Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сучасний Казахстан переживає період національного відродження та відродження національної державності.
Види традицій
Існує безліч традицій у Казахстані, причому чимало з них характерні не для всього Казахстану, а тільки для його народу.
Сімейні відносини
- Повага до старших.
- Принцип «семи предків» — інститут родинних зв'язків.
- За сімейними звичаями вихованням кожного сина займалися різні люди.
- Старший син вирушав на виховання бабусі та дідусеві.
- Молодший син залишався у батьків і згодом зобов'язувався допомагати всій родині.
- Середній син ставав воїном. Він навчався фехтуванню, стрільбі з лука тощо.
- Казах вважав своїм «немере» (онуком) тільки того, хто народжувався від сина.
- Дитина дочки називалася «жієном».
- Народженого від «немере» (прямого онука) називали «шөбере» (правнук).
- Народженого від «шөбере» (правнук) називали — «шөпшеком» (праправнуком, що означає крихітний, маленький).
- Сина «шөпшека» (праправнука) було прийнято називати «немене» (незрозумілий).
- Потомство «немене» (незрозумілий) називалося «туажатом» (народжений бути чужим).
- «Бесіке салу» — укладання новонародженого в колиску.
- «Киркинан шигару», що дослівно означає «вихід із сорокаденного віку».
- «Тұсау кесу» — перші кроки дитини.
- У юрту, де дитина робила свій перший крок, звали найстарішу і найшанованішу людину в аулі, щоб вона розрізала ножем спеціальні мотузки, що обплутують ніжки дитини.
- Атка отырғызу — це посадка на коня з передачею в руки батога і списа.
- Створення родових кладовищ — кладовища, поховання на яких виробляються за родовою, жузовою приналежністю.
Обряд обрізання
- Обряд обрізання:
- проводиться у 5-6 років;
- у юрті чи поліклініці, що роблять і нині;
- муллою або лікарям на даний момент
- після щедро винагороджується батьками дитини;
- потім батьки повинні зробити «той» (свято).
Шлюб
- Шлюб
- «Солдат» — забороняється шлюб між представниками одного роду до сьомого коліна або мешканці території, не розділеної сімома ріками.
- Тому кожен казах мав знати свій родовід хоча б до сьомого предка.
- Дівчат видавали заміж об 11—13 років, синів одружували у 13—14 років. (старі традиції)
- — частування, влаштовувалося зазвичай дівчиною «на виданні» («бой жеткен қиз») для своїх однолітків, молодих жінок, із нагоди від'їзду когось із старших членів сім'ї (наприклад, батьків). Частування супроводжувалося різними іграми, розвагами. Учасники вечірки співали пісні, читали вірші, розгадували загадки тощо.
- Уважається, що ранні шлюби сприяють утриманню молоді від непристойних учинків.
- Юнак просив згоди в коханої дівчини стати його дружиною не сам, а через дружину старшого брата.
- Закони степів не допускали відкритих зустрічей нареченого та нареченої.
- Часто наречена не знала свого судженого, та їх батьки були у дружбі.
- Свати нареченого з'являються в будинок дівчини з подарунками та солодощами.
- Родичі юнака везли обручку, дві хустки та два відрізи на сукню.
- У будинку нареченої різали барана та готували з нього сорпу.
- Родичка нареченого одягала на безіменний палець нареченої обручку.
- За оглядини (Беташар) майбутньої нареченої з гостей брали викуп.
- Заручини — особливий день, після якого жодна зі сторін не має права розірвати заручини.
- Увечері в кімнату, де сидять гості, вводили наречену у супроводі невістки.
- Невістка нареченого одягала на наречену обручку, намисто та сережки
- Співак грає на «сазі» чи «домбрі», співає обрядові пісні «той бастар».
- Танцювати можуть усі.
- День весілля призначають Аксакали аулу.
- У ніч перед весіллям у нареченої збираються подружки та залишаються до ранку.
- Уранці для сусідів накривали столи у дворі.
- Родичі нареченого та нареченої танцюють і чекають на головне частування — ас
- Наречену вводили на подвір'я будинку під співи.
- Попереду мав йти один із родичів нареченої.
