Камалов Рафік Ханафійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Камалов.

Рафік Ханафійович Камалов (нар. 21 листопада 1950(19501121)) — радянський та український військовий стоматолог, Заслужений лікар України (1996), кандидат медичних наук (2006), полковник медичної служби.

Рафік Ханафійович Камалов
Народження	21 листопада 1950(1950-11-21) (73 роки) м.Кізел Пермської області РРФСР
Країна	СРСР →  Україна
Рід військ	Медична служба
Роки служби	1973–2005
Звання	Полковник медичної служби
Війни / битви	Радянсько-афганська війна
Нагороди	Заслужений лікар України Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Життєпис

Народився 21 листопада 1950 року в місті Кізел Пермської області РРФСР у родині службовців. Після закінчення кизельської середньої школи рік працював на шахті міста Пермської області. У 1968 році вступив до Пермського державного медичного інституту зі спеціальності «Стоматологія».

У 1973 році, після закінчення інституту був призваний на строкову військову службу.

Після демобілізації в 1975 році працював в Ольській райлікарні Магаданської області лікарем-стоматологом.

У 1976 році став кадровим офіцером. Під час проходження служби обіймав наступні посади: лікаря-стоматолога танкового полку, начальника зуболікувального кабінету, начальника медичного пункту полку.

У 1987—1989 роках брав участь у радянсько-афганській війні: лікарем медичного пункту 177 мотострілкового полку 108 мотострілкової дивізії; лікарем-спеціалістом ортопедичного відділення, начальником зуботехнічної лабораторії 40-ї загальновійськової армії в Кабулі; був заступником, потім начальником 76 стоматологічної поліклініки в Кабулі.

У 1989 році призначений начальником 147-ї Стоматологічної поліклініки Київського військового округу (з 1993 року — Центральної стоматологічної поліклініки Міністерства оборони України).

В 1992 році прийняв присягу на вірність народу України і був призначений начальником Центральної стоматологічної поліклініки — Головним стоматологом Міністерства оборони України.

У 2002 році закінчив Українську Академію державного управління при Президентові України за спеціальністю «Державне управління».

У квітні 2005 року звільнився з військової служби. Продовжив працювати на тій же посаді.

В 2006 році захистив кандидатську дисертацію в Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика.

У листопаді 2010 року призначений на посаду Тимчасово виконуючого обов'язки Директора Військово-мединого департаменту Міністерства оборони України. З вересня 2011 року вже на посаді Директора Військово-медичного департаменту МО України (Головного державного санітарного лікаря МО України).

У червні 2012 призначений начальником Центральної стоматологічної поліклініки Міністерства оборони України — лікарем-стоматологом.

Громадська діяльність

Р. Х. Камалов був обраний головою правління Спілки ветеранів Афганістану Печерського району міста Києва

Нагороди

За вагомий особистий внесок у розвиток ветеранського руху, мужність і самовідданість, виявлені під час виконання військового обов'язку, патріотичне виховання молоді та активну громадську діяльність, відзначений:

• орденом «За заслуги» III ступеня (2019).
• орденом Богдана Хмельницького III ступеня (2013)

Також був нагороджений і радянськими орденами:

• орденом Червоної Зірки (1990)
• орденом «За службу Батьківщині в ЗС СРСР» III ступеня (1988)

Примітки

1. Указ Президента України від 4 грудня 1996 року № 1153/96 «Про присвоєння почесних звань військовослужбовцям і службовцям Збройних Сил України»
2. . Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
3. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 17 грудня 2019.
4. Указ Президента України від 14 лютого 2019 року № 36/2019 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав»
5. Указ Президента України від 15 лютого 2013 року № 77/2013 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання

• 60 років Р.Х Камалову. who-is-who.ua [ 18 грудня 2019 у Wayback Machine.]
• Полковник медичної служби. who-is-who.ua [ 18 грудня 2019 у Wayback Machine.]
• Камалов Рафик Ханафиевич. Центральная стоматологическая поликлиника министерства обороны Украины [ 18 грудня 2019 у Wayback Machine.]
• М. П. Бойчак. История Киевского военного госпиталя. Книга IV. Хирургические и терапевтические клиники и отделения // Київ: Преса України, 2009  — 960 с.