Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марія Калюжна (1864, Лебедин Харківська губернія, Російська імперія — 7 листопада 1889, Карійська каторга, нині — Забайкальський край, Російська Федерація) — українська революціонерка в Російській імперії, політична терористка. Член партії «Народна воля». Сестра революціонера Івана Калюжного, зовиця революціонерки Надії Смирницької.
| Калюжна Марія Василівна | |
| Народження: | 1864 Харківська губернія, Російська імперія |
|---|---|
| Смерть: | 7 листопада 1889 d, Російська імперія |
| Причина смерті: | отруєння |
| Країна: | Російська імперія |
| Релігія: | православ'я |
| Партія: | Народна воля |
Життєпис
Народилася в сім'ї купця 2-ї гільдії. Навчалася в 1-й харківській жіночій гімназії, з 1880 в гімназії повітового міста Ромни (Полтавська губернія).
За неуспішність виключена з VI класу, так і не закінчивши гімназію.
Потрапила під вплив оточення брата Івана і зблизилася з народовольцями.
У грудні 1882 переїхала з Охтирки, де жила з матір'ю, в Одесу. Жила на квартирі родини Дегаєвих, в якій знаходилася друкарня «Народної Волі».
18 грудня 1882 під час обшуку на квартирі, де розміщувалася друкарня, була заарештована.
Вислана до матері в Охтирку (Харківська губернія), проте незабаром зникла. Проживала в Санкт-Петербурзі і Харкові на нелегальному становищі.
У лютому 1884 прибула до Одеси і влаштувалася у приватну школу Лесевицького як учениця, де намагалася організувати гурток серед вихованок школи. Після викриття Дегаєва, який був для неї авторитетним членом Виконавчого комітету «Народної волі», і появи публікацій про зраду в революційних виданнях, впала у відчай. В результаті душевного надлому прийняла одноосібне рішення вчинити замах на начальника Одеського губернського жандармського управління полковника А. М. Катанського.
8 серпня 1884 на прийомі в жандармському управлінні стріляла в Катанського з револьвера. Катанський залишився живий і продовжив свою діяльність.
Була негайно заарештована.
29 серпня 1884 Одеським військово-окружним судом визнана винною і засуджена до 20 років каторжних робіт на заводах. Намагалася накласти на себе руки в тюремній камері через кілька днів після оголошення вироку.
Заслання відбувала на Карійській каторзі, де була однією з непримиренних політичних каторжанок. Після тілесного покарання одної із засуджених Надії Сигиди, в знак протесту вжила смертельну дозу морфію 6 листопада 1889 разом з Марією Ковалевською і Надією Смирницькою.
Померла 7 листопада 1889.
Дізнавшись про цю подію, 16 в'язнів чоловічої політичної в'язниці теж отруїлися. При цьому Іван Калюжний (брат Марії Калюжної) і Сергій Бобохов померли.
Звинувачення у зраді
Щоб дезорієнтувати революційне підпілля, царська влада намагалася посіяти в ньому підозри проти непримиренних і фанатичних революціонерів, маскуючи тим самим зрадників. Жертвою такої ж провокації стала і Калюжна.
Посилаючись на «деякі дані» (явно пущені в хід царською владою), народовольці в № 11-12 свого органу газети «Народна воля» надрукували, що Калюжна, «ймовірно, купила свободу ціною зради, як і Дегаєв», а після звільнення «діяла в ролі агента-підбурювача», влаштовуючи гуртки жіночої молоді, і тільки після оголошення в революційних виданнях дегаєвщини «в ній заговорила совість, і вона зважилася спокутувати свою ганебну поведінку, пожертвувавши своїм життям».
Однак через три роки Володимир Бурцев помістив у друкованих виданнях оголошення про те, що «деякі з видавців номера» просили його «спростувати цю замітку, яка з'явилася внаслідок незнання ними подробиць справи. Калюжна в зраді Дегаєва не брала участі…».
Дійсно, документи, що збереглися в архівах, свідчать, що на слідстві і в суді, а потім на каторзі Калюжна поводилася за мірками революціонерів, гідно.
Посилання
- Центр Генеалогических исследований. Мария Калюжная. [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Хронос. Биографический указатель. Мария Калюжная [Архівовано 31 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Карийская трагедия [Архівовано 12 січня 2018 у Wayback Machine.]
Див. також
Примітки
- Позже получил чин генерал-майора Корпуса жандармов. Страдал алкоголизмом. Осенью 1885 года заболел алкогольным психозом («белой горячкой»).
- Народная Воля - "Народная Воля", № 11-12, октябрь 1886 г. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 7 січня 2013.
- Н. А. Троицкий «Царизм под судом прогрессивной общественности 1866—1895 гг» М.,"Мысль" 1979 стр. 63
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mariya Kalyuzhna 1864 Lebedin Harkivska guberniya Rosijska imperiya 7 listopada 1889 Karijska katorga nini Zabajkalskij kraj Rosijska Federaciya ukrayinska revolyucionerka v Rosijskij imperiyi politichna teroristka Chlen partiyi Narodna volya Sestra revolyucionera Ivana Kalyuzhnogo zovicya revolyucionerki Nadiyi Smirnickoyi Kalyuzhna Mariya Vasilivna Narodzhennya 1864 Harkivska guberniya Rosijska imperiyaSmert 7 listopada 1889 1889 11 07 Karijska katorgad Rosijska imperiyaPrichina smerti otruyennyaKrayina Rosijska imperiyaReligiya pravoslav yaPartiya Narodna volya Zmist 1 Zhittyepis 2 Zvinuvachennya u zradi 3 Posilannya 4 Div takozh 5 PrimitkiZhittyepisred Narodilasya v sim yi kupcya 2 yi gildiyi Navchalasya v 1 j harkivskij zhinochij gimnaziyi z 1880 v gimnaziyi povitovogo mista Romni Poltavska guberniya Za neuspishnist viklyuchena z VI klasu tak i ne zakinchivshi gimnaziyu Potrapila pid vpliv otochennya brata Ivana i zblizilasya z narodovolcyami U grudni 1882 pereyihala z Ohtirki de zhila z matir yu v Odesu Zhila na kvartiri rodini Degayevih v yakij znahodilasya drukarnya Narodnoyi Voli 18 grudnya 1882 pid chas obshuku na kvartiri de rozmishuvalasya drukarnya bula zaareshtovana Vislana do materi v Ohtirku Harkivska guberniya prote nezabarom znikla Prozhivala v Sankt Peterburzi i Harkovi na nelegalnomu stanovishi U lyutomu 1884 pribula do Odesi i vlashtuvalasya u privatnu shkolu Lesevickogo yak uchenicya de namagalasya organizuvati gurtok sered vihovanok shkoli Pislya vikrittya Degayeva yakij buv dlya neyi avtoritetnim chlenom Vikonavchogo komitetu Narodnoyi voli i poyavi publikacij pro zradu v revolyucijnih vidannyah vpala u vidchaj V rezultati dushevnogo nadlomu prijnyala odnoosibne rishennya vchiniti zamah na nachalnika Odeskogo gubernskogo zhandarmskogo upravlinnya polkovnika A M Katanskogo 8 serpnya 1884 na prijomi v zhandarmskomu upravlinni strilyala v Katanskogo z revolvera Katanskij zalishivsya zhivij i prodovzhiv svoyu diyalnist 1 Bula negajno zaareshtovana 29 serpnya 1884 Odeskim vijskovo okruzhnim sudom viznana vinnoyu i zasudzhena do 20 rokiv katorzhnih robit na zavodah Namagalasya naklasti na sebe ruki v tyuremnij kameri cherez kilka dniv pislya ogoloshennya viroku Zaslannya vidbuvala na Karijskij katorzi de bula odniyeyu z neprimirennih politichnih katorzhanok Pislya tilesnogo pokarannya odnoyi iz zasudzhenih Nadiyi Sigidi v znak protestu vzhila smertelnu dozu morfiyu 6 listopada 1889 razom z Mariyeyu Kovalevskoyu i Nadiyeyu Smirnickoyu Pomerla 7 listopada 1889 Diznavshis pro cyu podiyu 16 v yazniv cholovichoyi politichnoyi v yaznici tezh otruyilisya Pri comu Ivan Kalyuzhnij brat Mariyi Kalyuzhnoyi i Sergij Bobohov pomerli Zvinuvachennya u zradired Shob dezoriyentuvati revolyucijne pidpillya carska vlada namagalasya posiyati v nomu pidozri proti neprimirennih i fanatichnih revolyucioneriv maskuyuchi tim samim zradnikiv Zhertvoyu takoyi zh provokaciyi stala i Kalyuzhna Posilayuchis na deyaki dani yavno pusheni v hid carskoyu vladoyu narodovolci v 11 12 svogo organu gazeti Narodna volya nadrukuvali sho Kalyuzhna jmovirno kupila svobodu cinoyu zradi yak i Degayev a pislya zvilnennya diyala v roli agenta pidburyuvacha vlashtovuyuchi gurtki zhinochoyi molodi i tilki pislya ogoloshennya v revolyucijnih vidannyah degayevshini v nij zagovorila sovist i vona zvazhilasya spokutuvati svoyu ganebnu povedinku pozhertvuvavshi svoyim zhittyam 2 Odnak cherez tri roki Volodimir Burcev pomistiv u drukovanih vidannyah ogoloshennya pro te sho deyaki z vidavciv nomera prosili jogo sprostuvati cyu zamitku yaka z yavilasya vnaslidok neznannya nimi podrobic spravi Kalyuzhna v zradi Degayeva ne brala uchasti Dijsno dokumenti sho zbereglisya v arhivah svidchat sho na slidstvi i v sudi a potim na katorzi Kalyuzhna povodilasya za mirkami revolyucioneriv gidno 3 Posilannyared Centr Genealogicheskih issledovanij Mariya Kalyuzhnaya Arhivovano 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Hronos Biograficheskij ukazatel Mariya Kalyuzhnaya Arhivovano 31 sichnya 2020 u Wayback Machine Karijskaya tragediya Arhivovano 12 sichnya 2018 u Wayback Machine Div takozhred Karijska tragediyaPrimitkired Pozzhe poluchil chin general majora Korpusa zhandarmov Stradal alkogolizmom Osenyu 1885 goda zabolel alkogolnym psihozom beloj goryachkoj Narodnaya Volya Narodnaya Volya 11 12 oktyabr 1886 g Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 7 sichnya 2013 N A Troickij Carizm pod sudom progressivnoj obshestvennosti 1866 1895 gg M Mysl 1979 str 63 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kalyuzhna Mariya Vasilivna amp oldid 42254036