- Саме рідний брат нареченої обв'язував пояс сестри хусткою, щоб вона була вірною та слухняною дружиною своєму чоловікові та шанобливою невісткою його батькам.
- Нареченій давали попрощатися з батьками та відвозили.
- Наречена весь час свята мала перебувати в окремій кімнаті разом із невісткою, до самої шлюбної ночі.
- Лише наступного ранку наречену з прикритим обличчям виводили до головної кімнати.
- Обличчя нареченої відкривали і вимагали схилити голову на знак поваги.
- «Беташар» — особлива пісня, що виконується хором призначена для цієї ситуації.
- Невістки, тримаючи молоду за руки виводили її на подвір'я, де її з піснями зустрічав наречений із друзями.
- «Солдат» — забороняється шлюб між представниками одного роду до сьомого коліна або мешканці території, не розділеної сімома ріками.
Гостинність
Казахи є дуже гостинним народом, прийом гостей є особливо важливим для них заходом.
Гості гостинно зустрічали, садовили на найпочесніше місце, пригощали найкращим, що було в хаті. Насамперед гостю подавали кумис, шубат чи айран, потім — чай із молоком чи вершками, баурсаками, родзинками, іримшиком, куртом. Потім слідували закуски з конини чи баранини — кази, шужук, жал, жая, сур-ет, карта, кабирга. На будь-якому столі обов'язково були коржики з пшеничного борошна. Окрасою будь-якого дастархану і найбільш улюбленою стравою у казахів завжди вважався єт (м'ясо по-казахськи). Відварене м'ясо зазвичай подавалося великими нерозробленими шматками. Господар різав м'ясо, пригощаючи кожного гостя ласими шматочками: тазові кістки та гомілка віддавав почесним старим, грудинку — зятю чи невістці, шийний хребець — дівчатам тощо. Найпочеснішому гостю господар підносив приготовлену особливим способом голову барана. Гість мав розділити голову між присутніми, дотримуючись певного ритуалу, у якому давався взнаки древній звичай поважного ставлення до гостей, старих, дітей, близьких і далеких родичів. Нині гуляння багато в чому змінило форми, але не втратило давніх законів гостинності. Навпаки, кордони його розсунулися: за сьогоднішнім дастарханом збираються не лише казахи, а й численні гості, які живуть у великій багатонаціональній республіці — росіяни, білоруси, татари, українці, узбеки, німці, уйгури, дунгани, корейці.
- Особлива традиція заготовляти м'ясо, бажано конини називалася «согим»:
- проводиться зимових холодів;
- однією з особливостей цієї традиції є частування родичів та друзів;
- різні частини коня подавалися у різні дні і мали різне ціннісне та ритуальне значення.
Єрулік — звичай гостинності у казахів, що зародився в кочовому побуті; згідно з ним, старожили запрошують новоселів на знак поваги на єрулік. Ця традиція мала соціальну і громадську значимість і відбувалася з метою швидкої адаптації новоприйнятих у новій середі.
Національні види спорту
- Байге — кінний спорт.
- Аламан-байга — стрибки на довгі дистанції (40 шакирим).
- Жорга-жарис — перегони іноходців.
- Киз куу (переслідування дівчини) — наздоганяння на конях між дівчиною та хлопцем.
- Кокпар — цапобиття (боротьба кіннотників за тушу цапа).
- Тенге алу — підніми монету на скаку та інша .
- — боротьба сидячи на конях.
- Казакша курес — національна казахська боротьба.
- Тогиз кумалак — дев'ять кульок (настільна гра).
- Асик[1] — гра баранячими колінними кісточками на майданчику (аналогічна грі в астрагал).[2][недоступне посилання з Июль 2018] .
- Жамби ату — стрільба по високо підвішеній мішені «жамби» верхи на коні, що швидко скаче.
- — командна верхова гра на стягування з коней.
Ставлення до традицій
У Казахстані до традицій ставляться дуже серйозно.
- Традиція виявилася однією зі складових девізу головування Казахстану в ОБСЄ (чотири «Т» — «trust» (довіра), «tradition» (традиція), «transparency» (прозорість, відкритість) і «tolerance» (терпимість)).
- На цих принципах (4Т) базується Доктрина національної єдності.
11 жовтня 1997 року Президент країни у посланні зазначив, що шовінізм і націоналізм ще не повністю забуті. Але етнофобія різко пішла на спад. А процес відродження казахських традицій та мови став сприйматися як природний.
У цьому слід зазначити, що в Казахстані підтримуються як казахські традиції, але й традиції інших етносів.
Створено Асамблею народу Казахстану, найважливішим завданням якої є сприяння розвитку культури та мов, поширення знань про історію, традиції, звичаї всіх етносів, які проживають в Республіці Казахстан.Виступаючи на другому Громадянському форумі, Президент Республіки Казахстан Н. Назарбаєв заявив
Ми маємо спільно надавати підтримку мовам і культурним традиціям усіх народів Казахстану. Ніхто не повинен бути обмежений у правах користуватися рідною мовою та культурою.
В основі розробки зовнішньополітичних завдань лежать історична традиція та економічні можливості та відіграють певну та важливу роль. Ці завдання були поставлені Главою держави як першорядні, і вони знайшли відображення в зовнішньополітичній концепції Казахстану.
Казахстанські депутати захищають казахські традиції, роблячи зауваження сучасним фільмам.
Примітки
- unesco. оригіналу за 26 жовтня 2008. Процитовано 29 березня 2010.
- Генеральное консульство Республики Казахстан во Франкфурте-на-Майне. оригіналу за 4 липня 2010. Процитовано 29 березня 2010.
- Интернет-ресурс euroasiainform.com временно заблокирован. eServer.ru — хостинг-оператор № 1[недоступне посилання з Сентябрь 2019]
- Возрождение традиций в современном Казахстане. оригіналу за 26 жовтня 2008. Процитовано 29 березня 2010.
- Христианские обряды казахов?. forum-slovo.ru. оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.
- Ерулик // . — Алмати : Қазақ энциклопедиясы, 2005. — Т. II. — . (рос.)
- Девизом председательства Казахстана в ОБСЕ будут четыре «Т» — Назарбаев — Gazeta.kz[недоступне посилання]
- Кто вбивает клин между нациями Казахстана? — Номад, Казахстан. оригіналу за 28 березня 2010. Процитовано 29 березня 2010.
- Послание Президента страны народу Казахстана «Казахстан — 2030» от (10 октября 1997 года)[недоступне посилання з Июль 2018]
- Официальный сайт акима Костанайской области[недоступне посилання з Июль 2018]
- Официальный сайт города Алматы :: Выборы 2007. оригіналу за 28 березня 2008. Процитовано 30 березня 2010.
- Выступление Президента Республики Казахстан Н.Назарбаева на втором Гражданском форуме — akorda.kz[недоступне посилання з Июль 2018]
- Парламентарии недовольны моральным обликом казахской женщины в кино и рекламе | Информационный портал ZAKON.KZ. оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 20 квітня 2010.
Література
- Исаева Е. Л. Средняя Азия. — М.: ООО ТД «Издательство Мир книги», 2009. — 224 с.: цв. вкл. 16 с. — (Серия "Обычаи народов мира)
Посилання
- Особливості казахської ментальності та національна самоідентифікація
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Suchasnij Kazahstan perezhivaye period nacionalnogo vidrodzhennya ta vidrodzhennya nacionalnoyi derzhavnosti Poshtova marka iz zobrazhennyam tradicijnih kazahskih kostyumiv ta yurti Vidi tradicijIsnuye bezlich tradicij u Kazahstani prichomu chimalo z nih harakterni ne dlya vsogo Kazahstanu a tilki dlya jogo narodu Simejni vidnosini U kazahskij yurti 1911Povaga do starshih Princip semi predkiv institut rodinnih zv yazkiv Za simejnimi zvichayami vihovannyam kozhnogo sina zajmalisya rizni lyudi Starshij sin virushav na vihovannya babusi ta didusevi Molodshij sin zalishavsya u batkiv i zgodom zobov yazuvavsya dopomagati vsij rodini Serednij sin stavav voyinom Vin navchavsya fehtuvannyu strilbi z luka tosho Kazah vvazhav svoyim nemere onukom tilki togo hto narodzhuvavsya vid sina Ditina dochki nazivalasya zhiyenom Narodzhenogo vid nemere pryamogo onuka nazivali shobere pravnuk Narodzhenogo vid shobere pravnuk nazivali shopshekom prapravnukom sho oznachaye krihitnij malenkij Sina shopsheka prapravnuka bulo prijnyato nazivati nemene nezrozumilij Potomstvo nemene nezrozumilij nazivalosya tuazhatom narodzhenij buti chuzhim Besike salu ukladannya novonarodzhenogo v kolisku Kirkinan shigaru sho doslivno oznachaye vihid iz sorokadennogo viku Tusau kesu pershi kroki ditini U yurtu de ditina robila svij pershij krok zvali najstarishu i najshanovanishu lyudinu v auli shob vona rozrizala nozhem specialni motuzki sho obplutuyut nizhki ditini Atka otyrgyzu ce posadka na konya z peredacheyu v ruki batoga i spisa Stvorennya rodovih kladovish kladovisha pohovannya na yakih viroblyayutsya za rodovoyu zhuzovoyu prinalezhnistyu Obryad obrizannya Obryad obrizannya provoditsya u 5 6 rokiv u yurti chi poliklinici sho roblyat i nini mulloyu abo likaryam na danij momentpislya shedro vinagorodzhuyetsya batkami ditini potim batki povinni zrobiti toj svyato Shlyub Oglyadini narechenoyi Betashar Shlyub Soldat zaboronyayetsya shlyub mizh predstavnikami odnogo rodu do somogo kolina abo meshkanci teritoriyi ne rozdilenoyi simoma rikami Tomu kozhen kazah mav znati svij rodovid hocha b do somogo predka Divchat vidavali zamizh ob 11 13 rokiv siniv odruzhuvali u 13 14 rokiv stari tradiciyi chastuvannya vlashtovuvalosya zazvichaj divchinoyu na vidanni boj zhetken kiz dlya svoyih odnolitkiv molodih zhinok iz nagodi vid yizdu kogos iz starshih chleniv sim yi napriklad batkiv Chastuvannya suprovodzhuvalosya riznimi igrami rozvagami Uchasniki vechirki spivali pisni chitali virshi rozgaduvali zagadki tosho Uvazhayetsya sho ranni shlyubi spriyayut utrimannyu molodi vid nepristojnih uchinkiv Yunak prosiv zgodi v kohanoyi divchini stati jogo druzhinoyu ne sam a cherez druzhinu starshogo brata Zakoni stepiv ne dopuskali vidkritih zustrichej narechenogo ta narechenoyi Chasto narechena ne znala svogo sudzhenogo ta yih batki buli u druzhbi Svati narechenogo z yavlyayutsya v budinok divchini z podarunkami ta solodoshami Rodichi yunaka vezli obruchku dvi hustki ta dva vidrizi na suknyu U budinku narechenoyi rizali barana ta gotuvali z nogo sorpu Rodichka narechenogo odyagala na bezimennij palec narechenoyi obruchku Za oglyadini Betashar majbutnoyi narechenoyi z gostej brali vikup Zaruchini osoblivij den pislya yakogo zhodna zi storin ne maye prava rozirvati zaruchini Uvecheri v kimnatu de sidyat gosti vvodili narechenu u suprovodi nevistki Nevistka narechenogo odyagala na narechenu obruchku namisto ta serezhki Spivak graye na sazi chi dombri spivaye obryadovi pisni toj bastar Tancyuvati mozhut usi Den vesillya priznachayut Aksakali aulu U nich pered vesillyam u narechenoyi zbirayutsya podruzhki ta zalishayutsya do ranku Uranci dlya susidiv nakrivali stoli u dvori Rodichi narechenogo ta narechenoyi tancyuyut i chekayut na golovne chastuvannya as Narechenu vvodili na podvir ya budinku pid spivi Poperedu mav jti odin iz rodichiv narechenoyi Same ridnij brat narechenoyi obv yazuvav poyas sestri hustkoyu shob vona bula virnoyu ta sluhnyanoyu druzhinoyu svoyemu cholovikovi ta shanoblivoyu nevistkoyu jogo batkam Narechenij davali poproshatisya z batkami ta vidvozili Narechena ves chas svyata mala perebuvati v okremij kimnati razom iz nevistkoyu do samoyi shlyubnoyi nochi Lishe nastupnogo ranku narechenu z prikritim oblichchyam vivodili do golovnoyi kimnati Oblichchya narechenoyi vidkrivali i vimagali shiliti golovu na znak povagi Betashar osobliva pisnya sho vikonuyetsya horom priznachena dlya ciyeyi situaciyi Nevistki trimayuchi molodu za ruki vivodili yiyi na podvir ya de yiyi z pisnyami zustrichav narechenij iz druzyami Gostinnist Kazahi ye duzhe gostinnim narodom prijom gostej ye osoblivo vazhlivim dlya nih zahodom Gosti gostinno zustrichali sadovili na najpochesnishe misce prigoshali najkrashim sho bulo v hati Nasampered gostyu podavali kumis shubat chi ajran potim chaj iz molokom chi vershkami baursakami rodzinkami irimshikom kurtom Potim sliduvali zakuski z konini chi baranini kazi shuzhuk zhal zhaya sur et karta kabirga Na bud yakomu stoli obov yazkovo buli korzhiki z pshenichnogo boroshna Okrasoyu bud yakogo dastarhanu i najbilsh ulyublenoyu stravoyu u kazahiv zavzhdi vvazhavsya yet m yaso po kazahski Vidvarene m yaso zazvichaj podavalosya velikimi nerozroblenimi shmatkami Gospodar rizav m yaso prigoshayuchi kozhnogo gostya lasimi shmatochkami tazovi kistki ta gomilka viddavav pochesnim starim grudinku zyatyu chi nevistci shijnij hrebec divchatam tosho Najpochesnishomu gostyu gospodar pidnosiv prigotovlenu osoblivim sposobom golovu barana Gist mav rozdiliti golovu mizh prisutnimi dotrimuyuchis pevnogo ritualu u yakomu davavsya vznaki drevnij zvichaj povazhnogo stavlennya do gostej starih ditej blizkih i dalekih rodichiv Nini gulyannya bagato v chomu zminilo formi ale ne vtratilo davnih zakoniv gostinnosti Navpaki kordoni jogo rozsunulisya za sogodnishnim dastarhanom zbirayutsya ne lishe kazahi a j chislenni gosti yaki zhivut u velikij bagatonacionalnij respublici rosiyani bilorusi tatari ukrayinci uzbeki nimci ujguri dungani korejci Osobliva tradiciya zagotovlyati m yaso bazhano konini nazivalasya sogim provoditsya zimovih holodiv odniyeyu z osoblivostej ciyeyi tradiciyi ye chastuvannya rodichiv ta druziv rizni chastini konya podavalisya u rizni dni i mali rizne cinnisne ta ritualne znachennya Yerulik zvichaj gostinnosti u kazahiv sho zarodivsya v kochovomu pobuti zgidno z nim starozhili zaproshuyut novoseliv na znak povagi na yerulik Cya tradiciya mala socialnu i gromadsku znachimist i vidbuvalasya z metoyu shvidkoyi adaptaciyi novoprijnyatih u novij seredi Nacionalni vidi sportu Kiz KuuBajge kinnij sport Alaman bajga stribki na dovgi distanciyi 40 shakirim Zhorga zharis peregoni inohodciv Kiz kuu peresliduvannya divchini nazdoganyannya na konyah mizh divchinoyu ta hlopcem Kokpar capobittya borotba kinnotnikiv za tushu capa Tenge alu pidnimi monetu na skaku ta insha borotba sidyachi na konyah Kazaksha kures nacionalna kazahska borotba Togiz kumalak dev yat kulok nastilna gra Asik 1 gra baranyachimi kolinnimi kistochkami na majdanchiku analogichna gri v astragal 2 nedostupne posilannya z Iyul 2018 Zhambi atu strilba po visoko pidvishenij misheni zhambi verhi na koni sho shvidko skache komandna verhova gra na styaguvannya z konej Stavlennya do tradicijU Kazahstani do tradicij stavlyatsya duzhe serjozno Tradiciya viyavilasya odniyeyu zi skladovih devizu golovuvannya Kazahstanu v OBSYe chotiri T trust dovira tradition tradiciya transparency prozorist vidkritist i tolerance terpimist Na cih principah 4T bazuyetsya Doktrina nacionalnoyi yednosti 11 zhovtnya 1997 roku Prezident krayini u poslanni zaznachiv sho shovinizm i nacionalizm she ne povnistyu zabuti Ale etnofobiya rizko pishla na spad A proces vidrodzhennya kazahskih tradicij ta movi stav sprijmatisya yak prirodnij U comu slid zaznachiti sho v Kazahstani pidtrimuyutsya yak kazahski tradiciyi ale j tradiciyi inshih etnosiv Stvoreno Asambleyu narodu Kazahstanu najvazhlivishim zavdannyam yakoyi ye spriyannya rozvitku kulturi ta mov poshirennya znan pro istoriyu tradiciyi zvichayi vsih etnosiv yaki prozhivayut v Respublici Kazahstan Vistupayuchi na drugomu Gromadyanskomu forumi Prezident Respubliki Kazahstan N Nazarbayev zayaviv Mi mayemo spilno nadavati pidtrimku movam i kulturnim tradiciyam usih narodiv Kazahstanu Nihto ne povinen buti obmezhenij u pravah koristuvatisya ridnoyu movoyu ta kulturoyu V osnovi rozrobki zovnishnopolitichnih zavdan lezhat istorichna tradiciya ta ekonomichni mozhlivosti ta vidigrayut pevnu ta vazhlivu rol Ci zavdannya buli postavleni Glavoyu derzhavi yak pershoryadni i voni znajshli vidobrazhennya v zovnishnopolitichnij koncepciyi Kazahstanu Kazahstanski deputati zahishayut kazahski tradiciyi roblyachi zauvazhennya suchasnim filmam Primitkiunesco originalu za 26 zhovtnya 2008 Procitovano 29 bereznya 2010 Generalnoe konsulstvo Respubliki Kazahstan vo Frankfurte na Majne originalu za 4 lipnya 2010 Procitovano 29 bereznya 2010 Internet resurs euroasiainform com vremenno zablokirovan eServer ru hosting operator 1 nedostupne posilannya z Sentyabr 2019 Vozrozhdenie tradicij v sovremennom Kazahstane originalu za 26 zhovtnya 2008 Procitovano 29 bereznya 2010 Hristianskie obryady kazahov forum slovo ru originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 30 zhovtnya 2017 Erulik Almati Қazak enciklopediyasy 2005 T II ISBN 9965 9746 3 2 ros Devizom predsedatelstva Kazahstana v OBSE budut chetyre T Nazarbaev Gazeta kz nedostupne posilannya Kto vbivaet klin mezhdu naciyami Kazahstana Nomad Kazahstan originalu za 28 bereznya 2010 Procitovano 29 bereznya 2010 Poslanie Prezidenta strany narodu Kazahstana Kazahstan 2030 ot 10 oktyabrya 1997 goda nedostupne posilannya z Iyul 2018 Oficialnyj sajt akima Kostanajskoj oblasti nedostupne posilannya z Iyul 2018 Oficialnyj sajt goroda Almaty Vybory 2007 originalu za 28 bereznya 2008 Procitovano 30 bereznya 2010 Vystuplenie Prezidenta Respubliki Kazahstan N Nazarbaeva na vtorom Grazhdanskom forume akorda kz nedostupne posilannya z Iyul 2018 Parlamentarii nedovolny moralnym oblikom kazahskoj zhenshiny v kino i reklame Informacionnyj portal ZAKON KZ originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 20 kvitnya 2010 LiteraturaIsaeva E L Srednyaya Aziya M OOO TD Izdatelstvo Mir knigi 2009 224 s cv vkl 16 s Seriya Obychai narodov mira ISBN 978 5 486 03380 3PosilannyaOsoblivosti kazahskoyi mentalnosti ta nacionalna samoidentifikaciya