Кам'янка (річка в АНД районі Дніпра)

Річки міста Дніпро — через територію міста Дніпро протікають (або протікали) річки Дніпро, Самара і низка (понад сімдесят) малих річок та струмків.

Безіменна мала річка міста Дніпро біля Храму Різдва Богородиці на Заводській Набережній. Жовтень 2022.

Всі річки та струмки, що протікають (або протікали) на території міста Дніпро є складовими басейну річки Дніпро. В свою чергу, вони поділяються на притоки безпосередньо Дніпра, Самари та басейну Мокрої Сури.

Дніпро та його протоки

Докладніше: Дніпро

Найбільша річка, що дала назву місту, і ділить його територію на правобережну та лівобережну частини. Тече з північного заходу на південний схід і в центральній частині міста робить поворіт на південь і знов повертає на південний схід на межі міста з територією села Старі Кодаки Дніпровського району. В межах міста на Дніпрі розташовані острови Дика Коса, Діївський, Діївська Дача, Дівочий, Обухівський, Куба, Мировий, Намистанка, Червоний Водник, Зелений, Монастирський (колишній Комсомольський), п'ять Шевських островів, Свинячий, Пороховий, Олексіївський, Кам'янистий, Кодачок, Старуха, а до побудови Дніпрогесу в 1934 р. існували острови Воронцовський (його залишком є коса Солов'їнний острів біля житлового масиву «Перемога») та Попова Коса.

Також водами Дніпра омиваються півострови Файнберга, Ігренський (колишній острів), Коса Висоцького. В акваторії розташовані затоки Діївська, Затишна, Амур — Гавань, Шиянка (колишнє гирло однойменної річки, затока утворилась внаслідок спорудження Дніпрогесу).

В межах міста Дніпро через річку розташовані п'ять мостів: Кайдацький, Амурський (Двохярусний), Центральний, Мерефо — Херсонський та Південний.

Архієрейська протока

Докладніше: Архієрейська протока

Протока Дніпра, що відокремлює острів Монастирський від правого берега. Через неї на острів прокладено міст, що з'єднує обидві частини Парку культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка. До спорудження Дніпрогесу в її руслі розташовувались камені Архієрейської забори, що нині лежать на дні.

Річиця або Старий Дніпро

Докладніше: Річиця (рукав Дніпра)

Рукав Дніпра, що відокремлюється від основного русла в Таромському і протікає близько 7 кілометрів через Діївський лісопарк в Новокодацькому районі і впадає в Діївську затоку біля житлового масиву Червоний Камінь, розбиваючись на рукави та протоки у вигляді річкової дельти (див. Діївські плавні). Між лівим берегом Річиці та Дніпром лежить великий острів, що не має назви. Внаслідок втручання людини (будівництво Дніпрогесу та місцевих дамб) протока заболочується, втрачаючи скрізну проточність. Вода в ній забруднена каналізаційними скидами з довколишніх житлових масивів Парус, Покровський та Червоний Камінь та побутовим сміттям.

Старий Дніпро

Протока Дніпра, що відокремлювала Воронцовський острів від правого берега. Більша її частина засипана і на її місці розташована Набережна Перемоги. Залишок існує у вигляді Дніпровського гребного каналу.

Самара та її протоки

Докладніше: Самара

Друга за величиною річка міста Дніпро, що впадає в Дніпро в межах міста. Раніше мала досить розгалужену дельту з великими і малими протоками та озерами. Після спорудження Дніпрогесу в 1934 р. в її руслі утворилась водойма озеро Самарська Затока (до 2016 р.- озеро Леніна). На штучному озері існують затоки Вирвихвіст та Гнилокиш, острови Сергіївський та Самарський, її водами омивається півострів Коров'ячий. Через Самару в її нижній течії перекинуті два мости — залізнично — автомобільний між вулицями Самарський спуск та Красногорською та автомобільний — між вулицями Сонячна Набережна та Німецька.

Красна, Крива Самара, Старуха

Колишні протоки-рукава дельти Самари затоплені водами Самарської Затоки в 1934 році.

Сусанка або озеро Шиянка

Затока і рукав Самари. Тече житловим масивом Стара Ігрень. Починається біля залізничної гілки Ксенівка - Придніпровськ. Тече на північний схід і впадає в рукав - затоку Щемилівка.

Шиянка

Докладніше: Шиянка

Колишній рукав Самари, що разом з Дніпром утворював Ігренський острів (нині півострів). Впадав у Дніпро напроти села Старі Кодаки. Протікала однойменною балкою. Після спорудження Придніпровської теплової електростанції у 1950 — х роках русло було засипане відходами її виробництва. У 1980 — х роках поверх золовідстійника було насипано ґрунт і розбито садово — дачні господарства кооперативу «Шиянка». Від колишньої річки залишились: у верхній течії — Ігренська затока перегороджена дамбою між Гаванською і Німецькою (колишня Томська) вулицями з рукавами — затоками Щемилівка та Сусанка; низка озер (наприклад — Окуляри) забруднених золою та каналізаційними скидами житлового масиву Придніпровський; дренажна канава між затоками Щемилівка і Шиянка прокладена лівіше від колишнього русла, у нижній  течії — затока Дніпра Шиянка, що виникла внаслідок спорудження Дніпрогесу в 1934 р.

Щемилівка

Затока і рукав Самари, з якого до 1950 - х років витікала річка Шиянка. Витікає з Ігренської затоки, утвореної в результаті затоплення верхів'я балки Шиянка після зведення Дніпрогесу.

Річки та струмки в Новокодацькому районі міста

Біла балка — потік що протікав по Білій балці в Діївці — 2 і впадав у Річицю. Нині висох. Від річки залишилось декілька струмків, які течуть по численних відрогах і пересихають у верхній частині балки.

Брянська балка, Крутий яр також Кайдацька балка - мала річка, що починається в місцевості Нових Кайдаків . Протікає в колекторі під Дніпровськими та металургійним заводами. Виходить з колектора біля (зупинка трамваїв № 3 і 19 "Сірководнева лікарня"). Забрудненена сірководнем та іншими промисловими скидами "Дніпровського металургійного заводу". Впадає в Дніпро.

Голенька балка - струмок, що протікає по однойменній балці по території житлового масиву Діївка-1 біля і впадає в озеро Гідропаркове у Діївських плавнях.

Зелена балка — пересихаючий струмок, що тече по однойменній балці між Діївкою — 1 та Діївкою — 2. У верхній течії розташовані два ставки — Старий (верхній; нині у приватній власності) та Новий (нижній). Має декілька безіменних приток, що течуть по відрогах балки (значна частина їх нині висохла). Через споруджений у 1880 — х роках тунель перетинає перегін Придніпровської залізниці Діївка — Платформа178 кілометр.

Біля вулиці Лірницької (до 2015 р. — Сільрадівська) входить у колектор. У середній та нижній течії висихає і тече лише після великої маси опадів або танення снігів. Впадає в озеро Гідропаркове на території Діївського лісопарку.

Козирьова (Козарьова) балка — невеличкий струмок, що протікає однойменною балкою в західному напрямку посеред Таромських лісів. Впадає у штучну водойму Таромського рибгоспу поблизу селища Карнаухівка міста Кам'янське.

Коротка балка- струмок що протікав по однойменній балці в Діївці - 1 біля вулиці і впадав в озеро Гідропаркове у Діївських плавнях. Нині не існує.

Кринична балка — струмок, що протікав по однойменній балці і впадав у Річицю. Припинив текти через засипання балки у 1980 - ті роки, в зв'язку зі зведенням електродепо Дніпровського метрополітену та Центрально-Заводської лінії. Залишки струмка збереглись у вигляді болота біля залізничного перегону Діївка - платформа 184 км.

Рядовий байрак - невеличкий струмок, що протікає південним відгалуженням Козирьової балки від станції Сухачівка і впадає в струмок, що протікає по балці. В його руслі споруджено два ставки названі на честь власника Дорофія Дорофійка - Перша і Дорофійка - Друга.

Сухачівка — нинішня назва річки Війтиха, що починається біля селища Ясне в Новокодацькому районі міста і впадає в річку Суха Сура біля села Миколаївка -1 Дніпровського району Дніпропетровської області. Біля житлового масиву Сухачівка у руслі річки розташовано ставок. Тече балкою Війтиха або урочище Ліскове.

Сімергейка, Сухачівська балка - струмок, що протікає Сімергейкою (Сухачівською балкою), західним відгалуженням Білої балки і раніше впадав у річку, що текла по Білій балці. Нині закінчується в ставку.

Широкий Яр - струмок що протікав відгалуженням Брянської балки і впадав до річки. Нині територія Дніпрококсу.

Безіменна річка в Діївському лісопарку біля храму Різдва Богородиці. Більша частина течії взята в колектор. Впадає в Діївську затоку Дніпра.

Безіменна річка в Діївському лісопарку біля житлового масиву Червоний Камінь.Тече в західному напрямку близько 1 кілометра і впадає в Дніпро неподалік від храму Різдва Богородиці. Заболочена і поросла ряскою. Близько шести безіменних струмків, що протікають по Діївському лісопарку біля житлових масивів Покровський та Червоний Камінь і впадають до Діївської затоки річки Дніпро. Являють собою залишки дніпровських плавнів на місці яких споруджено житлові масиви. Більша частина течії взята в колектори. Вода забруднена каналізаційними скидами житлових масивів, побутовим сміттям та мастилом з автостоянок, попри те що струмки є місцем нересту риби з Дніпра.

Річки у Чечелівському районі міста

Половиця

Половиця (Аптекарська балка) - головне русло річки тече Аптекарською балкою. Починається біля Криворізької вулиці. Містить декілька приток — безіменні струмки, що течуть відгалуженнями балки, зокрема біля провулку та вулиці . Входить у колектор біля проспекту Сергія Нігояна і тече новим прокладеним у 1884 році руслом під автовокзалом Дніпро та колишнім до гирла. Впадає в Дніпро на Заводській набережній біля Стану - 550 Дніпровського металургійного заводу.

Балка Грушки також Калинова балка - струмок, що тече по однойменній балці і впадає в річку Сухачівка біля селища Титорове (колишнє Горького). До території Дніпра належить тільки його верхів'я розташоване біля віддаленої частини міста селища Промінь.

Войцехова балка — невеличка річка, що тече Войцеховою балкою через житловий масив Краснопілля, село Дороге і впадає в річку Мокра Сура біля села Новоолександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області.

Має декілька приток, що протікають біля вулиць (Длябогова балка), та (Крутий Яр), , та (Розсоховата балка), та (Бельба) та навпроти села Новоолександрівка (Данова балка або Бузиновата). Раніше була глибшою і повноводнішою про що свідчить висота труб прокладених через місточки.

У верхів'ї річки Войцехова балка розташована закрита залізнична станція Войцехове.

Гривнів байрак або Попів байрак - притока річки Розсоховата балка. Починається біля залізничної станції Дніпро - Вантажний. Тече житловим масивом Краснопілля біля вулиць Гавриїла Розанова та Ратна.

Длябогова балка або Длябогів яр - струмок, що витікає зі ставка біля . Протікає вибалком Войцехової балки і впадає в річку Войцехова балка біля .

Канатувата балка - притока річки Розсоховата балка. Впадає біля .

Крутий Яр — невеличкий струмок, що тече Крутим Яром (відгалуження Войцеховської балки) у житловому масиві Краснопілля біля вулиці . Впадає до річки Войцеховська балка.

Кулаків байрак - притока річки Войцехова балка. Нині не існує.

Мальовнича балка (радянська назва Колгоспна балка) - струмок, що протікав по Мальовничій балці і впадав у річку Войцехова балка. Нині висох.

Пташина балка - правий витік річки Войцехова балка. Розташований на південний захід від станції Войцехове.

Розсоховата (Розсохувата) балка — мала річка, що протікає Розсоховатою (Розсохуватою) балкою біля вулиці у житловому масиві Краснопілля. Впадає до річки Войцехова балка. Має притоки біля вулиць (Канатувата балка) та (Гривнів байрак). У її верхів'ї розташовано ставок Джерелка.

Річки у Шевченківському районі міста

Бельба  або Бистриця також Березнегувата балка— мала річка, що починається в промзоні заводу Дніпрошина, протікає Березнегуватою балкою між житловими масивами Мирне, Бориса Кротова, Царське село та цвинтарем Дорогого і впадає до річки Войцехова балка біля села Дороге Дніпровського району Дніпропетровської області. Забруднена стоками підприємств промзони. За свідченнями старожилів Мирного, в минулому була повноводною рікою з чистою водою, де водилось багато риби. Тоді річка мала назву Бистриця, а не Бельба (що означає брудна вода). Має притоку Тернувата балка, що тече житловим масивом Мирне.

Бузневатий байрак або Бузневата балка - струмок, що тече східним відгалуженням Зустрічної балки, у 1980 - ті верхів'я байраку були засипані, а верхня течія струмка - взята в колектор. Впадає в річку Чаплину навпроти Серпневої вулиці.

Зустрічна балка  також Чаплина балка, річка Чаплина— мала річка, що тече Зустрічною або Чаплиною балкою і впадає до Мокрої Сури біля села Новоолександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області. На річці є пороги і невеликий водоспад. На правому березі балки (річки) розташована залізнична станція Зустрічний. Має шість приток (дві безіменні, Бузневатий байрак, балки Попова, Туміна і Чортувата), що течуть вибалками.

Попова балка - струмок, що тече однойменним вибалком Зустрічної балки і впадає в річку Чаплину зі сходу, нижче Туміної балки.

Тернувата балка - струмок, що протікає житловим масивом Мирне і впадає в річку Бельба біля вулиці Весніна.

Туміна балка - струмок, що тече однойменним вибалком Зустрічної балки і впадає в річку Чаплину. Починається біля вулиці Панікахи. На правому березі розташовані житлові масиви Тополя - 2 і 3.

Чортувата балка - струмок, що тече по Чортуватій балці, що є вибалком балки Зустрічної. Починається біля селища Корея. Впадає в річку Чаплину, що тече по Зустрічній балці. На лівому березі розташований проїзд Олександра Гальченка, на правому - дачне селище.

Річки у Центральному районі міста

Докладніше: Кленовий байрак

Кленовий байрак або Рибальська канава — мала річка, що протікала по дну Кленової (нині Рибальська) балки і впадала в річку Половиця біля вулиці Проточна (нині Воскресеньська). Взята в колектор по всій течії напочатку ХХ століття. Збереглась у колекторі, який називається Запорізький зливовий. Впадає в річку Жабокряч.

Половиця  (старе русло) — найбільша з малих річок центральної частини міста. Входила в місто з Аптекарської балки біля сучасного Центрального міського ринку «Озерка» (можливо витікала з озера, що до 1880 — х років існувало на його місці) текла паралельно проспекту Дмитра Яворницького і впадала в Дніпро на Січеславській набережній біля сучасної . Найбільшими притоками річки були Кленовий байрак та Жабокряч. Протягом 1870 - х років від проспекту Сергія Нігояна до гирла Половиця була взята в колектор. У 1884 році в зв'язку з будівництвом залізниці та станції Катеринослав старе русло річки було перекрите біля сучасного Курчатовського базару і його колектор використовується як зливова каналізація під час опадів (за твердженням Павла Козара залишком річки Половиця є ставок у парку ім Л. Глоби, однак це виглядає сумнівним, оскільки жодне з інших джерел не зазначає, що його було створено в руслі річки). Течію Половиці було відвернено в північно - західному напрямку.

Від гідроніма походить назва козацької слободи Половиця, що у 1791 р. увійшла до складу Катеринослава.

Фабричний струмок - невеликий потік, що протікав біля вулиці Князя Ярослава Мудрого. Витікав з озерної низини (нині Центральний міський ринок "Озерка") у місцевості Фабрика біля вулиці Пастера.Протікав паралельно Половиці та Дніпру. Біля вулиці Павла Скоропадського повертав на північ і впадав у Половицю (після 1884 року—у Дніпро). Нині в колекторі. Топонімічно пов'язана з ним вулиця Мостова, де існував міст через річку.

Річки у Соборному районі міста

Архієрейська балка — мала річка, що протікала по Архієрейській балці від житлового масиву Перемога-2 і впадала в Дніпро біля Мерефо -Херсонського мосту. Річка живить пойменне озеро розташоване за Набережною Перемоги біля Торговельного центру "Куб". Нині в колекторі.

Балка Перевал - притока річки Кам'янки, біля села Лоцманська Кам'янка.

Бакунівська балка - притока балки Перевал.

Жабокряч або Жандармська канава — мала річка старої частини міста, правий рукав річки Половиця. Протікає по Довгій балці на межі Шевченківського та Соборного районів міста. Раніше впадала в річку Половицю за півкварталу від сучасної вулиці Короленка. У нижній та середній частині взята в колектор названий Червоноповстанський зливовий. Нині впадає в Дніпро на Січеславській набережній біля сучасної . Має кілька приток — струмки, що течуть відрогами балки з парку ім. Ю. Гагаріна, біля вулиць (Новожандармський яр) та та річка Кленовий Байрак.

Кам'янка — мала річка що протікала терені нинішнього житлового масиву Перемога - 6. Впадала в Дніпро. Нині не існує. Від її назви походить назва слободи Лоцманська Кам'янка.

Новожандармський яр або Новожандармська балка - струмок біля вулиці , що тече східним відгалуженням Довгої балки, яке до 1917 року мало назву Новожандармський яр. Впадає в річку Жабокряч.

Піхотинна балка також Євпаторійська балка - струмок, що протікав по балці між сучасними житловими масивами Перемога та Сокіл і впадав до річки Кам'янки.

Тунельна балка , історична назва Широка балка — невеличкий потічок, що протікає Тунельною балкою. Входить в колектор біля вулиці Космічної. Впадає в Дніпро. Має декілька приток, що течуть вибалками.

Річки в Амур — Нижньодніпровському районі міста

Гнилокіш — мала річка лівобережної частини міста Дніпро. Разом з Протовчанськими озерами є залишком пойми річки Протовча. Витікає з озера Одинківка і тече паралельно течії Дніпра, перетинаючи Донецьке шосе, вулиці , Каруни, та . Впадає в Дніпро в парку Сагайдак в Індустріальному районі міста.

Дренажний канал озеро Ломівське Плесо— Дніпро або Кам'янсько - Ломівський канал — штучний водотік прокладений у 1980-ті роки по руслу історичної річки Кам'янський Проток, з метою відтоку води з озера Ломівське Плесо і запобігання підтоплення житлових масивів і .

Журавка — річка, що була вказана на мапах XVIII століття. Починалась біля селища Кам'янка і текла на захід через сучасний житловий масив Лівобережний та село Горянівське, де повертала на південь і впадала в озеро Чередницьке. Висохла на початку ХІХ століття. Залишками її русла є озера Куплевате та Куряче, що належать до системи Протовчанських озер.

Кам'янка (перша) - мала річка, що протікала з заходу від села Сугаківка, вздовж берега Дніпра поблизу села Кам'янка (нині житловий масив). Впадала в річку Шпакову неподалік від її гирла. Більша частина акваторії затоплена водами Дніпровського водосховища.

Кам'янка (друга) - мала річка, починається біля озера Ломівське Плесо, тече Ломівкою з півдня, повертаючи на північний захід і впадає в озеро Карпенкове. Збереглась у вигляді дренажного каналу біля вулиць , Широкої та .

Кам'янський Проток - річка - стариця, що витікала з озера Московське (нині Ломівське Плесо) і впадала в Дніпро. Вказана лише на мапі 1821 року, на пізніших її вже немає. По її руслу у 1980-ті було прокладено дренажний канал.

Карпенківський струмок — пересихаючий струмок, що витікає з озера Карпенкове і впадає в річку Шпакову.

Кирилівський (кол. Кіровський) струмок (на мапі 1821 року показаний як Болото Чередницьке) — невеличкий потічок, що витікає з озера у занедбаному парку Кирилівка (до 2015 р.--- ім. Кірова). Входить до колектора у районі вулиці і виходить біля вулиці , де впадає в річку Гнилокіш.

Оріль (нове русло) — впадає в Дніпро на межі міста і селища Обухівка. Нове русло прокладене в 1964 року по течії історичної річки Протовча, в зв'язку з будівництвом Дніпродзержинської ГЕС.

Протовча — річка, що витікала на території сучасного Петриківського району Дніпропетровської області і впадала в Дніпро на межі міста й селища Обухівки (колишнє село Сугаківка). У 1964 р. по руслу річки було прокладено нову течію Орелі. До заплави Протовчі належать Протовчанські озера з річками Гнилокиш і Шпакова.

Шпакова — мала річка, що витікає з озера Чередницьке і впадає в Дніпро. У її руслі розташоване озеро Шпакове. Найбільша притока — Карпенківський струмок . Як і Гнилокіш є залишком гідросистеми річки Протовча.

Річки в Індустріальному районі міста

Кам'янка — мала річка плавень дельти Самари. Нині затоплена водами озера Самарська Затока.

Кримка — рукав річки Кільчень, що, роблячи велике дугоподібне коліно, впадає в річку Самару, утворюючи великий острів. Після будівництва Дніпрогесу, що призвело до утворення штучного озера, перестав бути природною протокою.

Кримський Рожавець - рукав Кільчені, що разом із Кримкою утворював великий острів на якому було збудовано перший Катеринослав, а згодом німецьку колонію Йозефсталь. Нині затоплений водами озера Самарська Затока. Впадав до Самари.

Кринична — мала річка північно - східної частини міста. Нині затоплена водами озера Самарська Затока. Назву річки отримало штучне озеро Криничне, що зараз носить назву Котлован

Річки в Самарському районі

  Балка Западня — мала річка, що протікала однойменною балкою по території Дніпровського району Дніпропетровської області і впадала в рукав Самари річку Шиянку між житловими масивами Стара Ігрень та Чаплі. Нині збереглась тільки у верхній частині балки. У середній створено ставок — відстійник Придніпровської ДРЕС. У нижній частині балки — в руслі створено дренажний канал.

Маячка , Кислячкова — мала річка що починається в Дніпровському районі Дніпропетровської області і тече крізь селища Ігрень та Одинківка. Тече Кислячковою балкою. Впадає в Самару біля Храму Покрови Пресвятої Богородиці.

Чаплинський струмок або балка Довжик - притока річки Шиянки. Починається і тече по житловому масиву Чаплі. Зараз впадає в дренажну канаву —залишок річки за

Широкий байрак  — струмок між вулицями та (Нова Ігрень). Найбільша притока Маячки.

Примітки

1. Дніпро в історії: таємниці дніпровських островів (укр.) . Процитовано 30 червня 2024.
2. Днепропетровск: универсальный атлас (рос.) . Киев: ГНПП "Картография". 2013. ISBN . {{}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ ()
3. Яворницький, Д. Дніпрові пороги.
4. Барановський Б. О., Дем'янов В. В., Грицан Ю. І. Діївські плавні -Дніпропетровська Венеція чи очеретяні болота? (PDF) (укр.) . Новокодацька районна бібліотека. Процитовано 30 червня 2024.
5. Інтерактивні карти м. Дніпро - Мапа Катеринославської губернії 1853 рік.
6. Калужский В. Ищу Шиянку. Днепровский городской сайт (рос.) .
7. Інтерактивні історичні карти м. Дніпро - Карта Катеринославщини 1821 року.
8. Інтерактивні історичні карти м. Дніпро - Карта Катеринославської губернії 1875 року.
9. Военно - топографическая карта Российской империи 1846 -1863 гг. (издавалась до 1919 года) созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П. А. Тучкова - Лист 26 - 13. Екатеринославская и Полтавская губернии. Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
10. Лоян, М. (2006). Таромські зошити (укр.) . Дніпропетровськ: Моноліт.
11. Колповская Мария (25.06. 2018). Прогулка по руслу неизвестной речки. obozrevatel. com (рос.) . Процитовано 14. 12 .2020.
12. Днепропетровск: план - схема (рос.) . Киев: Киевская военно - топографическая фабрика. 2007.
13. Войцехова балка -Wikimapia.
14. Місто по шматочках. Войцехово. gorod.dp.ua (рос.) . Дніпровський міський сайт. Процитовано 30 червня 2024.
15. Птичья балка - Wikimapia.
16. Розсоховата балка. gorod.dp.ua (рос.) . Дніпровська міська рада. Процитовано 11 жовтня 2024.
17. Третьяк, Анна (3.03.2020). Забытые реки города Днепр. О каких "подводных камнях" не знают горожане. reporter. dp.ua (рос.) . Процитовано 13.12. 2020.
18. Оказьівается в Днепре есть свой водопад. gorod.dp.ua (рос.) . Дніпровська міська рада. 8 жовтня 2024. Процитовано 10 жовтня 2024.
19. Чаплина балка - Дніпровська міська енциклопедія.
20. Шатров, Михаил (1969). Город на трёх холмах (рос.) . Днепропетровск: Промінь. с. 167.
21. Квартал на реках. Днепропетровский городской сайт (рос.) .
22. Козар, П. (2000.). На Дніпрельстан через пороги (укр.) . Дніпропетровськ: ІМА - прес. с. 43, 81. ISBN . {{}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ ()
23. Шруб, Константин. В Долгой балке все же течет не Половица?. gorod.dp.ua (рос.) . Днепропетровська міська рада. Процитовано 31.05.2021.
24. Половица. Днепропетровский городской сайт (рос.) .
25. План губернского города Екатеринослава (1915). etomesto.ru (рос.) . {{}}: |access-date= вимагає |url= (); Пропущений або порожній |url= ()
26. Нет ни на одной карте: на Набережной Победьі за "Кубом" находится древнее озеро.
27. Костюк, Артем. Половица (рос.) . Блог Артема Костюка. Процитовано 31. 05. 2021.
28. Манюк, Вадим. Де починаються Дніпрові Пороги?. Дніпроград. Архів оригіналу за 4 вересня 2022. Процитовано 4 вересня 2022.
29. Євпаторійська балка - Wikimapia.
30. Місто по шматочках. Тунельна Балка.
31. Калужский, В. (2005). Гнилокиш -малая речка или сточная канава?. Днепропетровский городской сайт (рос.) .
32. Кавун, Максим. Кам'янсько-Ломівський (Фрунзенський). Місто по шматочках. Gorod.dp.ua (рос.) . Дніпровський городской сайт. Процитовано 2024-06-30..
33. Загадки истории: как в Днепре речка Журавка стала озером Курячим. Gorod.dp.ua (рос.) . Дніпровський городской сайт. Процитовано 14 липня 2024.
34. Оріль. Енциклопедія Сучасної України (укр.) . Процитовано 30 червня 2024.
35. Словник гідронімів України (укр) . Київ: Наукова думка. 1979. с. 450.
36. Для відновлення сприятливого гідрологічного режиму річки Шпакової ведуться розчищувальні ро розчищувальні роботи на плесі Шпакове Верхнє (укр.) . Дніпропетровська міська рада. 2012. Процитовано 30 червня 2024.
37. Словник гідронімів України (укр.) . Київ: Наукова думка. 1979. с. 288.
38. Разумньій, Александр. Котлован вьівели на чистую воду (рос.) . Процитовано 30 червня 2024.
39. Краєзнавці розповіли про секрети малих річок Дніпра. Gorod.dp.ua (укр.) . Процитовано 30 червня 2024.