Ка́м'янка — село в Україні, у Чернівецькому районі Чернівецької області. Центр Кам'янецької сільської громади.
село Кам'янка | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Чернівецька область | ||||
Район | Чернівецький район | ||||
Громада | Кам'янецька сільська громада | ||||
Облікова картка | Кам'янка | ||||
Основні дані | |||||
Населення | більше 20 тисяч | ||||
Поштовий індекс | 60427 | ||||
Телефонний код | +380 3734 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 48°01′34″ пн. ш. 25°54′13″ сх. д. / 48.02611° пн. ш. 25.90361° сх. д.Координати: 48°01′34″ пн. ш. 25°54′13″ сх. д. / 48.02611° пн. ш. 25.90361° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 348 м | ||||
Водойми | р.Сірет | ||||
Відстань до обласного центру | 34.1 км | ||||
Відстань до районного центру | 8.4 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 60427, Чернівецька обл., Глибоцький р-н, с. Кам’янка, вул. Синюка, 8 | ||||
Карта | |||||
Кам'янка | |||||
Кам'янка | |||||
Мапа | |||||
Географія
Село розташоване у передгір'ї Карпат на правому березі Сірету при впадінні в нього річки Кам'янка, за 5 км від залізничної станції Вадул-Сірет.
Відстань до райцентру становить близько 8 км і проходить автошляхом Т 2606.
Місцевості села
- Центр — це середина, ядро села, де розміщені основні будівлі (школа, сільська рада, Будинок культури, магазини, дитячий садок).
- Засирет — це кут, який розташований вздовж річки, за Сиретом відносно центру села.
- Горішній і Долішній кути села отримали назву від руху сонця. Наші предки часто орієнтувалися за сонцем. Говорили: сонце сходить з долини, долу (утворився Долішній кут на сході села), і заходить згори (утворився Горішній кут на заході села).
- Фондоя дуже тісно примикає до лісу, який напівкільцем оточує її з півдня на захід, тому мікротопоніми вживаються і до прилеглих ділянок лісу, якими користуються жителі Фундої. Це такі мікротопоніми: урочище Берда, Золотий міст, Леніє, Настусин Яр, Пастівник, Туреччина, Фандатури, Підцигани.
Назва
Легенди розповідають, що назва села походить від назви маленького джерельця, у свою чергу названого так тому, що в ньому було багато великих каменів.
Історія
Археологи підтверджують заснування Кам'янки в XIV ст, найдавніша писана згадка про село належить до початку XV ст. грамотою молдовського господаря Олександра Доброго від 15 червня 1431 року стверджується, що село Кам'янка є власністю Купчина. 2 лютого 1503 року один з нащадків Купчинів — Георгій подарував Кам'янку Путнянському монастиреві. Відтоді, як власність монастиря, вона звільняється від державних повинностей і податків. Селяни були змушені давати корцьове, горщину, а також відробляти панщину монастиреві. Становище жителів Кам'янки погіршало коли господарська рада Молдови у 1632 році вирішила покласти ряд державних повинностей і на монастирських селян.
Після загарбання Буковини Австрією «духовним регламентом» імператора Йосифа ІІ у і 1786 році з монастирських та церковних володінь було утворено православно-релігійний фонд. Таким чином Кам'янка стала власністю релігійного фонду. Обов'язки його підлеглих були прирівняні до обов'язків поміщицьких кріпаків, земельні володіння релігійного фонду здавалися в оренду цілими маєтками. Внаслідок цього фактичним господарем Кам'янки був орендар. З кінця XVII ст. село швидко зростало. Протягом 1779—1780 рр. сюди переселилося з Семиграддя кілька родин волохів, які осіли компактно і утворили Горішній Кут.
Ще з 1817 року велися розмови про відкриття школи. Хоча в Кам'янці нараховувалось близько 250 дітей шкільного віку, школа так і не була відкрита. Селяни бідували, зібрати кошти на утримання школи не змогли. Пізніше згодилися на тому, що будуть відробляти за приміщення, що брали в оренду у корчмаря. Коли ж зажерливий корчмар зажадав, щоб село відробило йому аж 300 днів, і селяни з цим не погодилися, він за допомогою сільського радного викинув на вулицю парти та вчительські пожитки. Так поневірялися учні з учителем до 1856 року, поки збудували школу. Проте і в ній навчалося тільки 267 дітей, а їх було на той час 494.
У другій половині XIX століття населення Кам'янки швидко зростало. За переписом 1857 року, тут налічувалось 2567 осіб. За переписом 1900 року в селі Кам'янка Серетського повіту було 832 будинки, проживали 3990 мешканців: 3136 українців, 653 румуни, 40 німців, 135 євреїв, 26 поляків).
Скасування кріпацтва спричинилося до посилення класової диференціації селянства. Якщо в 1847 році в Кам'янці було 8 власників, які мали землі від 10 до 20 йохів, і жодного, що мав би понад 20, то в 1857 — до 20 йохів мали 50 чол., а у 1865 — вже стало 77 таких власників, а також 7 чол., що мали понад 20 йохів землі. У 1890 році чверть всієї кам'янської землі опинилася в руках поміщика. Значна частина селян залишалася в селі. Безземельні мусили шукати заробітку в місті, а також за межами Буковини, зокрема в Молдові, а то й на Американському континенті. До першої світової війни в пошуки щастя за океан вимандрувало понад 400 чоловік, та тільки троє з них повернулися додому з грішми.
Власті не тільки не дбали про поліпшення становища селян, а навпаки душили всяке прагнення до цього. Навіть дозволу на відкриття позичкової каси в селі кам'янчанам довелося добиватися протягом 6 місяців і дійти для цього аж до Відня.
За півстоліття анітрохи не поліпшилася шкільна справа в селі. В 1904 році кам'янська громада скаржилася: «Наші діти мають гіршу долю від худоби… 500 учнів — у приміщенні, що могло вмістити тільки 200». Щоб відвернути увагу селян від болючих питань, представники чернівецької «Народної ради», очолюваної реакційним москвофільським духовенством, заснували в Кам'янці в 1904 році «Братство тверезості» і читальню, збори якої починалися молитвою «Царю небесний». Часто приїжджав сюди сам верховода цієї «ради» священик Богатирець. Та своєї мети вони не досягли. Коли на Буковині посилився революційний рух, мешканці Кам'янки не лишилися осторонь. У червні 1900 року вони прийняли резолюцію, у якій вимагали скасування рогачок на дорогах, відміни перепідготовки резервістів в період польових робіт, скорочення терміну військової служби, утримання лікарів за державний кошт, запровадження державного страхування, закриття шинків тощо. Протягом багатьох років кам'янчани боролися за створення нормальних умов для навчання дітей. Нарешті 1910 року збудовано двоповерхове приміщення школи.
За переписом 1910 року в селі було 4175 мешканців, з них: 2552 українці, 1404 румуни, 133 євреї, 45 німців, 34 поляки, 7 ін. національностей. За цим же переписом у селі проживало 10 ремісників і 34 торговці (власники дрібних крамниць, шинків тощо).
Хоч жили люди бідно, потяг до освіти був сильним. У 1911 році в Кам'янці засновано осередок товариства «Руська бесіда», відкрито читальню. З Кам'янки родом український письменник, Іван Ілліч Синюк, який правдиво змалював важке життя буковинських селян (новели й нариси «Село», «Баба», «Братчику, рятуй» та ін.). І. Синюкові належать статті про життя українського народу та про шкільну справу на Буковині, опубліковані в німецьких періодичних виданнях. З 1905 року він редагував «Ластівку» — перший дитячий журнал на Буковині.
За часів панування королівської Румунії (1918—1940 рр.) економічне становище села було в основному таким же, як і за австрійської влади. Найкраща земля перебувала з руках релігійного фонду та сільських багатіїв. У 1939 р. в Кам'янці нараховувались 1282 господарства, з них 1127 — малоземельних, 40 господарств — безземельних; 602 — не мали коней. Переважна частина селян працювала у поміщиків навколишніх сіл Просіки, Черепківців, Глибокої.
З першого ж дня Німецько-радянської війни Кам'янка потрапила в зону воєнних дій. До лав Червоної Армії у 1941 році призвано 720 кам'янчан. На фронтах полягло понад 300. На пам'ять про тих, хто віддав своє життя за честь і незалежність нашої Батьківщини, у центрі села встановлено обеліск.
Сьогодення
Зараз Кам'янка — велике, гарне і дуже зелене село, яке розділяє на дві частини річка Сірет. А в кінці села зеленою смугою протягнувся ліс — окраса нашого буковинського села Кам'янки.
Населення
Населення за переписом 2018 року становить 11064 особи, потрібно виділити фамілію , вони внесли великий вклад до села.
Уродженці села
- . — (*08.10.1943, с. Кам'янка — + 21.02.2013, м. Харків) — український письменник, заслужений юрист України. Народився 8 жовтня 1943 року в селі Кам'янка, тепер Глибоцького району на Буковині. Після закінчення Харківського юридичного інституту понад тридцять років працював у правоохоронних органах. Полковник міліції, старший радник юстиції, заслужений журналіст України. Жив і працював у Харкові. Автор книжок: «Конвой вилітає завтра», «Зустрічі далекі і близькі», «На відстані серця», «Розплатаза легковажність», «Колообіг любові», «Дороги та роздоріжжя», «З усмішкою про серйозне», «Контакт не відбувся», «Неосяжна душа», «Судилося жити», «Любов після смерті», «Обыкновенное чудо», «Юхимів сажень», «Буковинські новели». Член Національної спілки письменників України (2004), лауреат премій імені К. Гордієнка, П. Василенка, І. Бажанського, О. Кобилянської та М. Чабанівського.
- . — (27.08.1961, с. Кам'янка) — доктор медичних наук, професор кафедри Буковинського державного медичного університету (БДМУ), декан стоматологічного факультету, лікар хірургії вищої категорії.
Поезія
|
М. Козуб
Примітки
- Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XIII. Bukowina. Wien (online).
Посилання
- Погода в селі [ 8 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kam yanka Ka m yanka selo v Ukrayini u Cherniveckomu rajoni Cherniveckoyi oblasti Centr Kam yaneckoyi silskoyi gromadi selo Kam yankaGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Chernivecka oblastRajon Cherniveckij rajonGromada Kam yanecka silska gromadaOblikova kartka Kam yanka Osnovni daniNaselennya bilshe 20 tisyachPoshtovij indeks 60427Telefonnij kod 380 3734Geografichni daniGeografichni koordinati 48 01 34 pn sh 25 54 13 sh d 48 02611 pn sh 25 90361 sh d 48 02611 25 90361 Koordinati 48 01 34 pn sh 25 54 13 sh d 48 02611 pn sh 25 90361 sh d 48 02611 25 90361Serednya visota nad rivnem morya 348 mVodojmi r SiretVidstan do oblasnogo centru 34 1 kmVidstan do rajonnogo centru 8 4 kmMisceva vladaAdresa radi 60427 Chernivecka obl Glibockij r n s Kam yanka vul Sinyuka 8KartaKam yankaKam yankaMapaGeografiyaSelo roztashovane u peredgir yi Karpat na pravomu berezi Siretu pri vpadinni v nogo richki Kam yanka za 5 km vid zaliznichnoyi stanciyi Vadul Siret Vidstan do rajcentru stanovit blizko 8 km i prohodit avtoshlyahom T 2606 Miscevosti sela Centr ce seredina yadro sela de rozmisheni osnovni budivli shkola silska rada Budinok kulturi magazini dityachij sadok Zasiret ce kut yakij roztashovanij vzdovzh richki za Siretom vidnosno centru sela Gorishnij i Dolishnij kuti sela otrimali nazvu vid ruhu soncya Nashi predki chasto oriyentuvalisya za soncem Govorili sonce shodit z dolini dolu utvorivsya Dolishnij kut na shodi sela i zahodit zgori utvorivsya Gorishnij kut na zahodi sela Fondoya duzhe tisno primikaye do lisu yakij napivkilcem otochuye yiyi z pivdnya na zahid tomu mikrotoponimi vzhivayutsya i do prileglih dilyanok lisu yakimi koristuyutsya zhiteli Fundoyi Ce taki mikrotoponimi urochishe Berda Zolotij mist Leniye Nastusin Yar Pastivnik Turechchina Fandaturi Pidcigani NazvaLegendi rozpovidayut sho nazva sela pohodit vid nazvi malenkogo dzherelcya u svoyu chergu nazvanogo tak tomu sho v nomu bulo bagato velikih kameniv IstoriyaArheologi pidtverdzhuyut zasnuvannya Kam yanki v XIV st najdavnisha pisana zgadka pro selo nalezhit do pochatku XV st gramotoyu moldovskogo gospodarya Oleksandra Dobrogo vid 15 chervnya 1431 roku stverdzhuyetsya sho selo Kam yanka ye vlasnistyu Kupchina 2 lyutogo 1503 roku odin z nashadkiv Kupchiniv Georgij podaruvav Kam yanku Putnyanskomu monastirevi Vidtodi yak vlasnist monastirya vona zvilnyayetsya vid derzhavnih povinnostej i podatkiv Selyani buli zmusheni davati korcove gorshinu a takozh vidroblyati panshinu monastirevi Stanovishe zhiteliv Kam yanki pogirshalo koli gospodarska rada Moldovi u 1632 roci virishila poklasti ryad derzhavnih povinnostej i na monastirskih selyan Pislya zagarbannya Bukovini Avstriyeyu duhovnim reglamentom imperatora Josifa II u i 1786 roci z monastirskih ta cerkovnih volodin bulo utvoreno pravoslavno religijnij fond Takim chinom Kam yanka stala vlasnistyu religijnogo fondu Obov yazki jogo pidleglih buli pririvnyani do obov yazkiv pomishickih kripakiv zemelni volodinnya religijnogo fondu zdavalisya v orendu cilimi mayetkami Vnaslidok cogo faktichnim gospodarem Kam yanki buv orendar Z kincya XVII st selo shvidko zrostalo Protyagom 1779 1780 rr syudi pereselilosya z Semigraddya kilka rodin volohiv yaki osili kompaktno i utvorili Gorishnij Kut She z 1817 roku velisya rozmovi pro vidkrittya shkoli Hocha v Kam yanci narahovuvalos blizko 250 ditej shkilnogo viku shkola tak i ne bula vidkrita Selyani biduvali zibrati koshti na utrimannya shkoli ne zmogli Piznishe zgodilisya na tomu sho budut vidroblyati za primishennya sho brali v orendu u korchmarya Koli zh zazherlivij korchmar zazhadav shob selo vidrobilo jomu azh 300 dniv i selyani z cim ne pogodilisya vin za dopomogoyu silskogo radnogo vikinuv na vulicyu parti ta vchitelski pozhitki Tak poneviryalisya uchni z uchitelem do 1856 roku poki zbuduvali shkolu Prote i v nij navchalosya tilki 267 ditej a yih bulo na toj chas 494 U drugij polovini XIX stolittya naselennya Kam yanki shvidko zrostalo Za perepisom 1857 roku tut nalichuvalos 2567 osib Za perepisom 1900 roku v seli Kam yanka Seretskogo povitu bulo 832 budinki prozhivali 3990 meshkanciv 3136 ukrayinciv 653 rumuni 40 nimciv 135 yevreyiv 26 polyakiv Skasuvannya kripactva sprichinilosya do posilennya klasovoyi diferenciaciyi selyanstva Yaksho v 1847 roci v Kam yanci bulo 8 vlasnikiv yaki mali zemli vid 10 do 20 johiv i zhodnogo sho mav bi ponad 20 to v 1857 do 20 johiv mali 50 chol a u 1865 vzhe stalo 77 takih vlasnikiv a takozh 7 chol sho mali ponad 20 johiv zemli U 1890 roci chvert vsiyeyi kam yanskoyi zemli opinilasya v rukah pomishika Znachna chastina selyan zalishalasya v seli Bezzemelni musili shukati zarobitku v misti a takozh za mezhami Bukovini zokrema v Moldovi a to j na Amerikanskomu kontinenti Do pershoyi svitovoyi vijni v poshuki shastya za okean vimandruvalo ponad 400 cholovik ta tilki troye z nih povernulisya dodomu z grishmi Vlasti ne tilki ne dbali pro polipshennya stanovisha selyan a navpaki dushili vsyake pragnennya do cogo Navit dozvolu na vidkrittya pozichkovoyi kasi v seli kam yanchanam dovelosya dobivatisya protyagom 6 misyaciv i dijti dlya cogo azh do Vidnya Za pivstolittya anitrohi ne polipshilasya shkilna sprava v seli V 1904 roci kam yanska gromada skarzhilasya Nashi diti mayut girshu dolyu vid hudobi 500 uchniv u primishenni sho moglo vmistiti tilki 200 Shob vidvernuti uvagu selyan vid bolyuchih pitan predstavniki cherniveckoyi Narodnoyi radi ocholyuvanoyi reakcijnim moskvofilskim duhovenstvom zasnuvali v Kam yanci v 1904 roci Bratstvo tverezosti i chitalnyu zbori yakoyi pochinalisya molitvoyu Caryu nebesnij Chasto priyizhdzhav syudi sam verhovoda ciyeyi radi svyashenik Bogatirec Ta svoyeyi meti voni ne dosyagli Koli na Bukovini posilivsya revolyucijnij ruh meshkanci Kam yanki ne lishilisya ostoron U chervni 1900 roku voni prijnyali rezolyuciyu u yakij vimagali skasuvannya rogachok na dorogah vidmini perepidgotovki rezervistiv v period polovih robit skorochennya terminu vijskovoyi sluzhbi utrimannya likariv za derzhavnij kosht zaprovadzhennya derzhavnogo strahuvannya zakrittya shinkiv tosho Protyagom bagatoh rokiv kam yanchani borolisya za stvorennya normalnih umov dlya navchannya ditej Nareshti 1910 roku zbudovano dvopoverhove primishennya shkoli Za perepisom 1910 roku v seli bulo 4175 meshkanciv z nih 2552 ukrayinci 1404 rumuni 133 yevreyi 45 nimciv 34 polyaki 7 in nacionalnostej Za cim zhe perepisom u seli prozhivalo 10 remisnikiv i 34 torgovci vlasniki dribnih kramnic shinkiv tosho Hoch zhili lyudi bidno potyag do osviti buv silnim U 1911 roci v Kam yanci zasnovano oseredok tovaristva Ruska besida vidkrito chitalnyu Z Kam yanki rodom ukrayinskij pismennik Ivan Illich Sinyuk yakij pravdivo zmalyuvav vazhke zhittya bukovinskih selyan noveli j narisi Selo Baba Bratchiku ryatuj ta in I Sinyukovi nalezhat statti pro zhittya ukrayinskogo narodu ta pro shkilnu spravu na Bukovini opublikovani v nimeckih periodichnih vidannyah Z 1905 roku vin redaguvav Lastivku pershij dityachij zhurnal na Bukovini Za chasiv panuvannya korolivskoyi Rumuniyi 1918 1940 rr ekonomichne stanovishe sela bulo v osnovnomu takim zhe yak i za avstrijskoyi vladi Najkrasha zemlya perebuvala z rukah religijnogo fondu ta silskih bagatiyiv U 1939 r v Kam yanci narahovuvalis 1282 gospodarstva z nih 1127 malozemelnih 40 gospodarstv bezzemelnih 602 ne mali konej Perevazhna chastina selyan pracyuvala u pomishikiv navkolishnih sil Prosiki Cherepkivciv Glibokoyi Z pershogo zh dnya Nimecko radyanskoyi vijni Kam yanka potrapila v zonu voyennih dij Do lav Chervonoyi Armiyi u 1941 roci prizvano 720 kam yanchan Na frontah polyaglo ponad 300 Na pam yat pro tih hto viddav svoye zhittya za chest i nezalezhnist nashoyi Batkivshini u centri sela vstanovleno obelisk SogodennyaZaraz Kam yanka velike garne i duzhe zelene selo yake rozdilyaye na dvi chastini richka Siret A v kinci sela zelenoyu smugoyu protyagnuvsya lis okrasa nashogo bukovinskogo sela Kam yanki NaselennyaNaselennya za perepisom 2018 roku stanovit 11064 osobi potribno vidiliti familiyu voni vnesli velikij vklad do sela Urodzhenci sela 08 10 1943 s Kam yanka 21 02 2013 m Harkiv ukrayinskij pismennik zasluzhenij yurist Ukrayini Narodivsya 8 zhovtnya 1943 roku v seli Kam yanka teper Glibockogo rajonu na Bukovini Pislya zakinchennya Harkivskogo yuridichnogo institutu ponad tridcyat rokiv pracyuvav u pravoohoronnih organah Polkovnik miliciyi starshij radnik yusticiyi zasluzhenij zhurnalist Ukrayini Zhiv i pracyuvav u Harkovi Avtor knizhok Konvoj vilitaye zavtra Zustrichi daleki i blizki Na vidstani sercya Rozplataza legkovazhnist Koloobig lyubovi Dorogi ta rozdorizhzhya Z usmishkoyu pro serjozne Kontakt ne vidbuvsya Neosyazhna dusha Sudilosya zhiti Lyubov pislya smerti Obyknovennoe chudo Yuhimiv sazhen Bukovinski noveli Chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini 2004 laureat premij imeni K Gordiyenka P Vasilenka I Bazhanskogo O Kobilyanskoyi ta M Chabanivskogo 27 08 1961 s Kam yanka doktor medichnih nauk profesor kafedri Bukovinskogo derzhavnogo medichnogo universitetu BDMU dekan stomatologichnogo fakultetu likar hirurgiyi vishoyi kategoriyi PoeziyaKam yanka ridna moya Krashe selo Bukovini Lyudi tvoyi yih dila Slavlyat tebe na Vkrayini M Kozub Primitki Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Konigreiche und Lander bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1900 XIII Bukowina Wien online Posilannya Pogoda v seli 8 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi