Каланчак — селище в Україні, центр Каланчацької селищної громади Скадовського району Херсонської області. Колишній адміністративний центр Каланчацького району та колишній центр (Каланчацької волості) Дніпровського повіту Таврійської губернії. Відстань до облцентру становить близько 84 км і проходить автошляхом E97.
селище Каланчак | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
![]() | |||||
Країна | |||||
Область | Херсонська область | ||||
Район | Скадовський район | ||||
Громада | Каланчацька селищна громада | ||||
Основні дані | |||||
Засновано | 1794 | ||||
Статус | із 2024 року | ||||
Площа | 21,706 км² | ||||
Населення | ▼ 9224 (01.01.2017) | ||||
Густота | 438,5 осіб/км²; | ||||
Поштовий індекс | 75800 | ||||
Телефонний код | +380 5530 | ||||
Географічні координати | 46°15′08″ пн. ш. 33°17′26″ сх. д. / 46.25222° пн. ш. 33.29056° сх. д.Координати: 46°15′08″ пн. ш. 33°17′26″ сх. д. / 46.25222° пн. ш. 33.29056° сх. д. | ||||
Висота над рівнем моря | 4 м | ||||
Водойма | р. Каланчак
| ||||
Відстань | |||||
Найближча залізнична станція: | Каланчак | ||||
До станції: | 16 км | ||||
До обл. центру: | |||||
- залізницею: | 80 км | ||||
- автошляхами: | 84,9 км | ||||
Селищна влада | |||||
Адреса | 75800, смт Каланчак, вул. Херсонська, 1 | ||||
Голова селищної ради | Світлана Володимирівна Фоміна | ||||
Карта | |||||
![]() Каланчак | |||||
![]() Каланчак | |||||
|
Основні відомості
Лежить на річці Каланчак, за 23 км від залізничної станції Каланчак.
Населення: 9,1 тисяч.
Засновано 1794. Селище міського типу від 1967.
Середня температура січня: +2,7°. Середня температура липня: +23,4°. Опадів 314 мм на рік.
Площа зелених насаджень — 133,4 га.
Маслозавод, харчосмакова фабрика.
Історія
Походження назви селища трактується по-різному. Наприклад, Є. П. Шевельов у статті «Про деякі городки і кургани в Дніпровському повіті Таврійської губернії» зазначає: «… за сім верстов од скарбового села Каланчак є невелике старовинне укріплення, котре навколишні жителі називають городком». Це укріплення в кримських татар називалося «Кале-Кучук» (мала фортеця). Тому нібито і саме село дістало назву «Каланчак».
У середні віки у степовій Таврії цілу низку назв створили тюркські родові об'єднання. Розшифрувати їх важко, бо нерідко першопоява переозвучувалась, як у староукраїнських, так і в мусульманських джерелах. Типовий приклад — Каланчак. Це найменування має ряд варіантів: Каланчак (літопис Самовидця), Колончик (реаляція 1750 р.), Колончак (у різних документах), Канлинчак, Канилчак (у турецьких рукописах), Какличик ((Ф. Брун)), Количка (нім. автор Туеман, що написав розвідку «Кримське ханство» 1784 р.).
У другій половині XVI ст. поблизу теперішнього Каланчака, неподалік від кам'яного мосту відбулась сутичка між козацьким військом під проводом Богдана Ружинського та кримськими татарами на чолі з Девлет-Гіреєм. Бій закінчився перемогою козаків, розбиті кримські татари відступили. Ружинський, відрізавши частину відступаючих, погнав їх до Каланчацького лиману. У вирішальний момент він увів у бій кінний резерв і знищив ті , що були притиснуті до затоки, не дозволивши ханові прийти їм на допомогу.
Станом на 1886 рік в селі мешкало 4100 осіб, налічувалось 640 дворів, існували православна церква, школа та 5 лавок.
На початку ХХ ст. у Каланчаку почали з'являтися перші промислові підприємства для перероблювання сільськогосподарських продуктів. Протягом 1899—1913 рр. в селі з'явилось п'ять парових млинів, дві олійниці. Діяло 2 цегельні заводи, що давали додатково і черепицю.
Торгівлю вели понад два десятки дрібних лавок, з річним оборотом до 140 тис. крб.
З 1873 року в Каланчаку працює щорічний ярмарок, де продавалась худоба, коні, продукти землеробства, кожухи, мануфактура. А з 1887 р. щонеділі став збиратися базар.
У 1843 році було відкрито церковноприходську школу на два класи. Медичного ж закладу на селі не було 68 років. Земську лікарню на 8 ліжок відкрили тільки в 1911 році. Її обслуговував один лікар.
Приватна аптека діяла на селі з 1903 року.
У 1912 році було відкрито першу бібліотеку.
5 травня 1931 року було засновано газету «Слава Праці», що друкується і понині.
За період Другої Світової війни приблизно 2000 каланчакців-солдатів брали участь у бойових діях, з них 1549 осіб загинуло.
Російсько-Українська війна (2014-2023)
21 березня 2014-го загинув біля селища Каланчак внаслідок вибуху самохідної артилерійської установки солдат 26-ї бригади Олександр Мартинюк. Згідно з висновками комісії, вибух стався через потрапляння невідомого пристрою в башту САУ. З п'яти членів екіпажу троє зазнали опіків, механік-водій залишився неушкодженим.
Російське вторгнення в Україну (2022)
Під час російського вторгнення в Україну місто було тимчасово окуповане російськими військами у перший день війни. Всупереч жорстким мірам окупантів, у місті героїчно проводили мітинги проти російського режиму.
Населення
Мова
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Чисельність, осіб | Доля |
---|---|---|
Українська | 10 296 | 92,62 % |
Російська | 743 | 6,68 % |
Інші | 77 | 0,70 % |
Разом | 11 116 | 100,00 % |
Храми
Відомі особи
У Каланчаку народилися
- (Тимофій Якович Левицький) (1913—1945) — військовик. Герой Радянського Союзу (1945, посмертно). Учасник Другої Світової Війни.
- (Береза Олександр Григорович) (1971—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Командир відділення, 79-а аеромобільна бригада. 24 січня 2015 р. загинув у бою за Донецький аеропорт під час мінометного обстрілу терористами. Похований в смт Каланчак.
- (Мілько Володимир Єфремович) (1911 — ? після 1972) — український радянський скульптор.
- (Дніпровський Іван) (1895-1934) — письменник.
Каланчацьку загальноосвітню школу І — ІІІ ступенів № 1 ім. Н. К. Крупської закінчив Ігор Кондратюк (* 1962).
У Каланчаку проживали: Іржик Юрій Іванович — молодший сержант Збройних сил України, учасник війни на сході України, (21-й окремий мотопіхотний батальйон, 56-а окрема мотопіхотна бригада, псевдо «Йожик»). Загинув 23 травня 2016 р. під час мінометного обстрілу Павлопіль (Волноваський р-н, Донецька область). Похований у смт Каланчак Херсонської області.
Див. також
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 4 : Електрод — Кантаридин. — 558, [2] с., [34] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 511.
- Географічна енциклопедія України. — Т. 2. — К., 1990. — С. 89.
Посилання
- Погода в селищі [ 12 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Облікова картка[недоступне посилання з квітня 2019]
- сайт Каланчацької ЦБС[недоступне посилання з квітня 2019]
- Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гончара [ 30 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
![]() | Це незавершена стаття з географії Херсонської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет