Ка́м'янка (до 1946 року - Анчекрак) — село в Україні, у Чорноморській сільській громаді Миколаївського району Миколаївської області. Населення становить 1436 осіб.
село Кам'янка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Миколаївська область |
Район | Миколаївський район |
Громада | Чорноморська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA48060350070085347 |
Облікова картка | Кам'янка |
Основні дані | |
Засноване | 1752 |
Колишня назва | Анчекрак, Краснобалково |
Населення | 1436 |
Площа | 1,37 км² |
Густота населення | 1048,18 осіб/км² |
Поштовий індекс | 57520 |
Телефонний код | +380 5154 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 46°48′59″ пн. ш. 31°40′01″ сх. д. / 46.81639° пн. ш. 31.66694° сх. д.Координати: 46°48′59″ пн. ш. 31°40′01″ сх. д. / 46.81639° пн. ш. 31.66694° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 23 м |
Відстань до обласного центру | 35.7 км |
Відстань до районного центру | 26.7 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 57515, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с. Чорноморка, вул. Суворова, 126 |
Карта | |
Кам'янка | |
Кам'янка | |
Мапа | |
Кам'янка у Вікісховищі |
Загальні відомості
Населення становить 1436 осіб. Через село пролягає автошлях Т 1513. Відстань до центру громади становить 20 кілометрів, до районного та обласного центру — 28 км.
Історія
Біля Кам'янки у верхів'ях Березанського лиману виявилені поселення бронзової доби, скіфських часів і перших віків нашої ери.
Було засновано 1752 року під назвою . Поселення було розташоване у пологій балці, на дні якої збиралася солона вода, а влітку утворювалось солоне болото. Балку називали Анчекрак, або Янчокрак, що в перекладі з турецької мови означає «Новий солончак». Згодом село також мало назву Краснобалково.
Під час російсько-турецької війни 1787—1792 років татарське населення залишило до прихода російських військ.
1793 року Анчекрак з 6100 десятинами землі перейшов у володіння поміщиці Кірсановій. За обіцяні новою господаркою свободу й невеликі повинності за користування землею, тут оселялись переважно збіглі кріпаки. Наприкінці 1793 року тут мешкало 123 чоловіки та 66 жінок. Поміщиця також переселила сюди кріпаків з Орловської, Тамбовської і Чернігівської губерній. Основним заняттям мешканців села було хліборобство і тваринництво.
Станом на 1886 у містечку Анчекрак Анчекрак-Іллінської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 390 осіб, налічувалось 85 дворових господарств, існували єврейський молитовний будинок, поштова станція, 4 лавки.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 982 осіб (498 чоловічої статі та 484 — жіночої), з яких 890 — православної віри.
Відомі люди
Народилися
- (1922—1995) — радянський актор театру і кіно, заслужений артист РРФСР.
- Чубов Юхим Федорович (1902—1982) — кандидат технічних наук, інженер-підполковник, директор Миколаївського кораблебудівного інституту.
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 24 червня 2020.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-254. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
Посилання
- Історія села Кам'янка (2012) від Миколаївської обласної спілки краєзнавців [ 19 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- . bazar.nikolaev.ua (рос.). Николаевский базар. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 24 червня 2020.
Це незавершена стаття з географії Миколаївської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kam yanka Ka m yanka do 1946 roku Anchekrak selo v Ukrayini u Chornomorskij silskij gromadi Mikolayivskogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti Naselennya stanovit 1436 osib selo Kam yankaKrayina UkrayinaOblast Mikolayivska oblastRajon Mikolayivskij rajonGromada Chornomorska silska gromadaKod KATOTTG UA48060350070085347Oblikova kartka Kam yanka Osnovni daniZasnovane 1752Kolishnya nazva Anchekrak KrasnobalkovoNaselennya 1436Plosha 1 37 km Gustota naselennya 1048 18 osib km Poshtovij indeks 57520Telefonnij kod 380 5154Geografichni daniGeografichni koordinati 46 48 59 pn sh 31 40 01 sh d 46 81639 pn sh 31 66694 sh d 46 81639 31 66694 Koordinati 46 48 59 pn sh 31 40 01 sh d 46 81639 pn sh 31 66694 sh d 46 81639 31 66694Serednya visota nad rivnem morya 23 mVidstan do oblasnogo centru 35 7 kmVidstan do rajonnogo centru 26 7 kmMisceva vladaAdresa radi 57515 Mikolayivska obl Mikolayivskij r n s Chornomorka vul Suvorova 126KartaKam yankaKam yankaMapa Kam yanka u VikishovishiZagalni vidomostiV yizd do sela Kam yankaZatoka Berezanskogo limanu v Kam yanci Naselennya stanovit 1436 osib Cherez selo prolyagaye avtoshlyah T 1513 Vidstan do centru gromadi stanovit 20 kilometriv do rajonnogo ta oblasnogo centru 28 km IstoriyaBilya Kam yanki u verhiv yah Berezanskogo limanu viyavileni poselennya bronzovoyi dobi skifskih chasiv i pershih vikiv nashoyi eri Bulo zasnovano 1752 roku pid nazvoyu Poselennya bulo roztashovane u pologij balci na dni yakoyi zbiralasya solona voda a vlitku utvoryuvalos solone boloto Balku nazivali Anchekrak abo Yanchokrak sho v perekladi z tureckoyi movi oznachaye Novij solonchak Zgodom selo takozh malo nazvu Krasnobalkovo Pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1787 1792 rokiv tatarske naselennya zalishilo do prihoda rosijskih vijsk 1793 roku Anchekrak z 6100 desyatinami zemli perejshov u volodinnya pomishici Kirsanovij Za obicyani novoyu gospodarkoyu svobodu j neveliki povinnosti za koristuvannya zemleyu tut oselyalis perevazhno zbigli kripaki Naprikinci 1793 roku tut meshkalo 123 choloviki ta 66 zhinok Pomishicya takozh pereselila syudi kripakiv z Orlovskoyi Tambovskoyi i Chernigivskoyi gubernij Osnovnim zanyattyam meshkanciv sela bulo hliborobstvo i tvarinnictvo Stanom na 1886 u mistechku Anchekrak Anchekrak Illinskoyi volosti Odeskogo povitu Hersonskoyi guberniyi meshkalo 390 osib nalichuvalos 85 dvorovih gospodarstv isnuvali yevrejskij molitovnij budinok poshtova stanciya 4 lavki Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 982 osib 498 cholovichoyi stati ta 484 zhinochoyi z yakih 890 pravoslavnoyi viri Vidomi lyudiNarodilisya 1922 1995 radyanskij aktor teatru i kino zasluzhenij artist RRFSR Chubov Yuhim Fedorovich 1902 1982 kandidat tehnichnih nauk inzhener pidpolkovnik direktor Mikolayivskogo korablebudivnogo institutu Primitki Arhiv originalu za 26 chervnya 2020 Procitovano 24 chervnya 2020 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 254 X 270 120 s ros doref PosilannyaIstoriya sela Kam yanka 2012 vid Mikolayivskoyi oblasnoyi spilki krayeznavciv 19 grudnya 2016 u Wayback Machine bazar nikolaev ua ros Nikolaevskij bazar Arhiv originalu za 30 veresnya 2020 Procitovano 24 chervnya 2020 Ce nezavershena stattya z geografiyi Mikolayivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi