Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кам'яниця палацового саду (або кам'яниця Ренського) — будинок початку XX століття, розташований в історичному центрі Львова, на вулиці Саксаганського, 3. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення, згідно з рішенням сесії Львівського облвиконкому № 381 від 5 липня 1985 року, під охоронним № 285-м.
| Кам'яниця палацового саду | |
|---|---|
 | |
49°50′07″ пн. ш. 24°01′58″ сх. д. / 49.835389000027774387° пн. ш. 24.03286900002778026° сх. д.Координати: 49°50′07″ пн. ш. 24°01′58″ сх. д. / 49.835389000027774387° пн. ш. 24.03286900002778026° сх. д. | |
| Статус | пам'ятка архітектури місцевого значення |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Львів[1] |
| Архітектурний стиль | модерн |
| Архітектор | Міхал Лужецький |
| Будівник | Едмунд Жихович |
| Матеріал | цегла |
| Прийнято рішення про будівництво | 6 червня 1909 |
| Відомі мешканці | Каспер Вайґель, Владислав Добжанецький |
| Адреса | 79005, м. Львів, вул. Саксаганського, 3 |
  Кам'яниця палацового саду (Україна) | |
 Кам'яниця палацового саду у Вікісховищі | |
Історія
Будинок являє собою чотириповерхову кам'яницю в стилі модернізму яка була споруджена в межах давнього саду при палаці драматурга Александера Фредра за проєктом архітектора Міхала Лужецького для власника цієї ділянки Романа Ренського, в стилі модерн з використанням модернізованих мотивів готики та ренесансу. Будівельні роботи виконувала фірма Едмунда Жиховича. 1911 року в будинку встановлено ліфт (нині не існуючий). При будівництві інвестором було самочинно внесено зміни у попередньо затверджені плани, зокрема, добудова мезоніну, що зумовило накладення штрафних санкцїй з боку міського магістрату.
Дозвіл на заселення будинку виданий 7 вересня 1910 року.
Станом на 1913 рік в цьому будинку мешкали: директор страхового товариства та цісарський радник Адольф Бреннер, лікар та професор університету Роман Ренцкі, суддя у відставці Леонард Капустинський, судовий аускульт Броніслав Дроздовський, вдова радника апеляційного суду Кароліна Литвинович, лікар Орест Литвинович, старший інженер Крайового відділу Діонізій Хорваз, податковий радник Йозеф Вейнберг, купець Михайло Дидинський, поштовий асистент Адольф Матика, електротехнік Максиміліан Бєньковський, інженер Станіслав Маєвський, Людвик Швейтцер.
Серед відомих мешканців будинку у міжвоєнний період слід згадати про львівського вченого-геодезиста Каспара Вайґеля, що мешкав в цьому будинку у 1930—1941 роках. 20 листопада 1995 року, під час проведення симпозіуму пам'яті Каспара Вайґеля у Львові, на фасаді будинку встановлено та відкрито бронзову пам'ятну таблицю вченому, роботи скульптора Василя Ярича та архітектора Михайла Бендини. Також у той самий час в будинку мешкав професор хірургії університету імені Яна Казимира Владислав Добжанецький. Він був визнаним фахівцем пластичної та трансплантаційної хірургії і вважався одним з піонерів пластичної хірургії у Польщі та засновником польської школи пластичної хірургії. 4 липня 1941 року професора Добжанецького разом з іншими науковцями було розстріляно на Вулецьких пагорбах. Також мешкали невролог Станіслав Теппа, дантист Тадеуш Каспжицький.
Нині в будинку містяться відділення АБ «Брокбізнесбанк», хостел «Під дахом», а також від 2013 року працює офіс львівської філії групи компаній «Експерт ІН».
Архітектура
Будинок є частиною щільної рядової забудови кварталу, окресленого вул. Саксаганського, Герцена та . Розташований зі східного боку вулиці Саксаганського.
Кам'яниця цегляна, тинькована (частково — з імітацією кам'яної кладки), у плані — Т-подібна. Має чотири поверхи з мезоніном, прикрашеним від фасаду аркатурним поясом, та атикове завершення. Акцентом у композиції фасаду є еркер на центральній осі з потужними консолями, якими обрамовано вхідні двері. Зовнішній вистрій доповнюють симетрично розташовані балкони з кам'яними балюстрадами.
Внутрішнє планування — секційного типу: помешкання розміщені навколо сходової клітки з шахтою ліфта у центрі корпусу.
В оформленні інтер'єру домінують елементи неоготики (балюстрада сходової клітки, імітація хрещатих склепінь у під'їзді, віконні решітки).
Примітки
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2023.
- Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 18 грудня 2021.
- Ігор Сьомочкін. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вулиця Саксаганського, 03 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 18 грудня 2021.
- Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 49, 90, 164, 188, 276, 448.
- . — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — S. 191. (пол.)
- Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939… — S. 30.
- Проєкт «Інтерактивний Львів»: вулиця Саксаганського. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 18 грудня 2021.
- І. І. Кобза, М. Р. Гжегоцький, О. Д. Луцик. Добжанецький Владислав // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — 716 с. — .
- Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939… — S. 32, 37.
Джерела
- Боляновський А. Убивство польських учених у Львові в липні 1941 року: факти, міфи, розслідування. — Львів : Національний університет «Львівська політехніка», 2011. — С. 125. — .
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Саксаганського вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 123. — .
- . — Lwów; Stryj: wydawca Franciszek Reicman, 1912. — 695 s.+84 s. (dodatek) (пол.)
- . — Lwów: wydawca Zdzisław Jaśkiewicz; Juliusz Brunelik, 1939. — 146 s. (пол.)
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta [ 7 вересня 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów-Warszawa: Ksiąźnica «Atlas», 1925. — S. 61.(пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kam yanicya palacovogo sadu abo kam yanicya Renskogo budinok pochatku XX stolittya roztashovanij v istorichnomu centri Lvova na vulici Saksaganskogo 3 Budinok vnesenij do reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya zgidno z rishennyam sesiyi Lvivskogo oblvikonkomu 381 vid 5 lipnya 1985 roku pid ohoronnim 285 m Kam yanicya palacovogo sadu49 50 07 pn sh 24 01 58 sh d 49 835389000027774387 pn sh 24 03286900002778026 sh d 49 835389000027774387 24 03286900002778026 Koordinati 49 50 07 pn sh 24 01 58 sh d 49 835389000027774387 pn sh 24 03286900002778026 sh d 49 835389000027774387 24 03286900002778026Statuspam yatka arhitekturi miscevogo znachennyaKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaLviv 1 Arhitekturnij stilmodernArhitektorMihal LuzheckijBudivnikEdmund ZhihovichMaterialceglaPrijnyato rishennya pro budivnictvo6 chervnya 1909Vidomi meshkanciKasper Vajgel Vladislav DobzhaneckijAdresa79005 m Lviv vul Saksaganskogo 3Kam yanicya palacovogo sadu Ukrayina Kam yanicya palacovogo sadu u VikishovishiIstoriyaBudinok yavlyaye soboyu chotiripoverhovu kam yanicyu v stili modernizmu yaka bula sporudzhena v mezhah davnogo sadu pri palaci dramaturga Aleksandera Fredra za proyektom arhitektora Mihala Luzheckogo dlya vlasnika ciyeyi dilyanki Romana Renskogo v stili modern z vikoristannyam modernizovanih motiviv gotiki ta renesansu Budivelni roboti vikonuvala firma Edmunda Zhihovicha 1911 roku v budinku vstanovleno lift nini ne isnuyuchij Pri budivnictvi investorom bulo samochinno vneseno zmini u poperedno zatverdzheni plani zokrema dobudova mezoninu sho zumovilo nakladennya shtrafnih sankcyij z boku miskogo magistratu Dozvil na zaselennya budinku vidanij 7 veresnya 1910 roku Stanom na 1913 rik v comu budinku meshkali direktor strahovogo tovaristva ta cisarskij radnik Adolf Brenner likar ta profesor universitetu Roman Rencki suddya u vidstavci Leonard Kapustinskij sudovij auskult Bronislav Drozdovskij vdova radnika apelyacijnogo sudu Karolina Litvinovich likar Orest Litvinovich starshij inzhener Krajovogo viddilu Dionizij Horvaz podatkovij radnik Jozef Vejnberg kupec Mihajlo Didinskij poshtovij asistent Adolf Matika elektrotehnik Maksimilian Byenkovskij inzhener Stanislav Mayevskij Lyudvik Shvejtcer Sered vidomih meshkanciv budinku u mizhvoyennij period slid zgadati pro lvivskogo vchenogo geodezista Kaspara Vajgelya sho meshkav v comu budinku u 1930 1941 rokah 20 listopada 1995 roku pid chas provedennya simpoziumu pam yati Kaspara Vajgelya u Lvovi na fasadi budinku vstanovleno ta vidkrito bronzovu pam yatnu tablicyu vchenomu roboti skulptora Vasilya Yaricha ta arhitektora Mihajla Bendini Takozh u toj samij chas v budinku meshkav profesor hirurgiyi universitetu imeni Yana Kazimira Vladislav Dobzhaneckij Vin buv viznanim fahivcem plastichnoyi ta transplantacijnoyi hirurgiyi i vvazhavsya odnim z pioneriv plastichnoyi hirurgiyi u Polshi ta zasnovnikom polskoyi shkoli plastichnoyi hirurgiyi 4 lipnya 1941 roku profesora Dobzhaneckogo razom z inshimi naukovcyami bulo rozstrilyano na Vuleckih pagorbah Takozh meshkali nevrolog Stanislav Teppa dantist Tadeush Kaspzhickij Nini v budinku mistyatsya viddilennya AB Brokbiznesbank hostel Pid dahom a takozh vid 2013 roku pracyuye ofis lvivskoyi filiyi grupi kompanij Ekspert IN ArhitekturaBudinok ye chastinoyu shilnoyi ryadovoyi zabudovi kvartalu okreslenogo vul Saksaganskogo Gercena ta Roztashovanij zi shidnogo boku vulici Saksaganskogo Kam yanicya ceglyana tinkovana chastkovo z imitaciyeyu kam yanoyi kladki u plani T podibna Maye chotiri poverhi z mezoninom prikrashenim vid fasadu arkaturnim poyasom ta atikove zavershennya Akcentom u kompoziciyi fasadu ye erker na centralnij osi z potuzhnimi konsolyami yakimi obramovano vhidni dveri Zovnishnij vistrij dopovnyuyut simetrichno roztashovani balkoni z kam yanimi balyustradami Vnutrishnye planuvannya sekcijnogo tipu pomeshkannya rozmisheni navkolo shodovoyi klitki z shahtoyu lifta u centri korpusu V oformlenni inter yeru dominuyut elementi neogotiki balyustrada shodovoyi klitki imitaciya hreshatih sklepin u pid yizdi vikonni reshitki PrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2023 d Track Q28563569d Track Q4580425 Spisok budinkiv pam yatok arhitekturi m Lvova pomichnyk org originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 18 grudnya 2021 Igor Somochkin Proyekt Interaktivnij Lviv vulicya Saksaganskogo 03 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 18 grudnya 2021 Procitovano 18 grudnya 2021 Ksiega adresowa Krol Stol Miasta Lwowa 1913 S 49 90 164 188 276 448 Lwow wydawca Franciszek Reicman 1915 S 191 pol Ilustrowany informator miasta Lwowa ze spisem miejscowosci wojewodztwa lwowskiego na rok 1939 S 30 Proyekt Interaktivnij Lviv vulicya Saksaganskogo lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 1 serpnya 2021 Procitovano 18 grudnya 2021 I I Kobza M R Gzhegockij O D Lucik Dobzhaneckij Vladislav Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2008 T 8 Dl Dya 716 s ISBN 978 966 02 4458 0 Ilustrowany informator miasta Lwowa ze spisem miejscowosci wojewodztwa lwowskiego na rok 1939 S 32 37 DzherelaBolyanovskij A Ubivstvo polskih uchenih u Lvovi v lipni 1941 roku fakti mifi rozsliduvannya Lviv Nacionalnij universitet Lvivska politehnika 2011 S 125 ISBN 978 617 607 074 0 Ilko Lemko Mihalik V Beglyarov G Saksaganskogo vul 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 S 123 ISBN 978 966 2154 24 5 Lwow Stryj wydawca Franciszek Reicman 1912 695 s 84 s dodatek pol Lwow wydawca Zdzislaw Jaskiewicz Juliusz Brunelik 1939 146 s pol Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta 7 veresnya 2021 u Wayback Machine Lwow Warszawa Ksiaznica Atlas 1925 S 61 pol