Каменоломні рос Каменоломни селище міського типу центр адміністративний центр Октябрського району Ростовської області см

47°40′07″ пн. ш. 40°12′18″ сх. д. / 47.668611111138773140° пн. ш. 40.20500000002777341° сх. д.Координати: 47°40′07″ пн. ш. 40°12′18″ сх. д. / 47.668611111138773140° пн. ш. 40.20500000002777341° сх. д.

Водойма

Грушівка

Відстань

До центру регіону (км):
- фізична:
- залізницею:
- автошляхами:

71 км

Вебсторінка

kamenolomninskoe.ru

Мапа

Каменоломні

Каменоломні у Вікісховищі

Населення на 2010 рік — 11247 особи. Площа селища — 10,65 км².

Мережа доріг — 51,3 км з яких 88 % вдосконаленого покриття. Селище газифіковане на 99,6 %.

Географія

Селище розташоване над річкою Грушівка з центром селища на її лівому березі; на півночі межує з місцевістю міста Шахти — Попівкою. У межах Каменоломень справа у річку Грушівку впливає й зліва — .

Назва

Назва походить від Каменярень, що існували у 19 сторіччі у печерах Турбутої балки. Спочатку так перейменували залізничну станцію (1902 рік) й згодом селище (1933 рік).

Історія

1805 року було засноване власницьке поселення Максимовське. 1806 року були виявлені Грушівські поклади вугілля.

На 1859 рік власницьке поселення Максимовський відносилася до Кривянського юрту налічувала 17 дворових господарств; 86 осіб (37 чоловіків й 49 жінок).

Великі об'єми видобутого вугілля можливо було перевозити тільки залізницею. Тому біля Максимовського хутору у 1863 році за 0,5 версти побудована залізнична станція Максимівка ділянки від станцій й до Козлово-Воронізько-Ростовської залізниці (згодом перейменованої на Південно-Східну залізницю). Будівництво залізничної дільниці тривало 3 роки. 1863 року запрацювало паровозне (за СРСР стало локомотивним) депо.

Станція Максимовська стала розпорядчою в 1870-ті роки.

На 1873 рік Максимовський хутір Кривянського юрту налічував 1 дворове господарство й 6 кибиток; 33 осіб (18 чоловіків й 15 жінки).

Наприкінці 19 сторіччя за річечкою створено Новогрушівський хутір, що був заселений з Кривянської. У Новогрушівському були зведені храм та створена церковно-парохіяльна школа.

1902 року Максимовську залізничну станцію перейменовано на Каменоломні. Перейменування було викликано плутаниною від існування іншої станції Максимовка на тій же залізниці.

Максимовський хутір відносився до з керуванням старостою. Сусідній Новогрушівський хутір керувався отаманом, якого призначало Кривянське станичне управління.

1920 року радянська влада відібрала паровозне депо від акціонерного товариства.

1923 року засноване вагонне депо при паровозному, а 1933 року воно стало самостійним підприємством.

Максимовський хутір об'єднали з Новогрушівським у Максимов-Новогрушівський з організацією селищної ради.

1933 року Максимо-Новогрушівський при залізничній станції Каменоломні перейменовано на Каменоломні й віднести до категорії робітничих селищ.

За передвоєнні роки тут звели Будинок культури залізничників, поліклініку, харчові та промтоварні крамниці. 1936 року відкрилася середня школа № 20, а 1938 року — середня школа № 82.

1942 року центр Октябрського району було перенесено з селища копальні імені Октябрської революції у селище Каменоломні.

Під час німецько-радянської війни храм у Новогрушівському був зруйнований. Також були зруйновані вокзал залізничної станції, станційні колії, 109 стрілкових переводів та стрілкові будки.

У 1945—1949 роках проводилася реконструкція центру селища забудовою 2-3-поверховими будинками.

За переписом 1959 року у Каменоломнях мешкали 15447 осіб.

За 1950-1980-ті роки У Каменоломнях збудована районна лікарня, комплекс адміністративних будівель Октябрського району, школи, дошкільні заклади, торгова мережа.

2003 року сформовано Каменоломенський опорний центр управління перевезеннями з 12 станціями від Сулина до Новочеркаська.

До 2017 року тут існувало найдавніше локомотивне депо Північно-Кавказької залізниці у Ростовській області, що слугувало з 1863 року.

Транспорт

У Каменоломнях залізнична станція Каменоломні від якої походить назва селища. Також ремонтне вагонне депо Каменоломні.

Біля Каменоломень проходить федеральні автодороги «Ростов—Москва» й «Ростов—Харків», а також регіональні й місцеві автодороги «Шахти—Каменоломні», «Шахти—», «Шахти—Владимировка», «Шахти—Новочеркаськ».

Громадські установи

У Каменоломнях районна лікарня на 300 ліжок з поліклінікою, гімназія й ліцей, 3 дитячих садочки, міжшкільний учбовий комбінат, будинок культури, районна міжпоселенцька бібліотека, районна дитяча школа мистецтв, дитячо-юнацька спортивна школа, водно-спортивний оздоровчий комплекс «Каменоломні» з плавальним басейном.

Див. також

Церква Михайла Архангела (Каменоломні)

Примітки

Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов – районных центров и сельских населенных пунктов с населением 3 тысячи человек и более — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
. www.kamenolomninskoe.ru. Архів оригіналу за 24 січня 2016. Процитовано 17 вересня 2018.
Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел. Выпуск 12: Земля Донского Войска: по сведениям 1859 года / обработан ред. И. Вильсоном. — 1864. — Санкт-Петербург: в типографии Карла Вульфа, 1861—1885 года.
Список населенных мест Области Войска Донского по переписи 1873 года Видавництво Області Війська Донського - 1875 рік - Новочеркаськ - 275 сторінок.
. Архів оригіналу за 4 березня 2016.

[rus-municipal2010-1] Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов – районных центров и сельских населенных пунктов с населением 3 тысячи человек и более — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)

[:0-2] . www.kamenolomninskoe.ru. Архів оригіналу за 24 січня 2016. Процитовано 17 вересня 2018.

[3] Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел. Выпуск 12: Земля Донского Войска: по сведениям 1859 года / обработан ред. И. Вильсоном. — 1864. — Санкт-Петербург: в типографии Карла Вульфа, 1861—1885 года.

[4] Список населенных мест Области Войска Донского по переписи 1873 года Видавництво Області Війська Донського - 1875 рік - Новочеркаськ - 275 сторінок.

[5] . Архів оригіналу за 4 березня 2016.