Кам'яний Брід — селище Звягельського району, Житомирської області, розташоване за 80 км від Житомиру, 21 км від Баранівки, 25 км від Звягеля і 13 км від смт Довбиш. Селище міського типу з 1938 року. Знаходиться у 30 км від залізничної станції Курне та магістралі Житомир — Звягель.
селище Кам'яний Брід | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район | Звягельський район |
Громада | Довбиська селищна громада |
Основні дані | |
Засновано | 1862 |
Статус | із 2024 року |
Площа | 4 км² |
Населення | ▼ 2533 (01.01.2018) |
Густота | 633,4 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 12720 |
Телефонний код | +380 XXX |
Географічні координати | 50°25′02″ пн. ш. 27°50′17″ сх. д. / 50.41722° пн. ш. 27.83806° сх. д.Координати: 50°25′02″ пн. ш. 27°50′17″ сх. д. / 50.41722° пн. ш. 27.83806° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 234 м |
Водойма | р. Немилянка |
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Курне |
До станції: | 30 км |
До райцентру: | |
- залізницею: | 21 км |
- автошляхами: | 24 км |
До обл. центру: | |
- фізична: | 80 км |
Селищна влада | |
Адреса | 12720, Житомирська область, Звягельський район, смт. Кам'яний Брід, вул. Л. Українки, 22 |
Голова селищної ради | Хом'як Олег Михайлович |
Карта | |
Кам'яний Брід | |
Кам'яний Брід | |
Кам'яний Брід у Вікісховищі |
Історія
Селище засноване в 1862 році. 1895 року на заводі застрайкували робітники, у листопаді 1903 року —вдруге; 1906 року відбулася маївка. Радянську владу встановлено в січні 1918 року.
270 жителів селища були учасниками Великої Вітчизняної війни, 102 з них загинуло. За героїзм, виявлений у боях з німецькими фашистами, 132 чоловіка удостоєні бойових орденів та медалей.
На честь загиблих односельців та 9 воїнів-визволителів встановлено 2 пам’ятники та обеліск Слави.
В селищі проживав колишній матрос крейсера «Аврора», учасник штурму Зимового палацу Г. Є. Віслобоков.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Кам'янобрідську селищну Раду Дзержинського району до складу Новоград-Волинського району.
Сучасність
Довкола Кам'яного Броду розташовані такі села як: Тартак, Жовте, Дібровка (колишнє Дерманка). Поблизу Тартака виявлено залишки давньоруського поселення. З усіх сторін Кам'яний Брід оточений мішаними лісами. Через Кам'яний Брід протікає річка Немилянка з правою притокою Шабер, річка Лісопілка та річка Дорогань Також в Кам'яному Броді є санаторій, в якому відпочивають діти, постраждалі внаслідок Чорнобильської аварії. Ще є два кар'єри, з яких колись видобували каміння (зараз вони заповненні водою). І як би не згадати про Православну Церкву, яку люди вибудували власними коштами і руками. Також в Кам'яному Броді є кілька невеличких протестантських громад і громада Свідків Єгови.
У Кам'янобрідській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів в наш час навчається близько 280 учнів, будівля школи двоповерхова, частина якої була побудована ще перед Другою світовою війною.
Дорога, яка пролягає через Кам'яний Брід, викладена бруківкою, її протяжність від смт Довбиш до села Рогачів 21 км.
Більшість населення для пересування по селищу користується велосипедами. Для вантажних перевезень досі часто застосовується гужовий транспорт.
Історія Римо-католицького костелу під патронатом св. Терези від Дитятка Ісус
Римо-католицький костел в Кам'яному Броді існував ще до Другої Світової Війни. Знаходився він з правого боку при в'їзді до Кам'яного Броду зі сторони Довбиша. Відомо, що цей костел у 1931 році обслуговував отець (ксьондз) Павел Гнатович Велик, який постійно проживав в м. Новоград-Волинський (Звягель).
У 1945 році костел в Кам'яному Броді обслуговував отець Яновський з Житомира, а коли він захворів, то отець Станіслав Щипта (також з Житомира).
Костел був замкнений у 1958 році на розказ комуністичної влади. Речі, які служили до Літургії, людьми були перевезені до костелу в с. Слобода. Хоча костел і був замкнений, однак люди збирались на молитву по домівках, а в неділю і свята їздили, хто міг і хто мав чим їхати на Службу Божу в такі місцевості як: Житомир, Полонне, Новоград-Волинський, Слобідка.
Також в даному часі з послугою до Кам'яного Броду приїздив отець Вітко, пробощ (парох) з Новограда-Волинського. Служба Божа тоді правилась на католицькому цвинтарі (в Кам'яному Броді є три цвинтарі: католицький, православний і єврейський).
Зараз по цьому костелі залишилось лише місце. Правдоподібно костел був зруйнований комуністичною владою. Восени 1990 року для римо-католиків в Кам'яному Броді було дуже велике свято, бо перший раз за багато років у цій місцевості відправлялась Служба Божа. Люди приготували шопу, поставили стіл, який накрили білою скатертиною. В Кам'яному Броді проживає близько 3 тис. мешканців, і понад половина з них має католицьке коріння. Першим пробощем в Кам'яному Броді був отець Станіслав Фірут SAC. Він також побудував костел, плебанію (дім, де живе священик). Костел був посвячений 24 вересня 1991 року єпископом києво-житомирської єпархії Яном Пурвінським. Постійних прихожан в парафії налічується близько 300 осіб, 100 з яких це діти і молодь. В парафії працюють також сестри паллотинки, вони провадять катихези (наука релігії) для дітей, провадять кухню для вбогих, доглядають за порядком в костелі.
З 1996 по 1999 рік в Кам'яному Броді був проваджений постулат для кандидатів до Товариства Отців Паллотинів. В травні 2000 року для мешканців Кам'яного Броду було ще одне знаменне свято — в Житомирському кафедральному соборі вище згадуваним єпископом Яном Пурвінським був висвячений перший священик з цієї парафії, який має ім'я отець Віталій Горбатих SAC (на даний час він навчається в Римі, закінчує писати докторську дисертацію з канонічного права).
Після отця Станіслава Фірута SAC пробощем у Кам'яному Броді був о. Віктор Матушевський SAC. А зараз пробощем є о. Андрій Муха SAC. Як вікарії (заступники пароха) в Кам'яному Броді працювали такі священики: о. Андрій Бафельтовський SAC, о. Франциск Гомульчак SAC, о. Віктор Циран SAC, о. Андрій Муха SAC, о. Януш Гаврих SAC, о. Станіслав Кантор SAC і брат (монах) Іван Березін SAC.
Історія Кам'яного Броду
Кам'яний Брід - одне із шести селищ такої назви колишнього Радянського Союзу, розташоване серед лісу на річці Немилянці - правої притоки річки Случ у своєрідному трикутнику утвореного вже відомими селищами Довбиша, Баранівки і міста Новоград-Волинського.
Це селище, або ще за колишньою ознакою містечко, не має твердої дати свого виникнення. Якщо в невеличкій замітці «Історії міст і сіл України» зазначено, що Кам'яний Брід саме Баранівського району виник у 1862 році, то це без посилання на джерело історичного визначення, як і сумнівне в своїй достовірності.
Скоріш це селище нині міського типу виникло в першій половині дев'ятнадцятого століття, завдячуючи першим хатам дьогтьогонів, які облюбували одне із мальовничих місць на березі тихоплинної лісової річечки.
З яких часів це лісове помешкання зажило таку назву існує кілька пояснень без твердих переконань. Одне із них спирається на той факт, що першими забудовниками тих хат були поляки саме з подібних польських місць, де вже давно подібна лісова річка має назву Кам'яний Брід. І якщо ця назва не прижилась до нашої річки, а згодом її занесли на карти, як Немилянкою, тому що впадає в Случ саме найближче від села Немильня, то поселення зажило саме такої назви.
Що ж до іншого походження, то воно має теж право на існування, бо зародилось неначе від того, що річка протікала лісовими хащами та болотами і її було здолати без особливих пригод саме там, де її береги і дно мали камінну основу. До того ж така місцина мала щонайбільше біля кількох десятків метрів. Тому кожен мав віднайти цей своєрідний кам'яний брід, щоб подорожувати далі. Одним словом, мабуть із цих двох припущень одно і послужило назві лісовому поселенню - Кам'яний Брід, яка прижилась і якою, начебто, споконвічно задоволені усі, хто проживає, і проживає саме в цьому із шести існуючих Кам'яних Бродів.
Свою утриманість як і історичний розвиток, селище завдячує місцевому фаянсовому заводу. Але і має ще до того природну своєрідну гордість, до якої можна віднести ліс і річку, як і своє розташування з причетністю відразу до кількох районів, з поміж яких найближче майже в кількохстах метрів до Новоград-Волинського та Червоноармійського.
Ліс своїми кремезними широковітими дубами, вічнозеленими стрункими соснами та білокорими березами обступив селище з усіх сторін і простягається від двох, а в окремих напрямках на десятки кілометрів.
Споконвічно ліс неначе охороняє кам'янобрідців від різних бід та дарує їм будівельні матеріали, дрова, як і різні харчі у вигляді різних ягід, грибів, та різноманітних лікарських рослин.
Нерідко все в ті ж тяжкі випробування лісові хащі являлись надійним притулком. Загалом ця природна споконвічна окраса селища заслуговує на присвячення окремих сторінок розповіді в цій книзі.
Ще до виникнення в цій місцевості фаянсового підприємства, своєрідний лісовий хутір, крім згаданих дьогтьогонів та інших працівників лісу, обзаводиться водяним млином. Мабуть його поява на березі лісової річки була ще до зведення вітряків, один із яких, що біля села Владана, достоявсь до п'ятдесятих літ двадцятого століття.
З позиції нинішніх днів начебто важко повірити, що води цієї тихоплинної і часто пересохлої річечки могли крутити нелегкі каміння жорен. Проте крутили. І навіть, як пригадували колишні старожили, ті жорна видавали гарне борошно. Тому що господар цього млина при допомозі жителів довколишніх сіл і хуторів прямо по руслу річечки обладнав два ставки для створення запасу води, яка направлялась на колесо того млина навіть за посушливої погоди.
Згодом ті ставки стануть у пригоді фаянсовій фабриці, власник якої обкладе береги дубовими цямринами, а вода із них самотьоком по дерев’яних жолобах направлятиметься на фабрику. До того ж до тих ставків буде прикріплена людина і в воду не допускатиметься домашня плаваюча птиця, а жінкам заборонено було прати як і використовувати воду в ставках за іншими призначеннями. То ж слід гадати — риба в них розкошувала. її там роками ніхто не ловив.
Взагалі річка була багата живністю як і її берегові зарослі кишіли різним птаством, звіриною, а прибережні галявини ще й багатіли різнотрав’ям як і лікарськими рослинами.
Згодом в багатьох місцях попритулюються до тієї річечки чимало хат і утворять хутори Золотьок, Красне та інші. В основному їх заселяли польські та німецькі сім'ї.
Що ж до тієї місцини, якій згодом судилось стати містечком фаянсовиків, то вона заселялась спочатку не суцільними поселеннями. Облюбовувались підвищення біля річки, потім вклинення до лісу, яке згодом отримає назву Собачівка і носитиме її за сотню років.
Чи не першою вулицею стане дорога від згаданого водяного млина і в напрямку до села Немильня. Ця дорога буде з'єднуючою між містечком і хуторами Батіг, Фіняк, та селом Червона Двірка і далі через урочище Хребча сягатиме сіл Острожка і Рогачева, і слугуватиме пішим і кінним, аж до появи шосейки Довбиш-Рогачів.
Саме ця вулиця в містечку виявиться у природному розташуванні найвищою і, чи не з цієї причини буде облюбована переважною більшістю єврейських поселенців. Вона ж і буде багатшою на різні торговельні лавки. На ній з часом з'явиться корчма, штольня та інші заклади. Одним словом, стане центральною вулицею, хоч ще довго поодинокі ясени, берези та сосни свідчитимуть про її лісове виникнення. Взагалі окремі тасьма з різних кущів та кучки дерев ще довго будуть доказом про виникнення містечка саме в лісі. Пригадують, що ще в 20-30-ті роки двадцятого століття в багатьох місцях селища прямо чи не біля хат виводились дикі качки.
Хоч уже й було забудовано фабрику та Кам'яний Брід як поселення, та ще не дуже поспішали із зведенням хат. В основному робітниками порцелянової фабрики ставали жителі довколишніх сіл і хуторів. І лише чи не з прибуттям єврейських сімей містечко переживає помітну забудову і то виключно за рахунок так званих бараків - довгих хат на кілька сімей. Кілька з цих будівель «дожили» до повоєнного часу другої світової війни. (Можливо фото бараків довоенного часу).
В основному містечко зростає кількістю хат, як і згодом кам'яних забудов у 20-30 роки. А ще помітніше, коли настане час ліквідації довколишніх хуторних поселень, більшість із яких поселенці із Батога, Дідки, Золотька та Красного потягнуться до Кам'яного Броду зі своїми хатами саме в 1938-1939 роках. І саме ті оберуть місцем проживання Кам'яний Брід, хто був якимось чином причетним до заводу. А таких було немало, адже завод постійно перебудовувавсь та і нарощував кількість випуску своєї продукції.
Жителі містечка не були робітниками фабрики в стані пролетаріату. Вони залишались селянами і мали відрізки землі не лише біля хат, але і в тих місцях де були чималі орні поля. І це стосувалось в однаковій мірі як українців, так і поляків та євреїв. І всі однаково мали якусь живність в хлівах. Хто більше, хто менше, але всі.
З рукопису книги Валентина Словачевського
Історія Кам'янобрідського фаянсового заводу
Завод заснований в середині 60-х років XIX століття і був власністю княгині Яблонської і графа Тишкевича. Спочатку завод виготовляв різний медичний посуд, настінні прикраси і невеличкі вироби для домашнього вжитку з порцеляни та напівпорцеляни. На початку другої половини XIX ст. завод був орендований австрійською сім'єю Айзика Земелевича Зусмана, яка пізніше, в 1876 році заснувала Кам'янобрідське порцелянове виробництво дорогоцінних речей з використанням німецьких технологій, саксонських деко лей і фарб. Продукцію реалізували в Польщу, Німеччину, Австрію та інші країни Європи.
Через сто років, у 1954—1964 роках, завод перейшов на виготовлення фаянсової продукції. Новий розквіт заводу припав за 60-і роки, відколи головною художницею стала Ася Макеєва. Відтоді вироби заводу, тарелі, скульптури, сервізи і вази здобували призові місця на міжнародних виставках. Сьогодні вони експонуються у багатьох музеях України, є вони і у відомих колекціонерів.
Після реконструкції в 2000 році номенклатура продукції відновилась. Теперішній асортимент представлений фаянсовими тарілками, наборами столових і кавових сервізів, сувенірними і різними виробами сучасних форм, які користуються попитом в Україні і за її межами.
Станом на вересень 2021 р. цей завод повністю зруйнований.
Історія єврейської громади
Найбільш ранні відомості про місцеву єврейську громаду походять з 1897 року. Діяли три синагоги (в тому числі одна на фаянсовому заводі Зусмана. Вона в 1928 році була закрита й передана під місцевий клуб). Місцеві євреї були прихильниками чорнобильського хасидизму (останній реббе-цадик був Герш-лейб (Цві-Ар'є) Тверський (Макарів-Бердичів). Сам власник заводу — Зусман, проживав У Бердичеві, поруч з будинком цадика.
У 1919 році відбувся погром. Єврейське кладовище було засноване у 1919 році після погрому, що забрав життя близько 200 євреїв, в тому числі місцевого рабина Шмуеля Шварцтейна. Згодом на цьому кладовищі були поховання євреїв із сусіднього селища Довбиш. До наших часів більшість могил зруйновано, без написів.
Цвинтар розділено на дві частини: чоловічий та жіночий. До 1917 року в містечку діяло відділення партії Бунд. Також з відомих особистостей містечка був Хаїм-Лейзер Перельмутер, начальник першого в місті поштамту і революціонер Бунду.
На одному з кар'єрів 24 травня 2009 року був відкритий пам'ятник євреям, розстріляним під час Другої світової війни. Ініціатором встановлення виступив президент Російського єврейського конгресу Юрій Каннер, який народився і виріс в Кам'яному Броді. Меморіал створений на згадку про жертви Голокосту на Житомирщині, також присвячений пам'яті його родичів, які загинули тут.
Населення
За даними перепису населення 1939 року в Кам'яному Броді проживало 2335 осіб: євреїв — 36,7 % або 857 осіб, українців — 35,4 % або 826 осіб, поляків — 22 % або 514 осіб, інших національностей — 5,9 % або 138 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,01% |
російська | 1,76% |
інші/не вказали | 0,23% |
Відомі персоналії
- Уродженці
- Григорій Гришко — український військовий і громадський діяч, інженер, педагог та перекладач, голова Одеської військової ради, командир Окремої легкої батареї Запорозької дивізії, командир 3-ї батареї 1-ї Запорозької гарматної бригади; хорунжий 4-го Запорозького полку ім. Богдана Хмельницького, підполковник Армії УНР.
- Костянтин Дронговський (1984—2014) — український військовик, солдат ЗСУ, учасник російсько-української війни.
- Степан Криворучко (1904—1998) — український мовознавець, живописець та мистецтвознавець.
Див. також
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
- . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 3 листопада 2016.
- . Архів оригіналу за 28 січня 2021.
- . Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 18 липня 2018.
- . Демоскоп (рос.). Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 5 серпня 2017.
Посилання
- Паллотини Парафія Святої Терези від Дитяти Ісус [ 24 квітня 2010 у Wayback Machine.]
- Баранівська районна державна адміністрація Житомирської області[недоступне посилання з квітня 2019]
- (рос.)
- ЕСУ [ 22 вересня 2018 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Житомирської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kam yanij Brid selishe Zvyagelskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti roztashovane za 80 km vid Zhitomiru 21 km vid Baranivki 25 km vid Zvyagelya i 13 km vid smt Dovbish Selishe miskogo tipu z 1938 roku Znahoditsya u 30 km vid zaliznichnoyi stanciyi Kurne ta magistrali Zhitomir Zvyagel selishe Kam yanij BridKrayina UkrayinaOblast Zhitomirska oblastRajon Zvyagelskij rajonGromada Dovbiska selishna gromadaOsnovni daniZasnovano 1862Status iz 2024 rokuPlosha 4 km Naselennya 2533 01 01 2018 Gustota 633 4 osib km Poshtovij indeks 12720Telefonnij kod 380 XXXGeografichni koordinati 50 25 02 pn sh 27 50 17 sh d 50 41722 pn sh 27 83806 sh d 50 41722 27 83806 Koordinati 50 25 02 pn sh 27 50 17 sh d 50 41722 pn sh 27 83806 sh d 50 41722 27 83806Visota nad rivnem morya 234 mVodojma r NemilyankaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya KurneDo stanciyi 30 kmDo rajcentru zalizniceyu 21 km avtoshlyahami 24 kmDo obl centru fizichna 80 kmSelishna vladaAdresa 12720 Zhitomirska oblast Zvyagelskij rajon smt Kam yanij Brid vul L Ukrayinki 22Golova selishnoyi radi Hom yak Oleg MihajlovichKartaKam yanij BridKam yanij BridKam yanij Brid u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kam yanij Brid IstoriyaSelishe zasnovane v 1862 roci 1895 roku na zavodi zastrajkuvali robitniki u listopadi 1903 roku vdruge 1906 roku vidbulasya mayivka Radyansku vladu vstanovleno v sichni 1918 roku 270 zhiteliv selisha buli uchasnikami Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni 102 z nih zaginulo Za geroyizm viyavlenij u boyah z nimeckimi fashistami 132 cholovika udostoyeni bojovih ordeniv ta medalej Na chest zagiblih odnoselciv ta 9 voyiniv vizvoliteliv vstanovleno 2 pam yatniki ta obelisk Slavi V selishi prozhivav kolishnij matros krejsera Avrora uchasnik shturmu Zimovogo palacu G Ye Vislobokov 05 02 1965 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR peredano Kam yanobridsku selishnu Radu Dzerzhinskogo rajonu do skladu Novograd Volinskogo rajonu SuchasnistDovkola Kam yanogo Brodu roztashovani taki sela yak Tartak Zhovte Dibrovka kolishnye Dermanka Poblizu Tartaka viyavleno zalishki davnoruskogo poselennya Z usih storin Kam yanij Brid otochenij mishanimi lisami Cherez Kam yanij Brid protikaye richka Nemilyanka z pravoyu pritokoyu Shaber richka Lisopilka ta richka Dorogan Takozh v Kam yanomu Brodi ye sanatorij v yakomu vidpochivayut diti postrazhdali vnaslidok Chornobilskoyi avariyi She ye dva kar yeri z yakih kolis vidobuvali kaminnya zaraz voni zapovnenni vodoyu I yak bi ne zgadati pro Pravoslavnu Cerkvu yaku lyudi vibuduvali vlasnimi koshtami i rukami Takozh v Kam yanomu Brodi ye kilka nevelichkih protestantskih gromad i gromada Svidkiv Yegovi U Kam yanobridskij zagalnoosvitnij shkoli I III stupeniv v nash chas navchayetsya blizko 280 uchniv budivlya shkoli dvopoverhova chastina yakoyi bula pobudovana she pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu Doroga yaka prolyagaye cherez Kam yanij Brid vikladena brukivkoyu yiyi protyazhnist vid smt Dovbish do sela Rogachiv 21 km Bilshist naselennya dlya peresuvannya po selishu koristuyetsya velosipedami Dlya vantazhnih perevezen dosi chasto zastosovuyetsya guzhovij transport Istoriya Rimo katolickogo kostelu pid patronatom sv Terezi vid Dityatka IsusSuchasnij kostelObelisk voyinam sho zaginuli pid chas nimecko radyanskoyi vijni bilya stin Kam yanobridskogo fayansovogo zavodu Rimo katolickij kostel v Kam yanomu Brodi isnuvav she do Drugoyi Svitovoyi Vijni Znahodivsya vin z pravogo boku pri v yizdi do Kam yanogo Brodu zi storoni Dovbisha Vidomo sho cej kostel u 1931 roci obslugovuvav otec ksondz Pavel Gnatovich Velik yakij postijno prozhivav v m Novograd Volinskij Zvyagel U 1945 roci kostel v Kam yanomu Brodi obslugovuvav otec Yanovskij z Zhitomira a koli vin zahvoriv to otec Stanislav Shipta takozh z Zhitomira Kostel buv zamknenij u 1958 roci na rozkaz komunistichnoyi vladi Rechi yaki sluzhili do Liturgiyi lyudmi buli perevezeni do kostelu v s Sloboda Hocha kostel i buv zamknenij odnak lyudi zbiralis na molitvu po domivkah a v nedilyu i svyata yizdili hto mig i hto mav chim yihati na Sluzhbu Bozhu v taki miscevosti yak Zhitomir Polonne Novograd Volinskij Slobidka Takozh v danomu chasi z poslugoyu do Kam yanogo Brodu priyizdiv otec Vitko probosh paroh z Novograda Volinskogo Sluzhba Bozha todi pravilas na katolickomu cvintari v Kam yanomu Brodi ye tri cvintari katolickij pravoslavnij i yevrejskij Zaraz po comu kosteli zalishilos lishe misce Pravdopodibno kostel buv zrujnovanij komunistichnoyu vladoyu Voseni 1990 roku dlya rimo katolikiv v Kam yanomu Brodi bulo duzhe velike svyato bo pershij raz za bagato rokiv u cij miscevosti vidpravlyalas Sluzhba Bozha Lyudi prigotuvali shopu postavili stil yakij nakrili biloyu skatertinoyu V Kam yanomu Brodi prozhivaye blizko 3 tis meshkanciv i ponad polovina z nih maye katolicke korinnya Pershim proboshem v Kam yanomu Brodi buv otec Stanislav Firut SAC Vin takozh pobuduvav kostel plebaniyu dim de zhive svyashenik Kostel buv posvyachenij 24 veresnya 1991 roku yepiskopom kiyevo zhitomirskoyi yeparhiyi Yanom Purvinskim Postijnih prihozhan v parafiyi nalichuyetsya blizko 300 osib 100 z yakih ce diti i molod V parafiyi pracyuyut takozh sestri pallotinki voni provadyat katihezi nauka religiyi dlya ditej provadyat kuhnyu dlya vbogih doglyadayut za poryadkom v kosteli Z 1996 po 1999 rik v Kam yanomu Brodi buv provadzhenij postulat dlya kandidativ do Tovaristva Otciv Pallotiniv V travni 2000 roku dlya meshkanciv Kam yanogo Brodu bulo she odne znamenne svyato v Zhitomirskomu kafedralnomu sobori vishe zgaduvanim yepiskopom Yanom Purvinskim buv visvyachenij pershij svyashenik z ciyeyi parafiyi yakij maye im ya otec Vitalij Gorbatih SAC na danij chas vin navchayetsya v Rimi zakinchuye pisati doktorsku disertaciyu z kanonichnogo prava Pislya otcya Stanislava Firuta SAC proboshem u Kam yanomu Brodi buv o Viktor Matushevskij SAC A zaraz proboshem ye o Andrij Muha SAC Yak vikariyi zastupniki paroha v Kam yanomu Brodi pracyuvali taki svyasheniki o Andrij Bafeltovskij SAC o Francisk Gomulchak SAC o Viktor Ciran SAC o Andrij Muha SAC o Yanush Gavrih SAC o Stanislav Kantor SAC i brat monah Ivan Berezin SAC Istoriya Kam yanogo BroduKam yanij Brid odne iz shesti selish takoyi nazvi kolishnogo Radyanskogo Soyuzu roztashovane sered lisu na richci Nemilyanci pravoyi pritoki richki Sluch u svoyeridnomu trikutniku utvorenogo vzhe vidomimi selishami Dovbisha Baranivki i mista Novograd Volinskogo Ce selishe abo she za kolishnoyu oznakoyu mistechko ne maye tverdoyi dati svogo viniknennya Yaksho v nevelichkij zamitci Istoriyi mist i sil Ukrayini zaznacheno sho Kam yanij Brid same Baranivskogo rajonu vinik u 1862 roci to ce bez posilannya na dzherelo istorichnogo viznachennya yak i sumnivne v svoyij dostovirnosti Skorish ce selishe nini miskogo tipu viniklo v pershij polovini dev yatnadcyatogo stolittya zavdyachuyuchi pershim hatam dogtogoniv yaki oblyubuvali odne iz malovnichih misc na berezi tihoplinnoyi lisovoyi richechki Z yakih chasiv ce lisove pomeshkannya zazhilo taku nazvu isnuye kilka poyasnen bez tverdih perekonan Odne iz nih spirayetsya na toj fakt sho pershimi zabudovnikami tih hat buli polyaki same z podibnih polskih misc de vzhe davno podibna lisova richka maye nazvu Kam yanij Brid I yaksho cya nazva ne prizhilas do nashoyi richki a zgodom yiyi zanesli na karti yak Nemilyankoyu tomu sho vpadaye v Sluch same najblizhche vid sela Nemilnya to poselennya zazhilo same takoyi nazvi Sho zh do inshogo pohodzhennya to vono maye tezh pravo na isnuvannya bo zarodilos nenache vid togo sho richka protikala lisovimi hashami ta bolotami i yiyi bulo zdolati bez osoblivih prigod same tam de yiyi beregi i dno mali kaminnu osnovu Do togo zh taka miscina mala shonajbilshe bilya kilkoh desyatkiv metriv Tomu kozhen mav vidnajti cej svoyeridnij kam yanij brid shob podorozhuvati dali Odnim slovom mabut iz cih dvoh pripushen odno i posluzhilo nazvi lisovomu poselennyu Kam yanij Brid yaka prizhilas i yakoyu nachebto spokonvichno zadovoleni usi hto prozhivaye i prozhivaye same v comu iz shesti isnuyuchih Kam yanih Brodiv Svoyu utrimanist yak i istorichnij rozvitok selishe zavdyachuye miscevomu fayansovomu zavodu Ale i maye she do togo prirodnu svoyeridnu gordist do yakoyi mozhna vidnesti lis i richku yak i svoye roztashuvannya z prichetnistyu vidrazu do kilkoh rajoniv z pomizh yakih najblizhche majzhe v kilkohstah metriv do Novograd Volinskogo ta Chervonoarmijskogo Lis svoyimi kremeznimi shirokovitimi dubami vichnozelenimi strunkimi sosnami ta bilokorimi berezami obstupiv selishe z usih storin i prostyagayetsya vid dvoh a v okremih napryamkah na desyatki kilometriv Spokonvichno lis nenache ohoronyaye kam yanobridciv vid riznih bid ta daruye yim budivelni materiali drova yak i rizni harchi u viglyadi riznih yagid gribiv ta riznomanitnih likarskih roslin Neridko vse v ti zh tyazhki viprobuvannya lisovi hashi yavlyalis nadijnim pritulkom Zagalom cya prirodna spokonvichna okrasa selisha zaslugovuye na prisvyachennya okremih storinok rozpovidi v cij knizi She do viniknennya v cij miscevosti fayansovogo pidpriyemstva svoyeridnij lisovij hutir krim zgadanih dogtogoniv ta inshih pracivnikiv lisu obzavoditsya vodyanim mlinom Mabut jogo poyava na berezi lisovoyi richki bula she do zvedennya vitryakiv odin iz yakih sho bilya sela Vladana dostoyavs do p yatdesyatih lit dvadcyatogo stolittya Z poziciyi ninishnih dniv nachebto vazhko poviriti sho vodi ciyeyi tihoplinnoyi i chasto peresohloyi richechki mogli krutiti nelegki kaminnya zhoren Prote krutili I navit yak prigaduvali kolishni starozhili ti zhorna vidavali garne boroshno Tomu sho gospodar cogo mlina pri dopomozi zhiteliv dovkolishnih sil i hutoriv pryamo po ruslu richechki obladnav dva stavki dlya stvorennya zapasu vodi yaka napravlyalas na koleso togo mlina navit za posushlivoyi pogodi Zgodom ti stavki stanut u prigodi fayansovij fabrici vlasnik yakoyi obklade beregi dubovimi cyamrinami a voda iz nih samotokom po derev yanih zholobah napravlyatimetsya na fabriku Do togo zh do tih stavkiv bude prikriplena lyudina i v vodu ne dopuskatimetsya domashnya plavayucha pticya a zhinkam zaboroneno bulo prati yak i vikoristovuvati vodu v stavkah za inshimi priznachennyami To zh slid gadati riba v nih rozkoshuvala yiyi tam rokami nihto ne loviv Vzagali richka bula bagata zhivnistyu yak i yiyi beregovi zarosli kishili riznim ptastvom zvirinoyu a priberezhni galyavini she j bagatili riznotrav yam yak i likarskimi roslinami Zgodom v bagatoh miscyah popritulyuyutsya do tiyeyi richechki chimalo hat i utvoryat hutori Zolotok Krasne ta inshi V osnovnomu yih zaselyali polski ta nimecki sim yi Sho zh do tiyeyi miscini yakij zgodom sudilos stati mistechkom fayansovikiv to vona zaselyalas spochatku ne sucilnimi poselennyami Oblyubovuvalis pidvishennya bilya richki potim vklinennya do lisu yake zgodom otrimaye nazvu Sobachivka i nositime yiyi za sotnyu rokiv Chi ne pershoyu vuliceyu stane doroga vid zgadanogo vodyanogo mlina i v napryamku do sela Nemilnya Cya doroga bude z yednuyuchoyu mizh mistechkom i hutorami Batig Finyak ta selom Chervona Dvirka i dali cherez urochishe Hrebcha syagatime sil Ostrozhka i Rogacheva i sluguvatime pishim i kinnim azh do poyavi shosejki Dovbish Rogachiv Same cya vulicya v mistechku viyavitsya u prirodnomu roztashuvanni najvishoyu i chi ne z ciyeyi prichini bude oblyubovana perevazhnoyu bilshistyu yevrejskih poselenciv Vona zh i bude bagatshoyu na rizni torgovelni lavki Na nij z chasom z yavitsya korchma shtolnya ta inshi zakladi Odnim slovom stane centralnoyu vuliceyu hoch she dovgo poodinoki yaseni berezi ta sosni svidchitimut pro yiyi lisove viniknennya Vzagali okremi tasma z riznih kushiv ta kuchki derev she dovgo budut dokazom pro viniknennya mistechka same v lisi Prigaduyut sho she v 20 30 ti roki dvadcyatogo stolittya v bagatoh miscyah selisha pryamo chi ne bilya hat vivodilis diki kachki Hoch uzhe j bulo zabudovano fabriku ta Kam yanij Brid yak poselennya ta she ne duzhe pospishali iz zvedennyam hat V osnovnomu robitnikami porcelyanovoyi fabriki stavali zhiteli dovkolishnih sil i hutoriv I lishe chi ne z pributtyam yevrejskih simej mistechko perezhivaye pomitnu zabudovu i to viklyuchno za rahunok tak zvanih barakiv dovgih hat na kilka simej Kilka z cih budivel dozhili do povoyennogo chasu drugoyi svitovoyi vijni Mozhlivo foto barakiv dovoennogo chasu V osnovnomu mistechko zrostaye kilkistyu hat yak i zgodom kam yanih zabudov u 20 30 roki A she pomitnishe koli nastane chas likvidaciyi dovkolishnih hutornih poselen bilshist iz yakih poselenci iz Batoga Didki Zolotka ta Krasnogo potyagnutsya do Kam yanogo Brodu zi svoyimi hatami same v 1938 1939 rokah I same ti oberut miscem prozhivannya Kam yanij Brid hto buv yakimos chinom prichetnim do zavodu A takih bulo nemalo adzhe zavod postijno perebudovuvavs ta i naroshuvav kilkist vipusku svoyeyi produkciyi Zhiteli mistechka ne buli robitnikami fabriki v stani proletariatu Voni zalishalis selyanami i mali vidrizki zemli ne lishe bilya hat ale i v tih miscyah de buli chimali orni polya I ce stosuvalos v odnakovij miri yak ukrayinciv tak i polyakiv ta yevreyiv I vsi odnakovo mali yakus zhivnist v hlivah Hto bilshe hto menshe ale vsi Z rukopisu knigi Valentina SlovachevskogoIstoriya Kam yanobridskogo fayansovogo zavoduDokladnishe Kam yanobridskij fayansovij zavod Zavod zasnovanij v seredini 60 h rokiv XIX stolittya i buv vlasnistyu knyagini Yablonskoyi i grafa Tishkevicha Spochatku zavod vigotovlyav riznij medichnij posud nastinni prikrasi i nevelichki virobi dlya domashnogo vzhitku z porcelyani ta napivporcelyani Na pochatku drugoyi polovini XIX st zavod buv orendovanij avstrijskoyu sim yeyu Ajzika Zemelevicha Zusmana yaka piznishe v 1876 roci zasnuvala Kam yanobridske porcelyanove virobnictvo dorogocinnih rechej z vikoristannyam nimeckih tehnologij saksonskih deko lej i farb Produkciyu realizuvali v Polshu Nimechchinu Avstriyu ta inshi krayini Yevropi Cherez sto rokiv u 1954 1964 rokah zavod perejshov na vigotovlennya fayansovoyi produkciyi Novij rozkvit zavodu pripav za 60 i roki vidkoli golovnoyu hudozhniceyu stala Asya Makeyeva Vidtodi virobi zavodu tareli skulpturi servizi i vazi zdobuvali prizovi miscya na mizhnarodnih vistavkah Sogodni voni eksponuyutsya u bagatoh muzeyah Ukrayini ye voni i u vidomih kolekcioneriv Pislya rekonstrukciyi v 2000 roci nomenklatura produkciyi vidnovilas Teperishnij asortiment predstavlenij fayansovimi tarilkami naborami stolovih i kavovih serviziv suvenirnimi i riznimi virobami suchasnih form yaki koristuyutsya popitom v Ukrayini i za yiyi mezhami Stanom na veresen 2021 r cej zavod povnistyu zrujnovanij Istoriya yevrejskoyi gromadiNajbilsh ranni vidomosti pro miscevu yevrejsku gromadu pohodyat z 1897 roku Diyali tri sinagogi v tomu chisli odna na fayansovomu zavodi Zusmana Vona v 1928 roci bula zakrita j peredana pid miscevij klub Miscevi yevreyi buli prihilnikami chornobilskogo hasidizmu ostannij rebbe cadik buv Gersh lejb Cvi Ar ye Tverskij Makariv Berdichiv Sam vlasnik zavodu Zusman prozhivav U Berdichevi poruch z budinkom cadika U 1919 roci vidbuvsya pogrom Yevrejske kladovishe bulo zasnovane u 1919 roci pislya pogromu sho zabrav zhittya blizko 200 yevreyiv v tomu chisli miscevogo rabina Shmuelya Shvarctejna Zgodom na comu kladovishi buli pohovannya yevreyiv iz susidnogo selisha Dovbish Do nashih chasiv bilshist mogil zrujnovano bez napisiv Cvintar rozdileno na dvi chastini cholovichij ta zhinochij Do 1917 roku v mistechku diyalo viddilennya partiyi Bund Takozh z vidomih osobistostej mistechka buv Hayim Lejzer Perelmuter nachalnik pershogo v misti poshtamtu i revolyucioner Bundu Na odnomu z kar yeriv 24 travnya 2009 roku buv vidkritij pam yatnik yevreyam rozstrilyanim pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Iniciatorom vstanovlennya vistupiv prezident Rosijskogo yevrejskogo kongresu Yurij Kanner yakij narodivsya i viris v Kam yanomu Brodi Memorial stvorenij na zgadku pro zhertvi Golokostu na Zhitomirshini takozh prisvyachenij pam yati jogo rodichiv yaki zaginuli tut NaselennyaZa danimi perepisu naselennya 1939 roku v Kam yanomu Brodi prozhivalo 2335 osib yevreyiv 36 7 abo 857 osib ukrayinciv 35 4 abo 826 osib polyakiv 22 abo 514 osib inshih nacionalnostej 5 9 abo 138 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 98 01 rosijska 1 76 inshi ne vkazali 0 23 Vidomi personaliyiUrodzhenciGrigorij Grishko ukrayinskij vijskovij i gromadskij diyach inzhener pedagog ta perekladach golova Odeskoyi vijskovoyi radi komandir Okremoyi legkoyi batareyi Zaporozkoyi diviziyi komandir 3 yi batareyi 1 yi Zaporozkoyi garmatnoyi brigadi horunzhij 4 go Zaporozkogo polku im Bogdana Hmelnickogo pidpolkovnik Armiyi UNR Kostyantin Drongovskij 1984 2014 ukrayinskij vijskovik soldat ZSU uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Stepan Krivoruchko 1904 1998 ukrayinskij movoznavec zhivopisec ta mistectvo znavec Div takozhKam yanobridska shkola Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zhitomirska oblast PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2018 roku PDF Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 3 listopada 2016 Arhiv originalu za 28 sichnya 2021 Arhiv originalu za 18 lipnya 2018 Procitovano 18 lipnya 2018 Demoskop ros Arhiv originalu za 5 serpnya 2017 Procitovano 5 serpnya 2017 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaPallotini Parafiya Svyatoyi Terezi vid Dityati Isus 24 kvitnya 2010 u Wayback Machine Baranivska rajonna derzhavna administraciya Zhitomirskoyi oblasti nedostupne posilannya z kvitnya 2019 ros ESU 22 veresnya 2018 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Zhitomirskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi