Каланчак селище в Україні центр Каланчацької селищної громади Скадовського району Херсонської області Колишній адміністр

46°15′08″ пн. ш. 33°17′26″ сх. д. / 46.25222° пн. ш. 33.29056° сх. д.Координати: 46°15′08″ пн. ш. 33°17′26″ сх. д. / 46.25222° пн. ш. 33.29056° сх. д.

Висота над рівнем моря

4 м

Водойма

р. Каланчак

Відстань

Найближча залізнична станція:

Каланчак

До станції:

16 км

До обл. центру:

- залізницею:

80 км

- автошляхами:

84,9 км

Селищна влада

Адреса

75800, смт Каланчак, вул. Херсонська, 1

Голова селищної ради

Світлана Володимирівна Фоміна

Карта

Каланчак

Каланчак

Каланчак у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Каланчак.

Основні відомості

Лежить на річці Каланчак, за 23 км від залізничної станції Каланчак.

Населення: 9,1 тисяч.

Засновано 1794. Селище міського типу від 1967.

Середня температура січня: +2,7°. Середня температура липня: +23,4°. Опадів 314 мм на рік.

Площа зелених насаджень — 133,4 га.

Маслозавод, харчосмакова фабрика.

Історія

Походження назви селища трактується по-різному. Наприклад, Є. П. Шевельов у статті «Про деякі городки і кургани в Дніпровському повіті Таврійської губернії» зазначає: «… за сім верстов од скарбового села Каланчак є невелике старовинне укріплення, котре навколишні жителі називають городком». Це укріплення в кримських татар називалося «Кале-Кучук» (мала фортеця). Тому нібито і саме село дістало назву «Каланчак».

У середні віки у степовій Таврії цілу низку назв створили тюркські родові об'єднання. Розшифрувати їх важко, бо нерідко першопоява переозвучувалась, як у староукраїнських, так і в мусульманських джерелах. Типовий приклад — Каланчак. Це найменування має ряд варіантів: Каланчак (літопис Самовидця), Колончик (реаляція 1750 р.), Колончак (у різних документах), Канлинчак, Канилчак (у турецьких рукописах), Какличик (Ф. Брун), Количка (нім. автор Туеман, що написав розвідку «Кримське ханство» 1784 р.).

У другій половині XVI ст. поблизу теперішнього Каланчака, неподалік від кам'яного мосту відбулась сутичка між козацьким військом під проводом Богдана Ружинського та кримськими татарами на чолі з Девлет-Гіреєм. Бій закінчився перемогою козаків, розбиті кримські татари відступили. Ружинський, відрізавши частину відступаючих, погнав їх до Каланчацького лиману. У вирішальний момент він увів у бій кінний резерв і знищив ті , що були притиснуті до затоки, не дозволивши ханові прийти їм на допомогу.

Станом на 1886 рік в селі мешкало 4100 осіб, налічувалось 640 дворів, існували православна церква, школа та 5 лавок.

На початку ХХ ст. у Каланчаку почали з'являтися перші промислові підприємства для перероблювання сільськогосподарських продуктів. Протягом 1899—1913 рр. в селі з'явилось п'ять парових млинів, дві олійниці. Діяло 2 цегельні заводи, що давали додатково і черепицю.

Торгівлю вели понад два десятки дрібних лавок, з річним оборотом до 140 тис. крб.

З 1873 року в Каланчаку працює щорічний ярмарок, де продавалась худоба, коні, продукти землеробства, кожухи, мануфактура. А з 1887 р. щонеділі став збиратися базар.

У 1843 році було відкрито церковноприходську школу на два класи. Медичного ж закладу на селі не було 68 років. Земську лікарню на 8 ліжок відкрили тільки в 1911 році. Її обслуговував один лікар.

Приватна аптека діяла на селі з 1903 року.

У 1912 році було відкрито першу бібліотеку.

5 травня 1931 року було засновано газету «Слава Праці», що друкується і понині.

За період Другої Світової війни приблизно 2000 каланчакців-солдатів брали участь у бойових діях, з них 1549 осіб загинуло.

Російсько-Українська війна (2014-2023)

21 березня 2014-го загинув біля селища Каланчак внаслідок вибуху самохідної артилерійської установки солдат 26-ї бригади Олександр Мартинюк. Згідно з висновками комісії, вибух стався через потрапляння невідомого пристрою в башту САУ. З п'яти членів екіпажу троє зазнали опіків, механік-водій залишився неушкодженим.

Російське вторгнення в Україну (2022)

Під час російського вторгнення в Україну місто було тимчасово окуповане російськими військами у перший день війни. Всупереч жорстким мірам окупантів, у місті героїчно проводили мітинги проти російського режиму.

Населення

Мова

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:

Мова	Чисельність, осіб	Доля
Українська	10 296	92,62 %
Російська	743	6,68 %
Інші	77	0,70 %
Разом	11 116	100,00 %

Храми

Свято-Преображенська парафія УПЦ МП
Парафія усіх Святих Землі Української ПЦУ

Відомі особи

У Каланчаку народилися

Тимофій Якович Левицький (1913—1945) — військовик. Герой Радянського Союзу (1945, посмертно). Учасник Другої Світової Війни.
Береза Олександр Григорович (1971—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Командир відділення, 79-а аеромобільна бригада. 24 січня 2015 р. загинув у бою за Донецький аеропорт під час мінометного обстрілу терористами. Похований в смт Каланчак.
Мілько Володимир Єфремович (1911 — ? після 1972) — український радянський скульптор.
Дніпровський Іван (1895-1934) — письменник.

Каланчацьку загальноосвітню школу І — ІІІ ступенів № 1 ім. Н. К. Крупської закінчив Ігор Кондратюк (* 1962).

У Каланчаку проживали: Іржик Юрій Іванович — молодший сержант Збройних сил України, учасник війни на сході України, (21-й окремий мотопіхотний батальйон, 56-а окрема мотопіхотна бригада, псевдо «Йожик»). Загинув 23 травня 2016 р. під час мінометного обстрілу Павлопіль (Волноваський р-н, Донецька область). Похований у смт Каланчак Херсонської області.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Херсонська область)

Примітки

Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 4 : Електрод — Кантаридин. — 558, [2] с., [34] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 511.
Географічна енциклопедія України. — Т. 2. — К., 1990. — С. 89.

Посилання

Погода в селищі [ 12 грудня 2018 у Wayback Machine.]
Облікова картка^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
сайт Каланчацької ЦБС^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гончара [ 30 жовтня 2020 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Херсонської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))

[2] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[ukr-socialdata-mova-2001-3] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних