель, що належали Аварісу — столиці гіксосів. Стела розповідає про винищення колісничого війська противника, про знищення флоту з 300 суден. Камос захопив область Пер-шак, гавань Перджедкену й досягнув Південного Ініту, відсунувши, таким чином, кордон підвладних йому територій на північ від Гермополіса до XVI верхньоєгипетського ному (Ма-хедж). Потім він вторгся до Кінопольського (XVII) ному та захопив місто Сака, звідки відрядив великий загін лучників для захоплення оази Джесджес (сучасна Бахарія). Камос наказав зруйнувати дружні до азійських загарбників міста.
Гіксоський цар Ааусерра Апопі відрядив вісника до царя нубійців із закликом негайно вторгнутись до земель фіванців, поки армія Камоса була зайнята війною з гіксосами, зі свого боку обіцяючи нав'язати єгиптянам битви й не дати їм можливості кинутись на оборону своїх південних рубежів. У разі успішного завершення такої операції Апопі обіцяв розділити землі, підвладні Камосу, з нубійським правителем. Утім, посланця виявили єгипетські розвідники. Таким чином, плани гіксоського царя провалились.
Здійснивши максимум можливого та, ймовірно, все ж остерігаючись імовірного вторгнення нубійців, Камос повернув назад і почав рух до Фів, завершуючи дорогою розгром тих областей і міст, які він не встиг розграбувати під час походу на північ. Закінчується переможна стела Камоса описом радості жителів Фів, якою вони зустріли переможне військо Камоса та наказом фараона своєму візиру й головному скарбничому Неші виготовити ту переможну стелу з описом походу на північ.
Війна в Нубії
У Нубії Камос також вів війну. Два його наскельних написи було знайдено в Армінна й Тошці, між Дером та Абу-Сімбелом. Зазвичай вважалось, що той свій похід Камос здійснив після перемоги над гіксосами, однак текст його стели дає зрозуміти — похід до Нубії було здійснено не після, а перед походом на північ.
Можливо, Камос провів не один, а два походи до Нубії: на початку свого правління і наприкінці, вже після війни з гіксосами. Із знайдених написів випливає, що Камос брав участь у поході до Нубії разом зі своїм сином Яхмосом, а також складається враження, що вони були співправителями. Можливо, похід був спричинений необхідністю повернення під контроль області Бухен, відбитої у єгиптян нубійцями.
Завершення правління
Останнім точно встановленим роком правління Камоса є 3-й рік. Тим роком датовано дві його стели, що розповідають про боротьбу з гіксосами. Однак, сучасні дослідження вказують, що правління Камоса тривало дещо більше й нині вважається, що він правив 5 років.
Про обставини смерті Камоса нічого не відомо. Невелика цегляна піраміда Камоса в Дра Абу ель-Неґа, як і його попередника Секененри, вже давно зникла, але були ще цілими, коли їх за 450 років бачили рамесидські ревізори. Про це розповідає Папірус Еббота, що містить запис розслідування розграбування гробниць за часів правління Рамзеса IX.
Мумію Камоса було знайдено 1857 року серед руїн, куди її було навмисне перенесено. Скромність поховання Камоса, імовірно, каже про те, що фараон помер передчасно і не встиг належним чином підготувати своє поховання.
Гроб Камоса нині перебуває в Єгипті, кинджал — у Брюсселі, пектораль і дзеркало — у Луврі. Накреслене на гробі ім'я фараона було розшифровано за 50 років після його виявлення. До того часу мумія, яку залишили у купі будівельного сміття, була давно втрачена.
У культурі
Камос — один з головних героїв роману Наґіба Махфуза «Війна у Фівах» та трилогії «Гнів Богів». Обидва твори розповідають про звільнення Єгипту з-під влади гіксосів.
Примітки
- Aidan Dodson & Dyan Hilton, The Complete Royal Families of Ancient Egypt, Thames & Hudson (2004) , стор.129(англ.)
Джерела
- «Табличка Карнарвона» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Авдиев В. И.: Военная история древнего Египта
- Эрлихман В. В.: Правители мира
- Мумія дочки Камоса
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kamos davnoyegipetskij faraon ostannij pravitel XVII fivanskoyi dinastiyi KamosSarkofag KamosaDavnoyegipetskij faraonPravlinnyabl 1558 do n e PoperednikTaa II SekenenraNastupnikYahmos ITitulni imenaTronne im ya prenomen Wȝd ḫpr R Vadzh heper Ra Peretvorennya abo rozkvit Ra Vlasne im ya nomen Kȝ ms Kamos Narodzhenij Ka Im ya Gora Ḥr H j hr nst f Gor Hayi gor nesetef Gor uvinchanij na troni Im ya nebti nb tj Whm mn w Nebti vehem menu Toj hto onovlyuye ukriplennya Dvoh Volodarok Zolote im ya Gora bik nbw shr tA wj Bik nebu Se heru tauyi Zolotij sokil yakij zadovolnyaye Obidvi Krayini U shlyubidDitidBatkoTaa II SekenenraMatiTetisheriNarodivsya16 stolittya do n e PomerDinastiyaXVII dinastiyaZhittyepisStupin rodinnih zv yazkiv Kamosa z jogo poperednikom Sekenenroyu j nastupnikom Yahmosom I ostatochno ne z yasovano Yegiptologi trivalij chas pripuskali sho Kamos buv sinom Sekenenri i takim chinom starshim bratom Yahmosa ale oskilki u bilshosti ditej Sekenenri v imeni prisutnij skladovij element Yahmos a takozh toj fakt sho Kamos ne perelichenij sered chislennih ditej Sekenenri taka gipoteza ne ye nadijnoyu Kamos iz samogo pochatku svogo pravlinnya provodiv samostijnu politiku sho svidchit pro jogo doroslij vik na toj moment koli vin prijshov do vladi Mozhlivo Kamos buv odruzhenij z cariceyu Yahhotep II odnak taku dumku podilyayut daleko ne vsi yegiptologi oskilki im ya carici zasvidcheno lishe na odnomu sarkofazi yakij do togo zh mig nalezhati i Yahhotep I Dva carevichi Dzhehuti j Teti sho zgaduyutsya u napisi znajdenomu v Nubiyi mozhlivo buli sinami Kamosa Takozh vvazhayetsya sho bula jogo dochkoyu ta druzhinoyu Yahmosa I Kamos vidomij tim sho vin pershim z fivanskih faraoniv proviv peremozhnu vijnu z giksosami imovirno prodovzhivshi nevdali poperedni bojovi diyi svogo poperednika Sekenenri Pro tu jogo vijnu rozpovidayut dvi steli Chastina pershoyi z nih vidoma z 1908 roku to ye derev yana tablichka znajdena u kupi smittya v Dra Abu el Nega v okolicyah Fiv Tekst nakreslenij na nij ye shkilnoyu kopiyeyu oficijnogo dokumentu zroblenoyu uchnem za vkazivkoyu vchitelya Ce poyasnyuye netochnosti propuski tekstu j pomilki Originalna kam yana stela vikoristovuvalas dlya budivnictva 3 go pilonu Karnakskogo hramu de 1932 roku bulo viyavleno yiyi fragmenti Druga stela bula viyavlena 1954 roku ta ye oficijnim peremozhnim napisom faraona Kamosa nakreslenim pliti sho dobre zbereglas Toj kamin sluguvav osnovoyu dlya statuyi Ramhesa II u Karnaci Tekst nakreslenij na nij dopovnyuye ta rozshiryuye vidomosti pro perebig borotbi z giksosami Hocha pripuskayetsya sho borotbu z giksosami rozpochav she Sekenenra steli Kamosa pershi vidomi suchasni tim chasam dzherela pov yazani z vijnami proti giksosiv Pislya shodzhennya na prestol Kamos volodaryuvav nad teritoriyeyu vid 1 go nilskogo porogu do Kusa golovnogo mista 14 go nomu Verhnogo Yegiptu Tobto vlada carya poshiryuvalas na pershi 14 nomiv Verhnogo Yegiptu Pivnichnoyu zh chastinoyu Verhnogo Yegiptu nomi 15 21 ta vsim Nizhnim Yegiptom keruvali giksosi Nubiyeyu sho bula vishe za Elefantini volodiv kushitskij car yakij do togo zh imovirno buv vasalom giksosiv Vijna z giksosami Na tretomu roci pravlinnya faraon sklikav svoyih nablizhenih ta ogolosiv yim sho ne mozhe j nadali rozdilyati vladu nad Yegiptom z giksosami Odnak velmozhi ne pidtrimali carya Bagato hto z nih boyavsya trivaloyi vijni ta porazki Voni viddavali perevagu oboronnij taktici i spodivalis na te sho silna fortecya Elefantina ne dopustit do krayini kushitskih voyiniv a giksoskij car nibi ne vzhivav pryamih vorozhih dij ta navit dozvolyav fivancyam vipasati svoyi stada u Delti Utim poradi velmozh ne perekonali energijnogo faraona j vin sporyadivshi velikij flot zagoni luchnikiv i madzhayiv nubijskih najmanciv rozpochav vijnu z giksosami Armiya Kamosa rushila vniz za techiyeyu Nilu Dopomizhni zagoni madzhayiv ruhalis poperedu vishukuyuchi azijciv ta znishuyuchi miscya yih perebuvannya Naselennya shidnogo ta zahidnogo beregiv Nilu postachalo do vijska faraona prodovolstvo Vidpovidno do tekstu steli vin dosyagnuv uspihu zavdyaki raptovosti svoyih dij giksosi yavno ne ochikuvali ataki U misti Neferusi bukv Gnizdo azijciv misto na pivnich vid Germopolisa Kamos uzyav v oblogu Teti sina Apopi I Sproba giksosiv prijti na dopomogu bula vidbita j nastupnogo dnya rano vranci Kamos nespodivano zahopiv misto prolomivshi stinu Vorozhih voyiniv bulo perebito j hocha samomu Teti imovirno vdalos uryatuvatis do polonu potrapila jogo druzhina Soldati Kamosa vzyali bagatu zdobich Pislya cogo Kamos prodovzhiv spustoshennya zemel sho nalezhali Avarisu stolici giksosiv Stela rozpovidaye pro vinishennya kolisnichogo vijska protivnika pro znishennya flotu z 300 suden Kamos zahopiv oblast Per shak gavan Perdzhedkenu j dosyagnuv Pivdennogo Initu vidsunuvshi takim chinom kordon pidvladnih jomu teritorij na pivnich vid Germopolisa do XVI verhnoyegipetskogo nomu Ma hedzh Potim vin vtorgsya do Kinopolskogo XVII nomu ta zahopiv misto Saka zvidki vidryadiv velikij zagin luchnikiv dlya zahoplennya oazi Dzhesdzhes suchasna Bahariya Kamos nakazav zrujnuvati druzhni do azijskih zagarbnikiv mista Giksoskij car Aauserra Apopi vidryadiv visnika do carya nubijciv iz zaklikom negajno vtorgnutis do zemel fivanciv poki armiya Kamosa bula zajnyata vijnoyu z giksosami zi svogo boku obicyayuchi nav yazati yegiptyanam bitvi j ne dati yim mozhlivosti kinutis na oboronu svoyih pivdennih rubezhiv U razi uspishnogo zavershennya takoyi operaciyi Apopi obicyav rozdiliti zemli pidvladni Kamosu z nubijskim pravitelem Utim poslancya viyavili yegipetski rozvidniki Takim chinom plani giksoskogo carya provalilis Zdijsnivshi maksimum mozhlivogo ta jmovirno vse zh osterigayuchis imovirnogo vtorgnennya nubijciv Kamos povernuv nazad i pochav ruh do Fiv zavershuyuchi dorogoyu rozgrom tih oblastej i mist yaki vin ne vstig rozgrabuvati pid chas pohodu na pivnich Zakinchuyetsya peremozhna stela Kamosa opisom radosti zhiteliv Fiv yakoyu voni zustrili peremozhne vijsko Kamosa ta nakazom faraona svoyemu viziru j golovnomu skarbnichomu Neshi vigotoviti tu peremozhnu stelu z opisom pohodu na pivnich Vijna v Nubiyi Zolota model pohovalnogo chovna Kamosa z jogo grobnici U Nubiyi Kamos takozh viv vijnu Dva jogo naskelnih napisi bulo znajdeno v Arminna j Toshci mizh Derom ta Abu Simbelom Zazvichaj vvazhalos sho toj svij pohid Kamos zdijsniv pislya peremogi nad giksosami odnak tekst jogo steli daye zrozumiti pohid do Nubiyi bulo zdijsneno ne pislya a pered pohodom na pivnich Mozhlivo Kamos proviv ne odin a dva pohodi do Nubiyi na pochatku svogo pravlinnya i naprikinci vzhe pislya vijni z giksosami Iz znajdenih napisiv viplivaye sho Kamos brav uchast u pohodi do Nubiyi razom zi svoyim sinom Yahmosom a takozh skladayetsya vrazhennya sho voni buli spivpravitelyami Mozhlivo pohid buv sprichinenij neobhidnistyu povernennya pid kontrol oblasti Buhen vidbitoyi u yegiptyan nubijcyami Zavershennya pravlinnya Ostannim tochno vstanovlenim rokom pravlinnya Kamosa ye 3 j rik Tim rokom datovano dvi jogo steli sho rozpovidayut pro borotbu z giksosami Odnak suchasni doslidzhennya vkazuyut sho pravlinnya Kamosa trivalo desho bilshe j nini vvazhayetsya sho vin praviv 5 rokiv Pro obstavini smerti Kamosa nichogo ne vidomo Nevelika ceglyana piramida Kamosa v Dra Abu el Nega yak i jogo poperednika Sekenenri vzhe davno znikla ale buli she cilimi koli yih za 450 rokiv bachili ramesidski revizori Pro ce rozpovidaye Papirus Ebbota sho mistit zapis rozsliduvannya rozgrabuvannya grobnic za chasiv pravlinnya Ramzesa IX Mumiyu Kamosa bulo znajdeno 1857 roku sered ruyin kudi yiyi bulo navmisne pereneseno Skromnist pohovannya Kamosa imovirno kazhe pro te sho faraon pomer peredchasno i ne vstig nalezhnim chinom pidgotuvati svoye pohovannya Grob Kamosa nini perebuvaye v Yegipti kindzhal u Bryusseli pektoral i dzerkalo u Luvri Nakreslene na grobi im ya faraona bulo rozshifrovano za 50 rokiv pislya jogo viyavlennya Do togo chasu mumiya yaku zalishili u kupi budivelnogo smittya bula davno vtrachena U kulturiKamos odin z golovnih geroyiv romanu Nagiba Mahfuza Vijna u Fivah ta trilogiyi Gniv Bogiv Obidva tvori rozpovidayut pro zvilnennya Yegiptu z pid vladi giksosiv PrimitkiAidan Dodson amp Dyan Hilton The Complete Royal Families of Ancient Egypt Thames amp Hudson 2004 ISBN 0 500 05128 3 stor 129 angl Dzherela Tablichka Karnarvona 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Avdiev V I Voennaya istoriya drevnego Egipta Erlihman V V Praviteli mira Mumiya dochki Kamosa