Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Календар інків — сонячно-місячна календарна система, що діяла в імперії інків Тауантінсую. Вона була розроблена виходячи з релігійних уявлень та астрономічних знань інків. Також календарна система враховувала необхідність проведення релігійних ритуалів та враховувала соціально-економічний стан держави.
Характеристика
Календар інків був насамперед орієнтований на Сонце. У жителів Тауантінсую рік тривав 365 днів (називався «уата»). Рік ділився на 12-ть 30-денних місяців («кілья»), після яких в календарі ще слідувало 5 (а у високосний рік — 6) заключних днів, які кечуанською називалися «алька конкіс», тобто «дні без роботи».
Поділ року на місяці в житті імперії відігравало велику роль. Інки, які любили у всьому порядок, ретельно встановлювали, які сільськогосподарські роботи і в якому місяці мали виконуватися. Їх календар був повністю підпорядкований селянської праці, вирощуванню найважливіших сільськогосподарських культур. Це відбивається і в назвах багатьох місяців. Для того щоб внести розмаїтість у монотонне життя населення імперії, Сапа Інки завбачливо впровадили, узаконили в кожному з 12 місяців року якесь свято. Саме тому в назвах багатьох місяців мається кечуанське слово «раймі», що означає «свято». також до кожної назви місяця додавалося слова кілья (місяць).
Місячний ритуальний календар складався з 328 днів, корегувався за допомогою сонячного календаря. Цей календар складався з місяців, що мали різну кількість днів: від 2 до 10; від 30 до 31; 41 або 42; 60 або 61; або 178 днів.
Місяці-кілья
Перший місяць інкського календаря називався «Капак Раймі», що означає «велике свято». У період «великого свята» (зазвичай цей час посадки картоплі та кіноа) відбувалося посвячення юнаків у чоловіки, обряд, при якому юнаки отримували своє остаточне ім'я.
Другий місяць року — «Замай», тобто «місяць малого дозрівання». На нього припадали урочистості, під час яких за ритуалом вбивали лам, а потім приносили їх у жертву Сонцю-Інті. Кістки тварин, принесених в жертву Інті, змішували з різними священними зіллям, а потім кидали в річки імперії.
Третій місяць (відповідав лютому) в імперії, як правило, позначали як «Атун Пукуй» — «місяць великого дозрівання». У цьому місяці на честь Сонця урочисто приносили в жертву морських свинок.
Четвертий місяць (березень) називався «Пача Пукуй» — «місяць дозрівання квітів». Самою своєю назвою він нагадував про те, що саме в цей час гірські луки починають покриватися безліччю квітів. Цій події знову супроводжувала урочистість.
П'ятий місяць (квітень) називався «Айріуа» — «свято молодої кукурудзи».
Шостий (травень) — «Айморай» — «головна збирання врожаю».
Сьомий називався «Аукай Кускі» — «свято Сонця». На цей місяць доводилося сонцестояння, яке відзначалося як один з найбільших свят імперії — свято, присвячене Інті.
Восьмий місяць року називали «Чакра Конакі» — «час відпочинку».
Дев'ятий (серпень) називався «Чакра Япуй» — «час великого очищення».
Десятий місяць називався «Коя Раймі» — «свято володарки».
Одинадцятий мав назву «Ума Раймі» — «час води» або частіше «свято дощового неба».
Назва останнього місяця було «Аямарка Раймі», що у вільному перекладі означає «свято мертвих».
Див. також
Джерела
- Valla, J‑C La civilisation des Incas Geneve, 1976
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kalendar inkiv sonyachno misyachna kalendarna sistema sho diyala v imperiyi inkiv Tauantinsuyu Vona bula rozroblena vihodyachi z religijnih uyavlen ta astronomichnih znan inkiv Takozh kalendarna sistema vrahovuvala neobhidnist provedennya religijnih ritualiv ta vrahovuvala socialno ekonomichnij stan derzhavi HarakteristikaKalendar inkiv buv nasampered oriyentovanij na Sonce U zhiteliv Tauantinsuyu rik trivav 365 dniv nazivavsya uata Rik dilivsya na 12 t 30 dennih misyaciv kilya pislya yakih v kalendari she sliduvalo 5 a u visokosnij rik 6 zaklyuchnih dniv yaki kechuanskoyu nazivalisya alka konkis tobto dni bez roboti Podil roku na misyaci v zhitti imperiyi vidigravalo veliku rol Inki yaki lyubili u vsomu poryadok retelno vstanovlyuvali yaki silskogospodarski roboti i v yakomu misyaci mali vikonuvatisya Yih kalendar buv povnistyu pidporyadkovanij selyanskoyi praci viroshuvannyu najvazhlivishih silskogospodarskih kultur Ce vidbivayetsya i v nazvah bagatoh misyaciv Dlya togo shob vnesti rozmayitist u monotonne zhittya naselennya imperiyi Sapa Inki zavbachlivo vprovadili uzakonili v kozhnomu z 12 misyaciv roku yakes svyato Same tomu v nazvah bagatoh misyaciv mayetsya kechuanske slovo rajmi sho oznachaye svyato takozh do kozhnoyi nazvi misyacya dodavalosya slova kilya misyac Misyachnij ritualnij kalendar skladavsya z 328 dniv koreguvavsya za dopomogoyu sonyachnogo kalendarya Cej kalendar skladavsya z misyaciv sho mali riznu kilkist dniv vid 2 do 10 vid 30 do 31 41 abo 42 60 abo 61 abo 178 dniv Misyaci kilyaPershij misyac inkskogo kalendarya nazivavsya Kapak Rajmi sho oznachaye velike svyato U period velikogo svyata zazvichaj cej chas posadki kartopli ta kinoa vidbuvalosya posvyachennya yunakiv u choloviki obryad pri yakomu yunaki otrimuvali svoye ostatochne im ya Drugij misyac roku Zamaj tobto misyac malogo dozrivannya Na nogo pripadali urochistosti pid chas yakih za ritualom vbivali lam a potim prinosili yih u zhertvu Soncyu Inti Kistki tvarin prinesenih v zhertvu Inti zmishuvali z riznimi svyashennimi zillyam a potim kidali v richki imperiyi Tretij misyac vidpovidav lyutomu v imperiyi yak pravilo poznachali yak Atun Pukuj misyac velikogo dozrivannya U comu misyaci na chest Soncya urochisto prinosili v zhertvu morskih svinok Chetvertij misyac berezen nazivavsya Pacha Pukuj misyac dozrivannya kvitiv Samoyu svoyeyu nazvoyu vin nagaduvav pro te sho same v cej chas girski luki pochinayut pokrivatisya bezlichchyu kvitiv Cij podiyi znovu suprovodzhuvala urochistist P yatij misyac kviten nazivavsya Ajriua svyato molodoyi kukurudzi Shostij traven Ajmoraj golovna zbirannya vrozhayu Somij nazivavsya Aukaj Kuski svyato Soncya Na cej misyac dovodilosya soncestoyannya yake vidznachalosya yak odin z najbilshih svyat imperiyi svyato prisvyachene Inti Vosmij misyac roku nazivali Chakra Konaki chas vidpochinku Dev yatij serpen nazivavsya Chakra Yapuj chas velikogo ochishennya Desyatij misyac nazivavsya Koya Rajmi svyato volodarki Odinadcyatij mav nazvu Uma Rajmi chas vodi abo chastishe svyato doshovogo neba Nazva ostannogo misyacya bulo Ayamarka Rajmi sho u vilnomu perekladi oznachaye svyato mertvih Div takozhKalendar mayaDzherelaValla J C La civilisation des Incas Geneve 1976